10.6 Порядок проведення та об'єм операційного контролю встановлюють у технологічній документації.
10.7 Приймальний контроль виробник спучених піску і щебеню здійснює відповідно до вимог цього стандарту шляхом проведення приймальне-здавальних і періодичних випробувань.
10.8 При приймально-здавальних випробуваннях визначають:
- зерновий склад спучених піску і щебеню;
- насипну густину спучених піску і щебеню;
- вологість спучених піску і щебеню;
- міцність спученого щебеню при стисканні в циліндрі;
- якість пакування і маркування спучених піску і щебеню.
10.9 При періодичних випробуваннях визначають:
- один раз на місяць – водопоглинання спученого щебеню;
- один раз на півроку – морозостійкість спученого щебеню;
- один раз на рік – теплопровідність спученого піску;
- один раз на рік, а також кожного разу при зміні родовища і різновидів перлітової сировини – сумарну питому ефективну активність природних радіонуклідів у спучених піску і щебені.
10.10 Для проведення випробувань із потоку матеріалу під час завантаження спеціалізованих транспортних засобів чи засобів пакування відбирають не менше п'яти точкових проб, в кожній з яких визначають насипну густину, після чого проби перемішують і складають об'єднану пробу, яку використовують для визначення усіх показників якості спучених піску і щебеню.
Об'єм точкової проби складає (2-15) л. Об'єм об'єднаної проби, що береться для випробувань, повинен не менше ніж у чотири рази перевищувати об'єм, вказаний у таблиці 7.
10.11 Одержану об'єднану пробу добре перемішують і методом квартування скорочують до лабораторної проби.
Для квартування проби після її перемішування конус матеріалу розрівнюють та ділять на чотири частини перпендикулярними лініями, що проходять через центр. Дві будь-які протилежні чверті беруть у скорочену пробу. Послідовно квартуванням скорочують пробу в два, чотири рази і т.д.
Для кожного випробування з лабораторної проби методом квартування готують аналітичну пробу. З аналітичної проби відбирають наважки відповідно до методів випробувань.
10.12 Маса лабораторної проби повинна забезпечити проведення всіх передбачених випробувань із
визначення показників якості спучених піску і щебеню. Допускається використання однієї проби для проведення кількох випробувань, коли у процесі попередніх випробувань властивості матеріалу не змінюються. Об'єм проби для випробувань повинен бути не менше вказаного у таблиці 7.
10.13 Спучені пісок і щебінь вважають прийнятими за результатами приймально-здавальних і періодичних випробувань, якщо показники якості відповідають вимогам цього стандарту, а значення насипної густини кожної точкової проби, крім того, не перевищує максимального значення, встановленого для даної марки, більше ніж на 5 %.
10.14 Споживач має право проводити перевірку відповідності розвантажувальних спучених піску і щебеню вимогам цього стандарту, використовуючи порядок відбору проб і методи випробувань, які наведені у відповідних розділах цього стандарту, і використовуючи наступний порядок відбору проб:
- із мішків – не менше ніж із п'яти мішків, відібраних методом випадкового відбору, за допомогою совка або пробовідбірника по одній пробі з мішка з глибини 0,2 м;
- при розвантаженні спеціалізованих залізничних вагонів – із трубопроводів пневмотранспортними засобами з одного вагона, відібраного методом випадкового відбору, не менше ніж п'ять точкових проб через однакові інтервали часу;
- при розвантаженні спеціалізованих автомобілів – із трубопроводів пневмотранспортними засобами через однакові інтервали часу протягом завантаження автомобіля, але не менше ніж три точкові проби;
- із м'яких і спеціалізованих контейнерів – за допомогою совка або пробовідбірника з глибини 0,5 м не менше ніж із трьох контейнерів, відібраних методом випадкового відбору.
10.15 Кількість спучених піску і щебеню, що постачається, визначають за об'ємом. Методом випадкового відбору від партії відбирають три одиниці упаковки.
Кількість спучених піску і щебеню в упаковці об'ємом більше 100 л заміряється стандартними ємкостями об'ємом 10 л, в упаковці 100 л і менше стандартними ємкостями об'ємом 1 л.
Спучений пісок висипають через воронку ( рисунок 1) у мірну ємкість до утворення конуса над верхом мірної ємкості, який знімають нарівні з краями без ущільнення.
За результат приймають середнє арифметичне значення визначень об'ємів трьох одиниць упаковки. Допускаються граничні відхилення кількості матеріалу в одиниці упаковки ±3 % від об'єму.
Одержаний таким чином об'єм приймається за кількість матеріалу, що постачається.
Кількість поставленого піску споживач визначає за об'ємом з урахуванням коефіцієнта ущільнення, але не більше 1,15 за формулою:
, (20)
де V1 – об'єм спученого піску до транспортування, м3;
V2 – об'єм спученого піску після транспортування, м3.
За узгодженням виробника зі споживачем допускається залежно від дальності транспортування і висоти завантаження транспортних засобів, а також для спеціалізованих контейнерів заввишки понад 1 м встановлювати коефіцієнт ущільнення Кущ більше ніж 1,15.
Допускається відвантаження спученого піску і щебеню за масою.
10.16 Кожна партія спученого піску або спученого щебеню, що постачається одному споживачу, повинна супроводжуватись документом про якість, в якому вказують:
- найменування підприємства-виготовлювача, його товарний знак і адресу (за наявності);
- найменування та умовну познаку продукції;
- номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);
- кількість продукції в партії, м3 (або кг при відвантаженні за масою);
- результати випробувань;
- підтвердження перевірки на вміст ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів;
- за вимогою споживача знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для спучених піску і щебеню, що пройшли сертифікацію;
10.17 Сертифікаційні випробування слід проводити відповідно до ДСТУ 3413, результати повинні бути оформлені згідно з ДСТУ 3498.
10.18 Вимоги безпеки розділу б контролюють у процесі підготовки та організації виробництва і за вимоги органів Держнагляду.
11.1 Спучені пісок і щебінь використовують відповідно до призначення за рекомендаціями, що надаються базовою організацією з науково-технічної діяльності в галузі добування і переробки перліту.
12.1 Виробник гарантує відповідність спучених піску і щебеню, що виробляються, вимогам цього стандарту за дотримання правил транспортування, зберігання та використання.
12.2 Гарантійний термін зберігання та застосування не обмежується за умови дотримання правил транспортування, зберігання та використання.
(обов'язковий)
Основні завдання даного стандарту – встановлення сучасних технічних вимог до спучених перлітових піску і щебеню, як до високоякісних теплоізоляційних матеріалів, що можуть забезпечити зростаючі потреби будівельної промисловості, і одночасно усунення технічних бар'єрів при поширенні використання вітчизняної продукції на європейському ринку.
При розробленні національного стандарту взято за основу міждержавний ГОСТ 10832-91 "Песок и щебень перлитовые вспученные. Технические условия" (Пісок і щебінь перлітові спучені. Технічні умови), що діє в країнах СНД, і враховані вимоги наступних європейських стандартів на основні методи випробувань, що використовуються для визначення показників якості спучених перлітових піску і щебеню:
EN 932-1:1997 "Випробування для визначення загальних властивостей заповнювачів – Частина 1: Методи відбирання проб"
EN 933-1:1997 "Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 1: "Визначення розподілу частинок за розміром – Метод просіювання";
EN 933-2:1996 "Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 2: "Визначення розподілу частинок за розміром – Випробувальні сита, номінальний розмір отворів";
EN 1097-3:1998 "Випробування для визначення механічних і фізичних властивостей заповнювачів – Частина 3: Визначення об'ємної насипної щільності та порожнин".
В даному стандарті порівняно з європейськими документами є деякі особливості у використаних методах випробування .
Методи відбору проб для випробування викладені в розділі цього стандарту "Правила приймання" (10.10, 10.11, 10.12), де враховані положення EN 932-1:1997. Порівняно з ЕN932-1:1997 проби для випробування відбираються методом квартування з об'єднаної проби, що складається з різних точкових проб, які навмання збираються з різних місць на виробництві продукції, і при цьому використовуються пробовідбірники спеціальних видів і розмірів, а в даному стандарті є спеціальні правила відбору точкових проб з різних пакувальних засобів і місць завантаження готової продукції на виробництві (із мішків, із м'яких контейнерів, при завантаженні спеціалізованих залізничних вагонів і автомобілів). Вид, форма та розміри пробовідбірників не встановлюються.
Зерновий склад визначається за методами, що вказані в розділі 9.2. цього стандарту, і з врахуванням положень EN 933-1:1997 і EN 933-2:1996.
Відповідно до EN 933-1:1997 зерновий склад визначається просіюванням через ряд сит висушеного матеріалу, але перед цим ще передбачено його промивання, що відсутнє в даному стандарті; також залишки на ситах розраховуються в відсотках за масою, а не за об'ємом, як в даному стандарті.
Насипна густина визначається за методом відповідно до розділу 9.1 цього стандарту і з врахуванням положень EN 1097-3:1998.
Порівняно з EN 1097-3:1998 визначення насипної густини виконується за однаковою з даним стандартом методикою шляхом визначення маси матеріалу в ємкості, але ємкість має деякі розбіжності за розміром: співвідношення розмірів діаметра посудини до його висоти складає 0,5-0,8, а не 0,95-0,99, як у цьому стандарті.
Таким чином, національний стандарт розроблений на основі діючих в Україні у теперішній час нормативних документів у галузі виробництва спучених перлітових матеріалів і з урахуванням європейських норм на методи випробування.
1. EN 932-1:1997 "Tests for general properties of agregates – Part 1: Methods for sampling" ("Випробування для визначення загальних властивостей заповнювачів – Частина 1; Методи відбирання проб").
2. EN 933-1:1997 "Tests for geometrical properties of agregates- Part 1: Determination of particle size distribution – Sieving method." ("Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 1: "Визначення розподілу частинок за розміром – Метод просіювання").
3. EN 933-2:1996 "Tests for geometrical properties of agregates – Part 2: Determination of particle size distribution – Test sieves, nominal size of apertures." ("Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 2: "Визначення розподілу частинок за розміром – Випробувальні сита, номінальний розмір отворів").
4. EN 1097-3:1998 "Test of mechanical and physical properties of agregates – Part 3. Determination of loose bulk density and voids." ("Випробування для визначення механічних і фізичних властивостей заповнювачів – Частина 3; Визначення об'ємної насипної щільності та порожнини").
УКНД ДКПП
91.100.15 26.82.16
Ключові слова: спучений пісок, спучений щебінь, термообробка, перлітова сировина, насипна густина, зерновий склад, фракції, міцність, теплопровідність.
3
