Регистрацию темпера­туры осуществляют в течение всего эксперимента с помощью со­ответствующих приборов. Принци­пиальная электрическая схема ус­тановки с измерительными прибо­рами приведена на рисунке А6

  1. .Підготовка установки до : випробувань :

:

  1. Вийняти тримач зраз- : ка з печі. Пічна термопара пови- : нна бути установлена у відповід- : ності з 6.3.15. :

  2. Підключити нагріваль- : ний елемент печі до джерела жив- : лення у відповідності зі схемою, : що наведена на рисунку А6. Під : час випробувань автоматичний ко- : нтроль температури в печі здійс- : нювати не слід. :

Примітка. Нову трубчасту : піч належить прогрівати поступо- : во. Рекомендується ступінчастий : режим з кроком 200 оС і витримкою на протязі 2 год при кожній : температурі. :

  1. Установити стабільний : температурний режим в печі. : Стабілізацію вважають досягнутою : за умови забезпечення середньої : температури в печі в діапазоні : (745 - 755) оС принаймні на про- : тязі 10 хв. При цьому відхилення : від границь зазначеного діапазо- : ну, яке допускається, повинно : складати не більше 2оС за 10 хв. :

  2. Після стабілізації : печі у відповідності з 6.4.3 на- :

  1. Подготовка установки к испытаниям

    1. Удалить держатель об­разца из печи. Печная термопара должна быть установлена в соот­ветствии с 6.3.15.

    2. Подключить нагревате­льный элемент к источнику пита­ния в соответствии со схемой, приведенной на рисунке А6. При испытаниях автоматический кон­троль температуры в печи осущес­твлять не следует.

Примечание. Новую трубчатую печь следует прогревать постепе­нно. Рекомендуется ступенчатый режим с шагом 200 оС и выдержкой в течение 2 ч при каждой темпе­ратуре.

  1. Установить стабильный температурный режим в печи. Ста­билизацию считают достигнутой при условии обеспечения средней температуры в печи в диапазоне (745 - 755)оС по меньшей мере в течение 10 мин. При этом допус­каемое отклонение от границ ука­занного диапазона должно состав­лять не более 2 оС за 10 мин.

  2. После стабилизации печи в соответствии с 6.4.3 сле- лежить виміряти температуру стінки печі. Виміри проводять на трьох рівновіддалених вертикаль­них осях. На кожній осі темпера­туру вимірюють у трьох точках: на середній висоті трубчастої печі, на відстані 30 мм вгору і 30 мм униз по осі. Для зручності вимірювань можна використовувати скануючий пристрій з термопарами та ізолюючими трубками (рисунок А7). Під час вимірювання слід забезпечувати щільний контакт термопари зі стінкою печі. Пока­зання термопари в кожній точці належить реєструвати тільки після досягнення стабільних по­казань на протязі 5 хв.

  3. Середня температура стінки печі, розрахована як середнє арифметичне за показан­нями термопар в усіх точках, перелічених в 6.4.4, повинна бу­ти (835 ± 10) оС. Температуру

стінки печі слід підтримувати в зазначених границях до початку випробувань.

  1. Щоб уникнути неправи­льного установлення пічної труби (догори дном) необхідно переві­рити відповідність її орієнта­ції, шо наведена на рисунку А2. Для цього належить за допомогою термопарного скануючого пристрою виміряти температуру стінки печі на одній осі через кожні 10 мм. Одержаний температурний профіль при вірному установленні відпо­відає зображеному суцільною лі­нією, при неправильному - пунк­тирною лінією (рисунок А8).

Примітка. Операції, що описані в 6.4.26.4.4, належить проводити під час введення в експлуатацію нової установки або під час заміни пічної труби, нагрівального елемента, теплоі­золяції, джерела живлення.

  1. Проведення випробування

    1. Вийняти з печі тримач зразка, перевірити установлення пічної термопари, включити дже­рело живлення.

    2. Стабілізувати піч у відповідності з 6.4.3. дует измерить температуру стенки печи. Замеры проводят по трем равноудаленным вертикальным осям По каждой оси температуру измеряют в трех точках: на сере­дине высоты трубчатой печи, на расстоянии 30 мм вверх и 30 мм вниз по оси. Для удобства изме­рений можно использовать скани­рующее устройство с термопарами и изолирующими трубками (рисунок А7). При измерении следует обес­печивать плотный контакт термо­пары со стенкой печи. Показания термопары в каждой точке следует регистрировать только после дос­тижения стабильных показаний в течение 5 мин.

  1. Средняя температура стенки печи, рассчитанная как среднее арифметическое по пока­заниям термопар во всех точках, перечисленных в 6.4.4, должна быть (835 ± 10) оС. Температуру

стенки печи следует поддерживать в указанных пределах до начала испытания.

  1. Во избежание неправи­льной установки печной трубы (вверх дном) необходимо прове­рить соответствие ее ориентации, приведенной на рисунке А2. Для этого следует с помощью термопа­рного сканирующего устройства измерить температуру стенки печи по одной оси через каждые 10 мм. Полученный температурный профиль при правильной установке соотве­тствует изображенному сплошной линией, при неправильной - пун­ктирной линией (рисунок А8).

Примечание. Операции, опи­санные в 6.4.2 - 6.4.4 следует

проводить при введении в эксплу­атацию новой установки или при замене печной трубы, нагревате­льного элемента, теплоизоляции, источника питания.

  1. Проведение испытания

    1. Удалить из печи дер­жатель образца, проверить уста­новку печной термопары, включить источник питания.

    2. Стабилизировать печь в соответствии с 6.4.3.

    3. Помістити зразок у : тримач, установити термопари в : центрі і на поверхні зразка у : відповідності з 6.3.15 - 6.3.17. :

    4. Увести тримач зразка : в піч і установити його у : відповідності з 6.3.12. : Тривалість операції повинна бути : не більше 5 с. :

    5. Включити секундомір : одразу після введення зразка в : піч. На протязі випробування ве- : сти реєстрацію показань в печі, : в центрі і на поверхні зразка. :

    6. Тривалість випробу- : вань складає, як правило, 30 хв. : Випробування припиняють через 30 : хв. за умови досягнення темпера- : турного балансу до цього часу. : Температурний баланс вважають : досягнутим, якщо показання кож- : ної з трьох термопар змінюється : не більше, ніж на 2 оС за 10 хв. : При цьому фіксуються кінцеві те- : мператури в печі, в центрі і на : поверхні зразка. :

Якщо по закінченні 30 хв. : температурний баланс не досягає- : ться хоча б для однієї з трьох : термопар, випробування продовжу- : ють, перевіряючи наявність тем- : пературного балансу з інтервалом : 5 хв. :

  1. При досягненні темпе- : ратурного балансу для всіх трьох : термопар випробування припиняють : і фіксують його тривалість. :

  2. Тримач зразка витягу- : ють з печі, зразок охолоджують в : ексикаторі і зважують. : Залишки (продукти карбонізації, : зола і т.ін.), які обсипалися із : зразка під час або після випро- : бування, збирають, зважують і : включають в масу зразка після : випробування. :

  3. Під час випробування : фіксують усі спостереження, які : стосуються поведінки зразка, і : реєструють такі показники: :

  • масу зразка до випробуван- : ня mn , г; :

  • масу зразка після випробу : вання mk , г; :

  1. Поместить образец в держатель, установить термопары в центре и на поверхности образ­ца в соответствии с 6.3.15-6.3.17.

  2. Ввести держатель об­разца в печь и установить его в соответствии с 6.3.12. Продолжи­тельность операции должна быть не более 5 с.

  3. Включить секундомер сразу же после введения образца в печь. В течение испытания вес­ти регистрацию показаний термо­пар в печи, в центре и на повер­хности образца.

  4. Продолжительность ис­пытания составляет, как правило, 30 мин. Испытание прекращают че­рез 30 мин. при условии достиже­ния температурного баланса к этому времени. Температурный ба­ланс считают достигнутым, если показания каждой из трех термо­пар изменяются не более, чем на 2 оС за 10 мин. При этом фиксиру­ют конечные температуры в печи, в центре и на поверхности образ­ца. Если по истечении 30 мин. температурный баланс не достига­ется хотя бы для одной из трех термопар, испытание продолжают, проверяя наличие температурного баланса с интервалом 5 мин.

  5. При достижении темпе­ратурного баланса для всех трех термопар испытание прекращают и фиксируют его продолжительность.

  6. Держатель образца из­влекают из печи, образец охлаж­дают в эксикаторе и взвешивают.

Осыпавшиеся с образца во время или после испытания остат­ки (продукты карбонизации, зола и т.п.) собирают, взвешивают и включают в массу образца после испытания.

  1. При испытании фикси­руют все наблюдения, касающиеся поведения образца, и регистриру­ют следующие показатели:

  • массу образца до испыта­ния mn , г;

  • массу образца после испы­тания mk , г;

  • початкову температуру пе- : чі Тпп, оС; :

  • максимальну температуру : печі Тпм, оС; :

  • кінцеву температуру печі :

Тпк, оС; :

  • максимальну температуру в : центрі зразка Тцк, оС; :

  • кінцеву температуру в це- : нтрі зразка Тцк, оС; :

  • максимальну температуру : поверхні зразка Тпзм, оС; :

  • кінцеву температуру пове- : рхні зразка Тпзк, оС; :

  • тривалість стійкого по- : лум'яного горіння зразка tr, с. : :

:

  1. Обробка результатів : :

    1. Розраховують для кож- : ного зразка приріст температури : в печі, в центрі і на поверхиі : зразка: :

  1. приріст температури в : печі :

Тпп = Тпм - Тпк (6.1) :

:

  1. приріст температури в : центрі зразка :

Тцз = Тцм - Тцк (6.2) :

:

  1. приріст температури на : поверхні зразка :

Тпз = Тпзм - Тпзк (6.3) :

:

  1. Розраховують середню : арифметичну величину (по п'яти : зразках) приросту температури в : печі, в центрі і на поверхні : зразка. :

  2. Розраховують середню : арифметичну величину (по п'яти : зразках) тривалості стійкого по- : лум'яного горіння. :

  3. Розраховують втрату : маси для кожного зразка (у : відсотках від початкової маси : зразка) і визначають середню : арифметичну величину для п'яти : зразків. :

:

  1. Протокол випробування : :

В протоколі випробування : наводять такі дані: :

  • начальную температуру пе­чи Тпн, оС;

  • максимальную температуру печи Тпм, оС;

  • конечную температуру печи Тпк, оС;

  • максимальную температуру в центре образца Тцм, оС;

  • конечную температуру в центре образца Тцк, оС;

  • максимальную температуру поверхности образца Тпом, оС;

  • конечную температуру по­верхности образца Тпок,оС;

  • продолжительность устой­чивого пламенного горения образ­ца tr,с.

  1. Обработка результатов

    1. Рассчитывают для каж­дого образца прирост температуры в печи, в центре и на оверхности образца:

  1. прирост температуры в печи

Тпп = Тпм - Тпк; (6.1)

  1. прирост температуры в центре образца

Тцз - Тцм - Тцк; (6.2)

  1. прирост температуры на поверхности образца Тпз = Тпзм - Тпзк; (6.3)

    1. Рассчитывают среднюю арифметическую величину (по пяти образцам) прироста температуры в печи, в центре и на поверхности образца.

    2. Рассчитывают среднюю арифметическую величину (по пяти образцам) продолжительности ус­тойчивого пламенного горения.

    3. Рассчитывают потерю массы для каждого образца (в про­центах от начальной массы образ­ца) и определяют среднюю арифме­тическую величину для пяти обра­зцов.

  1. Протокол испытания

В протоколе испытания при­водят следующие данные

  • :дату випробування;

  • найменування лабораторії, що проводить випробування;

  • найменування матеріалу або виробу;

  • шифр технічної документа­ції на матеріал або виріб;

  • опис матеріалу або виробу із зазначенням складу, способу виготовлення і ін­ших характеристик;

  • найменування кожного ма­теріалу, який є складовою частиною виробу, із заз­наченням товщини шару і способу кріплення (для збірних елементів);

  • спосіб виготовлення зраз­ка;

  • результати випробувань (показники за 6.5.9, що визначаються під час ви­пробувань, і розрахункові параметри горючості - за 6.6.1 - 6.6.4);

  • фотографії зразків після випробування;

  • висновок за результатами випробувань із зазначен­ням, до якого виду відно­ситься матеріал:

до горючих або негорючих;

  • термін дії висновку.

7 МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ ГОРЮЧИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ГРУП ГОРЮЧОСТІ

  • дату испытания;

  • наименование лаборатории, проводящей испытание;

  • наименование материала или изделия;

  • шифр технической докумен­тации на материал или из­делие;

  • описание материала или из­делия с указанием состава, способа изготовления и других характеристик;

  • наименование каждого ма­териала, являющегося со­ставной частью изделия, с указанием толщины слоя и способа крепления (для сборных элементов);

  • способ изготовления об­разца;

  • результаты испытаний (оп­ределяемые при испытании показатели по 6.5.9 и ра­счетные параметры горюче­сти - по 6.6.1 - 6 6.4);

  • фотографии образцов после испытания;

  • заключение по результатам испытания с указанием, к какому виду относится ма­териал:

к горючим или негорючим;

- срок действия заключения.

7 МЕТОД ИСПЫТАНИЯ ГОРЮЧИХ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ИХ ГРУПП ГОРЮЧЕСТ