Розрахункову масу частини відкладеного у приміщенні горючого пилу тзв у кілограмах, що перейшов у стан аерозолю, визначають за формулою:
тзв~ ^зв' тп > (22)
де Кзв - частка горючого пилу, що відклався у приміщенні, який здатний перейти у стан аерозолю в результаті розрахункової аварії. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кзв допускається приймати Кзв= 0,9;
тп - маса горючого пилу, що відклався у приміщенні до моменту розрахункової аварії, кг.
Розрахункову масу горючого пилу тав у кілограмах, що потрапив до об'єму приміщення з апарата у результаті розрахункової аварії та перейшов у стан аерозолю, визначають за формулою:
^ав =(l^an > (23) де тап - маса горючого пилу, що потрапив до приміщення з апарата, кг;
q - витрата, з якою продовжують надходити пилоподібні речовини до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кг с-1;
тп - розрахунковий час перекривання, який визначається за 7.1.2 1), 2), 3), с;
Кп - коефіцієнт пилення, що представляє собою відношення маси пилу в стані аерозолю до всієї маси пилу, який вийшов з апарата до приміщення. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кп дозволено приймати: а) для пилу з дисперсністю не менш ніж 350 мкм Кп= 0,5;
б) для пилу з дисперсністю менш ніж 350 мкм Кп = 1,0.
Значення тдп приймають відповідно до 7.1.1 та 7.1.3.
7.3.5 Масу горючого пилу тп у кілограмах, що відклався у приміщенні до моменту аварії, визначають за формулою:
=K3(1-Knp)(m1+m2), (24)
де Кг - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу;
т1 - маса пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між генеральними прибираннями, кг;
т2 - маса пилу, що осідає на доступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між поточними прибираннями, кг;
Кпр - коефіцієнт ефективності пилоприбирання, що приймають у разі прибирання пилу вручну:
сухого прибирання - 0,6;
вологого прибирання - 0,7.
У разі застосування автоматичних засобів пилоприбирання коефіцієнт ефективності пилоприбирання Кпрстановить:
для рівної підлоги - 0,9;
для підлоги з вибоїнами (до 5 % площі) - 0,7.
Під важкодоступними для прибирання розуміють такі поверхні у виробничих приміщеннях, очищення яких здійснюють тільки під час генеральних прибирань пилу. Під доступними для прибирання розуміють такі поверхні у виробничих приміщеннях, пил з яких видаляють у процесі поточних прибирань (щозміни, щодоби тощо).
7.3.6 Масу пилу т, у кілограмах(/ = 1 (важкодоступні поверхні); і = 2 (доступні поверхні)), що осідає на різних поверхнях у приміщенні за період між прибираннями, визначають за формулою:
т, =М,- (l-aj p, ,(/=1,2), (25)
п
де М^ = - маса пилу, що потрапляє до об'єму приміщення за період часу між генераль
ні
ними прибираннями пилу, кг;
Мц - маса пилу, що виділяється одиницею устаткування, яке пилить, за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг;
п
М2= ^M2j - маса пилу, що потрапляє до об'єму приміщення за період часу між поточними /=1
прибираннями пилу, кг;
M2j - маса пилу, що виділяється одиницею устаткування, яке пилить, за період часу між поточними прибираннями пилу, кг;
а - частка пилу, що потрапляє до об'єму приміщення і який видаляється витяжними вентиляційними системами. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення а приймають а = 0;
01, 02 - частки пилу, який потрапляє до об'єму приміщення та осідає відповідно на важко- доступних І доступних ДЛЯ прибирання поверхнях приміщення (01 +02 =1) •
У разі відсутності експериментальних даних щодо значень коефіцієнтів 01 та 02 дозволено приймати 01 = 1,02 = 0.
Значення Ц (/ = 1; 2) може бути також визначено експериментально (або за аналогією з виробництвами, що експлуатуються) у період максимального завантаження устаткування за формулою:
п
Н =E(G!/ (26)
7=1
де G1y-, G2j- інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F1y- (м2) і доступних Г2у (м2) поверхнях, кг-м-2с-1;
ті , т2 - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с.
За умови відсутності даних про масу горючих пилу і/або волокон, що виділяються до об'єму приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, приймати категорію приміщення - Б.
Розрахунок надлишкового тиску вибуху для речовин і/або матеріалів, які здатні вибухати і горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним
Розрахунковий надлишковий тиск вибуху АР для речовин і/або матеріалів, які здатні вибухати і горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, визначають за формулою (4), приймаючи, що Z = 1, і розуміючи під величиною Нтенергію, яка виділяється під час взаємодії вищезазначених речовин (з урахуванням того, що процес їх взаємодії проходить до кінця, тобто до утворення кінцевих продуктів), або експериментально під час натурних випробувань.
Розрахунок надлишкового тиску вибуху для вибухонебезпечних сумішей, які містять ГГ, пари ЛЗР та ГР і/або горючий пил
Розрахунковий надлишковий тиск вибуху АР для складних вибухонебезпечних сумішей, які містять ГГ, пари ЛЗР та ГР і/або горючий пил, визначають за формулою:
АР = ДР1 + ДР2 , (27)
де - тиск вибуху, що обчислений для ГГ, парів ЛЗР та ГР відповідно до 7.2.1 та 7.2.2;
ДР2 - тиск вибуху, що обчислений для горючого пилу відповідно до 7.3.1.
Визначення категорій приміщень за пожежною небезпекою
До пожежонебезпечної категорії В відносяться приміщення, які не відносяться до категорій А або Б, і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДжм-2.
У разі, якщо питома пожежна навантага менше 180 МДж м-2, для віднесення приміщення до категорії В або Д слід перевірити виконання наступних вимог.
Якщо величина пожежної навантаги Q, МДж, що складається з речовин і матеріалів, зазначених в 7.6.3, на окремій ділянці відповідає нерівності:
Q >0,64-gTН2, (28)
де дт - питома пожежна навантага, МДж м-2;
Н - мінімальна відстань від пожежної навантаги (окрім кабельних ліній) до нижнього пояса незахищених металевих ферм або перекриття (покриття), то приміщення відноситься до категорії В.
Якщо gT < 180 МДж м 2, то для розрахунку величина gJ приймається 180 МДж м 2.
У протилежному випадку приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог 7.6.5 та 7.6.8.
Під час визначення категорії приміщення за пожежною небезпекою вибирають такий варіант, коли за технологічним процесом у приміщенні знаходиться (обертається) така кількість зазначених у 7.6.1 речовин і/або матеріалів, якому відповідає найбільше значення питомої пожежної навантаги.
Пожежну навантагу Q, у мегаджоулях,складові якої є тверді й рідкі легкозаймисті, горючі та важкогорючі речовини і/або матеріали у межах пожежонебезпечної ділянки, визначають за формулою:
п
Q = YGi Q?, (29)
/=1
де G, - кількість 7-ої складової пожежної навантаги, кг;
Q? - найнижча теплота згоряння 7-ої складової пожежної навантаги, МДж кг-1.
Питому пожежну навантагу дт у мегаджоулях на квадратний метр визначають із співвідношення
9т — —— > (ЗО)
'пн
де Q - пожежна навантага, МДж;
FnH - площа розміщення складових пожежної навантаги, м2 (при розташуванні складових пожежної навантаги на площі, меншій ніж 10 м2, для розрахунків приймається площа 10 м2).
У разі наявності у приміщенні легкозаймистих та горючих рідин площу пожежної навантаги, що утворюється цими складовими, визначають за площею їх розливу, що дорівнює площі відбортовок ванн біля ємностей та технологічних апаратів (або за їх відсутності приймається за 7.1.2 г). При розрахунку кількості ЛЗР та ГР, що потрапляють у приміщення при аварії, для визначення пожежної навантаги можливо враховувати розливання у приміщенні вмісту однієї найбільшої ємності (технологічного апарату) за умови вжиття технологічних заходів щодо видалення ЛЗР та ГР з ємностей (технологічних апаратів) при пожежі (аварійне зливання у ємності, розміщені за межами будинку, відключення технологічних трубопроводів).
У приміщеннях категорії Д відстані між ділянками, що містять складові пожежної навантаги (тверді горючі і важкогорючі матеріали), мають бути не меншими за мінімальні граничні значення Ігр > гзр1 таІгр2 > які наведені у таблиці 4 та відповідно 7.6.7, 7.6.8 цього стандарту.
Таблиця 4 - Значення мінімальних граничних відстаней, /зр1 , залежно від величини критичної поверхневої густини падаючих променистих потоків qKp
|
9кР - кВт м 2 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
ЗО |
40 |
50 |
|
Ігрі > м |
12 |
8 |
6 |
5 |
4 |
3,8 |
3,2 |
2,8 |
qKp , кВт м-2 - критична поверхнева густина променистого потоку - мінімальне значення густини теплового потоку, за якого виникає стійке полуменеве горіння матеріалів, на які падає променистий потік.
Значення ?зр1 приймають за умови, якщо /7 >11 м; якщо Н < 11 м, то мінімальну граничну відстань визначають як Ігр- Ігр^ + (11 -/-/), де /зр1 приймають відповідно до таблиці 4, /7- мінімальна відстань від поверхні пожежної навантаги до нижнього пояса ферм перекриття (покриття), м.
Значення qKp (за тривалості опромінення 15 хв) для деяких матеріалів пожежної наван- таги наведені у таблиці 5.
Таблиця 5 - Значення qKp для деяких матеріалів пожежної навантаги
|
Матеріал |
qKp, кВт м-2 |
|
Деревина (сосна вологістю 12 %) |
13,9 |
|
Деревостружкові плити (питома вага 417 кг м-3) |
8,3 |
|
Торфобрикет |
13,2 |
|
Торф кусковий |
9,8 |
|
Бавовна-волокно |
7,5 |
|
Шаруватий пластик |
15,4 |
|
Склопластик |
15,3 |
|
Пергамін |
17,4 |
|
Гума |
14,8 |
|
Вугілля |
35,0 |
|
Рулонна покрівля |
17,4 |
|
Сіно, солома (при мінімальній вологості до 8 %) |
7,0 |
Якщо пожежна навантага під час розрахункової аварії складається з різних матеріалів, то значення qKp визначають за матеріалом з мінімальним значенням qKp.
Для матеріалів пожежної навантаги з невідомими значеннями qKp приймають /гр1 > 12 м.
Якщо пожежна навантага складається з ЛЗР та ГР, мінімальну граничну відстань Ігр2 між сусідніми ділянками розміщення (розливу) складових пожежної навантаги у приміщеннях категорії Д визначають за формулами:
/гр2>15м при Н > 11 м, (31)
Ігр2>26-Н при Н< 11м. (32)
Значення мінімальних граничних відстаней можуть бути зменшені за умови застосування конструктивних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню пожежі між ділянками, що містять складові пожежної навантаги.
КАТЕГОРІЇ БУДИНКІВ ТА ПРОТИПОЖЕЖНИХ ВІДСІКІВ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ ТА ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ
В окремих випадках за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорують не весь будинок, а протипожежні відсіки, які є частинами будинку та які відокремлені від інших його частин протипожежною стіною 1-го типу та/або протипожежним перекриттям 1-го типу.
Будинок або протипожежний відсік відноситься до категорії А, якщо в ньому сумарний об'єм приміщень категорії А перевищує більше ніж 5 % загального об'єму будинку або протипожежного відсіку.
Будинок або протипожежний відсік відноситься до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві умови:
будинок або протипожежний відсік не відноситься до категорії А;
сумарний об'єм приміщень категорій А і Б перевищує більше ніж 5 % загального об'єму будинку або протипожежного відсіку.
Будинок або протипожежний відсік відноситься до категорії В, якщо одночасно виконуються дві умови:
будинок або протипожежний відсік не відноситься до категорії А або Б;
сумарний об'єм приміщень категорій А, Б і В перевищує більше ніж 5 % (10 %, якщо в будинку або протипожежному відсіку відсутні приміщення категорій А і Б) загального об'єму будинку або протипожежного відсіку.
