---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

С

БЗ № 2-2009/85

ТАНЦІЇ ОЧИЩЕННЯ
СТІЧНИХ ВОД
Частина 7. Біологічні реактори
з закріпленою біоплівкою
(EN 12255-7:2002, IDT)

ДСТУ EN 12255-7:2008

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2015ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Інститут гідротехніки і меліорації НААН України, Технічний комітет стандартизації «Меліо­рація і водне господарство» (ТК 145)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Ромащенко, д-р техн, наук; Т. Сало, канд. с.-г. наук; П. Хоружий, д-р техн, наук; А. Чорнокозинський, канд. техн, наук (науковий керівник); С. Чор- нокозинський

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 22 грудня 2008 р. № 486 з 2010-01-01

З Національний стандарт ДСТУ EN 12255-7:2008 відповідає EN 12255-7:2002 Wastewater treatment plants — Part 7: Biological fixed-film reactors (Станції очищення стічних вод. Частина 7. Біологічні реак­тори з закріпленою біоплівкою) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В 1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом зали­шаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2015НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 12255-7:2002 Wastewater treatment plants — Part 7: Biological fixed-film reactors (Станції очищення стічних вод. Частина 7. Біологічні реактори з закріпленою біо- плівкою).

EN 12255-7:2002 розроблено Технічним комітетом CEN/TC 165 «Waste water engineering», секрета­ріат якого очолює DIN.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 145 «Меліорація і водне господарство».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• вилучено «Передмову», інформацію стосовно цього стандарту долучено до «Національного вступу»;

• слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, розділ «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» —оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України.

EN 12255 складається з таких частин із загальною назвою «Станції очищення стічних вод»:

Частина 1. Загальні принципи побудови

Частина 3. Попереднє обробляння

Частина 4. Первинне відстоювання

Частина 5. Процеси очищення стічних вод у ставках-відстійниках

Частина 6. Процеси очищення стічних вод активним мулом

Частина 7. Біологічні реактори із закріпленою біоплівкою

Частина 8. Обробляння та зберігання осадів

Частина 9. Контролювання запаху та вентилювання

Частина 10. Принципи безпеки

Частина 11. Загальна необхідна інформація

Частина 12. Керування процесом та автоматизація

Частина 13. Хімічне обробляння стічних вод методом осаджування/ флокуляції

Частина 14. Знезараження

Частина 15. Вимірювання переходу кисню в очищену воду в аераційному резервуарі споруд очи­щення активним мулом

Частина 16. Фільтрування через поруватий шар (механічна фільтрація)¹).

Примітка. Вимоги щодо встановлення насосних систем на станціях очищення стічних вод коротко розглянуто в частині 2 «Насосні установки на станціях очищення стічних вод» EN 752-6 «Зовнішні дренажні та каналізаційні системи будівель. Части­на 6. Установлення насосів».

EN 12255-6 та EN 12255-10, на які є посилання в цьому стандарті, прийнято в Україні як національні.

EN 752-6, EN 1085, EN 12255-1,EN 12255-11 не прийнято в Україні як національні стандарти.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті та які не прийнято як націо­нальні стандарти України, можна замовити в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ EN 12255-7:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАНЦІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

Частина 7. Біологічні реактори
з закріпленою біоплівкою

СТАНЦИИ ОЧИСТКИ СТОЧНЫХ вод

Часть 7. Биологические реакторы
с прикрепленной биопленкой

WASTEWATER TREATMENT PLANTS

Part 7. Biological fixed-film reactors

Чинний від 2010-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює принципи проектування та технічні вимоги щодо вторинного оброблян­ня стічних вод у біологічних реакторах з закріпленою біоплівкою на станціях очищення, для яких по­казник загальної чисельності жителів та еквівалента населення РТ становить більше ніж 50 (EN 1085).

Цей стандарт поширюється на станції очищення побутових та комунальних стічних вод.

Біологічні реактори з закріпленою біоплівкою складаються з біологічних краплинних фільтрів, обер­тових біоконтакторів, реакторів із зануреними носіями та біофільтрів.

Відмінності у способах очищення стічних вод у країнах Європи зумовили розроблення численних систем очищення стічних вод. У цьому стандарті наведено основні відомості про всі відомі системи. Цей стандарт не відображає специфіки всіх використовуваних систем.

Детальну інформацію про очищення стічних вод, що не ввійшла до цього стандарту, наведено в документах, перелік яких подано у «Бібліографії».

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті зазначено положення з інших стандартів через датовані й недатовані посилан­ня. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік стандартів подано ниж­че. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-якого з цих видань або перегляд їх стосуються цього стандарту тільки тоді, коли їх уведено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих по­силань треба користуватися останніми виданнями наведених документів (разом зі змінами).

EN 752-6 Drain and sewer systems outside buildings — Part 6: Pumping installations

EN 1085 Wastewater treatment— Vocabulary

EN 12255-1 Wastewater treatment plants — Part 1: General construction principles

EN 12255-6 Wastewater treatment plants — Part 6: Activated sludge processes

EN 12255-10 Wastewater treatment plants — Part 10: Safety principles

EN 12255-11 Wastewater treatment plants — Part 11: General data required.НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 752-6 Зовнішні дренажні та каналізаційні системи будівель. Частина 6. Установлення насос­них станцій

EN 1085 Станції очищення стічних вод. Словник термінів

EN 12255-1 Станції очищення стічних вод. Частина 1. Загальні принципи побудови

EN 12255-6 Станції очищення стічних вод. Частина 6. Процеси очищення стічних вод активним мулом

EN 12255-10 Станції очищення стічних вод. Частина 10. Принципи безпеки

EN 12255-11 Станції очищення стічних вод. Частина 11. Загальна необхідна інформація.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення позначених ними понять згідно з EN 1085, а також наведені нижче.

Об'єм стічних вод, що проходить крізь краплинний фільтр за один цикл прокачування або однора­зово надходить з дозувального резервуара

Поверхневий гідравлічний потік, поділений на кількість рукавів в обертовому розприскувачі та на кількість обертів за годину.

Примітка. Цей показник визначає гідравлічний напір, що спричинює вимивання з шару осаду

Упаковані в єдину систему підвішені інертні носії, які зазвичай мають ґратчасту структуру й ви­готовлені з пластику та занурені у потік, що дає змогу фіксувати на їх поверхні біологічно активні плівки, використовувані для очищування стічних вод.

Примітка. Очищена вода потребує прояснення.

4. ВИМОГИ

До біологічних реакторів з закріпленими плівками належать такі пристрої:

• краплинні фільтри;

• обертові біоконтактори;

• реактори із зануреними носіями;

• біофільтри.

Біологічні реактори з закріпленими плівками дають змогу обробляти такі типи вод:

• стічні води після первинного очищування;

• стічні води після видалення механічних домішок;

• стічні води після вторинного очищування.

У цих процесах використовувані у реакторах носії мають забезпечувати можливість збільшення кількості мікроорганізмів на біологічно активній плівці, які флокулюють та розкладають під впливом бактерій розчинені, колоїдні та завислі речовини у стічних водах.

Процес біологічного очищування відбувається в аеробних та/чи безкисневих чи анаеробних умо­вах, забезпечуючи безпосередній контакт очищуваних стічних вод з біоплівкою. Крупні тверді частин­ки, наявні у забруднених стічних водах, необхідно видалити до очищення.

• разі використання біофільтрів тверді частинки залишаються усередині реакторів.

У краплинних фільтрах стічні води розподіляються та просочуються через утримувачі фільтрів, безпосередньо контактуючи з біологічно активними плівками, що вирощуються на поверхні носіїв. Між утримувачами носіїв біологічно активних плівок має бути достатньо простору, щоб забезпечувати при- родну або примусову вентиляцію. Робочі умови мають забезпечувати розмноження крупніших найпро­стіших та безхребетних мікроорганізмів, так званих «вирощених організмів». Останні контролюють швидкість росту біологічно активної плівки та зменшують кількість надлишкового активного мулу. Для прояснення стічних вод, що надходять з фільтра, використовують вторинні відстійники.

Обертові біологічні контактори складаються з дисків або пакета носіїв активної маси, розташова­них уздовж стрижня та частково занурених у стічну воду.

Стрижень з дисками, на яких розміщується біологічно активна плівка, обертається, поперемінно занурюючи останню у воду та піддаючи дії повітря у процесі очищення. Потужність такого типу реак­торів підвищується за рахунок використання в системі поршневого режиму протікання стічних вод. Обер­тові біологічні контактори використовують як окремі стадії біологічного очищення, або як складник спо­руд, що передбачають зони первинного та вторинного очищування стічних вод. Конструкція станції очи­щення має забезпечити зручний доступ для видалення мулу.

У реакторах такого типу потік стічних вод рівномірно розподіляється через занурені в резервуар носії активної речовини. Повітря, необхідне для забезпечення аерації, подається за допомогою повітро­дувки безпосередньо з трубопроводу. Конструкція аераційної системи передбачає рівномірний пере­розподіл повітря серед усіх закріплених носіїв.

Денітрифікувальні реактори з зануреними носіями необхідно обладнувати системою контролювання за рівнем накопиченого мулу, що акумулюється у нижній частині носіїв або у просторі між носіями.

У реакторах із зануреними носіями, що мають відкриту конструкцію, промивання носіїв зворотним потоком води не передбачено, оскільки надлишковий мул видаляють з них за допомогою аерації. Зво­ротне промивання зазвичай виконують лише у випадках використовування гранульованих матеріалів.

Окиснення сполук вуглецю, нітрифікацію та денітрифікацію здійснюють окремо або на етапі біо­логічної фільтрації, як для завислих речовин.

Біофільтри проектують для висхідного і низхідного потоку стічних вод. Вони можуть передбачати відключення від роботи для зворотного промивання або працювати постійно з системою промивання. Носії активної маси можуть бути одно- чи багатошарові, обладнуватися обважнювачами чи бути ниж­че за рівень води.

• процесі проектування беруть до уваги такі чинники:

• характеристики вхідних стічних вод;

• потужність та фізичні розміри біологічних реакторів;

• запобігання виникненню «мертвих» зон та накопиченню шкідливих осадів у резервуарах/трубо- проводах;

• необхідність кількох виробничих ліній/ланок або інших технічних засобів для забезпечення рег­ламентованої якості очищених стічних вод, якщо одну чи більше з них буде вимкнено;

• площа поверхні, об’єм та глибина прояснювачів у разі їх використання;

• обробляння і призначення отриманого мулу;

• мінімізація втрат напору;

• вимірювання та керування процесом;

• технічні умови.

Детальнішу інформацію про кожнў з вимог наведено в EN 12255-1, EN 12255-6, EN 12255-10 та EN 12255-11.

4.3 Процеси очищення

Наведені нижче робочі характеристики визначають тип впроваджуваного способу очищення стічних вод:

• рівень об’ємних витрат забруднювачів [кг/(м³ • д)] (БСК₅, ХСК, NH₄-N або NO₃-N);

• рівень поверхневої маси забруднювачів [кг/(м² • д)] ( БСК₅, ХСК, NH₄-N або NO₃-N);

• питома поверхня носія [м²/м³];

• коефіцієнт рециркуляції;

• поверхнева швидкість завантаження [м³/(м² • год)];інтенсивність промивання [мм];

• часовий проміжок між зворотними промиваннями (для біофільтрів).

Примітка. Детальну інформацію можна знайти в документах, перелік яких наведено у «Бібліографії».