Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Спеціально обладнане приміщення для зберігання речовин, матеріалів, виробів, обладнання тощо та надання складських послуг

Найменша температура речовини, за якої в установлених умовах випробування над її поверх­нею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стійкого горіння (ДСТУ 3855)

Сукупність технологічного обладнання (апаратів), що виконує певну функцію у технологічному процесі

Проміжок часу від початку потрапляння горючих рідин, газу або пилу з технологічного облад­нання внаслідок перфорації, розриву, зміни номінального тиску до повного припинення потрап­ляння вказаних речовин у приміщення або навколишнього простору.

4. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ГГ - горючий газ

ГР - горюча рідина

ЗВГ - зріджені вуглеводневі гази

ЛЗР - легкозаймиста рідина

С_нкмп - нижня концентраційна межа поширення полум'я

С_вкмп - верхня концентраційна межа поширення полум'я

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будинки характеризують за категоріями А, Б, В, Г та Д, а зовнішні установки - за категоріями А₃, Б₃, В₃, Г₃ та Д₃.

   2. Категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначають для найсприятливішого щодо виникнення пожежі або вибуху періоду, виходячи з фізичного стану горючих речовин і матеріалів, які знаходяться (зберігаються, перероб­ляються, транспортуються) в апаратах, приміщеннях та зовнішніх установках, їх кількості, пожежо- вибухонебезпечних властивостей та особливостей технологічних процесів.

   3. Визначення пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів провадиться на підставі результатів випробувань або розрахунків за стандартними методиками з урахуванням параметрів стану (тиску, температури тощо).

Під час розрахунків можливо використовувати довідникові дані та дані з паспорта безпеки хімічної продукції згідно з ДСТУ ГОСТ 30333.

У разі відсутності даних приймаються показники пожежовибухонебезпеки горючих сумішей речовин і матеріалів за найнебезпечнішим компонентом згідно з нормативними документами.

4. КАТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕНЬ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ ТА ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

   1. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначають шляхом перевірки належності приміщень до категорій від найбільш вибухопожежонебезпечної категорії А до найменш небезпечної категорії Д (таблиця 1), за винятком категорії Г.

Таблиця 1 - Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Кінець таблиці 1

4. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЗНАЧЕНЬ КРИТЕРІЇВ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ ТА ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ПРИМІЩЕНЬ

   1. Вибір та обґрунтування розрахункового варіанту

      1. Під час розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщень як розрахунковий метод потрібно вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів і/або технологічного устаткування (далі - апаратів), за якого у вибуху і/або горінні бере участь найбільша кількість речовин і/або матеріалів, найнебезпечніших щодо наслідків такого вибуху і/або горіння.

      2. Кількість речовин, що потрапили до приміщення і можуть утворювати вибухонебезпечні газо-, пило- або пароповітряні суміші, визначають за таких умов:

1. відбувається розрахункова аварія одного з апаратів відповідно до 7.1.1;

2. увесь вміст апарата потрапляє до приміщення;

3. відбувається одночасне витікання речовин із трубопроводів, що живлять апарат за прямим і зворотним потоками протягом проміжку часу, який необхідний для перекривання трубопроводів.

Розрахунковий час перекривання трубопроводів визначається у кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, і має бути мінімальним з урахуванням паспортних даних на запірні пристрої, характеру технологічного процесу та виду розрахункової аварії.

Розрахунковий час перекривання трубопроводів слід приймати таким, що дорівнює:

1. часу спрацювання (приведення в дію) системи автоматики відключення (перекривання) трубопроводів - згідно з паспортними даними установки (елементів відключення системи автома­тики), якщо імовірність відмови системи автоматики не перевищує 10^-6 на рік або забезпечується резервування її елементів;

2. 120 с, якщо імовірність відмови системи автоматики перевищує 10~⁶ на рік і не забезпечу­ється резервування її елементів;

3. 300 с у разі ручного відключення (перекривання).

Не використовуються технічні засоби для перекривання трубопроводів, для яких час пере­кривання перевищує наведені вище значення.

Швидкодіючі клапани-відсікачі мають автоматично перекривати подавання газу (рідини) по трубопроводах у разі порушення електропостачання або спрацювання систем пожежної сигналі­зації та автоматичних систем пожежогасіння чи газоаналізаторів, або різкого падіння тиску у трубопроводах;

4. відбувається випаровування з поверхні рідини, що розлилася; площа випаровування, у разі розливу на підлогу, визначається (за відсутності довідникових або експериментальних даних) виходячи з розрахунку, що 1 л розчинів, які містять 70 % і менше (за масою) розчинників, розли­вається на площі 0,5 м², а інших рідин - на 1 м² підлоги приміщення;

5. відбувається також випаровування рідини з поверхонь відкритих ємкостей технологічного устаткування та з поверхонь, на які за технологічним процесом нанесена горюча рідина, що на час аварії знаходиться у стадії висихання;

6. тривалість випаровування рідини приймається такою, що дорівнює часу її повного випа­ровування, але не більше ніж 3600 є.

1. розрахунковій аварії передувало накопичення пилу у виробничому приміщенні, що відбува­лося в умовах нормального режиму роботи (наприклад, унаслідок виділення пилу з негерметичного виробничого устаткування);

2. у момент розрахункової аварії відбулася планова (ремонтні роботи) або позапланова роз­герметизація одного з технологічних апаратів, у результаті якої відбувся аварійний викид у примі­щення усього пилу, що знаходився в апараті.

А

(1)

IlidA U' •/ л if

^вільн Рг,п ^ст

де Р_тах - максимальний тиск вибуху стехіометричної газо- або пароповітряної суміші у замкну­тому об'ємі, який визначають дослідним шляхом або приймають за довідниковими даними згідно з вимогами 5.3. У разі відсутності таких даних дозволено приймати Р_тах таким, що дорівнює 900 кПа;

Р_о - атмосферний тиск, кПа (дозволено приймати таким, що дорівнює 101,3 кПа);

т - маса ГГ і/або парів ЛЗР та ГР, що потрапили в результаті розрахункової аварії до

об'єму приміщення, яку визначають для ГГ за формулою (6), а для парів ЛЗР та ГР - за формулою (11), кг;

Z - коефіцієнт участі ГГ і/або парів ЛЗР та ГР у вибуху, який може бути розрахований на підставі характеру розподілення газів і парів в об'ємі приміщення згідно з додатком. Дозволено приймати значення Z відповідно до таблиці 2;

V_ej/lbH- вільний об'єм приміщення, м³;

Рг,п ~ густина ГГ або парів ЛЗР та ГР за розрахункової температури t_p , кгм^-3, що визна­чають за формулою:

V_o (1 + 0,00367ї_р) ’

де М - молярна маса, кг-кмоль^-1;

V_o - мольний об'єм, що дорівнює 22,413 м³ • кмоль^-1;

t_p - розрахункова температура, °С;

С_ст - стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР та ГР, % (об.), що визначають за формулою:

^пн - ^пх ^по ■ - „

де р =п_с+ стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння (під час розра­

хунку р атоми азоту не враховують);