Страница 3: ДСТУ ISO 50002:2016. Енергетичні аудити. Вимоги та настанова щодо їх проведення (62950)

Енергетичний аудитор повинен розглянути деталі планування енергоаудиту з організацією, зокрема графіки, процеси, можливу необхідність у додатковому вимірювальному обладнанні, про­вести опитування персоналу організації, наради, відвідування об’єкта тощо.

За можливості, енергетичний аудитор повинен зібрати, узагальнити і записати відповідні енер­гетичні дані, які забезпечують цілі аудиту. Сюди входить така інформація:

1. перелік енергоємних систем, процесів та обладнання;

2. детальні характеристики використання енергії в межах певного характеру та обсягу робіт з енергоаудиту, зокрема відповідні змінні, а також і те, яким чином вони, на думку організації, впли­вають на рівень досягнутої/досяжної енергоефективності;

3. дані щодо рівня досягнутої енергетичної ефективності за попередній та поточний періоди, зокрема:

1. споживання енергії;

2. відповідні змінні;

3. відповідні суміжні вимірювання.

Приклад 1

Вимірювання коефіцієнта потужності; результати термографічного або пневматичного мо­ніторингу;

4. попередні й останні експлуатаційні події, які могли вплинути на споживання енергії за період, охоплений зібраними даними;

4. моніторинг інформації стосовно обладнання, конфігурації та аналізу.

Приклад 2

Місцеві манометри, розподілені системи управління, типи приладів.

Примітка. Збиранням та упорядкуванням наявних результатів вимірювання може займатись зовнішня сторона, на­приклад, комунальне підприємство;

5. лани на майбутнє, які можуть вплинути на рівень досяжної енергетичної ефективності.

Приклад З

Заплановані розширення, скорочення або зміни в обсязі виробництва.

Приклад 4

Заплановані зміни (або заміна) устатковання чи систем, які мають значні наслідки з точ­ки зору енергетичної ефективності.Приклад 5

Вилучення або аутсорсинг (залучення сторонніх ресурсів) об’єктів, обладнання чи систем;

6. документи з проектування, експлуатування та технічного обслуговування.

Приклад 6

Кресленики фактичного стану, перелік технічних вимог до обладнання; (генеральний) план ділянки; дані системи управління;

д) результати попередніх енергоаудитів або досліджень, пов’язаних з рівнем досягнутої/до- сяжної енергоефективності;

8. поточні тарифні ставки (чи тарифи) на енергоресурси або базисна ставка (чи тариф), що будуть використані для фінансового аналізу;

9. інші відповідні економічні дані;

10. інформація про те, яким чином організація управляє власним використанням та споживан­ням енергії;

11. система розподілу енергії та управління нею.

5.5 Планування вимірювань

Для будь-якого вимірювання та збирання даних на об'єкті енергоаудитор і організація мають узгодити план вимірювань. План вимірювань, за необхідності, переглядають на основі результатів, отриманих енергетичним аудитором під час енергоаудиту. Основні елементи, які повинні бути до­лучені в план вимірювання, це:

1. перелік відповідних (контрольних) точок вимірювання, пов’язаних із ними процесів і вимі­рювального обладнання;

2. виявлення будь-яких додаткових точок вимірювання, відповідного вимірювального облад­нання, пов’язаних із ними процесів та можливості встановлення обладнання;

3. необхідні точність і повторюваність вимірювань і пов’язана з ними невизначеність вимірю­вань (нестабільність замірів);

4. тривалість та періодичність вимірювання, тобто окремі точки даних або безперервний мо­ніторинг;

5. частота збирання даних для кожного вимірювання;

6. відповідний період часу, коли діяльність є репрезентативною;

д) відповідні змінні, що надає організація, наприклад, робочі параметри і дані виробництва;

8. відповідальність за проведення вимірювань, зокрема список осіб, які працюють для орга­нізації або за її дорученням.

Примітка 1. Відповідальна особа може бути від організації, енергетичного аудитора або зовнішнього органу, такого як субпідрядник;

8. калібрування і простежуваність вимірювального обладнання (якщо це реально або практично можливо).

Примітка 2. Важливо, щоб деякі необхідні дані, такі як щомісячна продуктивність і рахунки за комунальні послуги за попередні періоди, надавала сама організація: організація уточнює достовірність своїх власних даних щодо енергії, вироб­ництва та інше; аудитор підтверджує, що аналіз ґрунтується на правильно виміряних даних і зазначає, яким чином було отримано інформацію, тобто покази, зняті з лічильника, номінальні (прогнозні) чи розраховані іншим способом; аналіз також підтверджує, що набори даних є порівнюваними.

Методики вибіркового дослідження можуть знадобитися, коли з практичної чи економічної точки зору недоцільно вивчити всю доступну інформацію під час енергетичного аудиту. Вибіркове до­слідження описано в ISO 19011:2011, пункт В.З. Процедури і методи потрібно обирати на основі їх придатності до характеру та обсягу робіт з енергоаудиту.

Примітка 3. У додатку А представлено більш деталізовану настанову щодо плану вимірювання даних.

5.6 Проведення огляду об’єкта

Енергоаудитор(и) повинен(-ні):

1. вести спостереження за використанням енергії всередині організації і порівнювати з інфор­мацією, наведеною в 5.4;

2. оцінити використання і споживання енергії відповідно до характеру та обсягу робіт з енер­гоаудиту, меж, цілі(-ей) аудиту та узгоджених методів;

3. зрозуміти вплив установленого режиму роботи та поведінки користувачів на рівень досяг­нутої/досяжної енергоефективності;

4. генерувати попередні ідеї, можливості, оперативні зміни або технології, які можуть призвес­ти до підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності;

5. скласти список сфер діяльності і процесів, для яких потрібні додаткові дані з метою про­ведення подальшого аналізу;

6. переконатися в тому, що вимірювання, спостереження і дані за минулий період є характер­ними (репрезентативними) для експлуатаційних регламентів.

Примітка 1. Виробничі об’єкти можуть мати два чи більше режими роботи, наприклад, «денний», «нічний», «вечірній» або «вихідного дня». Таким чином, можуть існувати сезонні виробничі відмінності, наприклад, для об’єкта харчової промис­ловості.

Примітка 2. Може бути корисним проводити спостереження і вимірювання за межами стандартних робочих годин, під час зупинки (закриття) або коли не очікується кліматичне навантаження;

д) переконатися в тому, що надані дані за минулі періоди є характерними для нормальної експлуатації;

h) негайно повідомляти організації про будь-які несподівані труднощі, що виникли в ході енерго­аудиту, охоплюючи доступ до даних і документації.

5.6.2 Виїзди на об'єкт

Енергетичний аудитор повинен домовитися з організацією про:

1. визначення однієї або більше осіб для забезпечення доступу, яка(-і) виступатиме(-уть) як супроводжувач для енергетичного аудитора під час відвідувань об’єкта, якщо це необхідно: ці особи повинні бути компетентними і мати повноваження, щоб вимагати або здійснювати безпосередні опе­рації над процесами й обладнанням, якщо у цьому буде потреба;

2. у разі погодження в ході планування енергоаудиту, визначення однієї або більше осіб для встановлення реєстраторів даних та обладнання з енергомоніторингу під час візитів на об’єкт ці особи повинні володіти необхідними повноваженнями, щоб вимагати від уповноваженого експ­луатаційного або техобслуговувального персоналу здійснення безпосередніх операцій над проце­сами та обладнанням, якщо це необхідно;

3. надання енергоаудитору доступу до відповідних документів (див. збирання даних у 5.4).

Приклад

Кресленики, інструкції та інша технічна документація;

4. дозвіл на встановлення обладнання для енергомоніторингу і реєстраторів даних, як це було узгоджено під час планування енергоаудиту.

Якщо організація не в змозі задовольнити ці вимоги, можливо, необхідно буде переглянути ха­рактер та обсяг робіт з енергоаудиту.

5.7 Аналізування

Для того щоб сприяти ефективному проведенню енергоаудиту, енергетичний(-і) аудитор(и) повинен(-ні) оцінити обґрунтованість і доступність наданих даних та звернути увагу на будь-які питання, які могли б перешкоджати продовженню аудиту. За необхідності, енергоаудитор може за­пропонувати інший метод збирання і доповнення даних.

Енергетичний аудитор повинен:

1. використовувати прозорі та технічно відповідні методи розрахунку;

2. документувати методи, що їх використовують, і будь-які зроблені припущення або приблизні розрахунки (оцінки);

3. переконатися, що змінні, які впливають на відхили (похибку) у вимірюваннях і на результа­ти, взято до уваги;

4. розглянути будь-які нормативні та інші узгоджені схеми або обмеження, які могли би впли­нути на можливості для підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності.

Під час цієї фази енергетичний аудитор повинен встановити та оцінити поточний рівень до­сягнутої енергоефективності різних видів використання енергії в межах певних характеру та обся­гу робіт з енергоаудиту.

Поточний рівень досягнутої енергетичної ефективності забезпечує основу для оцінювання кон­кретних заходів щодо його підвищення й охоплює:

1. розподіл споживання енергії за способом використання і джерелом;

2. типи використання енергії, що зумовлюють значне споживання енергії;

3. там, де це доступно і порівнювано, — співставлення з еталонними значеннями аналогіч­них процесів;

4. історичну картину рівня досягнутої енергоефективності;

5. очікуване підвищення рівня досягнутої енергоефективності;

6. у конкретних випадках — взаємозалежність між рівнем енергетичної ефективності та відпо­відними змінними;

д) оцінювання існуючого(-их) показника(-ів) енергетичної ефективності, за необхідності, про­позиції щодо нового(-их) індикатора(-ів) рівня досягнутої енергоефективності.

Примітка. Верифікація даних стосується документованого методу, який використовують для перевірки того, чи набір даних є точним, послідовним і унікальним. Метод верифікації даних дає змогу виправити набір вихідних даних з тим, щоб перевірений набір даних був точним, послідовним та унікальним.

Енергетичний аудитор повинен визначити можливості для підвищення рівня досягнутої/досяж- ної енергетичної ефективності на основі аналізу та:

1. власної компетентності та досвіду;

2. оцінки проектних рішень і параметрів конфігурації для задоволення потреб системи.

Примітка 1. Мінімальне енергоспоживання для вироблення продукції або надання послуги системою;

3. періоду експлуатації, стану, роботи та рівня обслуговування перевірених об’єктів;

4. технології існуючих видів використання енергії порівняно з найбільш ефективними на ринку;

5. кращих практик, зокрема оперативного контролю та поведінки;

6. подальшого використання енергії та змін у роботі.

Примітка 2. Крім можливостей для покращення рівня енергетичної ефективності, можна також запропонувати альтер­нативні джерела енергії, перехід на альтернативні види палива, когенерацію, поновлювані джерела енергії тощо.

Енергетичний аудитор повинен оцінити вплив кожної з можливостей на поточний рівень енер­гетичної ефективності на основі такого:

1. економія енергії протягом узгодженого періоду часу або очікуваного періоду експлуатації.

Приклад

Економія енергії, поліпшення у конкретних видах енергоспоживання тощо;

2. фінансові заощадження, що очікують від кожної з можливостей для покращення;

3. необхідні інвестиції;

4. погоджені економічні та інші критерії, зазначені під час планування енергетичного аудиту;

5. інші позитивні ефекти, не пов’язані з енергією (такі як продуктивність або технічне обслу­говування);

6. ранжування можливостей (для покращення) підвищення рівня досягнутої/досяжної енерге­тичної ефективності;

д) потенційні взаємодії між різними можливостями.

Примітка 1. Можливо, організації потрібно буде провести додаткову роботу, щоб повністю ідентифікувати й кількісно оцінити вплив можливостей.

Примітка 2. Можливості, наскільки це можливо, оцінюють протягом запланованого або очікуваного строку експлуату­вання.

Де це відповідає узгодженим характеру та обсягу робіт, межам та цілям енергоаудиту, енер­гетичний аудитор повинен доповнити ці результати вимогами стосовно додаткових даних і визна­чити, який аналіз необхідний у подальшому.

5.8 Представлення звіту за результатами енергоаудиту

Відповідно до 5.2 аудитор повинен узгодити графік звітності. Представляючи звіти за резуль­татами енергоаудиту, енергетичний аудитор повинен:

гарантувати, що вимоги енергоаудиту, узгоджені з організацією, було виконано, зокрема стосовно узгоджених методів і форм звітності