---

де 0,0342 — коефіцієнт еквівалентного переведення одного гігаджоуля в масу умовного пали­ва, у тонах;

т|₃ — ККД заміщуваної енергетичної установки,

~ ' Ь “ Є ■ (ф< “ Qt )1 (56)

де Ь* — питома витрата умовного палива на вироблення теплоенергії в котельній ТЕЦ, ” т/ҐДж;

Е, g q_T — показники роботи турбіни заміщуваної ТЕЦ (відповідно до 5.4 та 5.5).

Якщо теплоутилізаційна установка має витрати електроенергії на власні потреби, які пере­вищують норму, установлену для промислових котельних, із економії умовного палива, що визна­чається за формулами (54) І (56), віднімають витрати умовного палива на вироблення електро­енергії ДВу_п у тонах, що витрачається додатково, які обчислюють за формулою:

Д (57)

де ^_Єуп — питома витрата умовного палива на вироблення електроенергії, т/кВт ■ год ;

W , W₃ — питома витрата електроенергії на вироблення одиниці кількості теплоти, відпо­відно, на утилізаційній та заміщуваній установці, кВтгод/ГДж.

В_=Ь, О/е, (58)

^wyn ³УП ^А/

де Q_x — виробіток холоду, ГДж;

£ — холодильний коефіцієнт.

<⁵⁹>

де ^_Єугі — питома витрата умовного палива на вироблення електроенергії в енергетичній системі або на заміщуваній установці, з показниками якої порівнюють ефективність використання ВЕР, т/(кВт год);

W_e — відпуск електроенергії утилізаційними установками внаслідок використання ВЕР, МЛН. кВТ' год.

В

ВКуп

l + E-fr-qJE-E,,)

^{1 +}

(60)

де Q_T — енергія пари теплоутилізаційних установок, що надходить на утилізаційну тур­біну, ГДж;

E_n, д_ту — питомий виробіток електроенергії та питома витрата теплоенергії на вироблен­ня електроенергії на утилізаційній турбіні (утилізаційній ТЕЦ), відповідно, (кВт ■ год)/кДж, кДж/(кВт • год);

Е, q_T, q_K — показники роботи турбіни заміщуваної ТЕЦ (відповідно до 5.4 і 5.5).

'^вер/^п’

де 8_e — маса використаних пальних ВЕР, виражених в УП, т;

д_ввр — ККД паливовикористального агрегату під час роботи на пальних ВЕР;

і]_п — ККД того самого агрегату під час роботи на первинному паливі.

Відношення Л_вврМ_п У формулі (61) залежить від фізичних властивостей пальних ВЕР. Для висококалорійних пальних ВЕР, наприклад, його беруть таким, що дорівнює одиниці.

Якщо пальні ВЕР використовують у спеціальних теплоутипізаційних установках для вироб­лення пари (як, наприклад, хімічна енергія конверторних газів в охолоджувачах з доступом по­вітря), то економію умовного палива визначають за формулами (54), (56), (60).

Приклад розрахунку виходу ВЕР та економії палива внаслідок їх використання наведено в додатку Г.

5. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖНИХ ЗАХОДІВ УНАСЛІДОК ВИКОРИСТАННЯ ВЕР

   2. В умовах ринкової економіки в разі оцінювання ефективності енергоощадних заходів важ­ливе значення мають такі показники, як прибуток, вартість зекономлених енергоресурсів, термін окупності капітальних вкладень.

   3. Прибуток підприємства внаслідок використання ВЕР Пр у гривнях за розглядуваний пе­ріод обчислюють за формулою:

Пр “ ЦвЕР " ^ВЕР ' (62)

де Ц_ВЕР — відпускна ціна енергії, отриманої внаслідок використання ВЕР, грн;

С_ВЕР — собівартість відпущеної енергії, отриманої внаслідок використання ВЕР, грн.

Прибуток унаслідок використання ВЕР визначають тільки тоді, коли енергію відпускають сто­роннім споживачам.

S_eK = 8_вк • С_т , (63)

А^еСтуп — вартість умовного палива масою 1 т на підприємстві, грн.;

— економія умовного палива, т.

р

(64)

(65)

_ ^ВЕР '
°* п_р
або
р = ^Л8£Р

°ек " ^иВЕР

де К_ВЕР — капітальні вкладення в установку з використання ВЕР, грн.

Примітка. Показники П_р, S_eK, С_ввр беруть за рік.

Формулу (64) використовують, коли енергію ВЕР відпускають стороннім споживачам, а (65) — якщо споживають безпосередньо на підприємстві.

ДОДАТОК А
(довідковий)

НОМЕНКЛАТУРА ОСНОВНИХ ВИДІВ ВЕР

А.1 Пальні ВЕР

Теплові ВЕР

А.1.1 Чорна металургія

Доменний газ

Конверторний газ

Феросплавний газ

А.1.2 Нафтохімічна промисловість Відхідний газ виробництва техвуглецю Метано-воднева фракція виробництва етилену

Інші фракції виробництва етилену Абгаз виробництва стиролу Рідкі вуглеводні виробництва стиролу Абгаз виробництва дивінілу з спирту Абгаз виробництва дивінілу з бутану Рідкі вуглеводні виробництва дивінілу Кубові залишки виробництва дивінілу Абгаз виробництва ізопрену з Ізопентану Абгаз виробництва Ізопрену з Ізобутилену Рідкі вуглеводні виробництва ізопрену j ізопентану

Рідкі вуглеводні виробництва ізопрену ї ізобутилену

Зідходи виробництва ізопропілбензолу Фенольна смола

Кислий гудрон виробництва масел Газ виробництва формаліну

Танкові гази виробництва аміаку Спрацьовані нафтопродукти

Інші відходи нафтохімічних виробництв

А. 1.3 Хімічна промисловість та про­мисловість мінеральних добрив

Пічний газ виробництва фосфору

Пальні гази виробництва аміаку:

• багатий газ

« танкові та продувальні гази

• ретурні гази

• окис-вуглецева фракція

Рідкі вуглеводні виробництва аміаку Танкові та продувальні гази виробництва метанолу

А.2

А.2.1 Чорна металургія

Ентальпія відхідних газів:

• мартенівських печей і двохванних стале­плавильних агрегатів

• електросталеплавильних печей

• кисневих конверторів

• нагрівальних колодязів

Відхідні гази виробництва формаліну Абгаз виробництва дивінілу

Продувальний газ виробництва капролактаму Кубові залишки виробництва капролактаму Кубові залишки синтезу вуглеводнів Сажовий шлам виробництва ацетилену Метано-воднева фракція виробництва етилену Метано-воднева фракція виробництва синте­тичного спирту

Надлишковий водень виробництва каустичної соди та хлору

Хвостовий газ виробництва оксиду етилену Пічний газ виробництва карбіду кальцію Хвостовий газ виробництва етилбензолу Залишковий газ виробництва вуглеводнів Пальні гази інших виробництв

А.1.4 Лісова та целюлозно-паперова промисловість

Упарені сульфатні луги

Упарені сульфітні луги

Упарені бардяні концентрати

Кора

Деревинні відходи

Кора й деревинні відходи Інші пальні ВЕР

А.1.5 Гідролізна промисловість

Лігнін

А.1.6 Інші галузі промисловості

Відхідні пальні гази:

• вагранкові

• від прокалювання коксу і т. ін.

Рідкі пальні відходи:

• кубові залишки

• відпрацьовані нафтопродукти І т. Ін.

Тверді пальні відходи:

• деревинні відходи

• костриця луб’яних волокон

• соняшникове лушпиння і т. ін.

• нагрівальних печей

• термічних печей

• печей випалювання

• доменних повітронагрівачів

• коксових печей

• агломераційних машин

• установок спалювання сірководню

• установок сіркоочищення коксов^_{го га3}у

• Інших установок

Теплота охолодження:

• доменних печей

• клапанів повітронагрівачів

• мартенівських печей

• нагрівальних печей

• кристалізаторів машин неперерв_ного лиття заготівок (МНЛЗ)

• електросталеплавильних печей

• феросплавних печей, вагранок т_а [_НШИХ агрегатів

Ентальпія коксу

Ентальпія шлаків:

• сталеплавильних

• феросплавних

Ентальпія доменного газу

Ентальпія коксового газу

ІНШІ ВИДИ ВЕР

Надлишковий тиск доменного газу

А.2.2 Кольорова металургія

Ентальпія відхідних газів:

• печей випалювання

• шахтових печей

• конверторів

• агрегатів киснево-зваженого цик^_онного електротермічного плавлення (К^зц^т^

• рудотермічних печей

• анодних печей

• шлакоперегінних установок

• вельц-печей

• вайербарсових печей

• печей для спалювання сірки

• трубчатих печей кальцінації

• печей прокалювання коксу

• спікальних машин

• дизель-генераторів

• інших установок

Теплота охолодження (теплота ^кес^_Ну_Ванняу

• печей випалювання (надлишкову _теплота шару)

• відбивних печей

• шахтових печей

• рудотермічних печей

• шлакоперегінних установок

• інших установок

Ентальпія шлаків:

• відбивних печей

• шахтових печей

• рудотермічних печей

• шлакоперегінних установок

• -аргу?гатіР,КІ4Л1,^^т

• інших установок

Інші види ВЕР

А.2.3 Нафтоперероблення і нафтохімія Перероблення нафти

Ентальпія димових газів та газів регенерації:

• установок первинного перероблення нафти

• установок каталітичного риформінгу

• установок каталітичного крекінгу

• установок гідрокрекінгу

• установки карбамідної депарафінізації

• установок виробництва мастил

• установок коксування

• установок «Парекс»

• установок гідроочищення

• установок одержання водню

• установок крекінгу парафінів

• установок одержання сірчаної кислоти

• установок одержання елементарної сірки

• установок спалювання шкідливої органіки Ентальпія нафтопродуктів, які не повертають на регенеративне підігрівання сировини Інші види ВЕР нафтоперероблення

Виробництво каучуків

Ентальпія:

• контактного газу виробництва дивінілу із спирту

• фузельної води виробництва дивінілу

із спирту

Ентальпія контактного газу та газів регенерації;

• І стадії дегідрування виробництва дивінілу

з бутану

• II стадії дегідрування виробництва дивінілу з бутану

• одностадійного виробництва дивінілу з бутану

• І стадії дегідрування виробництва ізопрену

з Ізопентану

• II стадії дегідрування виробництва ізопрену з ізопентану

• виробництва ізопрену з ізобутану і формаль­дегіду

• одержання формальдегіду з метанолу

• виробництва бутилкаучуку

Ентальпія охолоджувальної води:

• вузла охолодження контактного газу вироб­ництва ізопрену

Ентальпія формальдегідної води

Ентальпія димових газів виробництва:

• стиролу

• етилбензолу

Інші види ВЕР виробництва каучуків

Виробництво етилену й етилового спирту

• димових газів печей піролізу

піролізних газів (контактних

)« парогазової суміші у виробництві спирту

» контактних газів виробництва окису етилену

• продуктових газів виробництва бутилових спиртів

Інші види ВЕР виробництва етилену

Інші виробництва

Ентальпія:

• димових газів у виробництві аміаку

• конвертованих газів у виробництві аміаку

» нітрозних газів виробництва азотної кислоти » відхідних газів у виробництві водяного газу » продуктового потоку виробництва фталевого ангідриду

Інші види ВЕР

А.2.4 Хімічна промисловість і промис­ловість мінеральних добрив

Виробництво аміаку

Ентальпія газів, що відходять від трубчатих |печей

Ентальпія охолоджувальної води

Ентальпія продукційних газів:

;» колон синтезу

І» конверторів природного газу і CO Виробництво слабкої азотної кислоти Ентальпія продукційних газів контактних (апаратів