Страница 6: ДСТУ EN 292-2-2001. Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи та технічні умови (61882)

Такими пристосуваннями чи засобами забезпечення можуть бути:

• стандартні підіймальні пристрої з петлями, гаками, римболтами або звичайними отворами для кріплення пристосувань;

• пристосування для самозахвату гаком підіймального крана, якщо не можна здійснити зак­ріплення на підлозі;

• напрямні жолоби для машин, які транспортуються вилковим автонавантажувачем із зах­ватом;

• зазначення маси машини, в кілограмах (кг), на самій машині та на частинах машини, що можуть бути демонтовані;

• підіймальні пристрої та пристосування, які включені до складу самої машини.

Частини машини, які можуть бути зняті вручну, повинні бути забезпечені засобами для їхньо­го безпечного переміщення та повинні мати марковання із зазначенням їхньої маси.

Машини та установки повинні мати таку конструкцію, щоб за можливості можна було вико­нувати всі звичайні роботи (налагодження або технічне обслуговування) з підлоги.

Там, де це неможливо, машини повинні для здійснення частого доступу мати вмонтовані міцні платформи, сходи або інші пристосування, які забезпечували б безпечний доступ до місця проведення робіт. При цьому слід звертати увагу на те, щоб ці платформи чи сходи не створю­вали доступу до небезпечних зон машини. Там, де немає необхідності особливо частих доступів, можна застосовувати надійно фіксовані приставні сходи із перилами.

Пішохідні зони повинні бути покриті несковзким матеріалом, наскільки це відповідає умовам роботи. Залежно від висоти над підлогою повинні бути передбачені відповідні перила та стійки, планки для ніг та/чи поручні.

У великих автоматичних установках особливу увагу слід приділяти безпеці шляхів доступу, таких як проходи, транспортні мости та розв'язки.

Машини та їх частини повинні мати стійкі конструкції, щоб вони не могли впасти чи почати рухатись під впливом вібрації, вітрового навантаження, удару та інших зовнішніх або внутрішніх динамічних сил (сили інерції, електродинамічних сил тощо).

Якщо ця вимога не може бути виконана конструктивними методами (наприклад, стабілізу­ючим розподілом маси), то стійкість повинна бути досягнута за допомогою особливих заходів безпеки. Наприклад, можна обмежити рух частин машини. Для запобігання перекиданню маши­ни можна передбачити індикацію, аварійний сигнал або блокування, або безпечність машини може досягатись прикріпленням до фундаменту. Слід враховувати як статичну, так і динамічну стійкість. Якщо необхідні спеціальні заходи безпеки, то попереджувальна інформація повинна бути розміщена на машині та/або в інструкції з експлуатації.

Для деяких ручних машин (наприклад, для ручної дискової пилки), які контактують з детал­лю на підставці, стійкість під час роботи визначається формою та розмірами підставки

Діагностичні системи, що полегшують пошук несправностей, там, де це можливо, потрібно включати до машини на стадії розроблення.

Такі системи не тільки підвищують працездатність та ремонтоздатність машини, але і змен­шують вплив небезпек на персонал, що здійснює технічне обслуговування

.ДОДАТОКA
(інформаційний)

Додаток 1 Директиви щодо уніфікації правових актів

Держав — Членів Співдружності щодо машин (89/392/ЕЕС) із змінами,
зазначеними в 91/368/ЕЕС, 93/44/ЕЕС та 93/68/ЕЕС

Основні вимоги щодо здоров’я та безпеки під час проектування та виготовлення машин та компонентів безпеки

ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ

В цьому Додатку термін «машина» означає або машину, або «компоненти безпеки», відпо­відно до 1(2).

1. Зобов’язання, що випливають з основних вимог щодо здоров’я та безпеки, діють тільки тоді, коли під час використання машини за умов, передбачених виробником, від неї походить певна небезпека. Вимоги 1.1.2, 1.7.3 та 1.7.4 стосуються всіх машин, на які поширюється Директива.

2. Наведені в цій Директиві основні вимоги щодо здоров’я та безпеки є обов’язковими. Однак, можливо, за існуючого стану техніки не всі вони можуть бути втілені. В цьому випадку, під час проектування та виготовлення машини слід прагнути до цієї мети.

З Основні вимоги щодо здоров’я та безпеки групують відповідно до небезпек, яких вони сто­суються.

Від машин походить ціла низка небезпек, які наведені в декількох розділах цього Додатку.

Виробник машин повинен визначити сукупність небезпек та провести їх аналіз, щоб вияви­ти всі пов'язані з цією машиною види небезпек, а потім під час проектування та виготовлення враховувати результати цього аналізу.

1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ЗДОРОВ’Я ТА БЕЗПЕКИ

   1. Загальні положення

      1. Визначення

Відповідно до цієї Директиви:

1. «Небезпечна зона» — це будь-яка зона всередині та/або навколо машини, перебування в якій людини пов’язане з ризиком для здоров’я чи з небезпекою.

2. «Людина, що піддається впливу небезпеки» — людина, тіло якої цілком або частково пе­ребуває в небезпечній зоні.

З «Оператор» — людина чи група людей, обов’язком яких є встановлення, експлуатація, ре­гулювання, технічне обслуговування, чищення, ремонт і транспортування машини.

1. Конструктивне виконання машини повинне гарантувати, щоб її робота, регулювання та технічне обслуговування під час застосування машини за призначенням були безпечні для людей

Слід вжити заходів, щоб виключити ризик нещасних випадків під час «життєвого циклу» ма­шини, включаючи час, необхідний для монтажу та демонтажу, і навіть виключити ризик нещас­них випадків, які можуть статися у не передбачених заздалегідь аномальних ситуаціях.

2. При доборі відповідних рішень виробник повинен дотримуватися таких принципів, засто­совуючи їх у наведеній послідовності:

• усунення або мінімізація небезпеки (безпечність машини на стадії розроблення та виго­товлення);

• застосування необхідних заходів захисту від небезпек, які не можуть бути усунені;

• інформування користувачів відносно ризиків, що залишилися, та щодо неповної ефектив­ності вжитих заходів. Вказівка на необхідність спеціального навчання та на необхідність застосу­вання засобів індивідуального захисту.

3. Під час розроблення, виготовлення машини, а також під час складання інструкцій вироб­ник повинен передбачати не тільки нормальне застосування машини, але й інше використання в розумних межах.

Машину слід конструювати так, щоб запобігти її неналежному застосуванню, якщо таке за­стосування викликає ризик. В інших випадках в інструкціях слід окремо зазначити недопустимі способи застосування машини, які, з досвіду, можуть траплятися.

4. Під час застосування машини за призначенням слід звести до можливого мінімуму дис­комфорт, стомлюваність та психічні навантаження (стрес), враховуючи для цього ергономічні принципи.

5. Під час розроблення та виготовлення машини виробник повинен враховувати, що рухи робітника під час вимушеного або передбаченого застосування засобів індивідуального захисту (наприклад, взуття, рукавичок тощо) можуть бути обмежені.

6. Для забезпечення безпечного регулювання, технічного обслуговування та роботи в комп­лекті з машиною повинне постачатися все необхідне спеціальне устаткування та аксесуари.

Матеріали, використані в конструкції машини, а також оброблювані матеріали або отриму­вана в результаті роботи машини продукція не повинні спричиняти небезпеки та завдавати шкоди здоров’ю людини.

Машини повинні мати таку конструкцію, щоб використання рідин під час їх заправлення, за­стосування, відновлення та видалення не спричиняло ризиків.

Виробник повинен обладнати машину засобом освітлення, який повинен бути складовою частиною машини, необхідною для тих робочих процесів, за яких відсутність додаткового освіт­лення може спричиняти ризик, незважаючи на навколишнє освітлення нормальної інтенсивності.

Виробник повинен враховувати вимогу, щоб освітлення, яким обладнана машина, не ство­рювало зайвих тіней, не засліплювало і не спричиняло небезпечного стробоскопічного ефекту.

Внутрішні частини, які піддаються періодичному контролю, місця регулювання та технічно­го обслуговування повинні бути обладнані відповідним освітленням.

Машина або кожен конструктивний елемент повинні:

• при поводженні з ними бути безпечними;

• мати таку конструкцію та паковання, щоб їх можна було зберігати безпечно та без пошкод­жень (наприклад, достатня стійкість, спеціальні кріплення тощо).

Якщо маса, розміри або форма машини чи її конструктивних елементів перешкоджають пе­ресуванню їх вручну, така машина чи кожний конструктивний елемент повинні:

• або бути забезпечені пристосуваннями для кріплення вантажопідіймального пристрою,

• або мати таку конструкцію, щоб їх можна було оснастити такими пристосуваннями (на­приклад, наявність нарізних отворів),

• або мати таку форму, щоб до них можна було легко прикріпити стандартний вантажопідій­мальний пристрій.

Машини чи частини машин, які переміщуються вручну, повинні:

• або бути легко пересувними,

• або бути оснащені пристроями для безпечного підіймання та переносу (наприклад, руч­ками).

Слід вживати особливі запобіжні заходи для поводження з інструментами та/або частинами машин, які, навіть маючи незначну масу, можуть являти небезпеку (через свою форму або ро­бочі матеріали).

Системи керування повинні мати таку конструкцію та виконання, щоб вони діяли безпечно та надійно, запобігаючи небезпечним ситуаціям. Зокрема, конструкція та виконання їх повинні бути такими, щоб:

• вони були стійкими до певних робочих навантажень і сторонніх впливів;

• логічні помилки не призводили до небезпечних ситуацій.

Органи керування повинні бути:

• добре видними та розпізнаваними та, за необхідності, позначені маркованням відповід­но до призначення;

• розміщені так, щоб з ними можна було виконувати безпечні, безсумнівні, швидкі та одно­значні дії;

• мати таку конструкцію, щоб дія органу керування була сумісною з відповідною дією керу­вання;

• розміщеними поза небезпечними зонами, за винятком певних органів керування, наприк­лад, аварійної зупинки чи пульту програмування роботів;

• розміщеними так, щоб їхня дія не викликала додаткової небезпеки;

• мати таку конструкцію чи захист, щоб їхню запроектовану дію, якщо вона може спричинити небезпечну ситуацію, не можна було здійснити випадково;

• виготовлені так, щоб вони були стійкими до передбачених навантажень; це особливо сто­сується пристроїв аварійної зупинки, які можуть зазнавати великих навантажень.

Якщо пристрій керування призначений за своєю конструкцією та виконанням для кількох різних дій, тобто його дія не є однозначною (наприклад, у разі застосування клавіатур), то відпо­відна дія повинна бути чітко відображена на дисплеї, і за необхідності, бути додатково підтверд­жуваною.

Органи керування повинні компонуватися так, щоб з урахуванням ергономічних принципів їх розміщення, траєкторії переміщення та опір були сумісні з виконуваною дією. Слід враховувати обмеженість рухів, пов’язану з вимушеним або передбаченим використанням засобів індивідуаль­ного захисту (наприклад, взуття, рукавиці тощо).

Машина повинна бути оснащена пристроями індикації (шкали, сигнальні дисплеї тощо), як цього вимагає безпечна робота. Оператор повинен бачити ці пристрої індикації з поста керування.

Оператор повинен мати можливість стежити з головного поста керування за тим, щоб люди не перебували в небезпечній зоні.

Якщо це неможливо, то система керування повинна бути спроектована та виготовлена так, щоб перед запуском машини вмикався звуковий та/або візуальний попереджувальний сигнал. Люди, які можуть наражатись на небезпеку, повинні мати час та можливість швидко запобігти приведенню машини в дію.

Пуск машини повинен бути можливим тільки за свідомого використання передбаченого для цього органу керування.

Це стосується також:

• повторного пуску машини після зупинки незалежно від причин зупинки;

• суттєвих змін робочого режиму (наприклад, швидкості, тиску тощо),

якщо цей повторний пуск або така зміна робочого режиму не є безпечними для людей.

Ця основна вимога не поширюється на повторний запуск чи на зміну робочого режиму за звичайної послідовності команд в автоматичному режимі.

Якщо машина оснащена кількома пристроями пуску і оператори можуть спричинити небез­печну ситуацію один для одного, то для унеможливлення небезпеки слід передбачити додаткові пристрої (наприклад, дозвільний пристрій чи селекторний перемикач, які дозволяють вмикати одночасно тільки одну частину механізму, що запускається).

Повторний пуск автоматичної установки в автоматичному режимі після її вимкнення повинен здійснюватися легко після того як будуть створені безпечні умови.