---

Б.З Висновки

Повірник//

(підпис) (ініціали, прізвище)

ДОДАТОК В
(ДОВІДКОВИЙ)

ОБРОБЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ

вихідним і таким, що дорівнює = 0° і записують у таблицю В. 1.

Тр=ЕЗ™-180°(г7-2). (В.1)

ж_3доп =15"-V77. (В.2)

Перевіряють виконання нерівності щр<щр_диі. У разі невиконання нерівності кутові вимірювання повторюють.

Р™ = Р™ + и_р. (В.З)

Сума виправлених кутів має дорівнювати 180° (л - 2), тобто має бути дотримано рівності:

2УР™ = 180°(л-2). (В.4)

(^в-⁵)

де а™__{Ті л}, a™ ₂ —дирекційні кути сторін між точками Т; і Г₊₁, Т,₊₁ та Г_/+2 полігонометричного ходу.

Лх™_Т|іі =5^^003«™^,; (В.6)

4у? =S™ -sma™. ,
^J1 Г ' М ' і “ ' 1-і I ¹I ~ ¹ I 1 1

де S)-^M^ — горизонтальні прокладення довжин сторін між точками Т, й Т,_{+ 1} полігонометричного

' І ¹і + 1

'Ь=Е^Дх™7_н1. (В.7)

Ъ = £Ay™_w

Теоретична сума приростів горизонтальних координат має дорівнювати нулю.

Ts = дДТх + Ту/ —абсолютна лінійна нев’язка; (В.8)

Дуд = ■ 100 % — відносна лінійна нев'язка, (В.9)

де Р -= /ОЗўМу' , — периметр полігонометричного ходу.

Значення відносної лінійної нев’язки має бути в допустимих границях + 0,02 %. Якщо значення відносної лінійної нев’язки вийшло за допустимі границі, то вимірювання кутів і довжин ліній по­лігонометричного ходу повторюють.

Тх Ту ,

правок и_х= , и_у = , за формулами:

ДУ™_Г;(і=Дх™_Ліі+о_х,- (В.10)

^АПл, -Дуд^_;(і+и_у.

X™ =Х™ або X™ =Х^ (В. 11)

/ ' і=2

+ або Д^С =Д^С

1. = 2

Обчислення згідно з розділом В.1 наводять у протоколі оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1).

Рекомендовано обчислення відповідно до В.1 виконувати на комп’ютері спеціальною програ­мою для оброблення геодезичних мереж.

і заносять до протоколу оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1).

Рг=ЕС-т,,- (В.12)

Теоретична сума перевищень у замкненому ході має дорівнювати нулю.

ЧО_г.._гі = 5Рл (мм), (В. 13) де п — кількість виміряних перевищень.

Перевіряють виконання нерівності ущ < . У разі невиконання нерівності вимірювання

перевищень повторюють.

У и

(В. ¹⁴>

Сума виправлених перевищень має дорівнювати нулю, тобто має виконуватися рівність:

(В. 15)

^™=^™ + Ч^Мт„, або н™ =Н™ ₊ ІС_Г(11, (В.16)

1

де H'-jM — абсолютна висота першої точки геодезичної мережі, обчислена відповідно до 12.3.

Обчислення згідно з розділом В.2 наводять у протоколі оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1).

Д

Таблиця В.1

Обчислення виконав Обчислення перевірив

Номер точки

ОДАТОК Г
(обов'язковий)

ОЦІНЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ РЕЗЕРВУАРА

До основних визначуваних геометричних параметрів резервуара належать:

— середній внутрішній радіус циліндричної частини резервуара Р^рез;

— радіальні відхили внутрішньої поверхні циліндричної частини резервуара від апроксиму- вального циліндра &р³у

— ступінь нахилу д і напрямок нахилу осі резервуара ц.

До додаткових геометричних параметрів резервуара належать:

— значення проекцій ступеню нахилу осі резервуара тц і т|_у на вертикальні площини координат ХН і УН

— горизонтальні координати центра резервуара на абсолютній висоті, яка дорівнює нулю — Х_о, Y_o.

Оцінювання геометричних параметрів резервуара виконують за методом найменших квадратів у кілька наближень за наведеним нижче алгоритмом.

Г.1 Обчислювання наближених значень горизонтальних координат Xq¹⁾ і Д¹⁾ на абсолютній висоті, що дорівнює нулю, виконують за формулами: ^еері. ^аері

гліп^уРез. тіпуРез,

v(1) S = 1 у(1) _ s=1 ГГЦ

"варт. "верт.

де ^т)ЛХ^Рез', ^тіпУр³ — горизонтальні координати точок на поверхні резервуара, що мають міні­мальні висоти на кожному вертикальному перерізі;

л_вєрі — загальна кількість вертикальних перерізів резервуара.

Г.2 Обчислювання наближеного значення середнього радіуса циліндричної частини резер­вуара /?^Рез(|) виконують за формулою:

(Г.2)

де Хр³', Ур³' — горизонтальні координати довільної точки на поверхні резервуара.

Г.З У першому наближенні приймають такими, що дорівнюють нулю проекції ступеня нахилу осі резервуара тц, тщ на вертикальні площини координат, відповідно ХН й УН.

Г.4 Вихідна функція для складання й вирішення системи лінійних рівнянь така:

І 2

R^Ps3=/Xi^e3'~^xo~^_x-H-^e-³) +(у;^ез-у₀-Р_у-Нр³)”, (Г.З)

де Г?^Рєз" — радіус резервуара;

Нр³ — абсолютна висота точок на поверхні резервуара.

Г.5 Параметричне рівняння поправок таке:

_г. д(э; ,₅(9і ₊ Ыд) .§(9) _у Ср -Г Dp X³'¹+ E^lXX + X, (Г4)

! J Г i J О у -I J X Q_t Уд •/

—

де p^e3"³

радіальні відхили зовнішньої (внутрішньої) поверхні резервуара від г~) Рєз .

апроксимувального циліндра, радіусом Н

5^, 6;⁹⁾ — поправки до наближених значень проекції.ступеня нахилу осі резер­

вуара на вертикальні площини координат ХН і YH

— поправка до наближеного значення середнього радіуса резервуара;

5⁽⁹⁾, 5;⁹⁾ —поправки до наближених значень горизонтальних координат Х'₂⁹⁾

X а '^0

і У_о⁽⁵⁾ на абсолютній висоті, що дорівнює нулю;

В^, С'⁹D^EЕ¹-⁹¹—коефіцієнти параметричного рівняння поправок;

/j⁹⁾ — вільний член параметричного рівняння поправок;

д — номер наближення.

Г.6 Обчислювання коефіцієнтів і вільних членів параметричних рівнянь поправок у кожному наближенні виконують за формулами (номер наближення у формулах Г.5 і Г.6 опущено, щоб не обтяжувати їх):

урез. у _ . и^Рез' уРез. _у . ііРез

а ЦРЄЗ. о X ^Г0 ^У ^ПІ цРез. С;=1

~ рРез. і і рРез. і ¹

уРез. _ у . ііРез. уРез. _у . Н^Рєз'

_n о Лх j р _ ^Yj 'о Лу “у (Г5)

^иі ~ _RPe₃. ^С7 _RPe3. ^V '

Система нормальних рівнянь має вигляд:

n₅. = n,₅

N.. = Л/₄₅

n₅₂ = n₂₅

n₅₅ = ^eJ

W₅₃ =w₃₅
;=1

Розв’язання системи нормальних рівнянь виконують методом Гаусса за формулами, наведе­ними в Г.8—Г. 11.

Г.8 Обчислювання перетворених коефіцієнтів системи нормальних рівнянь виконують за

формулами:

Л/g - N22

ги N-_i7 ■ Л/-,,
n£ = n₂,-~-^-.
^/v11

_Nt2)~_N^N^-N^ ^23^23. Л/(2)-Л/

^{33 33} л/_п Л/g ' ³⁴

N 34

Л/О-Л/ ^N^'^N^. /V₂4-'^/2₄^/V11

13 ' N-I4 4i

/Vg-<

А/С) ^/V22

N₂5 - N₂₅-

■ Л/«

²⁾ - N ' *35 ~ ^,v

Л/12 -Л/₁₅

Nt3 ' ^15

³⁵N„

W11

/V 0) . Д/Р) ^,v23 ^<v25

nN

*22

_л/(3)__л/ _/Уі4 Nu ^/V44 - ^/v44 «,

^/V11

Л/О • /V⁽¹⁾ /V<²> ■ Л/^(2)/V24 ^/V24 '*34 *34 .

N55 - N55

N-I5 ■ N,₅