Страница 8: ДСТУ EN 894-3:2003. Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів і органів керування. Частина 3. Органи керування (61684)

Кожен ручний орган керування потрібно розміщувати так, щоб оператор міг на нього впливати та одночасно мати чітку картину всієї пов’язаної з цим інформації без перенапружування та прий­няття незручної пози. Якщо виникає необхідність врахування розмірів тіла різних операторів, можуть знадобитись засоби забезпечення зміни положення робочого місця для кожного оператора. Особ­ливо це важливо, якщо орган керування використовують часто або безперервно.

Рекомендації цього стандарту застосовують, зокрема, якщо ручні органи керування розміщені безпосередньо перед оператором. Якщо ручні органи керування розміщені поза цим простором, інфор­мація, наведена у процедурі вибирання, може бути недостатня. Зокрема, класифікація різних руч­них органів керування, наведена на рисунку 7, стосовно візуального контролювання (d) та випадко­вого урухомлення (f) може бути неточна. Тактильне контролювання (е) може для цих випадків бути важливіше.

Якщо ручний орган керування пов’язаний з інформацією візуального індикатора, необхідно ви­користати рекомендації, наведені у EN 894-2 стосовно розміщування та розміру візуального дисп­лея. Ручний орган керування повинен перебувати в межахдосяжності оператора.

Коли ручні органи керування групуються за функціями чи послідовністю урухомлення, їхнє ком­понування повинно відповідати компонуванню пов’язаних із ними індикаторів.

Взаємозв’язок між переміщуванням ручного органа керування та зміною показів пов’язаного з ним індикатора повинен відповідати принципам, наведеним у EN 894-1. У ISO 447 наведено вимоги до органів керування верстатів, а в IEC 60447 наведено загальніші вимоги до електричних органів керування машин. Вимоги цих двох стандартів треба дотримувати відповідно до сфери їхнього за­стосування.

ДОДАТОК А
(інформаційний)

ПРИКЛАД ВИКОРИСТОВУВАННЯ ЦЬОГО СТАНДАРТУ

У цьомудодатку описано, якзастосовувати стандарт, щоб допомогти під час вибирання прий­нятного органа керування.

А.1 Оцінювання завдання та збирання інформації (розділ 5)

Орган керування необхідний для настроювання вихідного звуку аудіометра. Пристрій повинен працювати точно, щоб звукточно визначеного рівня міг бути переданий суб’єктові. Прийняті рішення щодо швидкості пред’являють тільки низькі вимоги та ніяких вимог не пред’являють до зусилля. Ці загальні вимоги заносять у форму (рисунок 2).

Із розгляду спеціальних вимог зроблено висновок, що пред’являють низькі вимоги до візуаль­ного і тактильного контролювання, середні вимоги — до уникнення випадкового урухомлення і не ставлять ніяких вимог до тертя, використовування рукавичок і легкості очищання. Ці вимоги також заносять у форму.

Оскільки звук необхідно змінювати як від високого до низького рівню, так і навпаки, необхідно виконувати переміщування органа керування як у напрямку «+», так і в напрямку «-» .

Окрім того, рівень звука необхідно змінювати безперервним способом. Обидва ці аспекти вно­сять у форму, інші клітини залишають незаповненими. Цю заповнену форму наведено нижче, до неї додано відповідні примітки (див. рисунок А.1).

Рисунок А.1 — Заповнена форма для вибирання органа керування рівнем звуку

А.2 Проміжний вибір сімейств органів керування (розділ 6)

Значення а, b і с із форми для записів порівнюють зі значеннями в аналогічних колонках на рисунку 5 — для лінійних органів керування та на рисунку 6 — для поворотних органів керування.

Із зазначених рисунків вибирають ряди, в яких ступінь вимог досить близько збігається із вне­сеними у форму. У цьому прикладі це будуть ряди L19, L24, L25, R1, R30 та R32, показані в таб­лиці, наведеній на рисунку А.2.

Рисунок А.2 — Проміжний вибір сімейств органів керування

Усі ряди на рисунку А.2 дають змогу отримати високу точність і достатньо низький рівень швид­кості; на цій стадії вибору прийнятне будь-яке значення зусилля.

Після цього підбирають рухові характеристики. Для прикладу, наведеного на рисунку А.1, по­трібне переміщування в напрямках як «+», так «-». Відсутні обмеження для осей переміщення. Ос­кільки введена вимога, що переміщення не повинне бути дискретним, треба розглядати тільки ті сімей­ства, щоєу колонці «Безперервне переміщування».

Розгляд рисунку А.2 показує, що ряд R1 придатний для обертання в обох напрямках навколо осей X та Z. Сімейство органів керування під номером 30 прийнятне для цих вимог і для безперер­вного переміщування.

Детальніший розгляд показує, що ряд L19 прийнятний для переміщування в напрямку У+, але не прийнятний для У-. L24 прийнятний для У- та неприйнятний для У+. Обидва ці ряди ведуть до вибору сімейства 11 для безперервного переміщення. Таким чином, разом ці ряди показують, що сімейство під номером 11 відповідає критеріям вибору для обох напрямків відносно осі У.

Аналогічно ряди R30 та R32 разом узяті дають змогу здійснювати переміщування відносно осі Z в обох напрямках. їм відповідає сімейство 28 для безперервного переміщення.

Ряд L25 вилучають з подальшого розгляду, бо він не забезпечує необхідного рівня вимог.

Таким чином, складаємо прийнятний перелік сімейств: 11, 30, 28.

А.3 Визначання прийнятних типів органів керування (розділ 7)

Використовуючи рисунок 7, почергово розглядають кожне сімейство. Це дає змогу дослідити характеристики прийнятних сімейств і порівняти їх зі спеціальними вимогами (d, е, f, g, h, і) та за­хватними характеристиками (о, р, q), введеними до підсумкової таблиці (рисунок А.1).

Сімейство органів керування 11 містить лінійні повзунки, урухомлювані дотиком пальця.

Сімейство органів керування 30 містить обертові ручки, урухомлювані затисканням пальців.

Сімейство органів керування 28 містить невеликі колінчасті рукоятки, урухомлювані пальцями та допускають обертання більше ніж на півоберта.

Розгляд спеціальних вимог показує, що: