Страница 2: ДСТУ 4205:2003. Телевізійне та звукове мовлення й інтерактивні мультимедійні служби кабельні розподільчі системи (33927)

1. будинкова розподільча мережа {inhouse network)

Кабельна мережа, що звичайно розміщена усередині будівлі, до якої підключать розгалужу- вачі, абонентські відгалужувані та прохідні системні розетки

1. шум від системи запалювання {ignition noise)

Небажане випромінення електромагнітної енергії, переважно імпульсного характеру, що його спричиняє система запалювання автомобіля чи іншого пристрою

1. послаблення проникнення {building penetration loss)

Здатність будівель, в яких міститься кабельна мережа розподіляння телевізійних та мовленнєвих сигналів, послабляти електромагнітні поля поза будівлею чи подавляти випромінення електромагнітних полів із середини будівель

з

1. рівень (електромагнітного) збурення {disturbance ievel)

Рівень електромагнітного збурення в певному місці, яке є результатом внеску всіх джерел (збурення)

1. погіршення (характеристик) {degradation {of performance))

Небажане відхилення характеристик будь-якого пристрою, обладнання чи системи від таких, на які їх розраховано.

Примітка. Термін «погіршення» можна застосовувати до тимчасових погіршень чи сталих пошкоджень

1. абонентська лінія {subscriber’s feeder)

Лінія, що з’єднує абонентський відгалужувач з абонентською розеткою, або у разі її відсутності, безпосередньо з абонентським обладнанням.

Примітка. Абонентська лінія може містити фільтри та узгоджувальні трансформатори

1. абонентський шнур {receiver iead)

Кабель, що з’єднує абонентську розетку з абонентським обладнанням

1. зовнішня несприйнятливість, завадозахищеність {external immunity)

Здатність пристрою, обладнання або системи працювати без погіршення характеристик за наявності електромагнітних збурень, що проникають не через сигнальні вхідні контакти чи антену [1EV 161-03-07, модифіковане].

1. Скорочення

У стандарті використано такі скорочення:

АМАмплітудна модуляція {Amplitude Modulation, AM)

CATVСистема колективного телевізійного приймання {Community Antenna Television(network))

DSC{Distress, Safety and Calling)

Національна примітка

Абревіатура DSC позначає службу допомоги в разі біди і (або) небезпеки й відповідного виклику.

EMC Електромагнітна сумісність {Electromagnetic Compatibility, EMC),

ЕМЗЕлектромагнітна завада (Electromagnetic Interference, EMI)

EPIRBРадіомаяки, що позначають місце аварії (Emergency Position Indicating Radiobeacons)

ЧМЧастотна модуляція {Frequency Modulation, FM )

ILSСистема посадки за приладами {Instrument LandingSystem)

ITU-RСектор Радіозв’язку Міжнародного Союзу Електрозв’язку {International Telecommunication

Union - Radiocommunication)

MATVСистема приймання телебачення з колективноюантеною{Master Antenna Television)

РЧРадіочастота {Radio Frequency, RF)

SMATVСистема приймання супутникового телебачення з колективною антеною {Satellite Master

Antenna Television)

ТБТелебачення {Television, TV)

VORВсеспрямований радіомаяк діапазону дуже високих частот (VHF Omnidirectional Range).

4 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

Ці методи вимірювання описують процедуру для випробування кабельних мереж. Метою вимірювання є:

• рівень випромінення кабельної мережі;
• несприйнятливість кабельної мережі до напруженості зовнішніх полів (тобто тих, що їх випромінюють служби радіозв’язку та радіочастотні застосування).

Вимірювання стосуються основних параметрів та умов оточення, для оцінення випадків електромагнітної несумісності між кабельними мережами та іншим електричним та електронним обладнанням, мережами, обладнанням чи іншими кабельними мережами за призначеного режиму роботи цих кабельних мереж.

Примітка. Методика вимірювання для цифрових сигналів — на стадії розгляду.

1. Випромінення від кабельної мережі

Методи, що їх описано нижче, застосовні до вимірювання випромінення від кабельних мереж (тобто комбінації кабелів, обладнання та мереж).

Початкове випробовування кабельних мереж для визначення відповідності нормам можна проводити з підключеним термінальним обладнанням. Якщо норми перевищено, можна перевірити послідовно окремі частини мережі (тобто головні станції, зовнішній пристрій супутникового приймання, розподільчу мережу, розподільче обладнання поза мережними розетками та термінальне обладнання) для точного визначення, яка частина мережі не відповідає нормам.

Кількість випробовувальних частот треба обирати таким чином, щоб подати реальну картину випромінення для усього частотного діапазону та зробити можливим визначення максимального рівня випромінення та коректну інтерпретацію результатів.

Процедуру вимірювання напруженості поля застосовують, щоб отримати результати, які є достатньо точні та не потребують значних технічних ускладнень.

Вимірювання за методом заміщення застосовують для того, щоб отримати точніші значення рівня паразитної випромінюваної потужності будь-якою секцією мережі.

Метод заміщення згідно з 4.1.2 треба застосовувати, якщо виникли сумніви щодо дійсного випромінення кабельної мережі.

Максимально допустимі рівні випромінення подано в таблиці 1.

Випромінення від кабельної мережі може спричинятися такими причинами:

• погане чи несправне екранування пасивного обладнання (з’єднувачі, розгалужувачі, тощо);
• погане чи несправне екранування активного обладнання (підсилювачі, перетворювачі, тощо);
• погане чи несправне екранування розподільчих кабелів;
• надлишковий опір у заземленні вхідних з’єднувачів активного та пасивного обладнання:
• недостатнє ослаблення завади у колах живлення в обладнанні, що живиться від мережі;
• неправильний монтаж з’єднувачів та кабелів;
• пошкодження екранування кабелів та з’єднувачів.

1. Метод, базований на вимірюванні напруженості поля
2. Необхідне обладнання

Обладнання необхідне для вимірювання випромінення від мережі таке:

• аналізатор спектра (такий, що живиться від батареї) з цифровим пристроєм записування чи плотером.

Аналізатор спектра повинен мати робочий діапазон частот, який перекриває частоти роз- поділювані мережею з роздільною здатністю по частоті (смуга на проміжній частоті), що дорівнює 100 кГц, та з відповідною низькою швидкістю розгортання:

• відкалібрована антена.

Для зменшення обсягу вимірювання строго рекомендують використовувати дуже широкосмугову антену. Рекомендовано також використовувати направлену антену для вимірювання на кожному боці вулиці незалежно одна від одної. Хорошим варіантом є, наприклад, ло- гоперіодична антена, що має діапазон частот від 80 МГц до 950 МГц.

• відкалібрований підсилювач з низьким рівнем власних шумів, що має потрібний частотний діапазон;
• кабель зниження антени з відомою залежністю затухання від частоти;
• відповідний автомобіль, для переміщення вищезазначеного обладнання з широкосмуговою антеною встановленою на верхівці та орієнтованою так, щоб отримати максимальний рівень прийнятого сигналу перпендикулярно'до напрямку руху.

1. Процедура вимірювання

Антену треба підключити до входу аналізатора спектра через підсилювач з низьким рівнем власних шумів, у разі потреби, за допомогою узгодженого та зекранованого коаксіального кабелю.

Перед початком вимірювання треба виконати калібрування (див. 4.1.1.3), для отримання граничної кривої, що відповідає значенням граничної напруженості поля (див. 5.1). Потім треба почати вимірювання на першій вулиці, слідуючи по центральній лінії смуги, яка розташована ближче до будівель, в яких розміщено мережу.

Важливо, вести автомобіль повільно вздовж вулиці відповідно до роботи аналізатора спектра, щоб отримати чітку картину на екрані аналізатора спектра.

Спочатку треба визначити частоти та напруженості полів місцевих передавачів, так щоб їх можна було вилучити з результатів вимірювання.

Якщо одна чи більше носійних частот перевищують граничну лінію, автомобіль зупиняють й оператор перевіряє цю частоту(-и).

Якщо одна чи більше носійних частот, рівні яких перевищують граничну криву, випромінюються з мережі, оператор має записати покази аналізатора спектра й зазначити це місце на карті міста для подальшого ремонту. Після ремонту напруженість поля треба виміряти знову.

Через направленість антени автомобіль треба провести вздовж кожної вулиці двічі, для обстеження обох боків.

1. Процедура калібрування

У разі застосовування відкаліброваної широкосмугової антени, треба отримати граничну лінію для кожної частоти обчисленням, використовуючи коефіцієнт перетворення антени, зазначений виробником, за формулою:

Ul= Еі-(к^+Ас).(1)

де Ui — рівень, що відповідає дозволеній межі, дБмкВ;

El — допустима межа напруженості поля для відповідної частоти, дБмкВ/м;

/сд — коефіцієнт перетворення антени, дБ;

Ас — затухання в кабелі між антеною та аналізатором спектра, дБ.

Якщо допустима межа напруженості поля має дуже мале значення, то між антеною та аналізатором спектра треба включити підсилювач із низьким рівнем власних шумів.

У цьому разі формула має вигляд:

Ul= Ei-{k;, + Ac) + G,.(2)

де G — є коефіцієнт підсилення підсилювача з низьким рівнем власних шумів, дБ. Національна примітка

Як випливає із формул (1) і (2), /Сд та Ас. Щ° входять до них, прийнято такими;

де £—напруженістьполя,щоП приймає антена, мкВ/м;

U2 — амплітуда сигналу відповідно на вході й на виході кабелю, мкВ.

4А.2 Метод заміщення

Для отримання точніших результатів вимірювання еквівалентної випромінюваної потужності, що її згенеровано мережею, тобто коли точність, отримана в попередньому вимірюванні, була не-І

достатньою, застосовують метод заміщування.

1. Обладнання

Обладнання, необхідне для вимірювання випромінення від мережі, таке:

• селективний вимірювальний приймач з відповідною чутливістю та робочим частотним діапазоном;
• широкосмугова антена для частотного діапазону від ЗО МГц до 950 МГц та логоперіодична антена для частотного діапазону від 950 МГц до 3000 МГц;
• генератор сигналу з відповідним робочим частотним діапазоном та вихідної потужністю;
• передавальна антена з коефіцієнтом направленості, щонайменше, 10 дБ та відомим коефіцієнтом підсилення;
• атенюатор, що його підключають до вхідного з'єднувача передавальної антени;
• відповідні вимірювальні кабелі;
• відповідне установочне обладнання, що дає змогу регулювати висоту та поляризацію антени (наприклад телескопічна щогла).

1. Процедура вимірювання

Спочатку треба виміряти максимальне випромінення мережі в досліджуваному напрямку на відповідній відстані з використовуванням широкосмугової приймальної антені і вимірювального приймача (аналізатора спектра), змінюючи висоту і поляризацію антени для одержання максимального показу.

Максимальні виміряні величини й частоти, що їм відповідають, треба записати (рівень аі).

Потім кабельну розподільчу мережу (мережу в цілому, чи її частину) заміняють передавальною антеною, що живиться від відкаліброваного генератора сигналу. Антена повинна мати коефіцієнт зворотного випромінення, щонайменше, 10 дБ, щоб звести до мінімуму ефект віддзеркалення від будинку.

Б усіх випадках потрібен атенюатор, підключений до заземлення антени, щоб уникнути будь- якої неузгодженості. Передавальну антену треба встановити перед стіною будівлі на місці передбачуваного джерела максимального випромінення.

Щоб звести до мінімуму інші небажані віддзеркалення, генератор сигналу спочатку треба встановити на рівень Psgz, тзк щоб на вимірювальному приймачі можна було б отримати зручні для зчитування покази (наприклад, рівень а^. Рівень Psg2 треба зафіксувати.

Потім положення (висоту і поляризацію) передавальної антени треба змінити для того, щоб отримати максимальний показ вимірювального приймача (рівень аг).

У цьому положенні передавальну антену треба зафіксувати. Потім рівень генератора радіочастотного сигналу треба змінювати до одержання того самого рівня а-і на вимірювальному приймачі (PsGl)-

Потужність збурення можна обчислити за формулою:

Р = PsGi “Ас-Ах + Сд,(3)

де Р — випромінювана енергія мережі відносно напівхвильового вібратора, дБпБт;

PsG^ — наявна вихідна потужність генератора сигналу, дБпБт;

Ас — затухання в кабелі, дБ;

Aj — затухання атенюатора, дБ;

6д — підсилення передавальної антени, відносно напівхвильового вібратора, дБ.

Максимальна потужність збурення повинна відповідати вимогам, наведеним у 5.1.

Такий метод вимірювання запобігає впливу на результати вимірювання віддзеркалення від землі з достатньою точністю.

1. Несприйнятливість кабельних мереж до завад

Завада може надходити в обладнання кабельної мережі через:

• погане чи несправне екранування пасивного обладнання (з’єднувачів, розгалужувачів тощо);
• погане чи несправне екранування активного обладнання (підсилювачі, перетворювачі тощо);
• погане чи несправне екранування розподільних кабелів від наведених напруг;
• погане чи несправне екранування розподільних кабелів від наведених струмів;
• надлишковий опір у заземленнях вхідних терміналів активного та пасивного обладнання;
• недостатнє подавления завади, що надходить через мережу живлення, для обладнання, що живиться від мережі;
• неправильне монтування з’єднувачів та кабелів;
• несправність екранування кабелів чи з’єднувачів.

Бідношення (носійне коливання)/завада, коли заваду спричинено зовнішнім полем на будь- якому виході абонента треба вимірювати за допомогою відповідного вимірювального приймача чи аналізатора спектра. Результати мають відповідати нормам, наведеним у 5.2.

1. Процедура вимірювання за наявності місцевого передавача збурення високої потужності