1. номінальний очікуваний струм короткого замикання (див. 4.5);

  2. номінальний струм короткого замикання, що від'єднується плавким запобіжником (див. 4.6).

Для позицій переліку Ь) та с) виробник повинен указати характеристики (номінальний струм, стійкість до пробою, пропускальний струм вимикача, l2t тощо), які обмежують коефіцієнт захисту за­хисних пристроїв, необхідних для захисту КРП.

Примітка. У разі замінення плавких вставок використовують плавкі вставки этакими самими характеристиками.

    1. Для КРП з декількома вхідними блоками, ймовірність сумісної роботи яких невелика, стійкість до короткого замикання для кожного вхідного блока може бути указана відповідно до 7.5.2.1.

    2. Для КРП з декількома вхідними блоками, які можуть працювати одночасно, а також для КРП з одним вхідним блоком і одним або декількома вихідними блоками, для обертових машин ве­ликої потужності, які можуть вплинути на значення сили струму короткого замикання, треба укладати спеціальну угоду про величини очікуваного струму короткого замикання в кожному блоці входу або виходу і в шинах.

  1. Зв’язок між піковим і дійсним значеннями струму короткого замикання

Значення пікового струму стійкості до короткого замикання для визначання електродинамічних навантажень можна отримати множенням дійсного короткочасного струму на коефіцієнти. Стандартні значення коефіцієнта п та відповідного коефіцієнта потужності наведено в таблиці 4.

Таблиця 4 — Стандартні значення для коефіцієнта п

Середнє квадратичне значення струму короткого замикання, кА

COS

п

/ < 5

0,7

1,5

5 < і < 10

0,5

1,7

10 < і <20

0,3

2

20 < І < 50

0,25

2,1

50 < 1

0,2

2,2

Примітка. Числа з таблиці відповідають більшості випадків застосовування. У разі спеціального розміщення, на­приклад, поблизу трансформаторів або генераторів, коефіцієнт потужності може мати нижчі значення. За цих умов мак­симальне пікове значення очікуваного струму може досягти граничного значення замість середнього квадратичного зна­чення струму короткого замикання.



  1. Координація пристроїв захисту від короткого замикання

    1. Координація пристроїв захисту є предметом погодження між виробником і споживачем. Замість такої угоди можна використовувати відомості, наведені у каталозі виробника.

    2. Якщо за умовами експлуатації необхідна безперервність живлення, то вибирання встав­ки чи пристрою захисту від короткого замикання усередині КРП, треба виконувати таким чином, щоб коротке замикання, яке виникло в будь-якому вихідному колі відгалуження, могло бути усунено кому­таційним пристроєм, установленим в пошкодженому колі відгалуження без будь-якого впливу на інші кола відгалуження, чим гарантується вибірковість системи захисту.

  2. Внутрішні кола устатковання

    1. Головні кола

      1. Шини (ізольовані чи неізольовані) розміщують так, щоб за нормальних умов експлуатації унеможливити внутрішнє коротке замикання. За відсутності Інших вказівок, шини нормують відпові­дно до стійкості до короткого замикання і виготовлюють так, щоб вони були стійкі, в крайньому випад­ку, до дії короткочасних замикань, що обмежено захисним пристроєм з боку живлення шин.

      2. Усередині секції провідники (включаючи розподільчі шини) між головними шинами і стороною живлення функційних блоків, також як і компоненти, що входять до цього блока, вибирають, виходячи зі зменшеного впливу коротких замикань, які можуть виникати зі сторони приєднання наван­таження до відповідного захисного кола від короткого замикання всередині кожного блока, за умови, якщо тільки ці провідники розташовано так, що за нормальних робочих умов внутрішнє коротке зами­кання між фазами і (або) фазою і землею є малоймовірним (див. 7.5.5.3). Такі провідники переваж­но виготовлені з жорсткого твердого матеріалу.

    2. Допоміжні електричні кола

Конструюючи допоміжні електричні кола необхідно брати до уваги систему забезпечення зазем­лення. Необхідно, щоб пошкодження заземлення чи пошкодження провідності між частиною, що пе­ребуває під напругою і виступною незахищеною частиною, не спричинювали непередбаченої загрози для роботи.

Взагалі допоміжні кола повинні бути захищені від впливу коротких замикань. Однак, захисний пристрій від короткого замикання не можна застосовувати, якщо його робота може спричинювати не­безпеку. У такому випадку, провідники допоміжних кіл повинні бути установлені таким чином, щоб уне­можливити виникнення короткого замикання за нормальних умов експлуатації (див. 7.5.5.3).

  1. Вибирання і установлення незахищених наявних провідників для зменшення можливості короткого замикання

Активні провідники в КРП, які не захищені захисними пристроями від короткого замикання (див. 7.5.5.1.2 та 7.5.5.2), треба вибирати і установлювати по усьому КРП так, щоб за нормальних умов все- охоплююче коротке замикання між фазами і між фазою та землею було б практично неможливим. Приклади типів провідників та вимоги до їхнього установлення наведено в таблиці 5.

Таблиця 5 — Вимоги до вибирання провідників та до їхнього установлення

Тип провідника

Вимоги

Відкриті провідники або одножильні провідники 3 основною ізоляцією, наприклад, кабелі вдповідно до ІЕС 60227-3

Необхідно уникати взаємного контактуз струмопро відними частинами, наприклад, використовуванням розпірок

Одножильні провідники з максимально допустимою робочою температурою понад 90°С, наприклад, кабелі відповідно до ІЕС 60245-3, або стійкі до струму Ізольовані кабелі типу ПВХ відповідно до ІЕС 60227-3

Взаємний контакт або контакт а струмопровідними частинами дозволено за відсутності зовнішнього тиску. Треба уникати контурів Із гострими краями.

Не допускати ризику механічного пошюдження.

Через ці провідники повинен протікати такий струм, щоб не було підвищення їхньої температури понад 70 °С

Провідники з основною ізоляцією, наприклад, кабелі відповідно до ІЕС 60227-3, що мають додаткову вторинну Ізоляцію, наприклад, кабелі з окремим покриттям чи кабелі в пластикових трубах

Додаткових вимог немає, тільки якщо відсутній ризик механічного пошкодження

Провідники, які ізольовані дуже міцним матеріалом з механічної точки зору, наприклад, ізоляція FTFE, або провідники з подвійною ізоляцією спеціальним зовнішнім покриттям, нормованим для роботи до 3 кВ, наприклад, кабелі відповідно до ІЕС 60227-4

Одножильні чи багатожильні кабелі з оболонкою відповідно до ІЕС 60245-4 чи ІЕС 60227-4

Примітка. Відкриті чи ізольовані провідники, що установлені так, як указано в вищенаведеній таблиці, і що ма­ють захисні пристрої від короткого замикання, які приєднані до сторони навантаження, можуть мати довжину, яка не перевищує 3 м.



  1. Комутаційні пристрої та компоненти, встановлені в КРП

    1. Вибирання комутаційних пристроїв і компонентів

Вимоги до комутаційних пристроїв і компонентів, що встановлені в КРП, повинні відповідати ви­могам, зазначеним у стандартах ІЕС.

Комутаційні пристрої і компоненти повинні бути придатні для однозначного застосовування віднос­но зовнішньої конструкції КРП (відкритого або закритого типу), до їхніх номінальних напруг (до номі­нальної напруги на ізоляції, до максимально допустимої Імпульсної напруги тощо), до їхніх номіналь­них струмів, до тривалості служби, до специфіки їх виготовлення і стійкості до пробою, а також їхньої стійкості до короткого замикання тощо.

Комутаційні пристрої і компоненти, які мають недостатню стійкість до короткого замикання і (або) стійкість до пробою під час навантажень, що можливі на місці установлення, повинні бути захищені засобами обмеження струму, наприклад, плавкими запобіжниками або переривниками. Під час виби­рання струмообмежувальних засобів для вмонтованих комутаційних пристроїв треба звернути увагу на максимально допустимі значення, що зазначені виробником пристрою, який добре обізнаний стосовно узгодженої роботи (див. 7.5.4).

Узгоджена робота комутаційних пристроїв і компонентів, наприклад, узгоджена робота пускових апаратів для двигунів із пристроєм захисту від короткого замикання, повинна відповідати вимогам відповідних стандартів ІЕС.

Комутаційні пристрої і компоненти в колі, для якого виробником заявлено максимально допустиму імпульсну напругу, не повинні призводити під час перемикання до перенапруги більшої, ніж максималь­но допустима імпульсна напруга кола, і надалі не повинна бути піддана перенапрузі вищій, ніж мак­симально допустима імпульсна напруга кола. Останнє положення треба враховувати під час вибирання комутаційних пристроїв та компонентів для використовування в даному колі.

Приклад:

Комутаційні пристрої і компоненти, які мають номінальну імпульсну напругу 1/Н0М.м = 4000 В, но­мінальну напругу ізоляції Ul3= 250 В І максимальну комутаційну напругу 1200 В (за номінальної робо­чої напруги 230 В), можна використовувати в схемах із категоріями перенапруги I, II, III і навіть IV, де застосовують відповідні засоби захисту від перенапруги.

Примітка. Категорії перенапруги описано в 2.9.12 та в додатку G,

  1. Установлення

Комутаційні пристрої та компоненти установлюють відповідно до інструкції виробника (положення монтування, зазори, що враховують можливість виникнення електричної дуги чи необхідна для її знят­тя, дугогасильна камера тощо).

  1. Доступність

Прилади, функційні блоки, що змонтовані на одній поверхні (монтажна плата, рама) і затискачі для зовнішніх проводів повинні бути розміщені так, щоб до забезпечити зручний доступ під час їхнього установлення, прокладання проводів, технічного обслуговування та замінення. Зокрема, рекомендова­но, щоб затискачі розміщалися не нижче 0,2 м від основи КРП, установленого на підлозі так, щоб до них легко було приєднувати кабелі.

Для регулювання та ремонту пристроїв, які повинні працювати усередині КРП, необхідно створити вільний доступ до них.

Взагалі, для КРП, яке установлено на підлозі, показові прилади, за якими необхідно стежити опе­ратору, розміщують на відстані не вище ніж 2 м від основи КРП. Елементи регулювання, наприклад, рукоятки, кнопки тощо розташовують на такій висоті, щоб ними було зручно користуватись. Це озна­чає, що, як правило, їхня осьова лінія проходить на відстані не вище ніж 2 м від основи КРП.

Примітка 1. Елементи керування пристроями аварійного відмикання (див. ІЕС 60364-4-537, розділ 537.4) розмі­щують так, щоб вони містились на висоті від 0,8 м до 1,6 м над оперативним рівнем.

Примітка 2. Рекомендовано, щоб КРП, призначений для розміщення на підлозі чи на стіні, було встановлено на такій висоті відносно оперативного рівня, за якої виконують вимоги доступності І робочі висоти.

  1. Взаємодія

Комутаційні пристрої та компоненти розміщують і монтують в КРП так, щоб на його функціювання не впливали такі чинники, як тепло, дуги, вібрації, електричні поля, наявні за нормальних умов робо­ти. Застосовування електронного устатковання в КРП може спричинити необхідність відокремлення або екранування контрольних схем від силових кіл.

Якщо плавкі запобіжники установлено за оболонкою, треба особливу увагу приділити тепловим ефектам (див. 7.3). Виробник повинен зазначити тип і паспортні дані плавких вставок, що їх застосо­вують.

  1. Огорожі

Огорожа комутаційних пристроїв з ручним керуванням повинна мати таку конструкцію, щоб дуги під час комутації не становили небезпеки для оператора.

Для зменшення небезпеки, що виникає під час замінення плавких запобіжників, необхідно засто­совувати міжфазні перегородки, якщо конструкція та розташованість запобіжників це дозволяють.

  1. Умови, наявні на місці встановлення

Складники КРП вибирають, виходячи із нормальних умов експлуатації, зазначених у 6.1 (див. також 7.6.2.2).

За необхідності застосовують відповідні заходи (підігрів, вентиляція), щоб забезпечити належні умови експлуатації, важливі для нормальної роботи, наприклад, підтримування мінімальної темпера­тури для нормальної роботи реле, вимірювачів, електронних компонентів тощо, відповідно до їхніх технічних умов.

  1. Охолоджування

Для КРП може бути передбачено як натуральне, так і примусове охолоджування. Якщо необхід­но вжити спеціальних заходів, то в місці установлення для забезпечення задовільного охолоджуван­ня, виробник повинен надати необхідну інформацію (наприклад, вказівки про необхідність проміжків між частинами, які можуть перешкоджати розсіюванню тепла чи які можуть випромінювати тепло).

  1. Стаціонарні частини

У стаціонарних частинах (див. 2.2.6) увімкнення чи вимкнення головних кіл (див. 2.1.2) можли­во тільки за знеструмленого КРП. Як правило, для монтування та демонтування стаціонарних частин необхідно застосовувати спеціальні інструменти.