Примітка. Пікове значення застосовують до несинусоїдного змінного
струму і до постійного струму з пульсацією, що перевищує 10 %.

Таблиця 14 - Пристрій захисту від надструму

Потенціал, що виникає в колі (U), B

Значення сили струму, за якого захісний пристрій розмикає коло не пізніше ніж за 120 с (див.

примітки 2 і 3),А

Ефективна змінного струму

Постійного струму

Пікова (див. примітку 1)

< 20

< 20

< 28,3

10

20 < U < 30

20 < U < 60

28,3 < U < 42,4

200/U

Примітка 1. Пікове значення застосовують до несинусоїдного змінного струму то до постійного струму з пульсацією, що перевищує 10 %.

Примітка 2. Оцінювання має бути основано на зазначених часових характеристиках захисного пристрою відключення струму, які відрізняються за значенням від номінального значення сили струму відключення. (Наприклад в ANS1/UL248 -14 зазначено плавкий запобіжник на 5 А для відключення струму 10 А або менше протягом 120 с, а в ІЕС 60127 зазначено плавкий запобіжник на 4 А типа Т для відключення струму 8,4 А або менше протягом 120 с).

Примітка 3. Значення сили струму спрацювання плавких запобіжників залежить від температури, і це необхідно враховувати, якщо температура навколо плавкого запобіжника істотно вище, ніж у приміщенні.



  1. Вимоги до устатковання, що містить або застосовує легкозаймисті рідини

Легкозаймисті рідини, що їх містить устатковання або які призначено для застосовування з устаткованням, не повинні спричиняти поширення вогню за нормального режиму роботи або за умови одиничної несправності.

Ризики, що виникають унаслідок легкозаймистої рідини, розглядають, щоб їх зменшити до допустимого рівня, якщо виконано одну з наведених нижче вимог:

а) Температуру поверхні рідини й частин у контакті з цією поверхнею, за нормального режиму роботи або за умови одиничної несправності, обмежують до температури, що не перевищує t- 25 °С, де t - це температура займання рідини (див. 10.3 b) ).

Примітка 1. Температура займання - це температура, до якої рідину має бути нагріто (за заданих умов) так, що суміш пари і повітря у поверхні рідини підтримуватиме полум'я принаймні 5 с, якщо використано та вилучено зовнішнє полум'я.

Кількість рідини обмежують кількістю, яка не може спричинити поширення вогню.

с) Якщо рідина може зайнятись, то полум'я локалізують, щоб перешкодити поширенню вогню за межі устатковання. Треба подати докладні інструкції щодо зястосування, щоб визначити адекватні методи зменшення ризику (див 5.4.4)

Відповідність а) і b) перевіряють технічним контролем і вимірюванням температури так, як зазначено в 10.4

Відповідність с) перевіряють так, як зазначено в 4 4 4 З

Примітка 2. У разі рідин з небезпечними продуктами згорання може бути доцільно використовувати іншу рідину з подібними характеристиками горіння.

  1. Захист від надструмів

Устатковання, призначене бути ввімкненим від живлення від електромережі, або було з'єднано з ним, має бути захищено плавкими запобіжниками, автоматичними вимикачами, тепловими вимикачами, повним опором, що обмежуе коло, або подібними засобами для забезпечення захисту від надмірної енергії, що надходить від електромережі в разі несправності в устаткованні. Це обмежує розвиток аварії та ймовірність виникнення й поширення вогню. Пристрої захисту від надструму можуть також забезпечити захист від ураження електричним струмом у разі аварії.

Пристрої захисту від надструму не треба встановлювати на захисному провіднику. Плавкі запобіжники чи однополюсні автоматичні вимикачі не треба встановлювати на нульовому провіднику багатофазного устатковання.

Примітка 1. Пристрої захисту від надструмів (наприклад, плавкі запобіжники) треба встановлювати переважно на всіх провідниках живлення. Якщо плавкі запобіжники застосовують як пристрої захисту від надструмів, то патрону плавких запобіжників треба монтувати поряд один з одним. Плавкі запобіжники мають бути з однаковими номінальними значеннями та характеристиками. Пристрої захисту від надструмів треба розміщувати переважно з боку кіл живлення в устаткованні, зокрема будь-які вимикачі електромережі. Загальновизнано, що в устаткованні, яке генерує високі частоти, важливо размістити складники притлумлення завад між живленням від електромережі та пристроями захисту від надструмів.

Примітна 2. У деякому устаткованні дію пристрою зихисту від надструмів може бути необхідним виявляти та показувати.

  1. Постійно підключене устатковання

Пристрої захисту від надструмів в устаткованні не є обов'язковими. Якщо нічого не встановлено, то в інструкції виробника треба зазначити пристрої захисту від надструмів, які мають бути в установці будівлі.

Відповідність перевіряють технічним контролем

  1. Інше устатковання

Якщо забезпечують захист від надструмів, то захисні пристої має бути розміщено всередині устатковання.

Відповідність перевіряють технічним контролем

  1. ТЕМПЕРАТУРНІ МЕЖІ УСТАТКОВАННЯ ТА ТЕРМОТРИМКІСТЬ

    1. Температурні межі поверхонь для захисту від опіків

Температура поверхонь, до яких можна легко доторкнутися, не мас перевищувати значень з таблиці 15 за нормального режиму роботи або 105 °С за умови одиничної несправності за температури навколишнього середовища 40 °С або. якщо вище, то максимальну номінальну температуру навколишнього середовища.

Якщо нагріті поверхні, до яких можна легко доторкнутися, є необхідними з функційних причин, то дозволено, щоб їхня температура перевищувала значення з таблиці 15 за нормального режиму роботи або 105 °С за умови одиничної несправності за умови, що іх можна розпізнати як нагріті або на вигляд, або за функціюванням, або еони мають познаку 13 з таблиці 1 (див. 5.2).

Поверхні, захищені огорожами, які перешкоджають випадковому дотику до них, не вважають за поверхні, до яких можна легко доторкнутися за умови, що огорожі не можна видалити без інструмента.

Таблиця 15 - Температурні межі поверхонь за нормального режиму роботи

Частина

Температурні межі,°С

1 Зовнішня поверхня корпусу


а) металева

70

b) неметалева

80

с) маленькі ділянки, до яких неможливо доторкнутися за нормального застосування

100

2 Кнопки та ручки


а) металеві

55

b) неметалеві

70

с) неметалеві частини, які за нормального застосування утримують лише протягом коротких періодів

85



Відповідність перевіряють вимірюванням, як зазначено в 10.4, і технічним контролем огорож, щоб перевірити те, що вони захищають від випадкового торкання поверхонь, температури яких вищі за значення з таблиці 15, і що іх не можна видалити без інструмента.

  1. Температура обмоток

Якщо небезпечний чинник може виникнути внаслідок надмірної температури, то температура ізоляційного матеріалу обмоток за нормального режиму роботи або умови одиничної несправності не повинна перевищувати значень з таблиці 16.

Відповідність перевіряють вимірюваннями, як зазначено в 10.4, за нормального режиму роботи і за відповідних умов одиничної несправності згідно з 4 4 2 4, 4 4 2.9 і 4 4.2.10, а також за будь-яких інших умов одиничної несправності, які можуть зумовити небезпечний чинник унаслідок надмірної температури.

Таблиця 16 - Ізоляційний матеріал обмоток

Клас ізоляції (див ІЕС 60085)

Нормальний режим роботи, °С

Умови одиничної несправності, °С

Клас А

105

150

Клас В

130

175

Клас Е

120

165

Клас F

155

190

Клас H

180

210



  1. Вимірювання інших температур

Наведені нижче інші вимірювання виконують, якщо доречно, для цілей інших підрозділів. Якщо не зазначено яким чином, то випробування провадять за нормального режиму роботи.

  1. Температуру коробки або відділки виводів тимчасової електропроводки вимірюють, якщо є ймовірність того, що вона може перевищити 60 °С за температури навколишнього середовища 40 °С , або, якщо вище, максимальну номінальну температуру навколишнього середовища (за вимогою до марковання згідно з 5.1.8).

  2. Температуру поверхні легкозаймистих рідин і частин у контакті з цією поверхнею вимірюють за умови одиничної несправності згідно з 4.4.2.9 і 4.4.2.10 (за 9.4 а)).

  3. Температуру неметалевих корпусів вимірюють під час випробовування 10.5.1 (щоб установити базову температуру для випробування 10.5.2).

  4. Температуру частин, зроблених з ізоляційного матеріалу, які застосовують для підтримування частин, з’єднаних з живленням від електромережі (щоб установити температуру для випробування 10.5.3 а)).

  5. Температуру струмовідних виводів, значення сили струму в яких перевищує 0,5 А, і якщо значна частина тепла може розсіюватися в разі поганого контакту (щоб встановити температуру для випробування 10.5.3 а)).

  1. Проведення температурних випробувань

Устатковання перевіряють за вихідних випробувальних умов. Якщо в особливих умовах одиничної несправності не зазначено інше, то інструкції виробника стосовно вентиляції, охолоджувальної рідини, обмежень для періодичного застосування тощо наведено нижче. Будь-яка охолоджувальна рідина мас перебувати за щонайвищої номінальної температури.

Максимальну температуру можна визначити, вимірюючи зростання температури за вихідних випробувальних умов і додаючи цей приріст до 40 °С або. якщо вище, до максимальної номінальної температури навколишнього середовища.

Температуру ізоляційного матеріалу обмоток вимірюють як температуру обмотувального провідника та пластин осердя магнітопровода в контакті з ізоляційним матеріалом. Її можна визначити методом опору або застосовуючи давачі температури, які вибрано й розставлено так, що вони мають незначний вплив на температуру обмоток. Останній метод застосовують, якщо обмотки неоднорідні або якщо важко виміряти опір.

Температури вимірюють, коли досягнуто усталеного стану.

  1. Вимірювання температури нагрівального устатковання

Устатковання, призначене для вироблення тепла для функційних цілей, перевіряють у випробувальному куті.

Випробувальний кут складається з двох стін під прямим кутом, підлоги і, за необхідності, стелі, все з фанери завтовшки приблизно 20 мм і забарвленої в матовий чорний колір. Лінійні розміри випробувального кута мають бути принаймні на 15 % більше за розміри випробовуваного устатковання. Устатковання розмішують на відстані від стін, стелі чи підлоги, зазначеній виробником. Якщо ніякі відстані не зазначено, то:

  1. устатковання, зазвичай застосовне на підлозі чи на столі, розміщують якомога ближче до стін;

  2. устатковання, зазвичай прикріплене до стіни, вмонтовують на одній із стін так близько до іншої стіни і до підлоги або стелі, як це може бути за нормального застосування;

  3. устатковання, зазвичай прикріплене до стелі, кріплять до стелі так близько до стін, як це може бути за нормального застосування.

Устатковання, призначене для встановлення на стелажі або на стіні

Таке устатковання вбудовують так, як зазначено в інструкціях з установлення, використовуючи фанерні стіни, забарвлені в матовий чорний колір, завтовшки приблизно 10 мм, зображаючи стінки стелажа і приблизно 20 мм, зображаючи стіни будівлі.

  1. Термотривкість

    1. Цілісність повітряних проміжків і довжин шляхів струмів спливу

Повітряні проміжки та довжини шляхів струмів спливу мають відповідати вимогам 6.7, коли устатковання експлуатують за температури навколишнього середовища 40 °С, або, якщо вище, за максимальної номінальної температури навколишнього середовища.

У разі сумнівів, якщо устатковання виробляє значну кількість теплоти, відповідність перевіряють, експлуатуючи устатковання за вихідних випробувальних умов згідно з 4 3. за винятком того, що температура навколишнього середовища дорівнює 40 °С, або, якщо вище, максимальній номінальній температурі навколишнього середовища. Після цього випробування повітряні проміжки і довжини шляхів струмів спливу не мас бути зменшено до рівня, нижчого за вимоги 6.7.

Якщо корпус неметалевий, то температуру частин корпусу вимірюють під час зазначеного вище випробовування для цілей 10.5.2.

  1. Неметалові корпуси

Корпуси з неметалевого матеріалу мають бути тривкими до підвищених температур

Відповідність перевіряють випробуванням після одного з наведених нижче оброблень.

  1. Оброблення в неробочому стані, під час якого не ввімкнене устатковання тримають протягом 7 год за 70 °С ±2 °С або за температури, на 10 °С ±2 °С вище за температуру, виміряну під час випробовування 10.5.1, яка вища. Якщо устатковання мас складники, які може бути пошкоджено цим обробленням, то можна обробити порожній корпус з подальшим складанням устатковання наприкінці оброблення.

  2. Оброблення в робочому стані, під час якого устатковання працює за вихідних випробувальних умов згідно з 4.3, за винятком того, що температура навколишнього середовища на 20 °С ±2 °С вища за 40 °С або вища за максимальну номінальну температуру навколишнього середовища, якщо вона більша 40 °С