---

Щоб визначити корисну ефективність за навантаження, відповідного ЗО % значення макси­мальної номінальної теплової потужності, виробник має вибір прямого або непрямого способу.

Перевіряють, щоб вимоги 4.2.8.2 було виконано.

Котел установлюють, як заявлено в 5.1.2.2 і забезпечують одним із еталонних газів (або ме- режним газом, що застосовано) для визначання корисної ефективності за максимальної номіналь­ної теплової потужності.

Протягом випробовування об’ємну витрату води підтримують постійною у межах ± 1 %, зва­жаючи на зміни температури і те, що насос працює безперервно.

Котел установлюють на випробовувальному стенді, зображеному на рисунках 1 або 2 (або будь-якій іншій випробовувальній установці, що надає як мінімум порівняні результати і однакові значення точності вимірювання).

Температуру зворотного потоку води в котлі підтримують постійною, з максимальним відхилом цієї температури ± 1 К під час вимірювання:

• (47 ± 1) °С — у разі стандартних котлів; і

• (37 ± 1) °С — у разі низькотемпературних котлів.

Якщо регулювальні пристрої котла не забезпечують роботу за умови досить низької темпе­ратури зворотного потоку води, випробовують за умови найнижчої температури зворотного потоку води, сумісної з керуванням котла.

Таймер кімнатного термостата встановлюють на робочий цикл 10 хв.

Час вимикання (ї₃) і робочий час Щ, f₂₁^та ^г) розраховують, як вказано в 5.8.2.3.2.

Значення температур беззупинно вимірюють безпосередньо на вході і виході потоку котла.

Вважають, що котел перебуває у стані теплової рівноваги, коли вимірюють ефективність трьох послідовних циклів, що об'єднують будь-які два результати з трьох, що не змінюються більше ніж на 0,5 %. У цьому випадку, результат дорівнює середньому значенню, як мінімум трьох послідовних вимірювальних циклів. Для будь-якого іншого випадку, середнє значення треба розраховувати як мінімум за десятьма послідовними циклами.

Вимірюють відповідну витрату газу і значення витрати води за повні цикли.

Ефективність визначають, використовуючи формулу в 5.8,1.

Дозволений відхил ± 2 %, за ЗО % номінальної теплової потужності. Для відхилу до ± 4 % необхідно здійснювати два вимірювання, одне з яких перевищує, а друге нижче на ЗО % номінальної теплової потужності. Ефективність, відповідну ЗО % визначають лінійною інтерполяцією.

Котел установлюють на випробовувальному стенді, зображеному на рисунках 1 або 2 (або будь-якій іншій випробовувальній установці, що надає як мінімум порівняні результати і однакові значення точності вимірювання).

Значення температури прямого і зворотного потоку і керування циклами і їхнім припиненням забезпечують регулювальними приладами котла. Температуру вимірюють беззупинно якнайближче до прямого і зворотного потоку води, коли через теплообмінник передається теплова потужність на рівні (ЗО ± 2) % максимальної номінальної теплової потужності.

Середня температура води повинна бути не менше, ніж температури, надані нижче:

• 50 °С — у разі стандартних котлів;

• 40 °С — у разі низькотемпературних котлів.

Якщо регулювальні пристрої котла не забезпечують роботу за умови досить низької темпе­ратури зворотного потоку води, випробовують за умови найнижчої температури зворотного потоку води, сумісної з керуванням котла.

Вважають, що котел перебуває у стані теплової рівноваги, коли вимірюють ефективність трьох послідовних циклів, що об’єднують будь-які два результати з трьох, що не змінюються більше ніж 0,5 %. У цьому випадку, результат дорівнює середньому значенню, як мінімум трьох послідов­них вимірювальних циклів. Для будь-якого іншого випадку, середнє значення треба розраховувати, як мінімум, за десятьма послідовними циклами.

Вимірюють відповідну витрату газу і значення витрати води за повні цикли.

Ефективність визначають, використовуючи формулу в 5.8.1.

Дозволений відхил ± 2 %, за ЗО % номінальної теплової потужності. Для відхилу до ± 4 % необхідно здійснювати два вимірювання, одне з яких перевищує і друге нижче на ЗО % номінальної теплової потужності. Ефективність, відповідну ЗО %, визначають лінійною інтерполяцією.

Випробовування 5.8.1, за номінальної теплової потужності повторюють за температури пря­мого і зворотного потоків, наведених у таблиці 5.

Таблиця 5 — Температура прямого і зворотного потоків за номінальної теплової потужності

Виміряне значення записують.

Якщо котел змонтовано з системою регулювання, установлюють зменшену витрату основного пальника, випробовування виконують за мінімальної теплової потужності, припустимого регулю­ванням за температури прямого і зворотного потоків, наведених у таблиці 6.

Таблиця 6 — Температура у кінці зворотного потоку за мінімальною регульованою витратою

Виміряне значення позначають т|₂.

Якщо котел змонтовано з системою регулювання, що забезпечує два значення зменшеної витрати основного пальника, у яких один режим має теплову потужність більшу на ЗО % за номінальну теплову потужність і інший режим повинен теплову потужність меншу на ЗО % за номінальну теплову потужність, то ефективність визначають, як відповідну двом потужностям.

Виміряними значеннями позначають:

т)₂₁ — для більшого значення теплової потужності;

Т]₂₂—для меншого значення теплової потужності.

Випробовувальний стенд наведено на рисунку 12.

Контури, що з’єднують різні частини установки, повинні бути теплоізольовані і якомога більш короткі. Втрати, властиві випробовувальному стенду, і теплову дію з боку насоса для різних витрат потоку, треба визначити на початку випробовування, для того, щоб їх можна було врахувати (див. додаток С).

Котел змонтовано з випробовувальним димоходом із найбільшим діаметром, як заявлено виробником у технічних настановах.

Температуру води котла установлюють на рівні температури, що перевищує на (ЗО ± 5) К тем­пературу навколишнього середовища для стандартних котлів або на (20 ± 5) К для низькотемпера­турних котлів. Подавання газу припиняють, додатковий насос (11) і насос котла, якщо є, вимкнені, і контур теплообмінника (12) закритий.

Насосом (5) випробовувальної установки за допомогою теплової частини електричного котла потік води регулюють так, щоб у стані теплової рівноваги було досягнуто різниці (ЗО ± 5) К між се­редньою температурою води і температурою навколишнього середовища для стандартних котлів або (20 ± 5) К для низькотемпературних котлів.

Протягом усього випробовування, відхил температури у приміщенні не повинен перевищувати 2 К за годину.

Потім фіксують:

• Р_т— електричну потужність, споживану допоміжним електричним котлом, розраховану для втрат випробовувальної установки і теплової дії з боку насоса (5), у кіловатах (кВт);

• Т— середню температуру води, що дорівнює середній температурі, вказаній двома дава­чами (2), визначають за умови зворотного і прямого потоку у випробовувальному котлі, в градусах Цельсія (°С);

• 7д— температуру навколишнього середовища під час випробовування, в градусах Цельсія (°С);

Втрати у навколишнє середовище P_s, за навколишньої температури 20 °С, наведені в кіло­ватах (кВт):

—

т-т_л

т-т_л

для стандартних котлів за середньої температури води 50 °С, і

— для низькотемпературних котлів температури за середньої водної температури 40 °С

Корисну ефективність для навантажування ЗО % максимальної номінальної теплової потужно­сті за середньої температури води 50 °С для стандартних котлів і 40 °С для низькотемпературних котлів, розраховують для регульованого циклу.

Використовують познаки таблиці 7.

Таблиця 7 — Познаки і величини, потрібні для розраховування корисної ефективності

за часткового навантажування

Ефективність розраховують відносно корисної енергії до енергії, що забезпечується газом протягом 10 хв циклу.

Залежно від засобів керування, можна визначити такі цикли, що відповідають формулам в таблиці 8:

1. постійна робота з Q₂ = 0,3 От (установлена зменшена витрата або модуляційна витрата);

2. повна витрата/контрольоване вимикання (одна зменшена витрата);

3. зменшена витрата/операція регульованого вимикання (одна або кілька зменшених ви­трат або модуляційних витрат, де мінімальна теплова потужність Q₂ > 0,3 Q-j) (або цикл 6, якщо конструкція здійснює розпалювання за повної витрати);

4. повна витрата/операція зі зменшеною витратою (одна або кілька зменшених витрат, де мінімальна теплова потужність Q₂ < 0,3 Q-,);

5. робота з двома зменшеними витратами (де Q₂₁ > 0,3 Q< і Q₂₂ < 0,3 Q-]);

6. повна витрата/зменшена витрата/операція регульоване вимикання (згідно з конструкцією, розпалювання здійснюється за Q-, для часу з однією або кількома зменшеними витратами або модуляційними витратами, де цикл охоплює регульоване вимикання (f₃ > 0); інакше застосо­вують наведений вище 4 цикл).

Ефективність розраховують, як вказано в таблиці 8Таблиця 8 — Обчислення корисної ефективності за часткового навантажування