---

А.5 Калориметр і допоміжне устатковання для випробування конденсатора з водяним охо­лоджуванням

А.5.1 Треба застосовувати внутрішню камеру камерного калориметра, відкаліброваного чи збалан­сованого з навколишнім середовищем.

А.5.2 Треба виконувати вимірювання для визначення витрати та підвищення температури охоло­джувальної води конденсатора. Водоводи між конденсатором і точками вимірювання температури має бути заізольовано.

А.6 Обчислення охолоджувальної спроможності

А.6.1 Загальні положення

Н
а рисунку А.З показано потоки енергії, що їх використовують для обчислення повної охолоджу­вальної спроможності та які базуються на внутрішніх і зовнішніх вимірюваннях.

Qwc ( Av1 ~ hw2 )

L.r Pt Познаки:

A — випробне устатковання;

В — вутрішня камера;

С — зовнішня камера.

Усі познаки й відповідні одиниці величин визначено в додатку Е.

Рисунок А.З — Потоки енергії через калориметр під час випробовування для визначення охолоджувальної спроможності

А.6.2 Повну охолоджувальну спроможність з внутрішнього боку, який випробували в камерному калориметрі, відкаліброваному чи збалансованому за навколишнім середовищем (див. рисунки А.1 і А.2), обчислюють за формулою:

Фю = Е ^ріс + Qwc (^1 - h_w2) + Ф/р + Ф// (^А-¹)

Примітка 1. Якщо під час випробовування вода не надходить, то h_w1 беруть за температури води в баці зволожувача апа­ратури кондиціювання.

Якщо практично неможливо виміряти температуру води, що перетікає з внутрішньої камери у зов­нішню камеру, то температуру конденсату можна додати до виміряної чи оціненої температури мокрого термометра повітря, що виходить з випробувального устатковання.

Водяну пару (Pjvc), конденсовану випробним устаткованням, можна визначити за кількістю води, випареної у внутрішню камеру відновлювальним устаткованням для підтримування необхідної воло­гості.

Потік витікання тепла у внутрішню камеру через розділову перегородку між внутрішньою та зов­нішньою камерами можна визначити на основі калібрувального випробування або, у разі камери, зба­лансованої з навколишнім середовищем, — на основі розрахунків.

Повну охолоджувальну спроможність з внутрішнього боку, який випробовували в калориметрі, відкаліброваному чи збалансованому за навколишнім середовищем (див. рисунки А.1 і А.2), обчислю­ють за формулою:

Ф/со ⁼Фс- Е ^Рос ~ Н/ + Q_wc(fyv3 ~ fyv2 ) ⁺Ф/р ⁺Ф/о (А.2)

Примітка 2. Ентальпію Ь„з беруть за температури, за якої конденсат виходить із зовнішньої камери.

Потік витікання тепла (ф_/р) у внутрішню камеру через розділову перегородку між внутрішньою та зовнішньою камерами можна визначити на основі калібрувального випробування або, у разі камери, зба­лансованої з навколишнім середовищем, — на основі розрахунків.

Примітка 3. Ця величина буде чисельно дорівнювати тій, яку використано в рівнянні (А.1), тоді, і тільки тоді, коли площа розділової перегородки із зовнішнього боку дорівнює площі з внутрішнього боку камери.

А.6.3 Повну охолоджувальну спроможність охолоджуваного рідиною (водою) устатковання, яку віднімають від потужності конденсатора, обчислюють за формулою:

Ф_<00=Ф_С0-Е^ ^(А'³⁾

А

(А.4)

(А.5)

(А.6)

.6.4 Приховану охолоджувальну спроможність (потужність сушіння приміщення) обчислюють за формулою:

Ф</=Кі

А.6.5 Потужність щодо відчутного тепла обчислюють за формулою;

Фз - §tci ~ Фс/

А.6.6 Показник сухого тепла обчислюють за формулою:

SHR = — Фгс/

А.7 Обчислення нагрівальної спроможності

А.7.1 Загальні положення

На рисунку А.4 показано потоки енергії, що їх використовують для обчислення повної нагріваль­ної спроможності та які базуються на внутрішніх і зовнішніх вимірюваннях.

Pi

Познаки;

A — випробне устатковання;

В — внутрішня камера;

С — зовнішня камера.

Усі познаки й відповідні одиниці величин визначено в додатку Е.

Рисунок А.4 — Потоки енергії через калориметр під час випробовування
для визначення нагрівальної спроможності

А.7.2 Обчислення нагрівальної спроможності за допомогою вимірювання у внутрішній камері ка­лориметра виконують за формулою:

Ф/л/ ⁼ Ф/с/ ~ Ф/р - Ф// “ zL (А.7)

А.7.3 Обчислення нагрівальної спроможності за допомогою вимірювання з боку поглинання теп­ла для устатковання, де випарник одержує тепло з повітряного потоку, виконують за формулою:

Ф

(А.8)

йю ^—+ Pf "*■ QwO Ф/р Ф/о

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ
ЕНТАЛЬПІЇ ВНУТРІШНЬОГО ПОВІТРЯ

Потужності за методом ентальпії повітря визначають на основі вимірювання температур мокро­го та сухого термометра на вході й виході та відповідної норми витрати повітря.

Мультиспліт-системи повинні мати короткі камери тиску, приєднані до кожного внутрішнього модуля. Кожна камера тиску має розвантажуватись у загальну секцію каналу, своєю чергою секція каналу розвантажується у прилад для вимірювання потоку повітря. Для регулювання статичного тиску в кожній камері тиску згідно з технічними вимогами виробника кожна камера тиску повинна мати регу­льований обмежувач, розміщений у площині, де камери тиску входять до загальної секції каналу.

Довжина секції каналу для компактних установок і окремих спліт-систем та довжини індивідуальних камер тиску для мультиспліт-систем є, як мінімум, 2,5-₁Д4-(Д-В)+я), де А дорівнює ширині, а В дорівнює висоті каналу чи виходу.

Покази статичного тиску знімають на відстані 2 ■ ^(А-В) від виходу.

Повну щодо відчутного тепла та приховану охолоджувальну спроможність у приміщенні на основі даних випробування з внутрішнього боку обчислюють за формулами:

ф_л. _{= 1000}(_В-| )

, _ ?у/ (^сра1 *а1 ~ ^сра2 ^а2 ) (В 2)

^s" V^(1 + I%) ■

ф ₌ logo (В.З)

^ф£/v'(UtV_n) ^V

Фе/ = Фгс/ “ Фз (В-4)

Примітка. Усі познаки й відповідні одиниці величин визначено в додатку Е.

, Qvi (^сра2 ^а2 ^{— с}ра1 ^а1) гг>

^Ф“ ⁼

Примітка 1. Рівняння В.1, В.2, В.З і В.5 забезпечують недопущення витікання тепла в секції каналу.

Примітка 2. Усі познаки й відповідні одиниці величин визначено в додатку Е.

ДОДАТОК С
(довідковий)

ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
НАГРІВАЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ
АЛГОРИТМ І ПРИКЛАДИ РІЗНИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
ОПЕРАЦІЙ ВИПРОБУВАННЯ

С.1 На рисунку С1 показано алгоритм випробування, описаний у 4.4.4.

Рисунок С.1 — Алгоритм випробування

С.2 На наведених нижче рисунках С.2—С.7 показано деякі випадки, які можуть відбуватись під час випробовування для визначення нагрівальної спроможності, як зазначено в 4.4.4. Усі приклади пока­зують випадки, коли цикл розморожування закінчує період попереднього підготування.

Вперше досягнено відповідності допустимим відхилам випробування

Період попереднього підготування (10 хв мінімум)

Період стану
рівноваги
60 хв

Розморожування в кінці періоду Збільшення попереднього підготування

5 хв 5 хв

Випробування
в умовах усталеного
режиму.

Випробування
припиняють,
коли період
збирання даних
дорівнює 35 хв

ДТ зменшується на 2,5 % або менше впродовж перших 35 хв періоду збирання даних

ДТ повітря всередині

35 хв

5 хв

Дані для обчислення потужності Період збирання даних 35 хв

Рисунок С.2 — Випробування для визначення нагрівальної
спроможності за умов усталеного режиму

Вперше досягнено відповідності допустимим відхилам випробування

Період попереднього підготування (10 хв мінімум)

Дані для обчислення потужності

Період збирання даних 3 год

-4І : -

35 хв і

Період стану рівноваги 60 хв

ДТ повітря всередині

Випробування
у перехідному
режимі. Випробу-
вання припиняють,
коли період
збирання даних
дорівнює 3 год

ЇЇ

Розморожування в кінці періоду попереднього підготування

Збільшення

ДТ зменшується більше ніж на 2,5 % упродовж перших 35 хв періоду збирання даних

Рисунок С.З — Випробування для визначення нагрівальної спроможності
в перехідному режимі без циклу розморожування

Період попереднього підготування (10 хв мінімум)

відповідності допустимим

Період стану
рівноваги

Дані для обчислення потужності Період збирання даних 3 год

Вперше досягнено 4).

Н ^^хв

35 хв

►

відхилам випробування

Розморожування в кінці періоду

Випробування
у перехідному
режимі. Випробову-
вання припиняють,
коли період
збирання даних
дорівнює 3 год

попереднього підготування

ДТ зменшується більше ніж на 2,5 % упродовж перших 35 хв періоду збирання даних

Збільшення

Рисунок С.4 — Випробування для визначення нагрівальної спроможності в перехідному режимі з одним циклом розморожування впродовж періоду збирання даних

Період попереднього підготування (10 хв мінімум)

попереднього підготування

Дані для обчислення потужності

Вперше досягнено відповідності допустимим

Випробування
у перехідному
режимі. Випробу-
вання припиняють,
коли період
збирання даних
дорівнює 3 год

Рисунок С.5 —Випробування для визначення нагрівальної спроможності в перехідному режимі з одним повним циклом упродовж періоду збирання даних

Вперше досягнено відповідності допустимим відхилам випробування JJ.

Випробування
у перехідному
режимі. Випробу-
вання припиняють,
коли період
збирання даних
дорівнює 3 год

35 хв

Розморожування в кінці періоду

2 повних цикли

Період стану рівноваги 60 хв

Період попереднього підготування (10 хв мінімум)

попереднього підготування

Дані для обчислення потужності

Період збирання даних 3 год

>

Вперше досягнено відповідності допустимим відхилам випробування JJ

Р

З повних цикли

Дані для обчислення потужності

Розморожування в кінці періоду попереднього підготування

Період збирання даних

Період попереднього підготування (10 хв мінімум)

Період стану рівноваги 60 хв

З год

исунок С.6 — Випробування для визначення нагрівальної спроможності в перехідному режимі з двома повними циклами впродовж періоду збирання даних

Випробування у перехідному режимі. Випробу­вання припиняють в кінці 3 повних циклів протягом періоду збирання даних

Рисунок С.7 — Випробування для визначення нагрівальної спроможності в перехідному режимі з трьома повними циклами впродовж періоду збирання даних

ДОДАТОК D

(довідковий)

КРИТЕРІЇ ВІДПОВІДНОСТІ

D.1 Компактні пристрої охолоджування рідини

Для пристроїв «вода-вода» або «соляний розчин-вода», для яких можна розрахувати тепловий баланс за охолоджувальною спроможністю та/або нагрівальною спроможністю, цей баланс не повинен перевищувати 5 %.

Цей тепловий баланс можна обчислити як різницю між безпосередньо виміряною охолоджуваль- ною/нагрівальною спроможністю та опосередковано визначеною охолоджувальною/нагрівальною спро­можністю, пов’язаною з безпосередньо виміряною потужністю.

Опосередковано охолоджувальну спроможність визначають як потужність відведення тепла мінус споживану потужність компресора.

Опосередковано визначена нагрівальна спроможність — це сума охолоджувальної спроможності та споживаної потужності компресора.

Для компактних пристроїв охолоджування рідини з водяним охолоджуванням, разом з теплообмін­никами для утилізації тепла, розбіжність між безпосередньо виміряною охолоджувальною спроможні­стю і опосередковано визначеною охолоджувальною спроможністю не повинна перевищувати 5 %.

Опосередковано визначену потужність охолоджування обчислюють як суму потужності відведення тепла та спроможності до утилізації тепла мінус споживана потужність компресора.

D.2 Метод камерного калориметра

Застосовуючи метод камерного калориметра, потужність, визначену за даними із зовнішнього боку, має бути узгоджено в межах ± 5 % від значення, одержаного за даними з внутрішнього боку.