Страница 29: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Таблиця 40 - Найменший час просування забруднення Тм потоком підземних вод

Примітка. Архітектурно-будівельні кліматичні райони приймаються відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

1. Межа третього поясу ЗСО підземного джерела водопостачання визначається розрахунком, коли враховується час проходження хімічного забруднення води до водозабірної споруди, який повинен бути більше прийнятого терміну експлуатації водозабірної споруди, але не менше ніж 25 років.
2. При інфільтраційному живленні водоносного шару, а також при штучному поповненні запасів підземних вод із поверхневого джерела водопостачання другий і третій пояси ЗСО поверхневого джерела водопостачання слід приймати згідно з 15.2.2.2 - 15.2.2.4.
3. Поверхневі джерела водопостачання
4. Межу першого поясу ЗСО поверхневого джерела водопостачання, у тому числі водо- підвідного каналу або ковша, слід встановлювати від водозабірної споруди на відстані:

а) для водотоків (річки, канали):

• вгору за течією - не менше ніж 200 м;
• вниз за течією - не менше ніж 100 м;
• по прилеглому до водозабірної споруди берегу - не менше ніж 100 м (від урізу води під час літньо-осінньої межені);
• у напрямку до протилежного берега: при ширині водотоку менше ніж 100 м - вся акваторія та протилежний берег шириною 50 м від урізу води під час літньо-осінньої межені, а при ширині водотоку більше ніж 100 м - смуга акваторії шириною не менше ніж 100 м;

б) для водойм (водосховище, озеро, море):

• по акваторії в усіх напрямках - не менше ніж 100 м;
• по прилеглому до водозабірних споруд берегу - не менше ніж 100 м (від урізу води при нормальному підпірному рівні у водосховищі та під час літньо-осінньої межені в озері.

Для водозабірних спорудах ковшового типу в межі першого поясу включається вся акваторія ковша та територія навколо нього смугою не менше ніж 100 м.

1. Межі другого поясу ЗСО водотоку слід встановлювати:

• вгору за течією, включаючи притоки та з урахуванням швидкості течії, усередненої по ширині і довжині водотоку (або на окремих його ділянках), а також терміну проходження води від межі пояса до водозабірної споруди при середньомісячній її витраті під час літньо-осінньої межені 95 % імовірності повторення - не менше ніж 5 діб для I, II та ША архітектурно-будівельних кліматичних районів. Для інших архітектурно-будівельних кліматичних районів - не менше ніж 3 доби;
• вниз за течією - не менше ніж 250 м;
• бокові межі - на відстані від урізу води під час літньо-осінньої межені при рівнинному рельєфі - 500 м, при гірському рельєфі - до вершини першого схилу, повернутого до водотоку, але не більше ніж 750 м при пологому схилі та 1000 м при крутому схилі.

За наявності у річці підпору чи зворотної течії відстань нижньої межі другого поясу від водозабірних споруд потрібно встановлювати в залежності від гідрологічних та метеорологічних умов.

На судноплавних річках і каналах у межі другого поясу слід включати акваторію, що прилягає до водозабірної споруди в межах фарватеру.

Примітка. Межі другого поясу ЗСО на перетині доріг, пішохідних стежок тощо позначаються стовпами зі спеціальними знаками (згідно з [34]).

В окремих випадках в залежності від місцевих умов бокові межі другого поясу допускається збільшувати відповідно до вимог чинного законодавства (згідно з 4.2.4 [33]).

1. Межу другого поясу ЗСО на водоймах, включаючи притоки, встановлюють від водозабірних споруд:

• по акваторії у всіх напрямках на відстані 3 км при кількості вітрів до 10 % в сторону водозабірної споруди та 5 км при кількості вітрів більше ніж 10 %;
• бокові межі - від урізу води при нормальному підпірному рівні в водосховищі та літньо-осінній межені в озері на відстані згідно з 15.2.2.2.

1. Межі третього поясу ЗСО поверхневого джерела водопостачання повинні бути вгору і вниз за течією водотоку або в усі сторони по акваторії водойми такими, як для другого поясу; бокові межі по водорозділу, але не більше ніж 3 км - 5 км від водотоку чи водойми.
2. Майданчики водопровідних споруд
3. Межа першого поясу ЗСО водопровідних споруд повинна збігатися з огорожами майданчика цих споруд і передбачатися на відстані:

• від стін резервуарів фільтрованої (питної) води, фільтрів (крім напірних), контактних освітлювачів з відкритою поверхнею води - не менше ніж 30 м;
• від стін інших споруд і ствола водонапірної башти - не менше ніж 15 м.

При розташуванні водопровідних споруд на території промислових підприємств відстані, що нормуються, допускається зменшувати при виконанні вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, [34], але вони повинні становити не менше ніж 10 м.

Перший пояс ЗСО окремо розташованої водонапірної башти, а також насосної станції, що працює без розривання струменя, допускається не передбачати [33].

1. Санітарно-захисна смуга навколо першого поясу ЗСО водопровідних споруд, що розташовані за межею другого поясу ЗСО джерела водопостачання, повинна мати ширину не менше ніж 100 м.

При розташуванні майданчика водопровідних споруд на території об’єкта ширину смуги допускається зменшувати при виконанні вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, [34], але вони повинні становити не менше ніж 30 м.

1. Санітарно-захисну зону від промислових і сільськогосподарських підприємств до споруд станцій підготовки питної води систем централізованого водопостачання слід приймати як для населених пунктів у залежності від класу шкідливості виробництва згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів.

Примітка. За наявності на майданчику водопровідних споруд видаткового складу хлору санітарно- захисна зона від водопровідних споруд до житлових і громадських будівель приймається згідно з НПАОП 0.00-1.23.

1. Водоводи та водопровідні мережі

Ширину санітарно-захисної смуги водоводів та водопровідних мереж, що проходять по неза- будованій території, потрібно приймати (від крайніх ліній):

• при прокладанні в сухих ґрунтах та умовному діаметрі до 1000 мм включно - не менше ніж 10 м, а при більшому діаметрі - не менше ніж 20 м;
• при прокладанні в мокрих ґрунтах (незалежно від умовного діаметра) - не менше ніж 50 м.

При прокладанні водоводів по забудованій території ширину смуги слід призначати у встановленому порядку [34].

1. Основні водоохоронні та санітарні заходи на території ЗСО
2. Перший пояс ЗСО
3. Для території першого поясу підземних і поверхневих джерел водопостачання та майданчиків водопровідних споруд повинні бути передбачені наступні заходи:

а) каналізування всіх будівель та споруд із відведенням стічних вод у найближчу систему побутової чи виробничої каналізації або на місцеві очисні споруди при розташуванні останніх за межами першого поясу ЗСО та з урахуванням санітарного режиму в другому поясі ЗСО;

Примітка. У виняткових випадках, за відсутності каналізації, влаштовуються вигреби (водонепроникні) нечистот та побутових відходів для подальшої утилізації. Місця розташування вигребів повинні виключати забруднення території першого поясу ЗСО під час утилізації та наступну дезінфекцію.

б) благоустрій, озеленення, догляд та санітарна рубка лісових насаджень, відведення поверхневих вод за її межі;

в)огорожі згідно з 17.1.4, сторожова охорона та технічні засоби відповідно до вимог [36] та [37] (для запобігання несанкціонованому проникненню сторонніх осіб та попередженню злочинних посягань згідно з [33]).

На водозаборах підземних вод для водопостачання сільськогосподарських підприємств сторожову сигналізацію дозволяється не передбачати.

1. Для підземних джерел водопостачання необхідно забезпечувати суворе виконання санітарно-гігієнічних вимог щодо конструкцій свердловини (оголовка, гирла, затрубного простору свердловини тощо) та їх облаштування.
2. Для поверхневих джерел водопостачання межі першого поясу в акваторії водойми повинні бути позначені попереджувальними знаками та буями.

Примітка. Над затопленими водоприймачами водозабірних споруд, що розташовані в несудохідній частини водотоку або водойми, встановлюються буї з освітленням. Для затоплених водоприймачів, що розташовані в судноплавній частині водойми, буї встановлюються поза межами суднового ходу.

1. У першому поясі підземних і поверхневих джерел водопостачання та майданчиків водопровідних споруд повинні бути заборонені:

а) всі види будівництва, які безпосередньо не пов’язані з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж;

Примітка. Підсобні будівлі, які безпосередньо не пов’язані з забором, подачею та водопідготовкою, розміщуються поза межами ЗСО.

б) розміщення житлових і громадських будівель, проживання людей, у тому числі працюючих на водопроводі;

в) прокладання трубопроводів різного призначення, за винятком тих, що обслуговують водопровідні споруди;

г) випуск будь-яких стічних вод у розташовані на її території водойми, випас худоби, купання людей, прання білизни, рибальство, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив;

д) проведення головної рубки лісу.

1. Для поверхневих джерел водопостачання, крім зазначених в 15.3.1.4 обмежень у першому поясі поверхневих джерел водопостачання, повинні бути заборонені:

а) організація причалів плавзасобів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов’язаних з експлуатацією, ремонтом, реконструкцією, технічним переоснащенням існуючих водопровідних споруд та мереж;

б) інші види водокористування, що впливають на якість води.

1. Водозабірні споруди повинні бути обладнані апаратурою для системного контролю відповідності фактичного їх дебіту проектній продуктивності та призначеним межам поясів ЗСО.
2. На території першого поясу зони майданчика водопідготовки споруд повинні передбачатися санітарні заходи, зазначені в 15.3.1.1, 15.3.1.4, сторожова охорона і технічні засоби охорони згідно з 17.1.5.
3. Другий та третій пояси ЗСО
4. У межах другого та третього поясів ЗСО підземних джерел водопостачання необхідно здійснювати:

а) виявлення, тампонування (або відновлення) всіх старих, недіючих, дефектних свердловин та джерел, що неправильно експлуатуються і представляють небезпеку в частині можливості забруднення водоносного горизонту [25];

б) регулювання буріння нових свердловин відповідно до вимог чинного законодавства [3] та [4];

в) заборону на закачування відпрацьованих вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів і розробку надр (для запобігання забрудненню водоносного горизонту);

г) заборону розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, отрутохімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, шламосховищ та інших об’єктів (для запобігання небезпечному хімічному забрудненню джерел водопостачання);

д) своєчасне виконання заходів щодо санітарної охорони поверхневих водойм, які мають безпосередній гідравлічний зв’язок з підземними водоносними горизонтами, що використовуються.

При використанні захищених підземних вод допускається в межах третього поясу ЗСО розміщення об’єктів, зазначених у 15.3.2.1, г) за умови виконання спеціальних заходів від їх забруднення згідно з [3] та [34].

1. Для другого та третього поясів ЗСО поверхневих джерел водопостачання необхідно здійснювати:

а) регулювання, а в разі потреби вводити обмеження на відведення територій для будівництва населених пунктів, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів, промислових і сільськогосподарських підприємств, а також регулювання діяльності в частині можливої зміни технологічних процесів, які пов’язані з підвищенням ступеня небезпеки забруднення джерел питного водопостачання стічними водами;

б) виявлення об’єктів, що забруднюють джерела водопостачання;

в) розроблення планів впровадження конкретних водоохоронних заходів у терміни, встановлені у [34];

г) припинення відведення у водні об’єкти стічних вод, що не відповідають вимогам СанПіН 4630, СанПіН 4631, [3], [7], [28], [38], [39], [40] та [41];

д) проведення протиерозійних заходів щодо охорони земель;

е) проведення тільки санітарно-оздоровчих рубок лісу відповідно до вимог [42].

1. Додаткові заходи для другого поясу ЗСО
2. У межах другого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання, крім значених у
3. повинно бути заборонено:

а) розміщення кладовищ, скотомогильників, споруд з очищення стічних вод (землеробських полів зрошення, асенізації або підземної фільтрації, біологічних ставків), полігонів твердих промислових і побутових відходів, мулових ставків, об’єктів сільськогосподарського призначення (гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких ферм та пташників), а також інших підприємств, що можуть створити загрозу мікробного забруднення джерел водопостачання;

б) зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив;

в) промислову рубку лісів.