Концентрати харчові. Напівфабрикати виробів з борошна. Загальні технічні умови

ГОСТ 29049-91 Пряности. Корица. Технические условия (Прянощі. Кориця. Технічні умови)

ГОСТ 29052-91 Пряности. Кардамон. Технические условия (Прянощі. Кардамон. Технічні умови)

ГОСТ 30178-96 Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения ток­сичных элементов (Сировина та продукти харчові. Атомно-абсорбційний метод визначання токсич­них елементів)

ГОСТ 30518-97 Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества бактерий группы кишечных палочек (колиформных бактерий) (Продукти харчові. Методи виявляння і визна­чання кількості бактерій групи кишкових паличок (коліформних бактерій)

3. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Характеристики

      1. Напівфабрикати виробів із борошна виготовляють відповідно до вимог цього стандар­ту згідно з технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку, з додержанням правил [1].

      2. Напівфабрикати виробів з борошна виробляють таких видів:

1. сухі суміші для приготування:

• кексів;

• тортів;

• печива;

• пряників;

• інші види, рецептури яких затверджено в установленому порядку.

2. розпушувач для печива.

Таблиця 1 — Органолептичні показники

Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники

Таблиця 3 — Показники безпеки

Таблиця 4 — Мікробіологічні показники

• борошно пшеничне вищого і першого ґатунку — згідно з ГОСТ 26574 або чинним норма­тивним документом [7];

• борошно з твердих сортів пшениці першого ґатунку — згідно з ГОСТ 12307;

• борошно соєве дезодороване — згідно з ГОСТ 3898;

• борошно вівсяне — згідно з чинними нормативними документами;

• борошно кукурудзяне тонкого помелу — згідно з ГОСТ 14176;

• крохмаль картопляний не нижче першого ґатунку — згідно з ДСТУ 4286;

• крохмаль кукурудзяни й не нижче першого ґатунку — згідно з ДСТУ 3976;

• крохмаль амілопектиновий — згідно з ДСТУ 3976;

• крохмаль желейний — згідно з чинними нормативними документами;

• молоко незбиране сухе — згідно з ДСТУ 4273;

• молоко знежирене сухе — згідно з ДСТУ 4273;

• сироватка молочна суха — згідно з чинними нормативними документами;

• концентрати сироваткові — згідно з чинними нормативними документами;

• вершки сухі — згідно з ДСТУ 4273;

• цукор-пісок — згідно з ДСТУ 2316 чи пудра рафінадна — згідно з ДСТУ 2213;

• сіль кухонна не нижче першого ґатунку помелу 0 — згідно з ДСТУ 3583;

• порошок яєчний — згідно з ГОСТ 2858;

• ванілін — згідно з ГОСТ 16599, ванілон чи арованілон — згідно з чинними нормативними документами;

• виноград сушений без кісточок (кишмиш), за винятком забарвлених сортів — згідно з ГОСТ 6882;

• какао-порошок — згідно з ДСТУ 4391;

• кислоту лимонну харчову — згідно з ДСТУ ГОСТ 908;

• кислоту винну харчову — згідно з ГОСТ 21205;

• каву натуральну смажену мелену — згідно з ГОСТ 6805;

• каву натуральну розчинну — згідно з ДСТУ 4394;

• цикорій смажений мелений — згідно з чинними нормативними документами;

• цукати — згідно з чинними нормативними документами;

• есенції ароматичні харчові — згідно з чинними нормативними документами;

• екстракти прянощів — згідно з чинними нормативними документами;

• гвоздику — згідно з ГОСТ 29047;

• імбир — згідно з ГОСТ 29046 чи ДСТУ ISO 1003;

• кардамон — згідно з ГОСТ 29052;

• корицю — згідно з ГОСТ 29049;

• горіх мускатний — згідно з ГОСТ 29048;

• шафран — згідно з чинними нормативними документами;

• арахіс (боби) — згідно з ГОСТ 17111;

• горіхи волоські — згідно з ГОСТ 16832 чи ядро — згідно з ГОСТ 16833;

• мигдаль солодкий — згідно з ГОСТ 16830;

• фундук — згідно з ГОСТ 16834 чи ядро — згідно з ГОСТ 16835;

• натрій двовуглекислий — згідно з ГОСТ 2156.

Примітка. Не дозволено використовування сировини, до закінчення строку придатності якої залишилося менше ніж п’ять місяців.

3. 2. Можуть бути використані інші види сировини та харчових добавок вітчизняного чи закор­донного виробництва, що дозволені до застосування центральним органом ви конавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

   3. Не дозволено переробляти сировину, в якій вміст токсичних елементів, мікотоксинів пе­ревищує рівні, встановлені МБТ № 5061 [2], радіонуклідів — ГН 6.6.1.1-130 [3], пестицидів — ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [8].

   4. Кожна партія сировини, що надходить на виробництво, повинна супроводжуватись до­кументом щодо якості із зазначенням показників безпеки.

4. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. Під час виробництва напівфабрикатів виробів з борошна треба дотримуватися вимог щодо безпеки, встановлених правилами [1].

   2. Вимоги до технологічного устатковання — згідно з ГОСТ 12.2.003.

   3. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061.

   4. Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати рівні, встановлені згідно з ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037 [9].

   5. Вібраційна безпека і санітарні норми вібрації на робочому місці повинні відповідати ви мо- гам ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.039 [10].

   6. Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [11].

   7. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

   8. П ожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

   9. Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В 2.5-28 [12].

5. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Контролювання за викидами шкідливих речовин в атмосферу повинно здійснюватись згідно з ДСП 201 [13] та ГОСТ 17.2.3.02.

   2. Стічні води повинні очищатися згідно з правилами [14] і відповідати вимогам СанПиН 4630 [15].

   3. Охорона ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами повинна здійсню­ватись відповідно до СанПиН 42-128-4690 [16].

6. МАРКУВАННЯ

   1. Кожну одиницю спожиткової тари маркують наклеюванням етикетки чи безпосередньо на пакованні друкарським або іншим способом.

Марковання назви продукту за розміром літер повинне відрізнятися від інших даних. Фарба, яку використовують для друку, не повинна просочуватись крізь паковання і надавати продукту сто­ронніх присмаку і запаху.

• назву харчового продукту;

• назву та повну адресу і телефон виробника;

• вагу нетто, в грамах чи кілограмах;

• склад харчового продукту у порядку переваги складників;

• калорійність та поживну цінність 100 грамів напівфабрикату виробів з борошна — згідно з додатком Б (на новий вид — у рецептурі на конкретну продукцію);

• рекомендації щодо приготування (зазначені в технологічних інструкціях на конкретний вид продукції);

• кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виготовлення та строк придатності;

• умови зберігання;

• штриховий код — згідно з ДСТУ 3147;

• позначення цього стандарту.

3. 1. Транспортне марковання здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Берегти від вологи» та зазначенням номера партії. Транспортне марковання наносять дру­карським способом на паперову етикетку або за допомогою чіткого штампа безпосередньо на гру­пове паковання.

   2. Дозволено не проводити транспортне маркування під час групового пакування пачок, па­кетів у транспортні пакети за допомогою термозсідальної плівки за умови, якщо спожиткова тара в транспортному пакеті буде розташована так, щоб повністю читався текст марковання.

4. ПАКУВАННЯ

   1. Фасування в спожиткову тару здійснюють згідно з ГОСТ 24508.

      1. Напівфабрикати виробів з борошна для реалізації через торговельну мережу фасують масою нетто від 0,020 кг до 0,550 кг, для реалізації в мережі ресторанного господарства та на за­мовлення споживачів — від 0,550 кг до 5,000 кг художньо оформлені:

• пачки згідно з ГОСТ 12303 з паперу згідно з ГОСТ 7247, з картону згідно з ГОСТ 7933 з внутрішнім пакетом із пергаменту згідно з ГОСТ 1341, підпергаменту згідно з ГОСТ 1760, цело­фану згідно з ГОСТ 7730, поліпропілену, пергаміну чи в пачки з внутрішнім полімерним покриттям із термоспаювальних матеріалів та інші пакувальні матеріали, що мають дозвіл центрального орга­ну виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для використовування у контакті з харчо­вими продуктами;

• пакети згідно з ГОСТ 24370 із плівки поліетиленової харчової згідно з ГОСТ 10354; з паперу для мішків згідно з ГОСТ 2228 із внутрішнім пакетом із пергаменту згідно з ГОСТ 1341 чи підпер- гаменту згідно з ГОСТ 1760; із комбінованих термоспаювальних полімерних матеріалів на основі алюмінієвої фольги; з багатошарових полімерних матеріалів; із лакованого целофану; з металізо­ваної плівки; з повітронепроникних матеріалів та інших матеріалів, що мають дозвіл центрально­го органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для використовування у контакті з харчовими продуктами.