Автоматичний відсічний(-і) клапан(и) пускового газу не повинні активізуватись до того, як акти­візується іскра запалювання (або інші засоби запалювання).

Якщо пускове газове полум’я не визначено до кінця першого безпечного часу, має бути задіяне енергозалежне та енергонезалежне блокування.

Автоматичні відсічні клапани основного газу не повинні активізуватись для пропускання потоку основного газу в пальник до того, як буде визначено пускове газове полум’я.

Вхідний автоматичний відсіяний клапан під час подавання основного газу може бути відкритим для пропускання потоку пускового газу, якщо подавання пускового газу відбувається з виходу пер­шого автоматичного відсічного клапана основного газу.

  1. Безпосереднє встановлення основного полум’я

Перший безпечний час не повинен бути більше ніж 20 с. Безпечний час повинен уточнювати виробник системи і перевіряти в умовах випробовування, описаних в 7.2.3.

Іскра запалювання (або інші засоби запалювання) не повинна активізуватись до закінчення періоду попереднього продування і повинна деактивізуватись під час закінчення або перед закінченням безпечного часу.

Якщо у використанні запалювальний пристрій з гарячою поверхнею, запалювальний пристрій має активізуватись так, що джерело запалювання буде здатне запалювати газ, що надходить, до відкриття газових клапанів.

Клапани основного газу не повинні активізуватись до активізації іскри запалювання (або інших засобів запалювання). Якщо основне полум’я не визначено до кінця періоду запалювання основ­ного полум’я, повинні бути задіяні енергозалежне та енергонезалежне блокування.

  1. Від'єднання , ,

Давач полум'я та пристрій перевіряння повітря мають спричиняти закривання всіх автома­тичних відсічних клапанів у пов’язаному пальниковому пристрої. У разі вимкнення вентилятор не повинен активізуватись до автоматичного від’єднання клапанів. Кінцеве продування є вибірковим.

  1. Пристрій дистанційного керування

Якщо систему можна контролювати дистанційно за допомогою термостатів або контролюван­ня часу, електричне з’єднання цих пристроїв керування буде можливим без порушення будь-якого внутрішнього з’єднання в системі.

  1. Запалювальні пристрої

    1. Загальні положення

Якщо вони встановлені відповідно до інструкцій виробника, буде можливим запалення си­стеми з легкодоступного місця за допомогою електричного або іншого зручного запалювального пристрою, що входить до системи.

Запалювальні пальники та запалювальні пристрої за конструкцією та положенням мають бути захищені від зменшення полум’я або гасіння, які є наслідком, наприклад, протягів, продуктів зго­рання, перегрівання, конденсації, корозії або обставин, що є наслідком попередніх.

Запалювальні пальники, запалювальні пристрої та їх оснащення повинні бути сконструйовані так, щоб вони були з’єднані міцно та правильно з кожним компонентом та пальником, з яким вони мають працювати.

  1. Запалювальний пристрій для основного пальника

Кожен основний пальник має бути оснащено запалювальним пальником або іншим запалю­вальним пристроєм для прямого запалювання.

  1. Запалювальні пальники

Якщо у використанні різні запалювальні пальники, у разі переходу системи з одного газу на інший, має бути зазначено, що вони можуть бути легко замінені один одним та підходять один до одного. Те саме стосується й інжекторів, якщо мають бути замінені лише вони. Інжектори повинні мати характер незамінного засобу ідентифікації і можуть бути видалені тільки за допомогою * інструментів. '

Запалювальні пальники мають бути захищені від блокування внесеними твердими частинками газу.

  1. Основні пальники

Зона поперечного перерізу голівок полум’я не повинна бути регульована.

Пальники мають бути розміщені і встановлені таким чином, щоб не могло трапитись зміщення. Монтувати пальник без використання інструментів не дозволено.

  1. Точки випробовувань тиску

    1. Точка випробовувань тиску газу

Кожен пальниковий пристрій повинен мати принаймні дві точки випробовувань тиску. Одна має бути розташована перед першим пристроєм контролювання і захисним пристроєм, а друга за останнім пристроєм контролювання рівня потоку газу і в положенні, ретельно обраному, що могло б дати змогу зробити вимірювання.

Точки випробовувань повинні мати зовнішній діаметр (9%5) мм і корисну довжину принаймні 10 мм для можливості приєднання труби. Мінімальний діаметр отвору не повинен перевищувати 1 мм.

  1. Точка випробовувань тиску повітря

Повинна існувати точка випробовувань тиску для вимірювання всмоктування в кожній відвідній трубі (див. 8.2.2.1 п)).

  1. Інжектори

Кожний інжектор і змінний обмежувач повинні мати стійкі засоби розпізнавання. Повинна існувати можливість заміни інжекторів та обмежувачів без необхідності переміщення трубчастого пристрою з його встановленого положення. Проте, інжектори потрібно замінювати тільки за допо­могою інструменту.

6 ВИМОГИ ЩОДО ФУНКЦІЮВАННЯ

  1. Герметичність

    1. Герметичність газового тракту

Газовий тракт повинен бути герметичним. Він вважається герметичним, якщо за умов, вказаних у 7.3.1.1, витікання повітря не перевищує 100 см3/год незалежно від числа компонентів, скріплених послідовно або паралельно на пальчиковому пристрої.

  1. Герметичність тракту згорання

Герметичність тракту згорання у верхній частині вентилятора потрібно перевіряти відповідно до вимог 6.8.

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.1.2, рівень витоку повітря з будь-якої частини тракту згорання, зокрема його POCED (труба для видалення продуктів згорання), яка розташована у нижній частині вентилятора, не повинен перевищувати 0,10 м3/год кВт номінальної підведеної теплоти.

  1. Значення підведеної теплоти

    1. Номінальна підведена теплота

Якщо вимірюють за умов, зазначених у 7.3.2.2, підведена теплота, що отримана за нормаль­ного тиску, повинна бути в межах ± 5 % від номінальної підведеної теплоти.

  1. Підведена теплота пускового газу

Якщо вимірюють за умов, зазначених у 7.3.2.3, підведена теплота, що отримана за нормально­го тиску, повинна бути в межах ± 5 % від підведеної теплоти пускового газу, заявленої виробником.

Однак, цей відхил збільшується до меж ± 10 %, якщо інжектор має діаметр 0,5 мм або менше.

  1. Ефективність пристрою визначання рівня

Для пальникових пристроїв з пристроєм визначання рівня, змонтованого окремо від пристрою регулювання рівня газу, ефективність пристрою визначання рівня перевіряють згідно з умовами, описаними в 7.3.2.4:

  1. з пристроєм визначання рівня в положенні, що вказує максимальний рівень, номінальну підведену теплоту отримують в межах ± 5 %;

  2. з пристроєм визначання рівня в положенні, що вказує мінімальний рівень, підведену теплоту отримують в межах ± 5 % від мінімальної підведеної теплоти, зазначеної виробником.

  1. Гранична температура

    1. Температура стін і стелі

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.3.1, температура стін і стелі не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 50 К.

  1. Температура складників

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.3.2, максимальна температура складників системи не повинна перевищувати максимальної температури, зазначеної виробни­ком для окремих складників.

  1. POCED (труба для видалення продуктів згорання)

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3/3.3.1, зовнішня температура будь-якої частини POCED (труби для видалення продуктів згорання), яка у разі встановлення відповідно до інструкцій виробника може бути розташована менше ніж 25 мм від займистих частин конструкції будівлі, не повинна перевищувати температури навколишнього середовища більше ніж на 50 К.

Якщо, відповідно до інструкцій виробника щодо встановлення, POCED (труба для видалення продуктів згорання) має бути розміщена в іншій трубі, перехідній втулці або ізоляційному матеріалі, коли вона проходить через займисту стіну або стелю, зовнішня температура цієї труби, перехідної втулки або ізоляції не повинні перевищувати температури навколишнього середовища більше ніж на 50 К згідно з умовами 7.3.3.3.2.

  1. Запалювання, перехресне загорання та стабільність полум’я

    1. Запалювання та перехресне загоряння

В умовах випробовувань, описаних у 7.3.4.1.1, мають бути гарантовані правильне і плавне запалювання та перехресне загоряння.

Коли витрата газу для будь-якого запалювального пальника зменшена в умовах випробову­вань, описаних у 7.3.4.1.2, до мінімуму, необхідного для утримування відкритим подаванням газу до основного пальника, правильне і плавне запалювання основного пальника буде гарантоване без надмірного шуму.

Якщо газовий трубопровід сконструйовано так, що газ до запалювального пальника подається від газових клапанів основного пальника, необхідно перевірити, щоб запалювання запалювального пальника в умовах випробовувань, описаних у 7.3.4.1.3, не створило небезпечної ситуації.

В умовах випробовувань, описаних у 7.3.4.1.4, запалювання будь-якого запалювального пальника, або основного пальника у разі прямого запалювання, має бути безпечне та без зайвого шуму, якщо запалювання затримується на 50 % довше, ніж час безпеки, заявлений виробником.

  1. Стабільність полум’я

В умовах випробовувань, описаних у 7.3.4.2, полум’я повинне бути стабільним. Припустима невелика тенденція до збільшення в момент запалювання, але полум’я має бути стабільне за нормального експлуатування.

  1. Регулятор тиску

Під час випробовування відповідно до умов, зазначених у 7.3.5, норма має відрізнятися в межах не більше ніж на 7,5 % , мінус 10 % для газів першого сімейства, і не більше ніж ± 5 % для газів другого і третього сімейств, на відміну від початкового рівня, досягнутого за таких умов.

  1. Горіння

    1. Усі системи (умови затишності)

Під час проведення випробовувань, описаних у 7.3.6.2:

  1. для випробування № 1 концентрація CO в сухих продуктах згорання без домішок повітря не повинна перевищувати 0,1 %;

  2. для випробування № 2 концентрація CO в сухих продуктах згорання без домішок повітря не повинна перевищувати 0,2 %;

  3. для випробування № 3 концентрація CO в сухих продуктах згорання без домішок повітря не повинна перевищувати 0,2 %.

Додатково до цього, у разі подавання граничного сажоутворювального газу в тих самих умо­вах, і у рази роботи системи впродовж 3 циклів по ЗО хв ввімкнення і ЗО хв вимкнення, значного відкладання сажі всередині випромінювальної труби і вентилятора не буде.

  1. для випробовування № 4 концентрація CO в сухих продуктах згорання без домішок повітря не повинна перевищувати 0,2 %.

У цих умовах має бути підтверджено, що система загоряється і продовжує працювати.

  1. для випробовування № 5 концентрація CO в сухих продуктах згорання без домішок повітря не повинна перевищувати 0,2 %.

  1. Додаткові випробовування в особливих умовах

У разі подавання газу в умовах, описаних у 7.3.6.3, концентрація CO в сухих продуктах зго­рання без домішок повітря не повинна перевищувати 0,2 %.

На додаток до цього, згідно з умовами, описаними в 7.3.6.3 а) і 7.3.6.3 1), в точці від’єднання, збільшення тиску на виході пристрою не повинне бути менше ніж 0,75 мбар для систем зі стінним терміналом та 0,5 мбар для систем з вертикальним димоходом

.


  1. Пристрій перевіряння повітря у загальному трубопроводі

За умов, описаних у 7.3.7, пристрій перевіряння повітря у загальному трубопроводі функцію- ватиме для зменшення подавання електроенергії на пальникові пристрої.

Крім того, за умов, описаних у 7.3.6.3 а) та 7.3.6.3 І), в точці вимкнення, збільшення тиску на вихідному отворі установки не повинно бути менше ніж 0,75 мбар та 0,5 мбар відповідно (див. 6.6.2).

  1. Продовження перевіряння характеристик функціювання

Після того, як система пройшла випробовування в умовах, описаних у 7.3.8, необхідно до­тримуватись таких вимог:

  1. вимоги зазначені в 6.6.1 а);

  2. якщо зазначені вище вимоги в а) перевірені, не має бути значного викиду сажі або будь- якого іншого викривлення чи порушення полум'я;

  3. не має бути ніяких ознак витоку продуктів згорання з камери згорання, в з'єднаннях димо­ходу тощо;

  4. не має бути поломки або деформації у будь-якій частині системи, здатних вплинути на безпеку;

  5. не має бути значного пошкодження на зовнішній поверхні випромінювальної труби, напри­клад розшаровування або надмірного окиснення;

  6. не має бути ознак будь-якої корозії, що може несприятливо вплинути на роботоздатність системи;