Страница 9: ДСТУ IEC 60898-1:2005. Устатковання електричне допоміжне. Автоматичні вимикачі для захисту від надструмів побутового та аналогічного призначення. Частина 1. Вимикачі змінного струму (61799)

Автоматичні вимикачі повинні мати відповідну механічну міцність, щоб витримувати навантаження під час установлювання та використовування.

Відповідність перевіряють випробовуваннями за 9.13.

Автоматичні вимикачі мають бути достатньо теплостійкими.

Відповідність перевіряють випробовуванням за 9.14.

Зовнішні частини автоматичного вимикача, виготовлені з ізоляційного матеріалу, не повинні легко займатися та розповсюджувати вогонь, якщо струмопровідні частини, які розміщено поруч, досягають високих температур за умов пошкодження та перевантаження.

Відповідність перевіряють оглядом і випробовуванням за 9.15.

Металеві частини мають бути відповідно захищено від корозії.

Відповідність перевіряють випробовуванням за 9.16.

6. ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Стандартні випробовування та їх послідовність

      1. Характеристики автоматичних вимикачів перевіряють під час стандартних випро­бовувань.

Стандартні випробовування, проведення яких вимагає цей стандарт, наведено в таблиці 8.

Таблиця 8 — Перелік стандартних випробовувань

Щоб перевірити відповідності цьому стандарту стандартні випробовування виконують у випро­бувальній послідовності.

Випробувальна послідовність і кількість зразків, які буде подано, наведено в додатку С.

Якщо інше не зазначено, то кожне стандартне випробовування (або послідовність стан­дартних випробовувань) виконують за чистих і нових умов.

Примітка. Перевіряння відповідності стандартам може виконати

• виробник для декларації постачальників (13.5.1 ISO/IEC Guide 2);

• незалежна юридична особа для сертифікування (13.5.2 ISO/IEC Guide 2).

Згідно з термінологією ISO/IEC Guide 2 термін «сертифікація» можна використовувати тільки у другому випадку.

Автоматичний вимикач установлюють автономно, вертикально, на відкритому повітрі за навколишньої температури від 20 ^оС до 25 ^оС, якщо інше не зазначено, та захищають від надмірного зовнішнього нагрівання чи охолоджування.

Автоматичні вимикачі, розроблені для встановлювання в індивідуальному корпусі, випробову­ють в найменшому з таких корпусів, які зазначив виробник.

Якщо інше не зазначено, то автоматичні вимикачі приєднують кабелем, як зазначено в таб­лиці 9, та встановлюють на матовому, пофарбованому чорним кольором щиті з фанери товщи­ною приблизно 20 мм способом, який задовольняє будь-які вимоги стосовно засобів монтування, які рекомендував виробник.

Якщо інше не зазначено, то стандартні випробовування виконують за номінальної частоти ± 5 Гц та за будь-якої зручної напруги.

Під час випробовування не допустиме ніяке обслуговування та демонтування зразків.

Для випробовування за 9.8, 9.9, 9.10 та 9.11 автоматичні вимикачі мають відповідати таким умовам:

1. З’єднування виконують одножильним мідним кабелем в полівінілхлоридній ізоляції відповідно до ІЕС 60227.

2. Випробовування виконують однофазним струмом за послідовного з’єднання усіх полюсів, крім випробовувань за 9.8.2, 9.10.2 та 9.11.

3. З’єднання перебувають на відкритому повітрі та на відстані, що не менше відстані між ви­водами.

4. Мінімальна довжина кожного тимчасового з’єднання від виводу до виводу становить:

• 1 м для поперечних перерізів до 10 мм²включно;

• 2 м для поперечних перерізів понад 10 мм².

Крутильні моменти, які застосовують до гвинтів виводів, становлять 2/3 від зазначених у таб­лиці 10.

Таблиця 9 — Площі поперечних перерізів (S) випробувальних мідних провідників з відповідною номінальною силою струму

Примітка. Для AWG мідних провідників див. додаток G.

Випробовування виконують ручним протиранням марковання протягом 15 с шматком бавовни, просоченим водою та ще 15 с шматком бавовни, просоченим розчинником — аліфа­тичним гексаном, що містить ароматичні речовини щонайбільше 0,1 % від об’єму, каурібута- ноловим числом 29, з початковою температурою кипіння приблизно 65 ^оС, кінцевою температурою приблизно 69 ^оС та щільністю приблизно 0,68 г/см³.

Марковання, виконане відбиванням, виливанням або гравіруванням, цьому випробуванню не під­дають.

Після випробування марковання має легко читатися.

Марковання має залишатися таким, щоб його можна було легко читати після всіх випро­бувань за цим стандартом.

Фірмові таблички не повинні легко зніматися та деформуватися.

Відповідність вимогам за 8.1.4 перевіряють оглядом і для гвинтів, і для гайок, які застосо­вують під час установлювання та приєднування автоматичного вимикача, наведеним нижче випро­бовуванням.

Гвинти та гайки затягують і послабляють

• десять разів для гвинтів, які входять у зачеплення з наріззю в ізоляційному матеріалі;

• п’ять разів у всіх інших випадках.

Гвинти та гайки, які входять у зачеплення з наріззю в ізоляційному матеріалі, кожний раз повністю виймають і повторно вставляють.

Випробовують придатною випробувальною викруткою чи гайковим ключем, застосовуючи кру­тильний момент відповідно до таблиці 10.

Гвинти та гайки не треба затягувати ривками.

Провідник кожний раз переміщають, коли гвинт або гайку послаблено.

Уставні контакти перевіряють під’єднуванням автоматичного вимикача та вийманням п’ять разів.

Після випробування контакти не повинні ставати вільними, та при цьому їхні електричні функції не мають бути погіршені.

Таблиця 10 — Діаметр нарізі та прикладені крутильні моменти

Колонку І застосовують до гвинтів без головок, якщо гвинт у затягненому стані не виступає із заглибини, та до інших гвинтів, які неможливо затягнути викруткою з лезом ширшим ніж діаметр гвинта.

Колонку ІІ застосовують до інших гвинтів, які затягують викруткою.

Колонку ІІІ застосовують до гвинтів і гайок, які затягнуті іншими засобами, без викрутки.

Якщо гвинт має шестигранну головку зі шліцом для затягування викруткою, та зазначені у колонках ІІ та ІІІ значення відрізняються, то випробовування виконують два рази, спочатку гвинти затягують, прикладаючи до шестигранної головки крутильний момент, зазначений в колонці ІІІ, а потім на іншому зразку, прикладаючи крутильний момент, зазначений у колонці ІІ, викруткою. Якщо значення в колонках ІІ та ІІІ однакові, то провадять випробовування лише викруткою.

Протягом випробовування нарізеві з’єднання не повинні послаблятися, та не повинно бути жодних пошкоджень, наприклад поломок гвинтів або пошкоджень шліців у головках гвинтів, нарізі, шайб або хомутів, які б перешкоджали подальшому застосуванню автоматичних вимикачів.

Крім того, корпуси та накривки не повинні бути пошкоджені.

Вставні контакти перевіряють під’єднуванням автоматичного вимикача та вийманням п’ять разів.

Після випробування контакти не повинні ставати вільними, та при цьому їхні електричні функції не мають бути погіршені.

Перевіряють відповідність вимогам з 8.1.5

Провідник уставляють у вивід на мінімальну запропоновану відстань або, якщо жодну відстань не запропоновано, то до появи його на протилежній стороні та в положенні, де є найбільша ймовір­ність його вислизання.