Страница 3: ДСТУ 3573-97. Система ТЕЛЕТЕКСТ. Метод кодування інформації (61650)

Байти даних з шостого по 37 пакетів з номерами від Y=1 до У=16 використовують як два слова байта даних. Кожний байт містить сім активних бітів і один біт перевірки на парність. Розташування слів даних у пакеті та номер пакету визначають номер сторінки. Перше слово даних пакету з номером Y=1 відповідає сторінці 00. Послідовність слів даних розподілено рівномірно в усіх пакетах, а останнє слово даних у пакеті з номером Y=16 відповідає сторінці FE.

Заключне слово даних у пакеті з номером Y=16 є індикатором продовження, який спочатку пере­дають молодшим значущим бітом, а потім збільшують на одиницю з кожною зміною змісту сторінки.

14 біт даних, починаючи з молодшого значущого біта, розташовані в такій послідовності:

• номер поточної сторінки, що містить 13 біт адреси сторінки. Максимальний номер сторінки 8 190. Сторінок з нульовою адресою для включення в цю службу не існує. Але сторінки з такою адресою можуть передаватися для інших застосувань. Коли встановлено шістнадцятковий код номеру сторінки 0001, то буде включено тільки один варіант сторінки з цією адресою, яка має субкод 0000. Коли вста­новлено шістнадцятковий код номеру сторінки 0002, то можливі два варіанти сторінок з субкодами 0001 та 0002. Послідовне змінювання шістнадцяткового коду адреси сторінки до значення 1FFF за­безпечує 8 190 варіантів сторінок. Встановлення шістнадцяткового коду 1FFF зарезервоване;

• прапорець розподілу пам'яті. Якщо його встановлено в нуль, то сторінки мають риси, прита­манні мультиплікації та динамічним ефектам. У пам’яті не фіксується послідовність сторінок, а фіксується тільки поточна сторінка. Якщо прапорець розподілу пам’яті встановлено в одиницю, то па­м'ять може бути зарезервовано для оптимального доступу користувача.

5.3 Дані служби мовлення

Для передавання коду призначення використовують шостий байт, який складається з чотирьох бітів даних та чотирьох перевіркових бітів коду Гемінга. Перший біт даних, установлений в нуль, при­значає функцію мультиплексування з повним колірним відеосигналом. Перший біт даних, установле­ний в одиницю, призначає функцію немультиплексування з повним колірним відеосигналом. Другий, третій та четвертий біти даних, установлені в нуль, призначають такі функції:

— початкова сторінка телетексту для запам'ятовування в декодері без участі користувача. Пере­давання такої сторінки здійснюють за допомогою байтів з сьомого по 12, формат і функції яких наве­дено в таблиці 8.

Якщо індивідуальний номер сторінки чітко не визначено, передається номер сторінки FF. Якщо індивідуальний субкод сторінки чітко не визначено, передається субкод сторінки 3F7F. Код FF3F7F означає, що сторінку не визначено;Таблиця 8 — Формат і функції байтів з сьомого по 12

• ідентифікація мережі. Для однозначного визначання мережі постійно призначеним кодом ви­користовують байти 13 та 14;

• код поправки часу. Поправку між місцевим часом та скоординованим універсальним часом, з точністю до півгодини, визначає байт 15. На захід від Грінвічу поправка — від’ємна. Розташування коду поправки часу в пакеті наведено на рисунку 5;

• модифікована юліанська дата (МЮД), яку визначає п’ятизначне число, передаване байтами з 16 по 18. МЮД збільшується на одиницю щоденно опівночі за скоординованим універсальним часом, опорною точкою є 31 січня 1982 року, МЮД = 45 000. Розташування коду МЮД у пакеті наведено на рисунку 5,

• скоординований універсальний час, який визначається шістнадцятковим числом, передава­ним байтами з 19 по 21. Його передавання пов'язане з кожною наступною секундою. Розташування коду скоординованого універсального часу в пакеті наведено на рисунку 5;

• перша коротка позначка поточної передаваної програми, яку визначають 16 біт, передавані байтами 22 і 23;

• друга коротка позначка поточної передаваної програми, яку визначають 16 біт, передавані байтами 24 і 25.

Для передавання даних про статус відображення використовують групу байтів з 26 по останній байт пакета. Ця група байтів закодована кодом з перевіркою на парність для знаків з основної кодової таблиці та для знаків, які є загальними для різних операцій.

5.3.4 У разі передавання пакету формату 2, якщо пакет формату 1 також присутній у даній передачі, дані в байтах з сьомого по 12 та з 26 до кінця пакету повинні бути однакові для обох пакетів. Початкову сторінку та дані про статус відображення передають як у 5.3.3.

Код призначення передають шостим байтом пакету формату 2, який складається з чотирьох бітів даних та чотирьох перебіркових бітів коду Гемінга. Перший біт даних, установлений в нуль, при­значає функцію мультиплексування з повним колірним відеосигналом. Перший біт даних, установле­ний в одиницю, призначає функцію немультиплексування з повним колірним відеосигналом, як у 5.3.3. Другий біт, установлений в одиницю, і третій та четвертий біти, встановлені в нуль, признача­ють такі функції:

— позначка каналів, прапорець зміни позначки та прапорець готовності до запису, передавані за допомогою байта 13, що складається з чотирьох бітів даних і чотирьох перевіркових бітів коду Гемінга.

Перший і другий біти — це позначка ідентифікатора каналу даних, яка показує, до якого з чоти­рьох паралельних каналів даних застосовують зв’язану позначку.

Установлення третього біта прапорця зміни позначки в одиницю вказує, що зв’язана позначка не належить до поточної телевізійної програми, а призначена для зміни позначки пам’яті у відеомагніто- фонах. Це забезпечує метод позначання того, що програма передачі, яка закінчується в даному каналі, буде перенесена до іншого каналу (можливо після деякого переривання). Вона також може за­безпечувати нову позначку для програми, яка була відкладена по закінченні часового вікна, що відпо­відає першій позначці.

Четвертий біт — прапорець готовності до запису — вказує на «чекання» магнітофона. Встанов­лення цього біта в одиницю означає, що програма, якої стосується ця позначка, готова до запису, але ще не почалась. Програма починається в момент перевстановлення цього біта з одиниці в нуль;

— стан керування програмою, різновидність звукового каналу та індикація режиму контролю пе­редавання програм, дані про які передають з використанням байта 14, що містить чотири біти даних та чотири перевіркових біти коду Гемінга. Функції перших двох бітів наведено в таблиці 9.

Третій біт визначає режим контролю передавання програм. Якщо його встановлено в одиницю, то це вказує на те, що позначка кінця передавання програми чітко збігається з кінцем програми або мають безпосередню дію службові коди. Встановлення цього біта в нуль вказує на те, що записуван-ДСТУ 3573—97

(4) (4) (4) (4) (4) (4)

Номери байтів 13 14 15

з 16 по 18

з 19 по 21

22 23 24 25 з 26 по 40

Примітка. Кожний 4-бітний номер збільшується на одиницю з кожним періодом передавання Пари 4-бітних номерів подаються у вигляді байтів. У дужках вказана довжина блоку в байтах

Рисунок 5 — Формат 1 пакету службових данихня повинно бути продовжено на ЗО с, якщо немає додаткового передавання (і замінюється іншою чин­ною позначкою), або що дія службових кодів затримується на ЗО с;

•— ідентифікація програми, дані про яку передають байтами з 15 по 23, що містять біти даних з першого по 36. Кожний з байтів містить чотири біти даних і чотири перебіркових біти коду Гемінга.

Дані ідентифікації країни передають за допомогою семи бітів даних. Біти з першого по четвертий визначають рядок у кодовій таблиці, наведеній на рисунку 6, а біти даних з 27 по ЗО визначають стов­пець цієї таблиці.

Таблиця 9 — функції перших двох бітів байта 14