Страница 4: ДСТУ EN 12942:2004. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Моторові фільтрувальні пристрої з масками, півмасками або чвертьмасками. Вимоги, випробування, маркування (62132)

Відповідність пристрою визначеним у цьому стандарті іншим вимогам після випробування відповідно до 7.15 не потрібна.

Загальна маса усього приладдя (разом із фільтрами), ззовні і безпосередньо приєднаного до маски і підтримуваного маскою, не повинна перевищувати 500 г.

Загальна маса усього приладдя (разом із фільтрами), ззовні І безпосередньо приєднаного до півмаски або чвертьмаски І підтримуваного півмаскою або чвертьмаскою, не повинна пере­вищувати 300 г.

Загальна маса пристрою не повинна перевищувати 5 кг, з яких не більше ніж 1,5 кг може створювати навантагу на голову.

Випробовують експлуатаційні властивості пристрою за умов, наближених до реальних. Ме­тою цих випробовувань є виявлення недоліків обладдя, які не можуть бути визначені будь-яки­ми іншими випробовуваннями згідно з цим стандартом.

Там, де на думку випробовувальної лабораторії, схвалення не гарантовано, експлуатаційні випробовування виявили у пристрої недоліки, які стосуються сприйняття користувача, випробо- вувальна лабораторія повинна забезпечити всі деталі проведення тієї частини експлуатаційних випробовувань, у якій виявлено ці недоліки. Це дозволить іншим випробовувальним лаборато­ріям продублювати випробовування й оцінити отримані результати.

Випробовують відповідно до 7.4.

4. ВИПРОБОВУВАННЯ

Таблиця 6 — Графік випробовувань

Перед випробовуванням із залученням випробовувачів враховують національні правила щодо медичного свідоцтва, огляду або перевірянь випробовувачів.

Випробовування проводять із двома зразками укомплектованих пристроїв. Один випробову­ють у тому стані, в якому його доставлено, інший — після кондиціювання відповідно до 7.1.2. У випробовуваннях використовують фільтри в тому стані, в якому їх доставлено, якщо не визначено інше.

Примітка. «У тому стані, в якому доставлено» означає без кондиціювання.

Витримують укомплектований пристрій протягом (72 ± 1) год в умовах граничних темпера­тур і вологості, вказаних в інструкції виробника. Дозволяють пристрою не менше ніж за 4 год по­вернутися до умов довкілля і потім витримують протягом (72 ± 1) год в умовах іншої межі тем­ператури і вологості, вказаної виробником.

Чотири фільтри випробовують для кожного газу або аерозолю. До двох фільтрів утому стані, в якому їх доставлено, застосовують випробовування механічної міцності перед випробовуван­ням із використовуванням аерозолю або газу. До двох інших фільтрів перед випробовуванням із використовуванням аерозолю або газу застосовують кондиціювання, як зазначено в 7.1.2,1 потім випробовують механічну міцність.

У випробовуванні використовують фільтри в тому стані, в якому їх доставлено.

Проводять візуальне перевіряння зразків І відповідні результати заносять до звіту. Візуаль­но перевіряють наявність і зміст марковання та інформацію, яку надає виробник.

Визначені два методи: один із використовуванням хлориду натрію, інший — з використову­ванням гексафториду сірки. Загальні принципи випробовувань однакові для обох випробовуваль- них речовин, але застосовування їх залежить від типу випробовувального пристрою і його ви­значають відповідно до таблиці 7.

Таблиця 7 — Тип пристрою і випробовувальна речовина, яку використовують для випробовування коефіцієнта підсмоктування

Якщо за таблицею 7 необхідне визначання загального коефіцієнта підсмоктування (TIL), укомплектований пристрій випробовують в атмосфері з хлоридом натрію.

Якщо за таблицею 7 вимагається визначання коефіцієнта підсмоктування без урахування коефіцієнта проникання через фільтр (IL), у пристрій постачають дихальне повітря (вільне від випробовувальної речовини) або замінюють протигазові або скомбіновані фільтри на проти- аерозольні фільтри високої ефективності. Якщо застосовують метод Із подаванням дихального повітря, приєднання до фільтра виконують такими, які типові для немодифікованого пристрою. Таке подавання повітря забезпечують приєднанням до фІльтра(-Ів) або обладдя, яке зазвичай ви­користовують із пристроєм. Для цього легкий(-і) шланг(-и) і насадка(-и) системи подавання по­вітря можуть бути приєднані до фільтрувального(-их) елемента(-ів) випробного пристрою, і вільне від випробовувальної речовини повітря надходить до пристрою з опором (включаючи опір шлангів), подібним до опору, створюваного немодифікованим пристроєм.

Якщо застосовують метод із використовуванням фільтра високої ефективності, маса і загаль­ний опір диханню таких модифікованих пристроїв повинні відповідати значенням замінюваних газо- або парозахисних частин.

Альтернативно коефіцієнт підсмоктування (IL) без урахування коефіцієнта проникання че­рез фільтр може дорівнювати TIL пристрою у випробовувальній атмосфері з хлоридом натрію II відповідно до 7.3.7, якщо пристрій споряджений протиаерозольними фільтрами високої ефективності.

Перед випробовуванням упевнюються в задовільному робочому стані пристрою і можливості його безпечного використовування.

Випробовувач із одягненим випробним комплектним пристроєм рухається із зазначеною швидкістю по горизонтальній доріжці в атмосфері, яка містить відому концентрацію випробову­вальної речовини. Пристрій відрегульовують і підтримують визначені виробником мінімальні умо­ви роботи. Вимірюють відсоток підсмоктування випробовувальної речовини в дихальну зону.

Випробовують два укомплектовані пристрої, кожен із залученням п’яти випробовувачів. Обидва пристрої, якщо вони укомплектовані масками, повинні пройти випробовування на стійкість до удару відповідно до 8.11 EN 136 до визначання коефіцієнта підсмоктування. Один укомплек­тований пристрій випробовують у тому стані, в якому його доставлено для забезпечення п’яти результатів коефіцієнта підсмоктування; інший укомплектований пристрій випробовують після кондиціювання, зазначеного в 6.2, якщо він споряджений маскою, забезпечуючи наступні п’ять результатів коефіцієнта підсмоктування.

Добирають випробовувачів, які мають досвід роботи з таким або подібним обладдям. Залу­чають випробовувачів чоловічої і жіночої статі.

Устатковання загальне для обох випробовувальних речовин.

Ковпак розміщують над доріжкою так, щоб можна було наповнити його випробовувальною атмосферою, яку подають зверху через трубопровід і розпилювач потоку в напрямку голови ви­пробовувана. Вимірюють концентрацію випробовувальної речовини всередині ефективного ро­бочого об’єму, щоб упевнитись в її однорідності. Ковпак повинен бути достатньо великим, щоб забезпечити безперешкодний рух випробовувана по доріжці.

Швидкість потоку повітря через ковпак, виміряна поблизу голови випробовувана, який пере­буває у центрі доріжки, повинна становити від 0,12 м/с до 0,2 м/с.

Конструкція ковпака повинна дозволяти, за необхідності, подавання дихального повітря (вільного від випробовувальної речовини) в пристрій, який носить випробовувач. Таке джерело подавання повітря приєднують до фільтра або обладдя, яке зазвичай використовують із при­строєм.

Примітка. Важливо, щоб приєднання шланга подавання чистого повітря не впливало на посадку обладдя на корис­тувачеві і не замінювало будь-які засоби ущільнення, які містить випробний пристрій. За необхідності забезпечують підтри­мання шланга.

Доріжка повинна забезпечувати рух зі швидкістю 6 км/год.

Пробовідбірник складається з трубки, до якої прикріплено пластмасову кульку діаметром при­близно 20 мм, яка має 8 отворів діаметром 1,5 мм кожен, розміщених на рівних відстанях по сфе­ричному периметру кульки (див. рисунок). Лицева частина може слугувати опорою для пробо­відбірника після її проколювання у відповідному місці. З'єднання пробовідбірника необхідно гер­метизувати в зробленому в лицевій частині отворі.

Для випробовувань усіх типів пристроїв пробовідбірні отвори на кульці повинні розміщува­тись так, як показано на рисунку 1. Другий пробовідбірник призначений для вимірювання концен­трації випробовувальної речовини в випробовувальній камері. Пробовідбірники приєднують до приладу-аналізатора за допомогою тонких трубок з мінімально можливою довжиною.

Проби відбирають безперервно зі швидкістю не більше ніж 3 л/хв.

Система виявляння з пробовідбірниками і з'єднаннями повинна мати менше 20 с для реа­гування на відхили використовуваного індикатора від 10 % до 90 % повної шкапи.

Джерело енергії повинно забезпечувати визначену виробником мінімальну об’ємну швидкість потоку протягом усього випробовування. Елемент живлення, яким споряджений пристрій, не використовують.

Випробовування однакове для обох випробовувальних речовин.