Страница 3: ДСТУ 3380-96. Камери кліматично-механічних комплексних випробувань. Загальні технічні умови (61973)

5. 6. В інструкції з експлуатації повинна бути наведена схема розміщення ККВ у цілому.

   7. На робочому місці оператора допустимий рівень звукового тиску, який створюється під час спільної роботи камери та вібростенда, що входять до складу ККВ, повинен бути не більше 65 дБ «А» екв згідно з ГОСТ 12.1.003 і «Допустимыми уровнями шума на рабочих местах», затверд­женими Мінздоров’я СРСР [3], а вібрація — не більше 92 дБ «А» екв згідно з ГОСТ 12.1.012 і «Санитарными нормами вибрации рабочих мест», затвердженими Мінздоров’я СРСР [4].

   8. Освітлення робочої зони ККВ та робочого місця оператора повинно бути не менше 200 лк, розряд зорової роботи — IV згідно з вимогами «Естественное и искусственное освеще­ние», затвердженими Держбудом СРСР [5].

   9. . На дверях приміщення, де встановлено ККВ, повинні бути нанесені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.

      1. Двері приміщення, де встановлено ККВ, повинні мати блоковання для автоматичного вимкнення ККВ під час їх відкривання.

   10. Консольна частина ККВ не повинна перекидатись на стіл вібростенда в разі установлен­ня на консоль маси, що в півтора рази перевищує гранично допустиму масу зразка для випробування на вібростенді конкретного типу.

   11. У холодильному агрегаті камери, що входить до складу ККВ, повинні застосовуватись холодоагенти — фреони типу R13, R22, /?502таін. Не допускається застосовувати такі озоноруйнівні холодоагенти, як /?12.

   12. Під час вироблення ККВ повинна бути забезпечена цілковита герметичність вузлів та магістралей, у яких знаходяться холодоагенти.

   13. Забороняється проводити в ККВ випробування виробів, які виділяють токсичні, радіацій­ні та Інші речовини, небезпечні для людини та навколишнього середовища.

6. ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

   1. Вимоги до охорони навколишнього середовища від застосування в ККВ вібростенда повинні відповідати вимогам ДСТУ 3379 (ГОСТ 30462).

   2. ККВ. що задовольняють вимогам цього стандарту за ступенем впливу на навколишнє середовище (рівнів шуму та вібрації, застосування фреонів), є екологічно безпечними.

7. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Для перевірки відповідності ККВ вимогам цього стандарту і технічним умовам на ККВ конкретного типу підприємство-виробник повинен проводити такі випробування:

• приймально-здавальні;

• періодичні;

• кваліфікаційні;

• на надійність.

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

   1. Контроль параметрів і технічних характеристик ККВ слід проводити згідно з вимогами програми та методики випробувань ККВ конкретного типу.

   2. Засоби вимірювання та устаткування для контролю параметрів і технічних характерис­тик ККВ повинні використовуватись згідно з їх призначенням, нормативними документами на випробування та інструкціями з експлуатації засобів вимірювання та устаткування.

   3. Усі випробування у виробника та споживача ККВ повинні проводитись за стандартних кліматичних умов:

• температура навколишнього середовища — (25 ±10) °С;

• відносна вологість — від 45 % до 80 %;

• атмосферний тиск — від 84 до 107 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.) під час подавання на ККВ напруги від трифазного кола (380⁺.ід) В з частотою (50 ±0,1) Гц.

Примітка. У цьому випадку знімання інформації про параметри необхідно проводити під час функціону­вання вібростенда на будь-якому фіксованому режимі.

Примітка 1. У цьому випадку знімання інформації про параметри необхідно проводити під час функціо­нування камери на граничних пареметрах температури, вологості та тиску.

Примітка 2. Давачі вібрації повинні бути встановлені на перехідному пристрої чи столі вібростенда.

1. в корисному об’ємі камери додатково встановлюють три первинних перетворювача вологості (далі — ППВ) від вимірювача вологості типу ГС—210 М;

2. вводять режим вологості (98 %) в програму керування камерою за температури 60 °С з реєстрацією їхніх значень на самописі типу КСУ 2—039;

3. фіксують початкове значення відносної вологості в корисному об’ємі камери контрольним вимірювачем вологості типу ГС—210 М та час початку випробування на таймері пульта керування камерою за механічним годинником;

4. після досягнення відносної вологості 98 % в корисному об’ємі камери та температури 60 °С, яку фіксують контрольні вимірювачі вологості та температури, встановлені в камері, фіксують час закінчення випробувань, який не повинен перевищувати 90 хв;

5. відносну вологість (<р) у будь-якій точці корисного об’єму камери, отриману за допомогою ППВ, визначають за формулою

1 *

Ф-^Еф/, (2)

де /' —номер ППВ;

к — число вимірювань;

(p_z — вологість в /-Й точці вимірювання;

6. вологість у корисному об'ємі камери (ср_по), отриману за допомогою ППВ, визначають за формулою

^<з)

7. нерівномірність розподілу ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ В корисному об’ємі камери (Афнер/ ^Аонер_г) визначають за формулами

^ДФне_Р1 = Фтах - Фз>

АФ_Нер₂ ~ Фтіп ” Фз’

де <р₃ — задана програмою відносна вологість;

Ф_тах, о_тіп — максимальна та мінімальна відносні вологості протягом одного циклу регулю­вання пультом керування камерою;

8. за відхилення відносної вологості в корисному об’ємі камери від заданого значення (дГ_ВЛі,лТ_БлР приймають

АТ'вл, ⁼ Фтах ~ Фз» (6)

=ФЗ “Фтіп» (7)

де ф₃ — середня задана відносна вологість протягом декількох циклів регулювання пуль­

том керування, зафіксована контрольним ППВ;

Ф <p_max — середні мінімальна та максимальна відносні вологості, заміряні встановленими в камеру ППВ за ту саму кількість циклів регулювання.

1. під’єднують зразковий вакуумметр типу ВО—250 до вакуумної системи та готують його до роботи згідно з паспортом на нього;

2. на електроконтактному, вмонтованому в пульт керування, і зразковому вакуумметрах задають відтворюваний знижений тиск;

3. вмикають пульт керування камерою та фіксують час початку випробувань за механічним годинником у момент спалахування світлодіодів, які контролюють ввімкнення вакуумної помпи;

4. під час досягнення на вакуумметрі заданого зниженого тиску фіксують час закінчення випробувань;

5. після досягнення заданого зниженого тиску проводять триразове вимірювання установле­ного значення тиску в корисному об’ємі камери в момент вмикання та вимикання вакуумної помпи.

/

9. 20. Перевірку роботи блоковання відкривання дверей приміщення, де встановлена ККВ (6.9.1), слід проводити триразовим відкриванням дверей, при цьому повинні відмикатись венти­лятори у робочій камері ККВ та відмикатись живлення пультів керування.

   21. Відповідність до вимог 6.10 повинна бути перевірена для кожної ККВ з урахуванням вантажопідйомності стола вібростенда. Вантаж повинен бути встановлений на край консолі з від­критими дверима ККВ.

10. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Камеру, вібростенд, пульти керування, перехідний пристрій та джгути з’єднання, що входять до складу ККВ, запаковані у транспортну тару, транспортують будь-яким видом транспорту.

    2. Під час транспортування морським транспортом ККВ повинні бути розміщені в трюмах.

    3. Під час транспортування ККВ тара повинна бути закріплена згідно з чинними нормами та правилами перевезень вантажів, що виключають переміщення тари під час перевезень.

    4. Умови транспортування ККВ:

• середні (С) згідно з ГОСТ 23216 — під час дії механічних ЗЧД;

• 5 згідно з ГОСТ 15150 — під час дії кліматичних ЗЧД;

• З згідно з ГОСТ 15150 —■ морським транспортом.

9. 1. Умови зберігання ККВ — С згідно з ГОСТ 15150.

   2. Не допускається зберігати ККВ у приміщеннях з парами кислот, лугів та інших агре­сивних речовин, які спричиняють корозію металу, покупних виробів та руйнування паяних з’єд­нань друкованого монтажу у пультах керування камерою та вібростендом.

10. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

    1. Монтаж, введення в експлуатацію та експлуатація ККВ повинні бути проведені відповідно до експлуатаційної документації, розробленої згідно з ГОСТ 2.601.

    2. ККВ призначено для експлуатації за температури (25+10) °С, відносної вологості від 45 % до 80 %, атмосферному тиску від 84 до 107 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.).

    3. ККВ повинна експлуатуватись у приміщенні згідно з вимогами 6.4.