Страница 2: ДСТУ 7525:2014. Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості (61412)

ГОСТ 4974-72 Вода питьевая. Методы определения содержания марганца (Вода питна. Методи визначання вмісту марганцю)

ГОСТ 18164-72 Вода питьевая. Метод определения содержания сухого остатка (Вода питна. Метод визначання вмісту сухого залишку)

ГОСТ 18165-89 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации алюминия (Вода питна. Методи визначання масової концентрації алюмінію)

ГОСТ 18190-72 Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного активного хлора (Вода питна. Методи визначання вмісту залишкового активного хлору)

ГОСТ 18293-72 Вода питьевая. Метод определения содержания свинца, цинка, серебра (Вода питна. Метод визначання вмісту свинцю, цинку, срібла)

ГОСТ 18301-72 Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного озона (Вода питна. Методи визначання вмісту залишкового озону)

ГОСТ 18308-72 Вода питьевая. Метод определения содержания молибдена (Вода питна. Метод визначання вмісту молібдену)

ГОСТ 18309-72 Вода питьевая. Метод определения содержания полифосфатов (Вода питна. Метод визначання вмісту поліфосфатів)

ГОСТ 18826-73 Вода питьевая. Методы определения содержания нитратов (Вода питна. Методи визначання вмісту нітратів)

ГОСТ 19355-85 Вода питьевая. Методы определения полиакриламида (Вода питна. Методи визначання поліакриламіду)

ГОСТ 19413-89 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации селена (Вода питна. Метод визначання масової концентрації селену)

ГОСТ 23268.2-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения двуокиси углерода (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально- столові і природні столові. Методи визначання двоокису вуглецю)

ГОСТ 23268.6-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения ионов натрия (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання іонів натрію)

ГОСТ 23268.7-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Методы определения ионов калия (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Методи визначання іонів калію)

ГОСТ 23268.12-78 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Метод определения перманганатной окисляемости (Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-столові і природні столові. Метод визначання перманганатної окиснюваності)

ГОСТ 23950-88 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации стронция (Вода питна. Метод визначання масової концентрації стронцію)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначання ртуті)

ДСанПіН 2.2.4-005-98 Фторування води на водопроводах централізованого господарсько- питного водопостачання.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

   1. У цьому стандарті використано терміни, установлені в Законі України «Про питну воду та питне водопостачання»: виробництво питної води, централізоване питне водопостачання, нецентралізоване питне водопостачання, підприємство питного водопостачання, система питного водопостачання, фасована питна вода, пункт розливу питної води, індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання, споживач питної води; використано термін, установ­лений в Директиві Ради 98/83/ЕС: вода питна, призначена для споживання людиною; використано терміни, установлені в ДСТУ ISO 6107 (усі частини): вода для водопостачання, критерії якості води; використано термін, установлений у ДСанПІН 2.2.4-171: бювет; використано терміни, установлені в ДСТУ 3041: норматив, показник складу і властивостей води, моніторинг води.

4. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

БГКП — бактерії групи кишкової палички;

Бк — бекерель;

БУО — бляшкоутворювальні одиниці;

ЗМЧ — загальне мікробне число (число сапрофітних мікроорганізмів);

КУО — колонієутворювальні одиниці;

НОК — нефелометричні одиниці каламутності;

СПАР — синтетичні поверхнево-активні речовини;

ТКБ — термостабільні кишкові бактерії.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Цей стандарт містить нормативи якості питної води і встановлює вимоги до методів її кон­тролювання в централізованому та нецентралізованому питному водопостачанні.

   2. Джерелами нецентралізованого питного водопостачання вважають підземну воду, воду питну систем централізованого питного водопостачання, очищену, використовуючи ефективні сучасні технології кондиціювання.

   3. Основні умови для забезпечення нормативів якості питної води в системах централізо­ваного водопостачання такі:

• вибирання джерел централізованого питного водопостачання згідно з вимогами ДСТУ 4808;

• забезпечення охорони джерел і систем централізованого питного водопостачання від за­бруднення;

• дотримання вимог технологічного регламенту до систем водопостачання;

• застосування в системах централізованого питного водопостачання устатковання, при­строїв, матеріалів та реагентів, дозволених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

• проведення технологічного процесу обробляння питної води відповідно до технологічної інструкції або технологічного регламенту;

• урахування стану якості води з підземного джерела питного водопостачання або води централізованих систем водопостачання;

• відповідність ступеня доочищення питної води нормативним вимогам цього стандарту щодо якості води питної фасованої;

• застосування для води питної фасованої місткостей та засобів знезараження, дозволених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

3. 1. Відповідність якості питної води вимогам цього стандарту встановлюють з урахуванням документів, які регламентують правила експлуатації систем водопостачання.

4. ВИМОГИ ДО ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ питної води, ПРИЗНАЧЕНОЇ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ

   1. Вимоги та нормативи складу і властивостей питної води визначають придатність її для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових і господарських потреб людини й охоплюють: безпеку води в епідемічному відношенні, нешкідливість хімічного складу, сприятливі органолептичні властивості, токсикологічну й радіаційну безпеку.

   2. Перелік показників і нормативів якості питної води базують на принципі неперевищення нор­мативних величин і значень фізичних, органолептичних, хімічних, мікробіологічних, токсикологічних і радіаційних показників для питних вод, установлених у цьому стандарті та у ДСанПІН 2.2.4-171.

   3. Перелік показників якості питної води, призначеної для споживання людиною, визначають у цьому стандарті залежно від джерела водопостачання, вторинного забруднення внаслідок за­стосування реагентів у процесі водопідготування, оцінювання рівня токсичності води нецентра- лізованого питного водопостачання. Для води нецентралізованого питного водопостачання фасованої зберігається такий самий перелік показників, як і для води нецентралізованого питного водопостачання нефасованої.

Вимоги щодо якості води централізованого та нецентралізованого питного водопостачання охоп­люють 82 показники і подано 10 окремими групами: 1 група — 8 мікробіологічних показників; 2 група — 1 вірусологічний показник; 3 група — 2 паразитологічних показники; 4 група — 1 мікологічний показник; 5 група — 4 показники рівня токсичності; 6 група — 2 показники радіаційної безпеки; 7 група — 4 органолептичних показники; 8 група — 17 хімічних показників якості, що впливають на органолептичні властивості питної води; 9 група — ЗО токсикологічних показників нешкідливості хімічного складу (з них: 22 неорганічних, 6 органічних компонентів і 2 інтегральних показники); 10 група — 13 речовин, що утворюються і надходять у питну воду під час водопідготування.

Таблиця 6.1 — Мікробіологічні показники якості питної води

¹¹ Перевищення нормативу не допускають для 95 % проб води у водопостачальній мережі, що досліджують протягом року.

²⁾ Перевищення нормативу не допускають для 98 % проб води у водопостачальній мережі, що досліджують протягом року. У разі перевищення індексу БГКП на етапі ідентифікації колоній, що виросли, додатково проводять дослідження на наявність фекальних коліформ

³⁾ За наявності у проб; води коліформних бактерій та/чи коліфагів їхню кількість терміново визначають у повторно відібраних пробах води. Якщо в цих відібраних пробах буде визначено загальні коліформні бактерії у кількості > 2/100 см³ і/чи термостабільні коліформні бактерії, і/чи коліфаги, визначають патогенні бактерії кишкової групи і/чи ентеровіруси. Дослідження питної води на наявність патогенних бактерій кишкової групи та ентеровірусіа проводять також за рішенням відповідних органів у разі виникнення епідемічної ситуації.

^4і Контролювання здійснюють на виході зі станції підготування питної води в разі використання поверхневих джерел водо­постачання або підземних, які мають гідравлічний зв'язок з поверхневою водоймою; у перехідний період щороку до контролю­вання долучають показник — спори сульфіторедукувальних клостридій, з нормативом — «Відсутність/20 см"».

Таблиця 6.2 — Вірусологічні показники якості питної води

Таблиця 6.3 — Паразитологічні показники якості питної води

¹⁾ Визначають один раз на рік під час повного аналізу води та за епідпоказниками.

Таблиця 6.4 — Мікологічні показники якості питної води