Страница 7: ДСТУ EN 894-3:2003. Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів і органів керування. Частина 3. Органи керування (61684)

Рисунок 7 — Визначання прийнятних типів органів керування

Етап 1 — Порівняння захватних характеристик

Використовують рисунок 7, вибираючи номери усіх сімейств органів керування, визначених на рисунках 5 та 6. Потім ці номера знаходять у першій колонці рисунку 7.

Якщо до форми (див. рисунок 2) занесені захватні характеристики, їх порівнюють із захватни­ми характеристиками кожного обраного сімейства органів керування.

Переходять до етапу 2 для тих сімейств органів керування, які мають сумісні захватні характе­ристики.

Етап 2 — Порівняння зі спеціальними вимогами

Спеціальні вимоги до виконання завдання для кожного типу органа керування з прийнятного сімей­ства органів керування порівнюють із характеристиками d, е, f, g, h, та і, наведеними на рисунку 7.

Якщо класифікація характеристик на рисунку 7 відповідає аналогічним спеціальним вимогам до виконання завдання, такий тип органа керування вважають прийнятним для подальшого розгля­дання.

Якщо класифікація характеристик на рисунку 7 не відповідає аналогічним спеціальним вимо­гам до виконання завдання, такий тип органа керування вважають неприйнятним.

Кожне можливе сімейство органа керування повинне бути оцінене почергово доти, доки не буде складений перелік можливих типів органів керування.

Якщо неможливо знайти відповідність між спеціальними вимогами до виконання завдання та характеристиками органа керування, необхідно переоцінити спеціальні вимоги або визначити, чи мож­на внести зміни у інші аспекти так, щоб успішно провести вибір типу органа керування.

Перевіряння впливу розміщення органа керування

Окремі класифікаціїхарактеристикорганів керування стосовно візуального контролювання (d) та випадкового урухомлення (f) позначено зірочкою. Класифікація цих характеристик, зокрема, за­лежить від конкретного розміщення ручного органа керування по відношенню до оператора. Для та­ких видів органів керування необхідно особливо ретельно розглядати їхнє розміщення. Погане роз­міщення буде означати, що класифікацію, наведену в таблиці, не можна втілити.

У разі появи сумнівів відносно прийнятності конкретного розміщення, треба провести експлуа­таційні випробовування.

Якщо неможливо задовольнити вимогу стосовно візуального контролювання (d), треба перш за все розглянути можливість додаткової зворотної інформації за допомогою марковання, індикаторів тощо.

Якщо після розглядання зазначених вище заходів жодного задовільного ручного органа керу­вання не обрано, треба переглянути завдання з точки зору розміщення.

Якщо обрано багато можливихтипів органів керування, рекомендовано визначити найважливі­шу вимогудо виконання завдання та після цього обрати той орган керування, який стосовно цієї вимоги має найвищий показник у класифікації.

8 ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ РУЧНИХ ОРГАНІВ КЕРУВАННЯ

Якщо помилка оператора у використовуванні ручного органа керування може призвести до трав­мування чи шкоди здоров’ю, важливо використати такі органи керування, що задовольняють реко­мендаціям, наведеним у цьому розділі. Рішення необхідно приймати на основі оцінювання ризику, проведеного згідно з EN 1050.

У розділі 5 ручні органи керування згруповано з точки зору виду впливання, необхідного для їхнього урухомлення: дотикання, затискання, охоплювання. Такусаму класифікацію використано нижче.

Рекомендовані мінімальні розміри ручних органів керування наведено у колонках Зта4 таблиці 3.

Розміри для впливання охопленням менше тих, що необхідні для прикладання людиною макси­мального зусилля.

Таблиця 3 — Рекомендовані мінімальні розміри ручних органів керування

Рекомендовані максимальні значення робочих зусиль для лінійних та необхідних крутних мо­ментів для поворотних ручних органів керування наведено у колонках 4та5 таблиці 4.

Таблиця 4 — Рекомендовані максимальні робочі зусилля/крутні моменти для ручних органів керування

Наведені значення ґрунтуються на оптимальних величинах зусиль для зручного користування. У цьому разі враховано вимоги частого чи безперервного використовування.

Примітка. Під час визначання зусилля чи крутного моменту необхідно враховувати швидкість, частоту викорис­товування та тривалість впливання (див. prEN 1005-3).

Коли необхідно уникати випадкового урухомлення, рекомендовано, щоб робоче зусилля не було менше 5Н. Однак опір урухомлення не є надійним способом для уникнення випадкового урухомлення, тому такий спосіб потрібно застосовувати тільки разом з іншими заходами, наприклад, використо­вуванням ковпаків, правильним розміщуванням, правильним вибором тощо.