---

Таблиця 5 — Методи вимірювання характеристик під впливом чинників довкілля

13. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЕЛЕМЕНТІВ КАБЕЛЮ

Випробування, наведені в таблиці 6, призначено, для визначення характеристик різних типів елементів кабелю, які використовують для зрощування довжин кабелю.

Таблиця 6 — Методи вимірювання характеристик елементів кабелю

ДОДАТОК А
(довідковий)

НАСТАНОВА ЩОДО ОПТИЧНИХ КАБЕЛІВ
ДЛЯ КОРОТКИХ ЛІНІЙ ЗВ’ЯЗКУ

А.1 Загальні положення

А.1.1 Призначення

У цій настанові подано додаткову інформацію стосовно використання ОК у коротких лініях зв’язку в обладнанні зв’язку. Це сприяє встановленню однакових вимог для ОК щодо їх геомет­ричних, оптичних, передавальних і механічних характеристик, а також щодо їхніх властивостей залежно від впливу чинників довкілля.

А.1.2 Категорії оптичного волокна

ОК, які використовують для коротких ліній зв’язку, повинні мати у своєму складі такі оптичні волокна:

1. категорії А2: для відстаней від декількох сотень метрів до 2 км;

2. категорії АЗ: для відстаней від декількох сотень метрів до 1 км;

3. категорії А4: для відстаней до 100 м.

Характеристики оптичних волокон повинні відповідати характеристикам, наведеним у доданих до них технічних умовах.

А.2 Методи вимірювання геометричних параметрів

Примітка. Вимірювання геометричних параметрів оптичних волокон слід провадити відповідно до методів, зазначених в ІЕС 60793-1-2.

А.2.1 Вимірювання діаметра

Методи вимірювання діаметра наведено в таблиці 1 цього стандарту, їх застосовують для ОК коротких ліній зв’язку.

А.2.2 Вимірювання довжини

Цей стандарт визначає два методи вимірювання довжини кабелю: механічний метод вимірю­вання та метод вимірювання довжини за допомогою затримання переданих чи відбитих оптичних імпульсів, як визначено в ІЕС 60793-1-2.

У разі вимірювання довжини кабелю на котушці чи барабані застосовують інший метод, згідно з ІЕС 60793-1-А6. На цей час за допомогою добре відкаліброваного ехометра з високою чутливістю чи оптичного рефлектометра ОР можна, наприклад, досягти точності вимірювання в кілька санти­метрів на довжині в 100 м.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

Оптичний рефлектометр; ОР — пристрій для вимірювання передавальних характеристик оптичних волокон, в якому потужність вислідного випромінення вимірюють як функцію часу; OTDR-optical time domain reflectometr

А.З Методи вимірювання механічних характеристик

У разі використання кабелю без рознімних з’єднувачів на його кінцях застосовують випробуван­ня, описані в цьому стандарті.

У разі використання кабелю з рознімними з’єднувачами на його торцях виконують перевірку характеристик тільки самого кабелю, а поєднані випробування щодо з’єднання кабелю та рознім- ного з’єднувача виконують відповідно до ІЕС 61300.

А.3.1 Методи вимірювання механічних характеристик кабелю

• Розтягування (ІЕС 60794-1-2-Е1)

• Стирання (ІЕС 60794-1-2-Е2)

• Роздавлювання (ІЕС 60794-1-2-ЕЗ)

• Удар (ІЕС 60794-1-2-Е4)

• Стабільність зусилля знімання покриття

з оптичних волокон кабелю (ІЕС 60794-1-2-Е5)

Циклічне згинання Осьове закручування Знакозмінне вигинання Петля

Намотування

(ІЕС 60794-1-2-Е6)

(ІЕС 60794-1-2-Е7)

(ІЕС 60794-1-2-Е8)

(ІЕС 60794-1-2-Е10)

(ІЕС 60794-1-2-Е11)

А.3.2 Методи вимірювання механічних характеристик рознімного з’єднувача

• В

  (ІЕС 61300-3-1) (ІЕС 61300-2-2)

  (ІЕС 61300-3-11)

  (ІЕС 61300-2-2)

  (ІЕС 61300-2-1)

  (ІЕС 61300-2-6) (ІЕС 61300-2-4)

  (ІЕС 61300-2-5)

  ізуальний огляд

• Удар

• Зусилля з’єднання та роз’єднання

• Довговічність

• Вібрація

• Розтягування механізму з’єднання

• Утримувальна здатність волокна/кабелю

• Кручення/закручування

• .4 Методи вимірювання передавальних та оптичних характеристик

А.4.1 Загасання

Метод обривання волокна за змінних умов введення сигналу, описаний нижче в примітці, дає точні результати на коротких волокнах.

Проте в разі вимірювання короткого відрізка волокна чи кабелю, внесок похибки вимірювання не слід ігнорувати, тому що загасання в коротких волокнах або кабелях дуже близьке до похибки ви­мірювання.

Метод внесених втрат можна використовувати там, де точність не важлива.

Для вимірювання волокон категорії А2, АЗ і А4 можна використовувати високочутливий ме­тод оберненого розсіювання, як описано в ІЕС 60793-1-С1С.

Примітка. За несталого розподілу оптичного сигналу:

У разі, коли довжини волокон такі, що не досягнуто сталого розподілу сигналу, доцільними є умови введення оп­тичного сигналу, які відрізняються від тих, що відповідають сталому розподілу. У кожному випадку, коли умови введення істотно відрізняються від сталих умов щодо довжини вимірюваного волокна, немає змоги обчислити коефіцієнт загасання, тобто розподіл потужності сигналу залежить від довжини волокна. Вимірювання коефіцієнта загасання може бути про­ведено і за визначених умов. У цьому разі потрібно зазначити такі умови, як:

1. довжина хвилі джерела;

2. спектральна ширина;

3. діаграма випромінення;

4. довжина волокна під час вимірювання;

5. вид з’єднання між джерелом і волокном під час вимірювання;

6. визначені умови введення, зокрема повний перелік умов, наведений у 13.1 ІЕС 60793-1-4, що можуть бути не­обхідними для інших вимірів, не пов’язаних із вимірюванням загасання.

Під час вимірювання рекомендується використовувати:

• вхідну числову апертуру, що дорівнює максимальній теоретичній числовій апертурі волокна або трохи більша ніж вона;

• діаметр введеної плями світла, що дорівнює чи трохи більший, ніж діаметр осердя волокна.

Загальне розміщення схеми установки введення світла в коротке волокно подано в А.4.2.

А.4.2 Умови введення світла

Оскільки відтворюваність числової апертури (ЧА) та загасання східчастих волокон є критич­ними, то необхідна точна установка введення світла у волокно. Таку установку може бути створено за допомогою коммерційно доступних оптичних складників. Вона повинна бути спроможною за­безпечити введення широкого діапазону розмірів плям світла та вхідних ЧА так, щоб охопити всі типи волокон.

А.4.2.1 Опис установки введення світла

Під час випробування установка формує зображення джерела світла на вхідному торці волок­на. Діаметр плями світла і максимальний кут надхідного випромінення на вхідному торці волокна визначають відповідними регулювальними діафрагмами 7 і 11 (рисунок А. 1).

Фактичний розмір плями світла може бути визначено на екрані відеомонітора, використовуючи відбите випромінення світла від торця волокна та роздільник променя світла 8 (і, таким чином, можна вирівняти та встановити центр плями світла щодо центра осердя волокна). Залежно від відстані між діафрагмою 11 і торцем волокна, діафрагму регулюють так, щоб одержати бажаний максимальний кут введення випромінення. Як тільки цю відстань встановлено, відтворюваність легко досягається, оскільки зображення торця волокна повинно бути в центрі екрана відеомонітора.

Для волокна категорії А4, щоб провести вимірювання загасання незалежно від довжини во­локна, рекомендується, щоб змішувач мод (див. рисунок А.2 і таблицю А.1) було розміщено між вимірюваним волокном і діафрагмою 11, а оптичні компоненти 4,6 — 9, 13 і 15 має бути видалено з установки. Розмір плями світла має бути більшим чи таким, що дорівнює розміру осердя волок­на, а вхідна ЧА — більшою або такою, що дорівнює максимальній теоретичній ЧА вимірюваного волокна. Вимірювання числової апертури потребує подальшого вивчення.

А.4.2.2 Умови випробування

Щоб одержати відтворювану ЧА і значення загасання, необхідно визначити:

• розмір плями світла (у відсотках від діаметра серцевини волокна);

• вхідну ЧА (у відсотках від теоретичної ЧА волокна);

• розміри і кількість витків змішувача мод, де це можливо.

де 1 Джерело світла (наприклад, електрична лампочка потужністю 100 Вт)

2 Лінзи (наприклад, 0 = 50,8 мм, F = 76,2 мм)

З Фільтр (наприклад, 0 = 50,8 мм,

І = (850 ± 50) нм)

4 Лінзи (наприклад, 0 = 50,8 мм, F = 76,2 мм)

5 Переривач світла

6 Лінза (наприклад, 0 = 50,8 мм, F = 125 мм)

7 Регулювальна діафрагма

8 Роздільник променя світла

9 Лінзи (наприклад, 0 = 50,8 мм, F = 55 мм)

10 Об’єктив (наприклад, F = 59 - 10,95 мм)

11 Регулювальна діафрагма

12 Радіометр

13 Відеоконтрольний пристрій

14 Датчик

15 Відеомонітор

Рисунок А.1 — Схема установки введення світла

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1. Колимований пучок світла

2. Лінза

3. Оптичне волокно

4. Циліндри

Рисунок А.2 — Змішувач мод

Таблиця А.1 — Параметри змішувача мод для випробування з введенням світла

А.4.3 Характеристика смуги пропускання

Враховуючи ширину смуги пропускання, за допомогою імпульсних методів було проведено вимірювання коротких волокон категорії А4.

Подібні вимірювання для волокон категорій А2 і АЗ буде вивчено пізніше.

А.4.4 Оптична цілісність

Для обох методів вимірювання оптичної цілісності, згаданих у таблиці 4 стандарту, у разі ко­ротких волокон рекомендується використовувати метод передавання чи випромінення світлової потужності (ІЕС 60793-1-С4).

А.4.5 Числова апертура (ЧА)

Для вимірювання числової апертури рекомендується використовувати метод розподілу в даль­ньому полі (ІЕС 60793-1-С6) із змінними умовами введення світла, запропонованими для вимірю­вання загасання.

А.5 Методи вимірювання з врахуванням впливу умов довкілля

А.5.1 Загальні положення

У разі використання кабелю без рознімних з’єднувачів на його кінцях виконують вимірювання, описані в цьому стандарті.

У разі використання кабелю із рознімними з’єднувачами на його кінцях слід виконувати вимі­рювання характеристик тільки самого кабелю, а поєднані випробування кабелю та рознімного з’єднувача виконують відповідно до ІЕС 60874-1.

А.5.2 Робочий діапазон температур

Звичайні діапазони температур, які трапляються під час застосування, такі:

• від мінус 40 °С до + 65 °С (наземного застосування);

• від мінус 55 °С до + 85 °С (у цивільній авіації);

• від мінус 55 °С до + 125 °С (для військових призначень);

• від мінус 55 °С до + 260 °С (в аеронавтиці).

Застосування кабелів за таких діапазонів температур потребує й відповідного покриття воло­кон.