Страница 6: ДСТУ 7473:2013. Метрологія. Резервуари стаціонарні вимірювальні вертикальні. Методика повірки (калібрування) геометричним методом із застосуванням геодезичних приладів (61716)

Q: Как скачать ДСТУ 7473:2013. Метрологія. Резервуари стаціонарні вимірювальні вертикальні. Методика повірки (калібрування) геометричним методом із застосуванням геодезичних приладів ?

Скачать ДСТУ 7473:2013. Метрологія. Резервуари стаціонарні вимірювальні вертикальні. Методика повірки (калібрування) геометричним методом із застосуванням геодезичних приладів можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

Переглядають кожний вертикальний переріз і обчислюють абсолютну висоту верхньої й нижньої границі поясів Нр^Н^^тр' у кожному вертикальному перерізі для кожної із точок за формулами:

Лвнутр. Г/Зовн. оРез. / і_нах.

г/_Ps- = Н_s- R • г}_х • cosa , + т] _v • Sina; I - n_s

(12.24)

W-p = _R^P^ .(_T1x .cosa; +д_у -sinaj,

де Н^30ан' — абсолютна висота s-го поясу резервуара (якщо вимірювання виконували ззовні резервуара), обчислена за формулою (12.14);

^внутр. — абсолютна висота s-ro поясу резервуара (якщо вимірювання виконували зсередини резервуара), обчислена за формулою (12.15);

— висота нахльостування s-ro поясу резервуара, обчислена за формулою (12.18);

о.у — центральний кут (азимут) між напрямком з центра резервуара на точку на поверхні стінки резервуара й напрямком з центра резервуара на точку дотику днища вантажем рулетки, обчислений за формулами Г. 16;

Пу — проекції ступеня нахилу осі резервуара на вертикальні координатні площини, відповідно ХН й YH, обчислені за формулою Г.12.

Наведені вище обчислення охоплюють також такі дві операції:

— якщо вимірювання виконували не кодуючи ознаку віднесення точок до поясів, то відносять точки до поясів, перевіряючи, чи лежить абсолютна висота точки на поверхні резервуара нижче обчисленої абсолютної висоти пояса. Якщо так, то точку відносять до поточного пояса, якщо ні, то умову перевіряють для поясу, розташованого вище;

— знаходять дві точки найближче розташовані до зовнішньої границі кожного пояса зверху й знизу в цьому вертикальному перерізі для обчислення радіальних відхилів на границі поясів відповідно до додатка Г.

Обчислюють внутрішні радіальні відхили точок поясу, розташованого нижче та вище, що містяться на їхній внутрішній границі за двома радіальними відхилами точок, найближчих до ювнішньої границі поясів (тобто до Н™') зверху й знизу за інтерполяційними формулами (у цьо- яу разі для обчислювання радіальних відхилів виконують для внутрішньої абсолютної висоти по- ісу, що відрізняється від зовнішньої, якщо пояси зварені внахльост):

_ Q Рез. К Рез , ± У С с т. , О фар. . f І г ст. , J? фар. У .

внутр. ДРеЗ

Psj ~~ⁿij

''і + Д ^HIJ

~ X-iPj ij 1s ' (5 s ⁺ $ s y ⁺ ^2s'(^s + l+ ^s + 1 ) >

■ (12.25)

=9у^ЄЗ^+Kv&,

=^;^k_n&,де 8ф — товщина стінки поясу, розташованого нижче з номером s;

8*^dp' — товщина шару фарби поясу, розташованого нижче з номером s;

бф) —товщина стінки поясу, розташованого вище з номером s + 1;

8*+° — товщина шару фарби поясу, розташованого вище з номером s + 1.

Обчислювання інтерпольованих значень радіальних відхилів '&Ф⁵" за кожним вертикальним перерізом на абсолютну висоту наповнення резервуара H_f виконують наведеним нижче чином.

Інтерпольовані значення радіальних відхилів обчислюють окремо за кожним вертикальним перерізом й окремо за кожним поясом, але роблять це з використовуванням загальної таблиці горизонтальних координат і абсолютної висоти, до якої занесено після обчислень радіальні відхили всіх точок. Під час переглядання цієї таблиці знаходять пари точок, на які поширюється умова Н?^ез‘ <H_f< й виконують обчислювання за формулою:

КРез. _ КРез.

? . _{(12 26)}

^п/+1/

де 9^Рєз' й 9^' — радіальні відхили для вертикального перерізу з номером j і порядковими номерами в таблиці і й і + 1 розраховані за формулами згідно з додатком Г, для найближчих точок нижче й вище абсолютної висоти наповнення резервуара;

/~/^Рє3'і — абсолютна висота найближчих точок нижче й вище абсолютної висоти наповнення резервуара;

H_f — абсолютна висота наповнення резервуара, починаючи з H_f = 0.

Для кожного пояса по кожному перерізу обчислювання починають на абсолютній висоті нижньої границі пояса, а закінчують на абсолютній висоті верхньої границі.

Обчислювання середніх радіальних відхилів внутрішньої поверхні резервуара у кожному f-му горизонтальному перерізі виконують за формулою:

^оері

z <^ез-

ФФ =-^ , (12.27)

Кср _п

верт.

Д^е л_верт — кількість вертикальних перерізів резервуара;

Обчислюють поправки до f-o'i інтервальної місткості резервуара за відхили реальної форми внутрішньої поверхні від апроксимувального циліндра:

АУЛ = л7фф + )-Ф^Ре3'АЛ. (12.28)

Обчислювання поправки Аф^дн' до f-o'i інтервальної місткості резервуара за наявності нерівності його днища
1. Обчислюють абсолютну висоту точок днища резервуара Н^', якщо вимірювання виконували за допомогою нівеліра за формулою:

Н^- - Ь_п-Ь^', (12.29)

де Ь_Г! — відлік за рейкою в точці дотику днища вантажем рулетки під час нівелювання днища резервуара;

бф — відліки за рейкою в точках перерізу радіальної сітки днища резервуара.

Якщо вимірювання виконували за допомогою тахеометра, то обчислення виконують за формулою:

Н^- =h_n-h^-, (12.30)

де Л_л — перевищення між точкою дотика днища вантажем рулетки й горизонтальною віссю тахеометра, обчислені за формулою 12.2;

бф^н — перевищення між горизонтальною віссю тахеометра й точками перерізу радіальної сітки днища резервуара, обчислені за формулою 12.2.

Для кожного напрямку з номером и за наступною схемою знаходять точки, на які поширюються умови, наведені в таблиці 4 і обчислюють для них поправки за наявності нерівності днища резервуара.

1. З
  
  H_f —- абсолютна висота наповнення резервуара, починаючи з H_f
  агальну місткість нерівностей днища визначають, як суму інтервальних місткостей днища від абсолютної висоти Н^_п до абсолютної висоти Н^_ах.
Обчислюють поправку Аф^и' до f-o'i інтервальної місткості сталевого резервуара, яка враховує деформацію стінки резервуара під впливом ваги нафтопродукту за формулою:

Аф²

2 ■ л ■ g ■ р_збер ■/?^ре3,3 -Д/7
БЯО³

(12.31)

де Рзбер. — густина рідини, що зберігається в резервуарі під час експлуатування;

s — номер пояса, де є Яа інтервальна місткість резервуара;

H_f — абсолютна висота наповнення резервуара, починаючи з H_f= 0;

д — пришвидшення вільного падіння, яке дорівнює 9,8066 м/с²;

Е — модуль пружності матеріалу (для сталі — 2,110^і1 Н/м²).

Примітка. За наявності ребер жорсткості в поясі резервуара поправки до інтервальної місткості для цього пояса множать -а 0,4 Для залізобетонних резервуарів цю поправку приймають такою, що дорівнює нулю.

Обчислюють поправку Д'// до f-ої інтервальної місткості сталевого резервуара, яка враховує деформацію стінки резервуара під дією температури за формулою:

(12.32)

іф = 2т ■ /?^{рЕЗ 2} ■ д/7 • у • (20 °С - L_pn

де л — температурний лінійний коефіцієнт розширення матеріалу (для сталі — 11,5-10’⁶): t_cep— середня температура резервуара під час проведення повірки в °С.

Примітка. Для залізобетонних резервуарів цю поправку приймають такою, що дорівнює нулю.

Обчислюють поправку Аф^нзх до Лої інтервальної місткості резервуара за ступенем на

хилу г| поясів резервуарів до горизонту і внахльостування за формулою:

(12.33)

ф^нах= к„ -Нф^у1р' +/?^Рєз -д)-і),

для кожного m-го пояса в межах

/цвну-р. гоНез. , , й і/внутр. , грРез.

-« -T}<H_f<Н_т+R Т|,

Я ■ Д/7 • 5 ^^Т'

де к_т= — коли m-ий пояс містить у собі той, що розташований вище;

2щ

к_т= — коли гп-ии пояс входить до складу того, що розташований вище;

2-ті

к_т - 0 — коли m-ий і (т + 1 )-ий пояси зварені встик або коли -q = 0;

Йф^ііаа — середня абсолютна висота m-го поясу;

5"‘ — середня товщина стінки m-го поясу резервуара;

H_f —абсолютна висота наповнення резервуара, починаючи з H_f~R^Ps3

Примітка. Для залізобетонних резервуарів цю поправку приймають такою, що дорівнює нулю.

Обчислювання поправки до 7-ої інтервальної місткості резервуара, що враховує об'єм рідини, який витісняє плавуча покришка
1. Обчислювання об’єму рідини, витиснений плавучою покришкою У^пк, виконують за формулою:

(12.34)

^пк
/^пк = 10⁹,

де т^ПК—маса плавучої покришки;

р — густина рідини, яка зберігається в резервуарі під час експлуатування.

Обчислюють об'єм рідини, витиснений плавучою покришкою за рахунок додаткового навантаження , за формулою:

7Г • А / ^ОТВ

(12.35)

ПК __ ^{к а/}дод Р)2 _у л² дод. _л ' ^пк Zj ^отв., ’

⁴ І )

де А/ддд — глибина додаткового занурення плавучої покришки за рахунок додаткового навантаження;

Су_к —діаметр плавучої покришки;

D_S1B. , —діаметри отворів у внутрішній покришці;

л_птв — загальна кількість отворів у внутрішній покришці.

Обчислюють загальний об'єм рідини, витиснений плавучою покришкою за формулою:

=V^nK +Уд_Од. (12.36)

Обчислюють абсолютну висоту рівня рідини в резервуарі в момент спливання плавучої покришки за формулою

(12.37)

де Н^т— абсолютна висота низу плавучої покришки в момент її спливання (середнє значення з 4-х виміряних значень).

Обчислюють поправку ДІ/_А^опор до 7-ої інтервальної місткості резервуара за об’єму рідини, який витиснутий опорами плавучої покришки за формулою:

к/^опор • д/7

(12.38)

уопор ₌

f _нт

Поправку вводять до інтервальної місткості, починаючи від H_f =0 до H_f=Н^ПК.

Обчислюють поправку &V_f^m до 7-ої інтервальної місткості резервуара за об’єму рідини, який витиснений плавучою покришкою за формулою:

Поправку вводять до інтервальної місткості, починаючи від H_f= Н^т до H_f= Н^всп.

Обчислювання поправок до інтервальних місткостей резервуара, зумовлених наявністю внутрішніх деталей та обладнання
1. Сумарну поправку AV^^eT до 7-ої інтервальної місткості резервуара, зумовлену на- 4^7

явністю внутрішніх деталей та обладнання, обчислюють за формулами розділу Д.1.

Обчислювання поправок до інтервальних місткостей резервуара зумовлені наявністю деформованих ділянок стінки й днища резервуара
1. Сумарну поправку А ІД^{¹²³⁴⁵⁶⁷⁸}®* до 7-ої інтервальної місткості резервуара, зумовлену на

явністю деформованих ділянок стінки й днища резервуара, обчислюють за формулами розділу Д.2.

Обчислюють 7-у інтервальну місткість Ді/_А^рез резервуара, товщиною ДЛ = 1 мм, що

відповідає абсолютній висоті (рівню) наповнення резервуара H_f за формулою:

Дід^рез- = ДІД, +ДІ// +Д^^дн’ +ДУ7 + Д1// +Д/_А^нах' +Д1/°^пор' + ДІ/Д^К' + Д/^дет' +ДУ#^Рф'. (12.40)

Обчислюють місткість неконтрольованого залишку і/₀ в метрах кубічних для всіх від’ємних значень абсолютної висоти Н,-' до абсолютної висоти H_Q =0 (місткість резервуара нижче абсолютної висоти точки дотику днища вантажем рулетки, що дорівнює нулю):

12.8.13.2 Обчислюють об’єм рідини в момент спливання плавучої покришки И_всп в метрах

кубічних для всіх від’ємних і додатних значень абсолютної висоти H_f до абсолютної висоти спливання H_f= Н^всп' за формулою:

Г = Н^асп

^сп. =^о+ Е А^^РЄЗ-10‘⁹. (12.43)

Інтервальні місткості для градуювальної таблиці обчислюють для абсолютної висоти або рівня наповнення, кратної 1 см, підсумовуванням інтервальних місткостей, що відповідають різниці абсолютної висоти 1 мм, у метрах кубічних для всіх від’ємних і додатних значень абсолютної висоти H_f, до граничної абсолютної висоти H_f=Н_тах (загальна місткість резервуара) за формулами:

=у₀ + £а'^/РЄ3, -іо^-9;

(12.44)

^=^-1+ І AV^-W⁹,

f=(g-1)-10+1

де д— номер інтервальної місткості градуювальної таблиці, що відповідає абсолютній висоті наповнення Н_д= д, поданої в сантиметрах.