Страница 9: ДСТУ IEC 60598-1-2002. Світильники. Частина 1. Загальні вимоги й випробування (62110)

Примітка. Прикладами засобів захисту від послаблення £ паяння, зварювання, клепання, гайки Із стопором і сто­порні гвинти.

Перевіряють зовнішнім огляданням і спробою послаблення елементів з'єднання прикладанням обертального моменту, який не перевищує:

• 2,5Н ■ м — для нарізі до М10 включно або відповідних діаметрів;

• 5,0 Н м — для нарізі від М10 включно чи відповідних діаметрів.

Перевіряння патронів для ламп, в яких заміну ламп провадять обертанням, яке треба прова­дити зовнішнім оглядом і спробою послаблення блокування нарізних з’єднань прикладанням протя­гом 1 хв обертального моменту не менше:

• 4,0 Н - м — для патронів Е40;

• 2,0Н-м — для патронів Е26, Е27 і В22;

• 1,2 Н ■ м — для патронів Е14 І В15 (крім патронів для свічкоподібних ламп);

• 0,5 Н ■ м — для патронів Е14 і Є15 для свічкоподібних ламп;

• 0,5 Н ■ м — для патронів Е10.

Пристрій кріплення кнопкових вимикачів піддають дії обертального моменту не менше ніж 0,8 Н-м.

Під час випробовування нарізні з’єднання не повинні послаблятися.

4.12.5 Нарізні запальники належить піддавати наступному випробовуванню.

У нарізні защільники вставлять металеві циліндричні стрижні, з діаметром, що дорівнює мінімальному внутрішньому діаметру ущільнення. Защільники затягують гайковим ключем з прикладеним протягом 1 хв зусиллям, значення якого зазначене у таблиці 4.2, у точці на відстані 250 мм від осі защільника.

Таблиця 4.2 — Випробовування защільників на дію обертального моменту

Після випробовування світильник І защільники не повинні мати пошкоджень.

Перевіряють за допомогою ударів по зразку пружинним пристроєм для випробовування на удар згідно з ІЕС 60068-2-63 або будь-яким іншим пристроєм, який забезпечує аналогічні результати.

Примітка. Рівноцінні значення енергії удару, отримані за допомогою різних методів, необов'язково дають однако­вий результат випробовування.

Пружина ударника повинна бути такою, щоб добуток довжини стисненої пружини, в міліметрах, на створювану силу, в ньютонах, становив 1000, довжина стиснення приблизно 20 мм. Пружина по­винна регулюватися так, щоб під час удару ударник мав енергію удару і довжину стиснення пружини як зазначено в таблиці 4.3.

Не випробовують світлопропускні оболонки, а також ті, що не призначені для захисту від ураження електричним струмом та/і ультрафіолетовим випроміненням, а також оболонки, котрі не є частиною захисної системи від проникнення пилу, твердих тіл та вологи і які не захищають лампу.

Зразок встановлюють чи закріплюють як в умовах експлуатації на жорсткій дерев’яній ос­нові, кабельні вводи залишають відкритими, відкривають послаблені стінки корпуса світильника,гвинти для кріплення оболонок і аналогічні їм затягують з обертовим моментом, рівним 2/3 зна­чення, зазначеного у таблиці 4.1.

Таблиця 4.3 — Енергія удару і стиснення пружини

Три удари треба наносити у точці, яка є ймовірно найслабшою, звертаючи особливу увагу на Ізоляційний матеріал, який захищає струмовідні деталі, і втулки з ізоляційного матеріалу, якщо вони є. Для того, щоб знайти найбільш слабке місце можливо буде необхідним взяти додаткові зразки; у разі сумніву, випробовування повинні бути повторені на новому зразку трьома ударами.

Після випробовування зразок не повинен мати руйнування за яких:

1. струмовідні деталі можуть стати доступними для дотику;

2. знижується ефективність ізоляційних прокладок і перегородок;

3. знижується задана ступінь захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи;

4. не забезпечують зняття І заміну зовнішніх оболонок без пошкодження їх Ізоляційних прокладок.

Дозволяється незначне пошкодження корпуса світильника, якщо у цьому разі не понижується його безпека.

Подвійна, додаткова чи посилена ізоляція підлягає перевірянню на електричну міцність відпо­відно до розділу 10.

Не приймають до уваги пошкодження зовнішньої поверхні, невеликі виїмки, якщо вони не змен­шують шляхів спливання і повітряних проміжків нижче значень, які зазначені у розділі 11, а також невеликі сколи, якщо вони не знижують захист від ураження електричним струмом і ступінь захи­сту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи.

Перевіряють відповідно до 4.13.3 — 4.13.5.

Під час випробовування металеві частини не треба дотикатися до струмовідних деталей.

Після випробовування оболонки не повинні мати деформацій, а світильник повинен відповідати вимогам відповідно до розділу 11.

Світильники для важких умов експлуатації повинні бути захищені від проникнення твердих тіл та вологи; із ступенем захисту, не меншим ніж IP 54.

Не допускається застосування класу захисту 0 до світильників для важких умов експлуатації.Перевіряють зовнішнім огляданням та відповідним випробовуванням, відповідно до 9.2.0.

Світильники для важких умов експлуатації повинні бути механічно міцними та не повинні зміщу­ватись за обставин, яких можна очікувати за нормальної експлуатації. До того ж засоби фіксування стояка, до якого приєднують світильник, повинні мати відповідну механічну міцність.

Перевіряють нижчезазначеними випробовуваннями за а) — d).

1. Стаціонарні та переносні світильники для важких умов (крім ручних).

Кожен з трьох зразків світильників піддають трьом ударам, в ймовірно можливих най- слабших в механічному відношенні місцях. Зразок без лампи (чи ламп) встановлюють, на жорстку опорну поверхню у робочому положенні.

Удари провадять киданням сталевої кулі діаметром 50 мм, вагою 0,51 кг з висоти Н (1,3 м), як це зазначено на рисунку 21, з енергією від удару 6,5 Н • м.

Кожен з трьох зразків світильників, призначених для зовнішнього освітлення перед ви­пробовуванням, повинен бути додатково охолоджений до температури мінус 5 °С ±2 °С і витрима­ний за неї протягом 3 год.

Поки зразки знаходяться у такому температурному режимі, їх потрібно піддати випробову­ванню на удар, зазначеному вище.

2. Ручні СВІТИЛЬНИКИ

Світильник кидають з висоти 1 м на бетонну поверхню чотири рази, у цьому разі світильник повертають на 90 ° навколо своєї осі перед кожним падінням. Випробовування провадять без лам­пи, але захисне скло, якщо воно є, залишають.

Після випробовування відповідно до 5.13.4 а) або відповідно до 14.13.4 Ь) світильники не по­винні мати пошкоджень, які б погіршували безпеку та їх експлуатаційні характеристики. Деталі, які захищають лампу від пошкодження, не повинні бути зруйновані.

Примітка. Ці деталі можуть бути деформованими. Розбите захисне скло чи прозоре покриття не беруть до уваги, якщо скло чи покриття не є єдиним засобом захисту від пошкодження.

3. Світильники, що їх постачають разом зі стояками.

Світильники випробовують без лампи.

Світильник та стояк не повинні перекинутись під час нахилу під кутом 6 ° до вертикалі.

Світильник повинен витримати удари в результаті його перекидання 4 рази у разі нахилу під кутом 15° до вертикалі.

Засоби фіксування стояка повинні витримати чотирикратну силу ваги світильника в найбільш нестійкому напрямку.

Якщо світильник перекинеться під час випробовування на площині, нахиленій під кутом 15° до вертикалі, випробовування відповідно до 12.5.1 провадять із світильником на горизонтальній поверхні в найбільш несприятливому з положень, яке можливе під час експлуатації.

4. Світильники для тимчасового встановлення та світильники, придатні для встановлення на стояк.

Світильники повинні витримати чотири удари, спричинені наступним випробовуванням.

Будь-яку лампу (лампи) знімають перед випробовуванням.

Світильник підвішують на алюмінієвому стрижні вздовж бетонної чи цегляної стіни. Дов­жина стрижня відповідає довжині стояка, зазначена як можлива висота стояка в інструкції з встановлення.

Світильник піднімають, доки стрижень не опиниться у горизонтальній площині, а потім вільно падає по стіні.

Після випробовування не повинно бути жодного погіршення безпеки.

Перевіряють випробовуванням в обертовому барабані відповідно до рисунка 25.

Барабан обертають зі швидкістю 5 об/хв, створюючи відповідно 10 падінь зразка.

Зразок падає з висоти 50 см на стальну пластину товщиною 3 мм:

• 50 раз, якщо маса зразка не більша ніж 250 г;

• 25 раз, якщо маса зразка більша ніж 250 г.

Після випробовування зразок не повинен мати пошкоджень, які порушують вимоги цього стан­дарту. Не враховують будь-які руйнування скляної оболонки, що не впливають на працездатність.Невеликі сколи не враховують, якщо не порушився захист від ураження електричним струмом.

Не враховують перекіс штирів, пошкодження покриття і дрібні вм'ятини, які не знижують шляхи спливу І повітряні проміжки нижче значень, зазначених у розділі 11.

Перевірку здійснюють наступними випробовуваннями.

Випробовування А. Для всіх підвісних світильників.

До світильника протягом 1 год перпендикулярно площині підвісу прикладають рівномірне на­вантаження, що дорівнює його чотирикратній масі світильника.

Після випробовування деталі вузла підвісу не повинні мати помітної деформації і пошкоджень. За наявності декількох вузлів кріплення або підвісу випробовують окремо кожний з них.

До світильників з регульованими пристроями підвісу навантаження прикладають для пов­ністю розтягнутого скрученого кабелю.

Випробовування В. Для підвісного світильника з жорстким вузлом кріплення.

До світильника протягом 1 хв прикладають за і проти годинникової стрілки обертальний момент 2,5 Н • м. Під час випробовування не допускається обертати світильник в кожному на­прямку більше одного оберте відносно закріпленої деталі.

Випробовування С. Для світильників з кріпленням на жорстку консоль.

Особливості випробовування таких консолей такі:

1. для розрахованих на велике навантаження консолей (наприклад, для виробничих цехів) по­винна бути прикладена протягом 1 хв сила 40 Н до вільного кінця у всіх можливих напрямках, коли стріла консолі закріплена як в умовах експлуатації. Згинальний момент у цьому випадку повинен бути не менше ніж 2,5 Н- м. Після закінчення дії сили стріла консолі не повинні мати залишкових зміщень чи деформацій, які знижують її міцність.

2. для розрахованих на незначні навантаження консолей (наприклад, консолі для житлових приміщень) випробовування, аналогічне зазначеному в п. а), треба провадити прикладенням про­тягом 1 хв сили 10 Н, яка створює згинальний момент не менше ніж 1,0 Н ■ м.