---

Після охолодження до кімнатної температури вміст з кожної хімічної склянки вливають до окремої мірної колби місткістю 200 мл та до­повнюють водою до позначки. Поглинання цих розчинів вимірюють за допомогою фотометра (4.3.10) за довжини хвилі близько 525 нм відносно води (використовуючи одну чи кілька кювет (4.3.11) з відповідною товщиною погли- нального шару. Поглинання має визначатись з точністю до третього десяткового знака.

Для кожної оптичної довжини кювети будують окрему криву поглинання цих градуювальних розчинів від Е1 до Е5 як функцію відповідної концентрації мангану в міліграмах на 200 мл. Відповідні масові концентрації мангану наве­дено в таблиці 1. Вони можуть застосовува­тись безпосередньо, якщо вміст G, визначений за 4.2.63.2, має значення 1,0000. В іншому разі наведені в таблиці 1 масові концентрації ман­гану повинні бути помножені на значення G, визначені за допомогою формули (4).

and 1 000 ml (No. 5) pipette 100 ml of the solution from flask No. 2 and make up to the mark with water.

Take 100 ml of each solution from flasks 1 to 5 and pipette each portion into a 400 ml beaker. Add 20 ml of concentrated nitric acid (4.2.13), 1,5 g of potassium periodate (4.2.36) and 10 ml of phosphoric acid (4.2.20), heat to boiling and boil gently for 30 min.

Allow to cool to room temperature and transfer the contents of each beaker to a 200 ml volumetric flask and make up to the mark with water. Mea­sure the absorbance of the solutions using a pho­tometer (4.3.10) at a wavelength of around 525 nm, against water (use one or more cells (4.3.11) of appropriate sizes). Record the absorbance values to three decimal places.

For each cell optical length, construct a separate curve of the absorbance of these calibration solu­tions E1 to E5 as a function of the corresponding manganese concentrations in milligrams of Mn per 200 ml. The corresponding manganese con­centrations are given in Table 1. They can be used as given if the content G obtained in accor­dance with 4.2.63.2 has the value 1,000 0. Other­wise, multiply the manganese concentrations in Table 1 by the value of G calculated from Formula (4).Таблиця 1 - Масові концентрації мангану в градуювальних розчинах

Table 1 - Concentrations of manganese calibration solutions

4.2.64.2 Розчин вихідний

Наважку (0,2000 ± 0,0005) г свіжопрожареного силіцій діоксиду (4.2.64.1) вміщують до плати­нового тиглю, який вже містить (2,0 ± 0,1) г безводного натрію карбонату (4.2.40).

Weigh (0,2000 ± 0,0005) g of freshly ignited silica (4.2.64.1), in a platinum crucible already contain­ing (2,0 ± 0,1) g of anhydrous sodium carbonate (4.2.40)

.

Суміш нагрівають і не менше ніж протягом 15 хв сплавляють за температури яскраво- червоного розжарення. Після охолодження до кімнатної температури сплав розчиняють у воді у поліетиленовому посуді, розчин пере­водять до мірної колби місткістью 200 мл та доповнюють водою до позначки.

Зберігають цей розчин в поліетиленовому контейнері.

Концентрація цього розчину становить 1 мг ЗіО₂/мл.

5 мг розчину силіцій діоксиду вихідного за допомогою піпетки вводять до мірної колби місткістю 250 мл і доливають водою до поз­начки. Розчин зберігають у поліетиленовому посуді. 1 мл розчину містить 0,02 мг силіцій діоксиду. Розчин лишається придатним протя­гом тижня.

Компенсаційні розчини готують згідно з мето­дами, прийнятими при визначанні силіцій діок­сиду (4.5.3, 4.5.4-4.5.5) шляхом розчинення кількості реагентів, що наведено в таблиці 2, у воді та доповнення до 500 мл.

Heat the mixture and fuse it at a bright-red heat for at least 15 min. After cooling to room temperature, place the fused solid in a polyethylene beaker and dissolve it in water, then transfer the solution quantitatively to a 200 ml volumetric flask and make up to the mark with water.

Store the solution in a polyethylene container.

This solution contains 1 mg of SiO₂ per millilitre.

Standard solution

Pipette 5 ml of the basic solution into a 250 ml vol­umetric flask and make up to the mark with water. Store the solution in a polyethylene container. This solution contains 0,02 mg silica per millilitre. Use within one week.

P

Таблиця 2 - Склад компенсаційних розчинів для об'єму 500 мл

Table 2 - Composition of the compensating solutions for a volume of 500 ml

repare the compensating solutions according to the procedure adopted in the determination of silica content (4.5.3 to 4.5.5) by dissolving the amounts of the reagents given in Table 2 in water and making up to 500 ml.

До поліетиленових склянок місткістю 100 мл, у кожну з яких попередньо вміщено магнітний змішувач, за допомогою бюретки вводять наведені у таблиці 3 об'єми розчину силіцій діоксиду (SiO₂) калібрувального. Піпеткою додають по 20 мл компенсаційного розчину, після цього бюреткою додають воду, допов­нюючи кількість розчину до 40 мл. Необхідні для цього об'єми представлені також в таб­лиці 3. При ввімкненому магнітному змішувачі до розчину вводять 15 крапель флюоридної кислоти розчин (1:3) (4.2.12) та продовжують перемішування протягом не менш ніж 1 хв. Потім за допомогою піпетки до розчину дода­ють 15 мл боратної кислоти (4.2.52).

Add from a burette the volumes of the silica cali­bration solutions given in Table 3 into 100 ml poly­ethylene beakers each containing a magnetic stirrer bar. Add 20 ml of the compensating solu­tion by pipette and make up to 40 ml with water from a burette. The volumes required for this are also given in Table 3. While stirring with a mag­netic stirrer, add 15 drops of hydrofluoric acid 1+3 (4.2.12). Stir for at least 1 min. Then pipette 15 ml of the boric acid solution (4.2.52) into the solution.Таблиця 3 - Склад градуювальник розчинів та масова концентрація в них SiO₂Table 3 - Composition of the silica calibration solutions and their silica content

Також піпеткою у розчин вводять 5 мл розчину амоній молібдату (4.2.55). Шляхом крапельного введення розчину натрій гідроксиду (4.2.31) або хлоридної кислоти (1:2) (4.2.4) встанов­люють значення pH розчину до (1,60 ± 0,05). Значення pH перевіряють за допомогою рН- метра (4.3.18.1), попередньо відкаліброван- ного щодо відповідного буферного розчину з подібним значенням pH, наприклад, 1,40 (4.2.60). Потім розчин переводять до мірної колби міскістю 100 мл та споліскують склянку кислотою хлоридною розведеною (4.2.10). Через 20 хв до мірної колби за допомогою піпетки вводять 5 мл розчину цитринової кислоти (4.2.53), колбу струшують та дають вистоятись протягом 5 хв. Після цього піпет­кою до мірної колби вводять 2 мл розчину відновника (4.2.59) (нульовий час).

Розчин доповнюють до позначки розведеною хлоридною кислотою (4.2.10) та струшують. Точно через ЗО хв після введення піпеткою розчину відновника (нульовий час + ЗО хв) за

Add from a pipette 5 ml of the ammonium molybdate solution (4.2.55). Adjust the pH of this solution to (1,60 ± 0,05) by adding, drop by drop, sodium hydroxide solution (4.2.31) or hydrochlo­ric acid 1 + 2 (4.2.4) using the pH meter (4.3.18.1) calibrated with a buffer solution of similar pH (e.g. 1,40 see 4.2.60). Transfer the solution to a 100 ml volumetric flask and rinse the beaker with dilute hydrochloric acid (4.2.10). After 20 min, add from a pipette 5 ml of the citric acid solution (4.2.53), stir and leave to stand for 5 min. Then add from a pipette 2 ml of the reducing solution (4.2.59). (Time 0).

Make up to the mark with dilute hydrochloric acid (4.2.10) and mix. At time (0 + 30) min, measure the absorbance with the photometer (4.3.10) us­ing a cell (4.3.11) of 1 cm optical length against допомогою фотометра (4.3.10) за довжиною хвилі 815 нм в кюветі (4.3.11) з товщиною поглинального шару 1 см вимірюють погли­нання відносно приготованого таким же чином контрольного розчину. Будують криву, подаю­чи виміряне поглинання як функцію відносного вмісту силіцій діоксиду, наведеного у таблиці 3. Як контрольний розчин може бути використа­ний відповідний розчин, який використову­вався при побудові градуювального графіка. За градуювальним графіком може бути визна­чена масова концентрація силіцій діоксиду в розчині у мг SiO₂ в 100 мл.

(1,00 ± 0,01) г кальцій карбонату (4.2.54) (т₄) зважують з точністю ± 0,0005 г та разом з приблизно 100 мл води вміщують в склянку місткістю 400 мл. Склянку закривають годин­никовим склом, скло трохи відкривають та обережно вливають до неї близько 10 мл хло- ридної кислоти (1:2) (4.2.4). Суміш перемішу­ють скляною паличкою і після повного розчи­нення кальцій карбонату доводять до кипіння, щоб видалити карбон діоксид, що вивільнився. Потім розчин охолоджують до кімнатної тем­ператури та переводять до мірної колби міст­кістю 1000 мл. При цьому склянку та годин­никове скло ретельно споліскують. Розчин в колбі доводять водою до позначки.

(11,17 ± 0,01) г ЕДТА розчиняють у 1000 мл води. Розчин необхідно зберігати в поліети­леновому посуді.

До хімічної склянки, яка має підходити до вимірювального приладу (4.3.12), за допомо­гою піпетки вводять 50 мл розчину стандарт­ного з іонами кальцію (4.2.65). Потім розводять водою до об'єму, зручного для вимірювання.

За допомогою рН-метра (4.3.18.1) pH цього розчину встановлюють до значення (12,5 ± 0,2) з застосуванням одного з розчинів натрій гідроксиду (4.2.31 або 4.2.32).

the blank solution prepared in the same way, us­ing the wavelength 815 nm. Construct a curve giv­ing the measured absorbance as a function of the corresponding silica contents given in Table 3.

The blank solution used in constructing the cali­bration curve may be used as the blank solution here. The calibration curve enables the silica con­tent in mg SiO₂/100 ml to be determined.

Weigh, to ± 0,000 5 g, (1,00 ± 0,01) g of calcium carbonate (4.2.54) (m4) and place it in a 400 ml beaker with approximately 100 ml of water. Cover the beaker with a watch glass and carefully intro­duce approximately 10 ml of hydrochloric acid 1+2 (4.2.4). Stir with a glass rod and ensure that dissolution is complete, bring to the boil in order to expel the dissolved carbon dioxide. Cool to room temperature, transfer to a 1 000 ml volumetric flask, washing the beaker and watch glass care­fully, and make up to the mark with water.

Dissolve (11,17 + 0,01) g of EDTA in water and make up to 1 000 ml. Store in a polyethylene con­tainer.

Pipette 50 ml of the standard calcium ion solution (4.2.65) into a beaker suitable for the measuring apparatus (4.3.12). Then dilute with water to a volume suitable for the operation of the appara­tus.

Using the pH meter (4.3.18.1), adjust the pH of this solution to (12,5 ± 0,2) with either of the so­dium hydroxide solutions (4.2.31 or 4.2.32).

Титрування має бути проведене одним з двох наступних методів:

1. фотометричне титрування (еталонний ме­тод)

До розчину вводять приблизно 0,1 г індикатора мурексиду (4.2.70) або змішаного індикатора кальцеїн-метилтимолового синього (4.2.76). Після цього склянку вводять до вимірюваль­ного приладу (4.3.12), встановленого на дов­жину хвилі 620 нм при застосуванні мурексиду або 520 нм - при застосуванні змішаного індикатору, та при постійному перемішуванні титрують розчином ЕДТА молярною концен­трацією приблизно 0,03 моль/л. В області зміни забарвлення індикатора будують залеж­ність величини поглинання від об'єму дода­ного розчину ЕДТА. Об'єм в кінцевій точці титрування знаходять за перетином прямої з найбільшим нахилом в області зміни забарв­лення та прямої, що відображає практично постійне поглинання після зміни забарвлення. Обчислюють коефіцієнт f_D розчину ЕДТА за формулою:

50 х т₄ / п ⁼

100,09x0,ОЗхУ₃

Де:

т₄ - маса наважки кальцій карбонату для приготування стандартного розчину з іонами кальцію (4.2.65), г;

У₃- об'єм розчину ЕДТА, витрачений на титру­вання, мл.

2. візуальне титрування (альтернативний ме­тод)

До розчину додають близько 0,1 г індикатора калкон (4.2.72) або Паттон-Рідерса (4.2.77) Перемішують і титрують розчином ЕДТА мо­лярною концентрацією близько 0,03 моль/л (4.2.66) до переходу забарвлення від роже­вого до блакитного (калкон) або від пурпуро­вого до блакитного (Паттон-Рідерс) (об'єм У₃). Кінцева точка вважається досягнутою, коли подальше введення одної краплі вже не вик­ликає поглиблення блакитного забарвлення. Коефіцієнт калібрування f_D розчину ЕДТА ви­раховують за формулою (5).

Determine the end-point using one of the follow­ing two methods.

1. Photometric determination of the end-point (reference method)

Add, without weighing, about 0,1 g of murexide (4.2.70) or of mixed calcein and methylthymol blue indicator (4.2.76). Place the beaker in the ap­paratus (4.3.12) set at 620 nm when using murexide or at 520 nm when using the mixed indi­cator and, while stirring continuously, titrate with the approximately 0,03 mol/l EDTA solution. In the vicinity of the indicator colour change, con­struct a curve giving the absorbance values as a function of the volume of EDTA added. The vol­ume V₃ used is determined from the intersection of the line of greatest slope near the colour change and the line of almost constant absor­bance after the colour change.