Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, яку тексті звіту.
Не дозволено розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту на останньому рядку сторінки.
Нумерація частин і томів (книг)
Якщо різні звіти випускають окремими томами (книгами), об’єднаними спільною темою, доречно групувати їх у зібрання, об’єднане спільною назвою. У такому разі кожний звіт ідентифікують як том (книгу) зібрання зі своєю власною назвою. Томи (книги) звітів у такому разі нумерують послідовно арабськими цифрами, наприклад, том 1, том 2 тощо.
Звіт можна поділяти на частини, які зберігають єдину назву роботи і звіту. Частини нумерують послідовно арабськими цифрами, наприклад, частина 1, частина 2 тощо.
Нумерація сторінок звіту
Сторінки звіту нумерують наскрізно арабськими цифрами, охоплюючи додатки. Номер сторінки проставляють праворуч у верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Якщо звіт поділено на частини, нумерацію сторінок у другій і наступних частинах має бути продовжено, наприклад, частина 1: С.1—123, частина 2: С. 124—235.
Якщо різні звіти випускають окремими томами (книгами), пов’язаними між собою однією спільною темою (зібрання звітів), у кожному такому томі має бути окрема нумерація сторінок, наприклад, звіт А (том 1): С 1—90; звіт Б (том 2): С. 1—151.
Титульний аркуш входить до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
Сторінки, на яких розміщено рисунки й таблиці, охоплюють загальною нумерацією сторінок звіту.
Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти нумерують арабськими цифрами.
Розділи звіту нумерують у межах викладення суті звіту і позначають арабськими цифрами без крапки, починаючи з цифри «1».
Підрозділи як складові частини розділу нумерують у межах кожного розділу окремо. Номер підрозділу складається з номера відповідного розділу та номера Підрозділу, відокремлених крапкою.
Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 тощо.
Пункти нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу або підрозділу.
Номер пункту складається з номера розділу та порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, які відокремлюють крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2 тощо.
Якщо текст поділяють лише на пункти, їх слід нумерувати, крім додатків, порядковими номерами.
Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, які відокремлюють крапкою. Після номера підпункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1.1 або 2.1.4 тощо.
Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяють на пункти та підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, які відокремлюють крапкою. Після номера підпункту крапку не ставлять.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують.
Рисунки
Усі графічні матеріали звіту (ескізи, діаграми, графіки, схеми, фотографії, рисунки, кресленики тощо) повинні мати однаковий підпис «Рисунок».
Рисунок подають одразу після тексту, де вперше посилаються на нього, або якнайближче до нього на наступній сторінці, а за потреби — в додатках до звіту
.
Якщо рисунки створені не автором звіту, подаючи їх у звіті, треба дотримуватися вимог чинного законодавства України про авторське право.
Виконання рисунків має відповідати положенням ДСТУ 1.5 та цього стандарту.
Графічні матеріали звіту доцільно виконувати із застосуванням обчислювальної техніки (комп’ютер, сканер, ксерокс тощо та їх поєднання) та подавати на аркушах формату А4 у чорно- білому чи кольоровому зображенні.
Рисунки нумерують наскрізно арабськими цифрами, крім рисунків у додатках.
Дозволено рисунки нумерувати в межах кожного розділу. У цьому разі номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номера рисунка в цьому розділі, які відокремлюють крапкою, наприклад, «Рисунок 3.2»— другий рисунок третього розділу.
Рисунки кожного додатка нумерують окремо. Номер рисунка додатка складається з познаки додатка та порядкового номера рисунка в додатку, відокремлених крапкою. Наприклад, «Рисунок В.1 —», тобто перший рисунок додатка В.
назва рисунка
Якщо В тексті звіту лише ОДИН рисунок, ЙОГО нумерують ВІДПОВІДНО ДО ї'.'б.-б.
Назва рисунка має відображати його зміст, бути конкретною та стислою. Якщо з тексту звіту зрозуміло зміст рисунка, його назву можна не наводити.
За потреби пояснювальні дані до рисунка подають безпосередньо після графічного матеріалу перед назвою рисунка.
Назву рисунка друкують з великої літери та розміщують під ним посередині рядка, наприклад, «Рисунок 2.1 — Схема устатковання».
Рисунок виконують на одній сторінці аркуша. Якщо він не вміщується на одній сторінці, його можна переносити на наступні сторінки. У такому разі назву рисунка зазначають лише на першій сторінці, пояснювальні дані — на тих сторінках, яких вони стосуються, і під ними друкують: «Рисунок, аркуш».
Перелік рисунків можна наводити у «Змісті» із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та сторінок початку рисунків.
Таблиці
Цифрові дані звіту треба оформлювати як таблицю відповідно до форми, поданої на рисунку 1.
Таблиця —
н
рядків)
Рисунок 1
омер назва таблиціЗаголовки колонок
П
Рядки
Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею.
Таблицю подають безпосередньо після тексту, у якому її згадано вперше, або на наступній сторінці.
На кожну таблицю має бути посилання в тексті звіту із зазначенням її номера.
Таблиці нумерують наскрізно арабськими цифрами, крім таблиць у додатках.
Дозволено таблиці нумерувати в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, «Таблиця 2.1» — перша таблиця другого розділу.
Таблиці кожного додатка нумерують окремо. Номер таблиці додатка складається з позначення додатка та порядкового номера таблиці в додатку, відокремлених крапкою. Наприклад, «Таблиця В.1 —», тобто перша таблиця додатка В.
назва таблиці
Якщо в тексті звіту подано лише одну таблицю, її нумерують.
Назва таблиці має відображати її зміст, бути конкретною та стислою. Якщо з тексту звіту можна зрозуміти зміст таблиці, її назву можна не наводити.
Назву таблиці друкують з великої літери і розміщують над таблицею з абзацного відступу.
Якщо рядки або колонки таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою або поруч, чи переносять частину таблиці на наступну сторінку. У кожній частині таблиці повторюють її головку та боковик.
У разі поділу таблиці на частини дозволено її головку чи боковик заміняти відповідно номерами колонок або рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.
Слово «Таблиця» подають лише один раз над першою частиною таблиці. Над іншими частинами таблиці з абзацного відступу друкують «Продовження таблиці » або «Кінець таб
лиці » без повторення її назви.
Заголовки колонок таблиці починають з великої літери, а підзаголовки — з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком.
Підзаголовки, які мають самостійне значення, подають з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках — однина.
Таблиці треба заповнювати за правилами, які відповідають ДСТУ 1.5.
Перелік таблиць можна наводити у «Змісті» із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) і сторінок початку таблиць.
Переліки
Переліки (за потреби) подають у розділах, підрозділах, пунктах і/або підпунктах.
Перед переліком ставлять двокрапку (крім пояснювальних переліків на рисунках).
Якщо подають переліки одного рівня підпорядкованості, на які у звіті немає посилань, то перед кожним із переліків ставлять знак «тире».
Якщо у звіті є посилання на переліки, підпорядкованість позначають малими літерами української абетки, далі — арабськими цифрами, далі — через знаки «тире».
Після цифри або літери певної позиції переліку ставлять круглу дужку.
Приклад
а);
б);
1);
2);
в).
У разі розвиненої та складної ієрархії переліків дозволено користуватися можливостями текстових редакторів автоматичного створення нумерації переліків (наприклад, цифра—літера— тире).
Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.
Примітки
Примітки подають у звіті, якщо є потреба пояснень до тексту, таблиць, рисунків.
Примітки подають безпосередньо за текстом, під рисунком (перед його назвою), під основною частиною таблиці (у її межах).
Одну примітку не нумерують.
Слово «Примітка» друкують кеглем 12 через один міжрядковий інтервал з абзацного відступу з великої літери з крапкою в кінці. У тому самому рядку через проміжок з великої літери друкують текст примітки тим самим шрифтом.
Приклад
Примітка.
Якщо приміток дві та більше, їх подають після тексту, якого вони стосуються, оформлюють згідно з 7.8.3 і нумерують арабськими цифрами.
Приклад
Примітка 1.
Примітка 2.
Виноски
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, можна оформлювати як виноски.
Виноски позначають над рядком арабськими цифрами з круглою дужкою, наприклад,1’. Виноски нумерують у межах кожної сторінки. Дозволено виноску позначати зірочкою (*).
Дозволено на одній сторінці тексту застосовувати не більше ніж чоти-и виноски.
Знак виноски проставляють безпосередньо після слова, числа, символу або речення, до якого дають пояснення. Цей самий знак ставлять і перед пояснювальним текстом (див. приклад 7.11.4).
Пояснювальний текст виноски пишуть з абзацного відступу:
у тексті звіту — у -;;-ці сторінки, на якій зазначено виноску;
у таблиці — під основною частиною таблиці, але в її межах.
Виноску відокремлюють від основного тексту звіту чи таблиці тонкою горизонтальною лінією завдовжки від ЗО мм до 40 мм з лівого берега.
Текст виноски друкують кеглем 12 через один міжрядковий інтервал.
Формули та рівняння
Формули та рівняння подають посередині сторінки симетрично тексту окремим рядком безпосередньо після тексту, у якому їх згадано.
Найвище та найнижче розташування запису формул(и) та/чи рівняння(-нь) має бути на відстані не менше ніж один рядок від попереднього й наступного тексту.
Нумерують лише ті формули та/чи рівняння, на які є посилання в тексті звіту чи додатка.
Формули та рівняння у звіті, крім формул і рівнянь у додатках, треба нумерувати наскрізно арабськими цифрами. Дозволено їх нумерувати в межах кожного розділу.
Номер формули чи рівняння друкують на їх рівні праворуч у крайньому положенні в круглих дужках, наприклад (3). У багаторядкових формулах або рівняннях їхній номер проставляють на рівні останнього рядка.
У кожному додатку номер формули чи рівняння складається з великої літери, що позначає додаток, і порядкового номера формули або рівняння в цьому додатку, відокремлених крапкою, наприклад (А.З).
Якщо в тексті звіту чи додатка лише одна формула чи рівняння, їх нумерують так: (1) чи (А.1) відповідно.
Пояснення познак, які входять до формули чи рівняння, треба подавати безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, у якій їх наведено у формулі або рівнянні.
П
, починаючи зі слова , рекомендовано ви-
ояснення познак треба подавати без абзацного відступу з нового рядка «де» без двокрапки. Познаки, яким встановлюють визначення чи пояснення рівнювати у вертикальному напрямку.Приклад оформлення математичної формули
Відомо, що
z
(1)
М,-М27^? +Cf2
де МьМ2—математичне очікування;
сті, с>2 — середні квадратичні відхили [23].
Фізичні формули подають аналогічно математичним формулам, дотримуючи положень 7.10.1—7.10.5, але з обов’язковим записом у поясненні познаки одиниці виміру відповідної фізичної величини. Між останньою цифрою та одиницею виміру залишають проміжок (крім позначення одиниць плоского кута — кутових градусів, кутових мінут і секунд, які пишуть безпосередньо біля числа вгорі).
