---

Усі характеристики, зазначені в розділі 4, повинні бути підтверджені за допомогою попередніх випробовувань.

Постачальник повинен впровадити систему виробничого контролю продукції (ВКП) на підприємстві-виробнику, підтримувати функціювання цієї системи й забезпечити ведення документації, що стосується контролю якості, для того, щоб робочі характеристики поставленої продукції відповідали заданим характеристикам.

Система виробничого контролю продукції (ВКП) містить процедури поточного контролю й процедури регулярних перевірянь і випробовувань, за результатами яких оцінюють придатність вихідних матеріалів або деталей, виробничого устаткування, технологічного процесу та готової продукції. Процес контролювання повинен бути розділений на досить прості операції, що забезпечують прийняття рішень про відповідність або невідповідність продукції стандартним вимогам і можливість виявити дефекти на самому ранньому етапі виробничого процесу.

Передбачено, що система виробничого контролю продукції (ВКП), що відповідає вимогам відповідних розділів стандарту EN ISO 9000 та у якій враховано спеціальні вимоги цього стандарту, задовольняє вищевикладені вимоги.

Необхідно забезпечити реєстрацію результатів перевірянь, випробовувань та оцінок, відповідно до яких потрібні певні дії, а також реєстрацію дій, виконуваних на підставі зазначених результатів. Необхідно реєструвати також заходи, що застосовують у випадках, коли контрольовані параметри або характеристики продукції не відповідають заданим вимогам.

Процедура виробничого контролю продукції повинна бути викладена в положенні із системи контролю якості, що повинна бути доступною для ознайомлення.

Постачальник повинен проводити випробовування продукції та реєструвати результати таких випробувань, як частину програми виробничого контролю продукції. Зареєстровані дані повинні бути доступні для ознайомлення.

ДОДАТОК А
(обов'язковий)
УМОВИ ВИПРОБОВУВАНЬ

Випробовування проводять за температури (20 ± 10) °С, крім випадків, коли за умовами випробовувань потрібна інша температура. Перед випробовуваннями проводять візуальне оглядання на відсутність очевидних дефектів.

Примітка. Під час випробовування для підтвердження типу спринклерів необхідно використовувати програму випробо­вувань, показану на рисунку А.1.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)
ВИПРОБОВУВАННЯ З ВИЗНАЧАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ СПРАЦЮВАННЯ СПРИНКЛЕРІВ ІЗ ЛЕГКОПЛАВКИМ ЗАМКОМ І
СПРИНКЛЕРІВ ЗІ СКЛЯНОЮ КОЛБОЮ

Примітка. Див. 4.4.

Примітка. Приклад типової ванни наведено на рисунку В.1

Випробовуванням піддають 30 спринклерів зі скляними колбами або 30 спринклерів із легкоплавкими замками.

Спринклери зі скляними колбами або легкоплавкими замками нагрівають

у ванні з рідиною від температури (20 ± 5) °С до проміжної температури, що на 20+Q °С нижче за їх номінальну температуру спрацювання. Швидкість зростання температури не повинна перевищувати 20 °С хв-1. Підтримують проміжну температуру протягом 10+о хв. Потім підвищують температуру зі швидкістю (0,5 ± 0,1) °С хв_1, доки спринклери не спрацюють або до температури, що на 2 °С вище верхньої робочої межі.

Визначають номінальну температуру спрацювання за допомогою приладу для вимірювання температури, що має точність ± 0,25 % від номінального значення показника.

Спринклери розташовують у вертикальному положенні і повністю занурюють у рідину принаймні на глибину 5 мм. Геометричний центр скляної колби або легкоплавкого замка повинен бути занурений не менше ніж на 35 мм від поверхні рідини і розміщений на одному рівні з термочутливим пристроєм приладу для вимірювання температури.

Примітка 1. Відхил температури в випробовувальній зоні повинен бути в межах 0,25 °С.

Примітка 2. Занурювання геометричного центру скляної колби або легкоплавкого замка і термочутливого пристрою при­ладу для вимірювання температури повинно бути на (40 ± 5) мм нижче від поверхні рідини.

Будь-яке руйнування скляної колби в межах заданого температурного діапазону повинне спричинювати спрацювання спринклера.

Якщо в спринклерах виникли заклинювання елементів термочутливого пристрою, то необхідно провести додаткові випробовування на функціювання (див. 4.6.1 і таблицю Е.1 колонку 2 відносно кількості зразків) нової партії спринклерів, що мають номінальну робочу температуру, за якої відбулася відмова спрацювання.

Пояснення:

1. — прилад змішувача (150 об./хв);

— прилад вимірювання температури, калібрований для занурювання

на випробовувальний рівень;

3. — подвійна лопатка 100 мм х 20 мм

4. — рівень рідини;

5. — кільце для утримування

10 або 15 спринклерів;

6. — сітчастий екран;

7. — типова скляна місткість (7 л);

8. — нагрівач.

Рисунок В.1 — Типова рідинна ванна

ДОДАТОК С

(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ З ВИЗНАЧАННЯ ВИТРАТИ ВОДИ

Примітка 1. Див. 4.5.1.

Спринклер і засіб вимірювання тиску приєднують до труби для подавання води (див. рисунок С.1). Безпосереднім вимірюванням витрати води або збиранням води у місткість із наступним зважуванням для визначання її об’єму визначають витрату води через спринклер у діапазоні тиску від 0,5 бар до 6,5 бар через інтервал (1 ± 2 %) бар. Повітря із труби вилучають за допомогою випускного клапана.

Максимальна допустима похибка приладу для вимірювання витрати води не повинна перевищувати ± 2 % від значення параметра, що вимірюють.

Визначають К-фактор для кожного інтервалу зміни тиску, за формулою: де Р — тиск, бар;

Q — витрата води, л/хв.

Примітка 2. Під час випробовувань необхідно уточнювати значення тиску, що вимірюють, для компенсування різниці роз­міщення по висоті манометра і вихідного отвору спринклера.

Пояснення:

1. — фаска в отворі;

2. — металева труба з внутрішнім діаметром 40 мм і середньою масою (згідно з вимогами ISO 65);

5. — фітинг 10 мм, 25 мм, 20 мм або 32 мм (згідно з вимогами ISO 49);

6. — засіб вимірювання тиску;

7. — клапан для випускання повітря;

8. — пробка або кришка.

Примітка. Допустима похибка: манометра — не більше ніж ± 2 %, вагів — не більше ніж ± 1 %.

Рисунок С.1 — Випробовувальна установка для визначання питомої
витрати води через спринклер

ДОДАТОК D

(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ З ВИЗНАЧАННЯ РОЗПОДІЛЯННЯ ВОДИ

Примітка. Див. 4.5.2.

D.1 Стандартні, розпилювальні та плоскоструменеві спринклери (а також сухі спринклери)

Випробовування проводять у випробовувальній камері з розмірами, вказаними на рисунках D.1—D.4.

Чотири спринклери одного типу приєднують до відповідних трубопроводів, так, що вони являють собою вершини умовних квадратів.

Розташування трубопроводів, спринклерів та місткостей для збирання води повинне відповідати рисункам D.1—D.4. Площини вилок спринклерів повинні бути паралельні осям труб для подавання води.

Відстань між стелею та відбивачем спринклера повинна бути (50 ± 5) мм для вертикальних спринклерів і (275 ± 5) мм для підвісних спринклерів.

Стельові, потаємні та заглиблені спринклери встановлюють на підвісній стелі з розмірами не менше ніж 5 м х 5 м, розташованій симетрично в випробовувальній камері. Спринклери приєднують безпосередньо до горизонтальних трубопроводів за допомогою трійникових або кутових трубних з’єднань.

Воду збирають у вимірювальні місткості протягом періоду часу, який забезпечує достатню точність визначання середнього об’єму води на кожній ділянці поверхні, що контролюється. Об’єм або масу води, розподіленої в межах поверхні, що контролюють, між чотирма спринклерами, вимірюють або розраховують. При цьому для збору води використовують квадратні вимірювальні місткості зі сторонами розміром (500 ± 10) мм, встановлені так, що відстань меж стелею та верхнім краєм вимірювальної місткості дорівнює (2,7 ± 0,025) м.

Додатково, для плоскоструменевих спринклерів, проводять випробовування за відстані (0,3 ± 0,025) м між відбивачем спринклера і верхнім краєм вимірювальної місткості. Вимірювальні місткості встановлюють під чотирма спринклерами, симетрично відносно центра випробовувальної камери, як показано на рисунках D.1—D.4.

Рисунок D.1

— Розташовування обладнання в випробовувальній камері для визначання розподіляння води (площа, що контролюється, 20,25 м

²)

Розміри у міліметрах

7 000^,,<х$

DN 25

DN 65

2 250

Пояснення

1 — спринклер;

2 — анмгрюмльма місткість: З — потік води.

1 750

1 750

Рисунок D.2 — Розташовування обладнання в випробовувальній камері для визначання розподіляння води (площа, що
контролюється, 12,25 м²)

Розміри у міліметрах

Розміри у міліметрах

Пояснення

1. — спринклер;

2. — вимірювальна мютюсть, З — потік води

з

Рисунок D.3 — Розташовування обладнання в випробовувальній камері для визначання розподіляння води (площа, що
контролюється, 9 м2)

Пояснення

1. — спринклер.

2. — вимірювальна місткість;

3. — потік ооди.

Рисунок D.4 — Розташовування обладнання в випробовувальній камері для визначання розподіляння води (площа, що
контролюється, 6,25 м2)

Визначають кількість вимірювальних місткостей, в яких об’єм води складає менше ніж 50 % від об’єму, визначеного для заданої інтенсивності покривання поверхні (див. колонку 5 таблиці 4).

D.2 Спринклери з бічним розбризкуванням

У випробовувальній камері висотою не менше ніж 3,2+°3 м та розмірами основи, наведеними на рисунку D.5, встановлюють один спринклер на розподільчій трубі, що проходить через одну із стінок камери. Вертикальна осьова лінія спринклера повинна бути розташована на відстані (50 ± 5) мм від вказаної стінки. Вертикальні або горизонтальні спринклери встановлюють так, щоб відбивач кожного спринклера знаходився на відстані (100 ± 5) мм нижче стелі, а стельові спринклери встановлюють так, щоб відбивач кожного спринклера знаходився на відстані 150+о мм нижче стелі. Відбивач горизонтального спринклера повинен бути розташований на відстані (75 ± 25) мм від стінки, а осьова лінія спринклерів розміщена на відстані (1750 ± 25) мм від ближньої стіни. Усі установчі розміри наведені на рисунках D.5 та D.6.

Воду збирають протягом періоду часу не менше ніж 120 с, в вимірювальні квадратні місткості зі сторонами розміром (500 ± 10) мм, що встановлені на ділянці поверхні з номінальними розмірами 3 м х 5 м, при розташуванні країв цієї ділянки на відстані (1,0 ± 0,025) м від ближньої стінки і на відстані від 10 мм до 30 мм від стінки, на який встановлені спринклери.

У режимі, коли номінальна витрата води через спринклер складає 60 л/хв, вода збирається в вимірювальні місткості та вимірюють об’єм води в кожній місткості. Вимірюють висоту лінії розподіляння змоченої та не змоченої поверхні ближньої та протилежної стінок, у точці, в якій вказана висота мінімальна.

За допомогою розрахунків, визначають профіль розподіляння води по поверхні та профіль лінії змочування поверхні стінки камери, забезпечений двома спринклерами, розташованими на номінальній відстані 3,5 м один від другого, для чого накладають два ідентичних профілі розподіляння води по поверхні та два профілі лінії змочування поверхні, отриманні під час випробовування із використовуванням одного спринклера.

Розміри у міліметрах

Пояснення:

1. — спринклер (схема установки та установочні

розміри наведено на рисунку D.6);

2. — стінка;

3. — вимірювальна місткість.

Рисунок D.5 — Розташовування обладнання в випробовувальній камері для визначання розподіляння води під час
випробовування спринклерів із бічним розбризкуванням

b) Вертикальний та підвісний спринклери з бічним розбризкуванням

Пояснення:

1. — стеля;

2. — труба DN 25 (згідно з ISO 65);

3. — спринклер із бічним розбризкуванням;

4. — стінка.

Рисунок D.6 — Розташовування спринклера з бічним розбризкуванням під час випробовування з визначання розподіляння
води

D.3 Розподіляння води в просторі вище та нижче відбивача

D.3.1 Загальні відомості

Спринклери встановлюють горизонтально в випробовувальній установці, основні елементи якої наведено на рисунку D.7, та розташовують відповідно до вимог D.3.2 або D.3.3, залежно від конкретних умов. Випробовування спринклерів проводять за витрат води, указаних у таблиці D.1, протягом не менше ніж 60 с. Визначають об’єм води в кожній вимірювальній місткості, установленій в випробовувальній установці.