1. Розсіяне світло

Під час випробовування, згідно з положенням 4 EN 167, на референтній точці знижений світловий коефіцієнт фільтрів у новому стані, тобто під час розміщування на ринку, не повинен перевищувати величину 0,65 (кд/м2)/лк.

  1. Якість матеріалу і поверхні

У разі розгляду неозброєним оком — без збільшення чи з коригувальними лінзами, за потреби, з відстані ЗО см перед яскравою/темною границею, крім периферійної ділянки шириною 5 мм, сонце­захисні фільтри не повинні мати дефектів матеріалу або технічних дефектів на ділянці діаметром ЗО мм навколо референтної точки, які можуть погіршувати зір, наприклад наявність пухирців, под­ряпин, включень темних плям, вищерблювань, слідів маркування пресформи, надрізів, загострень, кульок, водяних цяточок, дрібних цяточок, газових включень, осколків, тріщинок, дефектів від поліру­вання або хвилеподібних перекручувань. Одиничні дефекти поза цією ділянкою допустимі (див. 6.4).

  1. Міцність конструкцій

    1. Мінімальна міцність

Під час випробовування згідно з 6.5.1 жодного з дефектів, описаних у 7.1.4.1. EN 166, непо­винно бути на сонцезахисних фільтрах.

  1. Крихкість світлофільтрів: Окуляр вважають ламким, якщо він ламається по всій товщині на два чи більше шматочки, чи якщо більше ніж 5 мг матеріалу для світлофільтрів відколюється від поверхні від одного удару кулькою, чи якщо кулька проходить через окуляр.

  2. Деформація світлофільтрів: Світлофільтр вважають деформованим, якщо залишається слід на протилежній стороні білого паперу.

  1. Світлофільтри з підвищеним ступенем міцності (технічні умови на вибір)

Під час випробовування згідно з 6.5.2 сонцезахисні окуляри не повинні бути ламкими. Якщо таких вимог дотримано, випробування згідно з 6.5.1 не потрібні.

  1. Додаткові вимоги (технічні умови на вибір)

У разі, якщо заявляють високі рівні стійкості до ударів, сонцезахисні фільтри мають відпові­дати відповідним вимогам EN 166.

  1. Стійкість до випромінювання

Після опромінення, як описано в 6.6, відносні зміни в пропусканні світла мають бути нижче ніж ± 5% — для фільтрів категорії 0, менше ніж ± 10 % — для фільтрів категорії 1 і менше ± 20 % — для фільтрів усіх інших категорій.

Після опромінення

  • розсіяне світло не повинне перевищувати граничну величину 0,65 (кд/м2)/лк

т0

  • і для кольорових фільтрів — буде становити > 1,25.

^1

  1. Запалення

Під час випробовування, як описано в 6.7, сонцезахисні фільтри не повинні запалюватися чи продовжувати світитись після видалення сталевого електрода.

  1. ВИМОГИ ДО ЦІЛКОМ ЗМОНТОВАНИХ

СОНЦЕЗАХИСНИХ ОКУЛЯРІВ

(ОПРАВА З ФІЛЬТРАМИ)

У цьому розділі визначено мінімальні вимоги до цілком змонтованих сонцезахисних окулярів (оправа з фільтрами), що стосуються продукції, готової для продажу населенню.

  1. Загальна конструкція

Сонцезахисні окуляри не повинні мати опуклостей, гострих країв чи інших дефектів, що мо­жуть спричинити дискомфорт або травму під час використовування.

  1. Технічні вимоги

    1. Мінімальна міцність

Під час випробовування згідно з 6.9 оправа з установленими фільтрами не повинна:

  1. бути ламкою в жодній точці;

  2. бути постійно деформованою щодо оригінального положення на більше ніж ± 2 % від відстані між опорними точками оправи;

  3. фільтр не повинен відставати від оправи.

  1. Посилена міцність (технічні умови на вибір)

Під час випробовування, як описано в 6.5.2, сонцезахисні окуляри не повинні бути ламкими.

  1. Додаткові вимоги (технічні умови на вибір)

У разі, якщо висунуто вищі вимоги до стійкості до ударів, сонцезахисні окуляри повинні відпо­відати вимогам EN 166.

  1. Займистість

Якщо сонцезахисні окуляри випробовують відповідно до 6.7, не повинно виникати горіння після видалення використовуваного електрода.

  1. Матеріали для виробляння цілком змонтованих сонцезахисних окулярів

Виробник не повинен використовувати матеріал для оправи, якщо відомо, що він може спри­чиняти подразнення, токсичну реакцію чи інші ушкодження під час використовування, контакту зі шкірою за нормального стану здоров’я.

Примітка. Реакції можуть виникати за дуже сильного тиску, у разі подразнення хімічними речовинами або алергії. Нечасті або відмінні реакції можуть виникати у разі використання будь-якого матеріалу і указувати на необхідність уникати використання особливих оправ.

  1. ТЕСТУВАННЯ

Це положення уточнює методи тестування сонцезахисних окулярів і сонцезахисних фільтрів загального використання. Альтернативні методи тестування також можна використовувати, якщо їх показано як еквівалентні.

  1. Пропускання світла

Треба використовувати такі методи випробовування для визначення пропускання світла, які мають рівень довіри 95 %, а допустимі відхилення менші або рівні тим, що наведено в таблиці 4.

Таблиця 4 — Допустимі відхилення під час вимірювання пропускання світла за довірчого рівня 95 %

Значення коефіцієнта пропускання

Допустиме відхилення

від %

більше %

%

100

17.8

± 5

17,8

0,44

± 10

0,44

0,023

± 15



  1. Пропускання і тип фільтра

    1. Коефіцієнт пропускання світла

Щоб визначити коефіцієнт пропускання світла, потрібно використовувати стандартний освітлю­вач D65 зі стандартним спектральним розподілом світла 2° для стандартного спостерігача СІЕ 1931, згідно з ISO/CIE 10526. Спектральний розподіл стандартного освітлювача D65 і величини стан­дартного спектра колориметричного 2° стандартного спостерігача СІЕ 1931, згідно з ISO/CIE 10526, по­винні відповідати наведеним у додатку В. Лінійна інтерполяція цих показників для відстаней менше ніж 10 нм є допустимою.

  1. Пропускання інфрачервоного світла

Пропускання інфрачервоного світла Tsir треба розраховувати за показниками спектрального пропускання, використовуючи сонячне спектральне опромінення, як наведено в додатку D.

  1. Пропускання УФ-світла

Під час розраховування пропускання сонячного світла tsuva в діапазоні УФ-А від 315 нм до 380 нм або пропускання сонячного світла tsuvb у діапазоні УФ-В від 280 нм до 315 нм ширина кроку не повинна перевищувати 5 нм і треба використовувати вагові функції, наведені в додатку С.

  1. Загальні вимоги до пропускання світла

    1. Однорідність пропускання світла

Для вимірювання варто використовувати поле з максимальним діаметром 5 мм. Вимірювання потрібно проводити з пучком світла, спрямованим паралельно до візуальної осі у вимірюваній області, згідно з 4.1.2.1, навколо референтної точки.

  1. Розпізнавання світлових сигналів

Розраховуючи величини Q за спектральних вимірювань, варто використовувати величини, зазначені в Додатку В. Лінійну інтерполяцію цих величин для кроків менше 10 нм дозволено.

  1. Особливі вимоги до пропускання світла

Таких вимог до вимірювання треба дотримуватися для фільтрів з особливими властивостями.

  1. Кольорові сонцезахисні фільтри

Якщо виробник окулярів не пропонує іншу процедуру одержування згасного стану в інфор­мації, яку додають до товару, кольорові фільтри потрібно кондиціювати за такою процедурою.

Зберігати зразки в темряві за температури (65 ± 5) °С впродовж (2 ± 0,2) год. Потім зберігати в темряві за температури (23 ± 5) °С не менше 12 год.

Примітка. Більшість матеріалів для кольорових лінз відповідають нормальному кімнатному освітленню, тому усі вимірю­вання треба проводити за відсутності стороннього світла.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ! Потрібно бути обережним, щоб переконатися, що випромінювання, яке використовують під час вимірювання, не спричиняло потемніння або просвітління зразка.

Для того, щоб протестувати варіабельність пропускання світла, треба використовувати дже­рело, яке моделює денне світло. Воно має перебувати якнайближче до спектрального розподілу со­нячного випромінювання повітряної маси т = 2 (P.Moon, Journal of the Franklin Institute, Vol. 230 (1940), pp 583—617) за освітлення (50 000 ± 3 000) лк, відповідно до величин, наведених у таблиці 5.

Див. також СІЕ 85:1989, таблицю 6 для спектрального розподілу сонячного випромінювання. Обидва методи наведено в положеннях 6.1.3.1.1 і 6.1.3.1.2 як приклади.

Температуру поверхні фільтра потрібно підтримувати в межах ± 1 °С від необхідної темпера­тури (див. таблицю 5).

Примітка. Кондицірнування можна проводити на водяній бані. Однак оскільки у разі занурення зразка зменшується відби­ваність поверхні, тим самим підсилюється вимірюване пропускання світла щодо показників пропускання, які треба вимірювати в повітрі, обумовлені рівні пропускання, використовувані у разі занурення у воду, мають потребу в кореляції, щоб одержати екві­валентні показники для повітря. Калібрувати устатковання можна, використовуючи зразок, який тестують, у разі відхилення рефракційного індексу не більше ніж на + 0,01 від рефракційного індексу зразка.

Якщо використовують водяну баню, зразки не можна занурювати у воду більше ніж на ЗО хв, для того, щоб уникнути модифікації кольорових характеристик через реакцію лінз із водою.

Величини пропускання світла кольорових фільтрів визначено у розділі 3, а для особливих умов застосування їх визначено в А.З і таблиці 5.

Таблиця 5 — Умови вимірювання для різних величин пропускання світла

Величина світлового пропускання (див. розділ 3)

Температура поверхні випробовуваного зразка, °С

Освітлення поверхні зразка, лк

т0

23 ± 1

0 (світлий стан)

Т|

23 ± 1

50000 ± 3000


5 ± 1

50000 ± 3000


35 ± 1

50000 ± 3000

та

23 ± 1

15000 ± 750

Примітка. ЦІ умови вимірювання також рекомендовано для додаткової інформації, такої як константа часу для прикладу (зразка).



Вимог, викладених в 4.1.1, 4.1.2 і 4.1.3, потрібно дотримуватись для згасного стану і після опромінення впродовж 15 хв.

  1. Метод наближеної відповідності спектрального розподілу сонячного випромі­нювання для повітряної маси т = 2 у разі використання однієї лампи.

Використовуйте ксенонову дугову лампу високого тиску без озону, теплопоглинальний фільтр і урізаний фільтр, як показано на рисунку 1.

У продажу є прилад ORIEL Air Mass 21> для моделювання сонячного випромінювання.

Примітка. Використання дзеркала чи лінзи в оптичній системі для опромінення кольорових зразків може змінити спект­ральний розподіл ксенонової лампи.

n ORIEL Air mass 2 є приклад прийнятного товару, що є на ринку. Дану інформацію наведено для зручності користувачів даного стандарту і це не означає підтримку цього товару комісією CEN.

Ь)


a) ►




а) Довжина хвилі в нм b> Спектральне пропускання

Рисунок 1 — Спектральне пропускання світла у разі комбінації теплопоглинального
й зрізаного фільтрів для вимірювання кольорових стекол

Таку криву пропускання світла можна одержати, використовуючи, наприклад теплопоглиналь­ний фільтр Schott KG 22) товщиною 3 мм чи фільтр Pittsburg 20432) 2 мм товщиною і прозоре біле кронглас скло, наприклад В 2702) товщиною 5 мм.

  1. Метод наближеної відповідності спектрального розподілу сонячного випромі­нювання для повітряної маси т = 2 з використанням 2 ламп

Для того, щоб наблизити до спектра розподілу сонячного випромінювання для повітряної маси m = 2, використовуйте 2 ксенонові дугові лампи високого тиску без озону. Випромінювання від 2 ламп стає суперпозиційним за допомогою дзеркала, що самопроектується. У разі використання інших фільтрів перед 2 лампами спектр випромінювання може більше відповідати сонячному, ніж за однієї лампи.

У принципі можна використовувати більше 2 ламп для того, щоб наближати сонячний спектр у відповідних спектральних границях.

  1. Поляризовані сонцезахисні фільтри

Показники пропускання світла у разі поляризації сонцезахисних фільтрів треба визначати, використовуючи неполяризоване світло, чи розраховувати як середні рівні показників пропускання, що визначаються для двох взаємно перпендикулярних орієнтирів поляризованого поля фільтра.

Відношення показників пропускання світла паралельно чи перпендикулярно площині поляри­зації і його визначають випромінюванням, рівнобіжним і перпендикулярним до площини поляри­зації світла.

Щоб визначити площину поляризації, потрібно використовувати поляризатор відомої проекції поляризації світлової доріжки, тобто метод, наведений у 6.1.3.2.1 і 6.1.3.2.2.