10.6 Порядок проведення та об'єм операційного контролю встановлюють у технологічній документації.

10.7 Приймальний контроль виробник спучених піску і щебеню здійснює відповідно до вимог цього стандарту шляхом проведення приймальне-здавальних і періодичних випробувань.

10.8 При приймально-здавальних випробуваннях визначають:

- зерновий склад спучених піску і щебеню;

- насипну густину спучених піску і щебеню;

- вологість спучених піску і щебеню;

- міцність спученого щебеню при стисканні в циліндрі;

- якість пакування і маркування спучених піску і щебеню.

10.9 При періодичних випробуваннях визначають:

- один раз на місяць – водопоглинання спученого щебеню;

- один раз на півроку – морозостійкість спученого щебеню;

- один раз на рік – теплопровідність спученого піску;

- один раз на рік, а також кожного разу при зміні родовища і різновидів перлітової сировини – сумарну питому ефективну активність природних радіонуклідів у спучених піску і щебені.

10.10 Для проведення випробувань із потоку матеріалу під час завантаження спеціалізованих транспортних засобів чи засобів пакування відбирають не менше п'яти точкових проб, в кожній з яких визначають насипну густину, після чого проби перемішують і складають об'єднану пробу, яку використовують для визначення усіх показників якості спучених піску і щебеню.

Об'єм точкової проби складає (2-15) л. Об'єм об'єднаної проби, що береться для випробувань, повинен не менше ніж у чотири рази перевищувати об'єм, вказаний у таблиці 7.

10.11 Одержану об'єднану пробу добре перемішують і методом квартування скорочують до лабораторної проби.

Для квартування проби після її перемішування конус матеріалу розрівнюють та ділять на чотири частини перпендикулярними лініями, що проходять через центр. Дві будь-які протилежні чверті беруть у скорочену пробу. Послідовно квартуванням скорочують пробу в два, чотири рази і т.д.

Для кожного випробування з лабораторної проби методом квартування готують аналітичну пробу. З аналітичної проби відбирають наважки відповідно до методів випробувань.

10.12 Маса лабораторної проби повинна забезпечити проведення всіх передбачених випробувань із

визначення показників якості спучених піску і щебеню. Допускається використання однієї проби для проведення кількох випробувань, коли у процесі попередніх випробувань властивості матеріалу не змінюються. Об'єм проби для випробувань повинен бути не менше вказаного у таблиці 7.

10.13 Спучені пісок і щебінь вважають прийнятими за результатами приймально-здавальних і періодичних випробувань, якщо показники якості відповідають вимогам цього стандарту, а значення насипної густини кожної точкової проби, крім того, не перевищує максимального значення, встановленого для даної марки, більше ніж на 5 %.

10.14 Споживач має право проводити перевірку відповідності розвантажувальних спучених піску і щебеню вимогам цього стандарту, використовуючи порядок відбору проб і методи випробувань, які наведені у відповідних розділах цього стандарту, і використовуючи наступний порядок відбору проб:

- із мішків – не менше ніж із п'яти мішків, відібраних методом випадкового відбору, за допомогою совка або пробовідбірника по одній пробі з мішка з глибини 0,2 м;

- при розвантаженні спеціалізованих залізничних вагонів – із трубопроводів пневмотранспортними засобами з одного вагона, відібраного методом випадкового відбору, не менше ніж п'ять точкових проб через однакові інтервали часу;

- при розвантаженні спеціалізованих автомобілів – із трубопроводів пневмотранспортними засобами через однакові інтервали часу протягом завантаження автомобіля, але не менше ніж три точкові проби;

- із м'яких і спеціалізованих контейнерів – за допомогою совка або пробовідбірника з глибини 0,5 м не менше ніж із трьох контейнерів, відібраних методом випадкового відбору.

10.15 Кількість спучених піску і щебеню, що постачається, визначають за об'ємом. Методом випадкового відбору від партії відбирають три одиниці упаковки.

Кількість спучених піску і щебеню в упаковці об'ємом більше 100 л заміряється стандартними ємкостями об'ємом 10 л, в упаковці 100 л і менше стандартними ємкостями об'ємом 1 л.

Спучений пісок висипають через воронку ( рисунок 1) у мірну ємкість до утворення конуса над верхом мірної ємкості, який знімають нарівні з краями без ущільнення.

За результат приймають середнє арифметичне значення визначень об'ємів трьох одиниць упаковки. Допускаються граничні відхилення кількості матеріалу в одиниці упаковки ±3 % від об'єму.

Одержаний таким чином об'єм приймається за кількість матеріалу, що постачається.

Кількість поставленого піску споживач визначає за об'ємом з урахуванням коефіцієнта ущільнення, але не більше 1,15 за формулою:

, (20)

де V₁ – об'єм спученого піску до транспортування, м³;

V₂ – об'єм спученого піску після транспортування, м³.

За узгодженням виробника зі споживачем допускається залежно від дальності транспортування і висоти завантаження транспортних засобів, а також для спеціалізованих контейнерів заввишки понад 1 м встановлювати коефіцієнт ущільнення Кущ більше ніж 1,15.

Допускається відвантаження спученого піску і щебеню за масою.

10.16 Кожна партія спученого піску або спученого щебеню, що постачається одному споживачу, повинна супроводжуватись документом про якість, в якому вказують:

- найменування підприємства-виготовлювача, його товарний знак і адресу (за наявності);

- найменування та умовну познаку продукції;

- номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);

- кількість продукції в партії, м³ (або кг при відвантаженні за масою);

- результати випробувань;

- підтвердження перевірки на вміст ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів;

- за вимогою споживача знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для спучених піску і щебеню, що пройшли сертифікацію;

10.17 Сертифікаційні випробування слід проводити відповідно до ДСТУ 3413, результати повинні бути оформлені згідно з ДСТУ 3498.

10.18 Вимоги безпеки розділу б контролюють у процесі підготовки та організації виробництва і за вимоги органів Держнагляду.

11 ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ

11.1 Спучені пісок і щебінь використовують відповідно до призначення за рекомендаціями, що надаються базовою організацією з науково-технічної діяльності в галузі добування і переробки перліту.

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

12.1 Виробник гарантує відповідність спучених піску і щебеню, що виробляються, вимогам цього стандарту за дотримання правил транспортування, зберігання та використання.

12.2 Гарантійний термін зберігання та застосування не обмежується за умови дотримання правил транспортування, зберігання та використання.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОЖЕНЬ

EN 932-1:1997; EN 933-1:1997; EN 933-2:1996; EN 1097-3:1998

Основні завдання даного стандарту – встановлення сучасних технічних вимог до спучених перлітових піску і щебеню, як до високоякісних теплоізоляційних матеріалів, що можуть забезпечити зростаючі потреби будівельної промисловості, і одночасно усунення технічних бар'єрів при поширенні використання вітчизняної продукції на європейському ринку.

При розробленні національного стандарту взято за основу міждержавний ГОСТ 10832-91 "Песок и щебень перлитовые вспученные. Технические условия" (Пісок і щебінь перлітові спучені. Технічні умови), що діє в країнах СНД, і враховані вимоги наступних європейських стандартів на основні методи випробувань, що використовуються для визначення показників якості спучених перлітових піску і щебеню:

EN 932-1:1997 "Випробування для визначення загальних властивостей заповнювачів – Частина 1: Методи відбирання проб"

EN 933-1:1997 "Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 1: "Визначення розподілу частинок за розміром – Метод просіювання";

EN 933-2:1996 "Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 2: "Визначення розподілу частинок за розміром – Випробувальні сита, номінальний розмір отворів";

EN 1097-3:1998 "Випробування для визначення механічних і фізичних властивостей заповнювачів – Частина 3: Визначення об'ємної насипної щільності та порожнин".

В даному стандарті порівняно з європейськими документами є деякі особливості у використаних методах випробування .

Методи відбору проб для випробування викладені в розділі цього стандарту "Правила приймання" (10.10, 10.11, 10.12), де враховані положення EN 932-1:1997. Порівняно з ЕN932-1:1997 проби для випробування відбираються методом квартування з об'єднаної проби, що складається з різних точкових проб, які навмання збираються з різних місць на виробництві продукції, і при цьому використовуються пробовідбірники спеціальних видів і розмірів, а в даному стандарті є спеціальні правила відбору точкових проб з різних пакувальних засобів і місць завантаження готової продукції на виробництві (із мішків, із м'яких контейнерів, при завантаженні спеціалізованих залізничних вагонів і автомобілів). Вид, форма та розміри пробовідбірників не встановлюються.

Зерновий склад визначається за методами, що вказані в розділі 9.2. цього стандарту, і з врахуванням положень EN 933-1:1997 і EN 933-2:1996.

Відповідно до EN 933-1:1997 зерновий склад визначається просіюванням через ряд сит висушеного матеріалу, але перед цим ще передбачено його промивання, що відсутнє в даному стандарті; також залишки на ситах розраховуються в відсотках за масою, а не за об'ємом, як в даному стандарті.

Насипна густина визначається за методом відповідно до розділу 9.1 цього стандарту і з врахуванням положень EN 1097-3:1998.

Порівняно з EN 1097-3:1998 визначення насипної густини виконується за однаковою з даним стандартом методикою шляхом визначення маси матеріалу в ємкості, але ємкість має деякі розбіжності за розміром: співвідношення розмірів діаметра посудини до його висоти складає 0,5-0,8, а не 0,95-0,99, як у цьому стандарті.

Таким чином, національний стандарт розроблений на основі діючих в Україні у теперішній час нормативних документів у галузі виробництва спучених перлітових матеріалів і з урахуванням європейських норм на методи випробування.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. EN 932-1:1997 "Tests for general properties of agregates – Part 1: Methods for sampling" ("Випробування для визначення загальних властивостей заповнювачів – Частина 1; Методи відбирання проб").

2. EN 933-1:1997 "Tests for geometrical properties of agregates- Part 1: Determination of particle size distribution – Sieving method." ("Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 1: "Визначення розподілу частинок за розміром – Метод просіювання").

3. EN 933-2:1996 "Tests for geometrical properties of agregates – Part 2: Determination of particle size distribution – Test sieves, nominal size of apertures." ("Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 2: "Визначення розподілу частинок за розміром – Випробувальні сита, номінальний розмір отворів").

4. EN 1097-3:1998 "Test of mechanical and physical properties of agregates – Part 3. Determination of loose bulk density and voids." ("Випробування для визначення механічних і фізичних властивостей заповнювачів – Частина 3; Визначення об'ємної насипної щільності та порожнини").

УКНД ДКПП

91.100.15 26.82.16

Ключові слова: спучений пісок, спучений щебінь, термообробка, перлітова сировина, насипна густина, зерновий склад, фракції, міцність, теплопровідність.

3