ДСТУ 7473:2013 сторінка 10 з 11
Б.З Висновки
Повірник//
(підпис) (ініціали, прізвище)
ДОДАТОК В
(ДОВІДКОВИЙ)
ОБРОБЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
-
Оброблення результатів вимірювань під час визначання координат точок геодезичної мережі методом полігонометрії
-
Горизонтальні координати однієї з точок (наприклад Л) приймають вихідними й такими, що дорівнюють X™ = 100 м, Ут™= 100 м, а дирекційний кут (азимут) на суміжний пункт (наприклад Т2) —
-
вихідним і таким, що дорівнює = 0° і записують у таблицю В. 1.
-
Записують до протоколу оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1) значення виміряних внутрішніх горизонтальних кутів і горизонтальних прокладень відстаней S'TM~T^ між точками геодезичної мережі.
-
Теоретична сума внутрішніх кутів у замкненому полігонометричному ході дорівнює 180° (п - 2), де п — кількість кутів у ході. Кутову нев’язку у ході обчислюють як різницю суми виміряних значень внутрішніх кутів і теоретичної суми кутів у ході за формулою:
Тр=ЕЗ™-180°(г7-2). (В.1)
-
Обчислюють допустиму кутову нев’язку ц/рйол замкненого полігонометричного ходу за формулою:
ж3доп =15"-V77. (В.2)
Перевіряють виконання нерівності щр<щрдиі. У разі невиконання нерівності кутові вимірювання повторюють.
-
Обчислюють виправлені значення внутрішніх кутів Р™, уводячи поправки орза формулою (поправку ир округлюють до цілих секунд):
Р™ = Р™ + ир. (В.З)
Сума виправлених кутів має дорівнювати 180° (л - 2), тобто має бути дотримано рівності:
2УР™ = 180°(л-2). (В.4)
-
Обчислюють дирекційні кути сторін замкненого полігонометричного ходу, починаючи від вихідної =0°, за формулою:
(в-5)
де а™_Ті л, a™ 2 —дирекційні кути сторін між точками Т; і Г+1, Т,+1 та Г/+2 полігонометричного ходу.
-
Обчислюють прирости горизонтальних координат за формулами:
Лх™Т|іі =5^^003«™^,; (В.6)
4у? =S™ -sma™. ,
J1 Г ' М ' і “ ' 1-і I 1I ~ 1 I 1 1
де S)-M^ — горизонтальні прокладення довжин сторін між точками Т, й Т,+ 1 полігонометричного
' І 1і + 1
-
ходу.Обчислюють нев’язки приростів горизонтальних координат у замкненому полігоно- метричному ході за формулами:
'Ь=ЕДх™7н1. (В.7)
Ъ = £Ay™w
Теоретична сума приростів горизонтальних координат має дорівнювати нулю.
-
За значеннями нев’язок цд і ру обчислюють абсолютну уд й відносну Дуд лінійні нев’язки полігонометричного ходу за формулами:
-
/7 2 2
Ts = дДТх + Ту/ —абсолютна лінійна нев’язка; (В.8)
Дуд = ■ 100 % — відносна лінійна нев'язка, (В.9)
де Р -= /ОЗўМу' , — периметр полігонометричного ходу.
Значення відносної лінійної нев’язки має бути в допустимих границях + 0,02 %. Якщо значення відносної лінійної нев’язки вийшло за допустимі границі, то вимірювання кутів і довжин ліній полігонометричного ходу повторюють.
-
Обчислюють виправлені значення приростів горизонтальних координат уведенням по-
Тх Ту ,
правок их= , иу = , за формулами:
ДУ™Г;(і=Дх™Ліі+ох,- (В.10)
АПл, -Дуд^;(і+иу.
-
Обчислюють горизонтальні координати точок геодезичної мережі за формулами:
X™ =Х™ або X™ =Х^ (В. 11)
/ ' і=2
+ або ДС =ДС
-
= 2
Обчислення згідно з розділом В.1 наводять у протоколі оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1).
Рекомендовано обчислення відповідно до В.1 виконувати на комп’ютері спеціальною програмою для оброблення геодезичних мереж.
-
Оброблення результатів вимірювань під час визначання абсолютної висоти точок геодезичної мережі методом полігонометрії
-
Обчислюють перевищення між точками геодезичної мережі відповідно до 12.1.3
-
і заносять до протоколу оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1).
-
Обчислюють висотну нев’язку замкненого полігонометричного ходу за формулою:
Рг=ЕС-т,,- (В.12)
Теоретична сума перевищень у замкненому ході має дорівнювати нулю.
-
Обчислюють граничну допустиму висотну нев’язку замкненого полігонометричного ходу за формулою:
ЧОг..гі = 5Рл (мм), (В. 13) де п — кількість виміряних перевищень.
Перевіряють виконання нерівності ущ < . У разі невиконання нерівності вимірювання
перевищень повторюють.
У и
-
Обчислюють виправлені значення перевищень з урахуванням поправки ehза формулою:
(В. 14>
Сума виправлених перевищень має дорівнювати нулю, тобто має виконуватися рівність:
(В. 15)
-
Обчислюють абсолютну висоту точок геодезичної мережі Н™ за формулами:
^™=^™ + ЧМт„, або н™ =Н™ + ІСГ(11, (В.16)
1
де H'-jM — абсолютна висота першої точки геодезичної мережі, обчислена відповідно до 12.3.
Обчислення згідно з розділом В.2 наводять у протоколі оброблення результатів вимірювань (таблиця В.1).
-
Рекомендовано обчислювання відповідно до розділу В.2 виконувати на комп’ютері спеціальною програмою для оброблення геодезичних мереж.Оброблення результатів вимірювань під час визначання горизонтальних координат і абсолютної висоти точок геодезичної мережі методом полігонометрії
Д
Таблиця В.1
Обчислення виконав Обчислення перевірив
Номер точки
ОДАТОК Г
(обов'язковий)
ОЦІНЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ РЕЗЕРВУАРА
До основних визначуваних геометричних параметрів резервуара належать:
— середній внутрішній радіус циліндричної частини резервуара Ррез;
— радіальні відхили внутрішньої поверхні циліндричної частини резервуара від апроксиму- вального циліндра &р3у
— ступінь нахилу д і напрямок нахилу осі резервуара ц.
До додаткових геометричних параметрів резервуара належать:
— значення проекцій ступеню нахилу осі резервуара тц і т|у на вертикальні площини координат ХН і УН
— горизонтальні координати центра резервуара на абсолютній висоті, яка дорівнює нулю — Хо, Yo.
Оцінювання геометричних параметрів резервуара виконують за методом найменших квадратів у кілька наближень за наведеним нижче алгоритмом.
Г.1 Обчислювання наближених значень горизонтальних координат Xq1) і Д1) на абсолютній висоті, що дорівнює нулю, виконують за формулами: ^еері. ^аері
гліп^уРез. тіпуРез,
v(1) S = 1 у(1) _ s=1 ГГЦ
"варт. "верт.
де т)ЛХРез', тіпУр3 — горизонтальні координати точок на поверхні резервуара, що мають мінімальні висоти на кожному вертикальному перерізі;
лвєрі — загальна кількість вертикальних перерізів резервуара.
Г.2 Обчислювання наближеного значення середнього радіуса циліндричної частини резервуара /?Рез(|) виконують за формулою:
(Г.2)
де Хр3', Ур3' — горизонтальні координати довільної точки на поверхні резервуара.
Г.З У першому наближенні приймають такими, що дорівнюють нулю проекції ступеня нахилу осі резервуара тц, тщ на вертикальні площини координат, відповідно ХН й УН.
Г.4 Вихідна функція для складання й вирішення системи лінійних рівнянь така:
І 2
RPs3=/Xie3'~xo~^x-H-e-3) +(у;ез-у0-Ру-Нр3)”, (Г.З)
де Г?Рєз" — радіус резервуара;
Нр3 — абсолютна висота точок на поверхні резервуара.
Г.5 Параметричне рівняння поправок таке:
г. д(э; ,5(9і + Ыд) .§(9) у Ср -Г Dp X3'1+ ElXX + X, (Г4)
! J Г i J О у -I J X Qt Уд •/
—
де pe3"3
радіальні відхили зовнішньої (внутрішньої) поверхні резервуара від г~) Рєз .апроксимувального циліндра, радіусом Н
5^, 6;9) — поправки до наближених значень проекції.ступеня нахилу осі резер
вуара на вертикальні площини координат ХН і YH
— поправка до наближеного значення середнього радіуса резервуара;
5(9), 5;9) —поправки до наближених значень горизонтальних координат Х'29)
X а '^0
і Уо(5) на абсолютній висоті, що дорівнює нулю;
В^, С'9DEЕ1-91—коефіцієнти параметричного рівняння поправок;
/j9) — вільний член параметричного рівняння поправок;
д — номер наближення.
Г.6 Обчислювання коефіцієнтів і вільних членів параметричних рівнянь поправок у кожному наближенні виконують за формулами (номер наближення у формулах Г.5 і Г.6 опущено, щоб не обтяжувати їх):
урез. у _ . иРез' уРез. _у . ііРез
а ЦРЄЗ. о X Г0 ^У ПІ цРез. С;=1
~ рРез. і і рРез. і 1
уРез. _ у . ііРез. уРез. _у . НРєз'
n о Лх j р _ Yj 'о Лу “у (Г5)
иі ~ RPe3. С7 RPe3. V '
|
/7 =Rpe3-^(x;e3' |
2 -х0-Лл-нЩ) ДуЩ |
-у0_ду.н;єз)2 |
|
Складають рівняння (Г.4) для кожної точки, горизонтальні визначено на поверхні резервуара. |
координати й абсолютна висота якої |
|
|
Г.7 Обчислювання коефіцієнтів і |
вільних членів нормальних рівнянь виконують за формулами: |
|
|
^n = ZZ2 м |
7=1 |
л/13 = ІДу 7=1 |
|
ЛУ’ЇФ'Щ) 7 = 1 |
7 = 1 |
7 = 1 |
|
Л/21 = л/12 ^ZfZ'Z) 7 = 1 |
/v22 V в N25=t(BJ-Ej) 7 = 1 |
Е23 = Z 7 = 1 (Г.6) L2 =Z(e7 7 = 1 |
|
W31 = W13 |
л/32 = л/23 |
Л/33 =m |
|
A/35=fz 7-1 |
ч = Ёг 7 = 1 |
|
|
л/41 = л/14 |
N.2 = N2. |
Л/43 = Л/34 |
|
л/44=ІЦ2 м |
ш" и If) |
Lp = t(D,. z) |
Система нормальних рівнянь має вигляд:
|
Nfi |
,5О) |
+ Л/12 |
■5^ +Л/13 -5<9g Чх 1J |
+ |
sg’+/v15 Л 0 |
5‘9)+ ф=0 уо |
|
|
Л/2і |
,5о/ Чх |
+ ^22 |
■8(9) + Л/23 -sgg !-|у23 ^Рез |
+ Л/24 |
•5^ + Л/25Л0 |
■5<9)+ Л2=0 '0 |
|
|
^31 |
5(9) 'їх |
ч-Л/32 |
•5'5>Л/33'5^ |
+ Л/34 |
5^ + Л/35Л0 |
■5'9) + Л3=0 '0 |
1 (Г.7) |
|
N.. |
б(9) 'їх |
+ Л/42 |
С + Л/4з'5^ |
+ W44 |
■5jo)+/V« |
•5(9)+L4 =0 y04 |
|
|
л/51 |
§(9) Чх |
+ л/52 |
^ + n53-&nl |
+n54 |
s? + w55ло |
8(9)+Л5=О ' 0 J |
n5. = n,5
N.. = Л/45
n52 = n25
n55 = ^eJ
W53 =w35
;=1
Розв’язання системи нормальних рівнянь виконують методом Гаусса за формулами, наведеними в Г.8—Г. 11.
Г.8 Обчислювання перетворених коефіцієнтів системи нормальних рівнянь виконують за
формулами:
Л/g - N22
ги N-i7 ■ Л/-,,
n£ = n2,-~-^-.
/v11
Nt2)~NN^-N^ ^23^23. Л/(2)-Л/
33 33 л/п Л/g ' 34
N 34
Л/О-Л/ N^'N^. /V24-'/24/V11
13 ' N-I4 4i
/Vg-<
А/С) /V22
N25 - N25-
■ Л/«
2) - N ' *35 ~ ,vЛ/12 -Л/15
Nt3 ' ^15
35N„
W11
/V 0) . Д/Р) ,v23 <v25
nN
*22
л/(3)_л/ _/Уі4 Nu /V44 - /v44 «,
/V11
Л/О • /V(1) /V<2> ■ Л/(2)/V24 /V24 '*34 *34 .
N55 - N55
N-I5 ■ N,5
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів