Страница 2: ДСТУ EN ISO 9934-3:2005. Неруйнівний контроль. Контроль магнітопорошковий. Частина 3. Обладнання (62077)

Під час багатонапрямкового намагнічування кожен потік треба контролювати незалежно. Намаг­нічування має бути достатнім для того, щоб досягти необхідного рівня виявлення дефектів у всіх на­прямках.

Характеристикою електромагнітної відхиляючої системи є виражена в кілоамперах на метр танген- ційна складова напруженості поля Н_ь виміряна посередині циліндричної смуги відповідних розмірів (довжина і діаметр), що відповідає С22 (EN 10084), і придатна для прийнятого діапазону обладнання.

Якщо стенд використовують для випробовування магнітного потоку деталей розміром понад 1 м або відрізків, які намагнічуються окремо, постачальник має вказати, як вимірювати намагнічування. Сюди має входити специфікація тангенційної складової напруженості поля для смуги відповідних дов­жини і діаметра.

Постачальник обладнання має надати такі дані:

• типи намагнічування;

• сигнали струму;

• метод регулювання струму і вплив на форму сигналу;

• робочий діапазон та інкрементні етапи настроювання;

• метод контролювання постійного струму (за наявності);

• контролювання намагнічувального струму;

• діапазон тривалості намагнічування;

• використовувані засоби автоматизації;

• робочий цикл за максимуму на виході;

• максимальний час увімкнення струму (якщо відмінний від вказаного в 4.2);

• тангенційна складова напруженості поля Н[(див. 4.3);

• напруга розімкнугого ланцюга U_o (RMS);

• струм короткого замикання /_к (RMS);

• номінальний струм /_r(RMS);

• розміри поперечного розрізу полюсів;

• максимальна довжина затискача;

• спосіб фіксації;

• тиск стисненого повітря;

• мінімальний розмір між передньою бабкою і станиною;

• максимальний діаметр контрольованого зразка;

• максимальна вага контрольованого зразка (підтримуваний і без опори);

• тип застосовуваного засобу контролювання (на масляній/водній основі);

• схематичне зображення обладнання (генератор струму, панель керування, положення резер­вуара з засобом контролювання);

• тип вимірювання (аналоговий, цифровий);

• роздільна здатність і точність вимірювача;

• вимоги до подачі електроенергії за максимального струму на виході (напруга, фаза, частота і сила);

• габаритні розміри обладнання;

• вага обладнання, кг;

• характеристики котушок;

• кількість витків;

• максимальні ампер-витки, яких можна досягти;

• довжина котушки;

• внутрішній діаметр котушки або довжина сторін, якщо котушка прямокутна;

• напруженість поля у центрі котушки.

Такі мінімальні вимоги треба задовольняти за температури навколишнього середовища ЗО °С:

• робочий цикл при максимальному виході: £ 10 %;

• час увімкнення струму: > 5 с;

• тангенційна складова напруженості поля (див. 4.3): > 2 кА/м;

• можливості виявлення (за необхідності).

Постачальник обладнання повинен контролювати можливості виявлення для вказаної деталі.

4.4 Спеціальні випробовувальні системи

Ці системи зазвичай автоматизовані і створені для виконання спеціальних завдань. Складні де­талі потребують використовування багатонапрямкового намагнічування. Кількість контурів і параметрів намагнічування залежать від розташування і напрямків розривів для виявлення. Таким чином, у бага­тьох випадках можливості виявлення можна перевірити тільки за допомогою випробовувальних зразків, що мають природні і штучні розриви у відповідних місцях і напрямках.

Такі дані повинен надавати постачальник обладнання:

1. кількість і типи контурів намагнічування;

2. характеристики контурів намагнічування;

3. сигнали струму;

4. метод регулювання струму і вплив на форму сигналу;

5. робочий діапазон та інкрементні етапи настройки;

6. метод контролювання за постійним струмом (за наявності);

17. контролювання намагнічувального струму;

18. час циклу системи;

19. час попереднього зволоження і зволоження;

20. час намагнічування;

21. час після намагнічування;

1. тип вимірювання (аналоговий, цифровий);

т) роздільна здатність і точність вимірювача;

п) робочий цикл при максимальному виході;

15. максимальний час увімкнення струму (якщо відмінний від зазначеного в 4.2);

16. вимоги до подачі електроенергії за максимальної сили струму на виході (напруга, фази, частота і сила струму);

д) тип розмагнічування;

г) тип застосовуваного засобу контролювання (на основі води/масла);

19. схематичне зображення обладнання (генератор струму, панель керування, розташування резер­вуара з засобом контролювання);

20. тиск стисненого повітря;

□) габаритні розміри обладнання;

v) маса обладнання, кг.

Мінімальні вимоги

За температури ЗО °С треба виконувати такі мінімальні вимоги:

• відповідність заданим дефектоскопічним характеристикам;

• відповідність заданій тривалості циклу;

• незалежне керування за кожним контуром.

5 ДЖЕРЕЛА УФ-А ВИПРОМІНЮВАННЯ

Джерела УФ-А випромінювання треба проектувати І використовувати відповідно до стандарту EN ISO 3059.

Постачальник повинен надати такі дані:

1. температура поверхні пристрою УФ-А випромінювання після 1 год роботи;

2. тип охолодження (наприклад, за допомогою теплообмінника);

3. вимоги до подачі електроенергії (напруга, фаза, частота і сила струму);

4. габаритні розміри обладнання;

5. маса обладнання, кг;

На віддалі 400 мм від джерела УФ-А випромінювання за заданої напруги:

6. опромінювана поверхня (діаметр або довжина помножена на ширину, виміряні за густини випро­мінювання, що дорівнює половині максимальної);

17. інтенсивність опромінення після 15 хв роботи;

18. інтенсивність опромінення після 200 год безперервної роботи (типове значення);

19. освітленість після 15 хв роботи (див. 9.3);

20. освітленість після 200 год безперервної роботи (типове значення).

5.3 Мінімальні вимоги

За температури ЗО °С необхідно виконати такі мінімальні вимоги:

• застосовування фільтра, стійкого до впливу засобу контролювання у разі розприскування;

• захист оброблюваних деталей у початковому стані;

• інтенсивність УФ-А випромінювання за 400 мм від джерела: >10 Вт/м²;

• освітленість за 400 мм від джерела: < 20 люкс;

• температура поверхні ручки: < 40 °С.

6 СИСТЕМА ЦИРКУЛЯЦІЇ ЗАСОБУ КОНТРОЛЮВАННЯ

Зазвичай в магнітоскопічних стендах і спеціалізованих випробовувальних системах засіб контро­лювання циркулює через резервуар, змочувальні пристрої і дренажний піддон.

Постачальник повинен надати такі дані:

1. застосовуваний метод перемішування;

2. матеріал резервуара, змочувального пристрою і дренажного піддона;

3. заходи захисту від корозії;

4. тип використовуваного засобу контролювання (на основі води чи масла);

5. швидкість подачі засобу в системі;

6. об’єм резервуара;

17. вимоги до електроживлення насоса, якщо використовують окремий насос, що не входить до стандартного комплекту обладнання;

18. спосіб змочування — ручний або автоматичний;

19. тип змочувального пристрою — стаціонарний або пересувний;

20. параметри ручного шланга.

6.3 Мінімальні вимоги

Необхідно задовольнити такі мінімальні вимоги:

• контур циркуляції засобу контролювання повинен бути виготовлений із корозійностійкого мате­ріалу;

• швидкість подачі засобу повинна бути регульована.

7 КАБІНА ДЛЯ ОГЛЯДУ

У разі використовування флуоресцентного засобу контролювання огляд треба виконувати за слаб­кого зовнішнього освітлення, що забезпечуватиме хороший контраст між зображенням несуцільності та фоном (див. EN ISO 3059).

Для цього необхідна кабіна для огляду, яка може бути складовим елементом комплекту намагні- чувального обладнання (стенда) або окремо розташованою кабіною.

Постачальник повинен надати такі дані:

а) можливість використовування видимого світла за відсутності УФ-А випромінювання;

Ь)клас загоряння;

3. конструкційні матеріали;

4. тип вентиляції;

5. розміри і розташування точок доступу.

7.3 Мінімальні вимоги

Необхідно виконати такі мінімальні вимоги:

• видиме світло: < 20 люкс;

• негорючий матеріал;

• відсвічування від видимого та (або) УФ-А випромінювання не повинне потрапляти в поле зору оператора.

8 РОЗМАГНІЧУВАННЯ

Розмагнічування може виконуватися або пристроями, вбудованими в намагнічувальне обладнан­ня, або окремим обладнанням.

Якщо огляд індикацій проводитимуть після розмагнічення, вони мають бути збережені будь-яким зручним для цього способом.

Постачальник обладнання повинен надати такі дані:

1. метод(и) розмагнічування;

2. тип стабілізації струму;

3. напруженість поля (в центрі порожньої котушки розмагнічування, за наявності);

4. залишкове поле для заданого компонента;

5. вимоги до електроживлення при максимальному струмі на виході (напруга, фаза, частота і сила струму);

6. габаритні розміри обладнання, якщо використовується окремо від загального комплекту облад­нання;

1. ) маса обладнання, якщо використовують окреме від загального комплекту обладнання.

2. .3 Мінімальні вимоги

Обладнання повинне забезпечувати розмагнічування до заданого рівня (зазвичай від 0,4 до 1,0 кА/м), якщо інше не зазначено.

9 ВИМІРЮВАННЯ

Вимірювання, що їх проводять згідно з цим стандартом, виконують для:

• визначання характеристик обладнання;

• перевіряння контрольних параметрів.

Усі електричні і магнітні величини треба задавати і вимірювати в середньоквадратичних значен­нях (дійсних). Для односторонніх сигналів під час вимірювання середньоквадратичного значення необ­хідно враховувати постійну складову. Якщо виконати середньоквадратичні вимірювання неможливо, необхідно зазначати використаний метод вимірювання.

Змінний сигнал синусоїдної форми можна вимірювати клемами для вимірювання сили струму (з похибкою <10 %) чи паралельним або універсальним вольтметром (з похибкою <10 %). Для вимі­рювання фазованих струмів треба використовувати вимірювальний прилад з амплітудним коефіцієн­том (відношення пікового значення до середньоквадратичного) > 6.

Рівень намагніченості можна визначати вимірюванням тангенційної складової напруженості поля за допомогою зонда Холла. Щоб отримати потрібну напруженість поля, необхідно, залежно від мето­ду намагнічування і місця вимірювання, враховувати три чинники.

1. Орієнтація магніточутливого елемента.

Площина магніточутливого елемента повинна бути перпендикулярною поверхні. Якщо є перпен­дикулярна складова поля, то нахил може спричинити суттєву похибку.

2. Близькість елемента до поверхні.

Якщо магнітне поле змінюється залежно від висоти над поверхнею, то може виникнути потреба виконати два заміри на різних висотах і за їхніми результатами визначити значення на поверхні.

3. Напрямок магнітного поля.

Щоб визначити напрямок і амплітуду поля, необхідно обертанням зонда отримати максимальне значення.

Постачальник повинен надати такі дані:

• вимірювана величина;

• тип і розміри зонда;

• відстань від давача до поверхні зонда;

• геометрія чутливого елемента;

• тип інструмента;

• розміри інструмента;

• джерело електроживлення (батарея, мережа).

Необхідно задовольнити таку мінімальну вимогу:

— точність вимірювання повинна бути кращою за 10 %.

Див. EN ISO 3059:2001.

Пщ час вимірювання інтенсивності видимого світла від джерел УФ-ви промінювання люксметр по­винен бути нечутливим до ультрафіолетової і інфрачервоної зон спектра.

Див. EN ISO 3059:2001.

Процедури перевіряння і градуювання вимірювальних приладів треба виконувати таким чином, щоб під час градуювання похибка вимірювання не виходила за межі, встановлені даним стандартом. Необ­хідно дотримуватись рекомендацій виробника вимірювального приладу і вимог, встановлених чинною системою забезпечення якості на підприємстві користувача.