Для того, щоб забезпечити високу вірогідність виявлення дефектів, напруга трубки має бути якнайнижчою. Максимальні значення напруги трубки, залежно від товщини матеріалу, зазначені на рисунку 1.
Просвічувана товщина w, мм
Рисунок 1 — Максимальна напруга для рентгенівських трубок до 500 кВ залежно
від просвічуваної товщини та матеріалу
інші джерела випромінювання
Допустимі діапазони просвічуваної товщини для гамма- та рентгенівського джерел випромінювання понад 1 МеВ наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 — Діапазон просвічуваної товщини для гамма- та рентгенівського джерел випромінювання понад 1 МеВ для сталі, міді та сплавів на основі нікелю
|
Джерело випромінювання |
Просвічувана товщина w, мм |
|
|
Клас А |
Клас В |
|
|
Tm 170 |
WS5 |
iv£ 5 |
|
Yb 1691) |
1 < w< 15 |
2 £ 12 |
|
Іг192 |
20 < w £100 |
20 < w < 90 |
|
Co 60 |
40 £ w £ 200 |
60 < iv < 150 |
|
Рентгенівські апарати з енергією від 1 МеВ до 4 МеВ |
ЗО £ w < 200 |
50 £ iv £ 180 |
|
Рентгенівські апарати з енергією понад 4 МеВ до 12 МеВ |
w> 50 |
iv > 80 |
|
Рентгенівські апарати з енергією понад 12 МеВ |
w> 80 |
іуї 100 |
|
Для алюмінію й титану товщина просвічуваного матеріалу 10 < w < 70 для класу А та 25 < iv < 55 для класу В. |
||
Для об’єктів контролю, які виконані з тонкостінної сталі, гамма-випромінення від Іг 192 і Co 60 не дозволяють одержати радіографічні знімки, що мають таку саму якісну чутливість для виявлення дефектів, як ті, які отримані за рентгенівського випромінення із застосовуванням відповідних технічних параметрів. Однак завдяки перевазі джерел гамма-випромінення у зв’язку з простотою користування та доступністю, у таблиці 1 вказано діапазон товщини матеріалу, що його можна використовувати для кожного із джерел гамма-випромінення, якщо застосовування рентгенівського випромінення не практичне.
У деяких випадках застосовувань допускають більш широкі діапазони, якщо можливо одержати достатньо високу якість зображення.
Під час використовування джерел гамма-випромінення час установки джерела не повинен перевищувати 10 % від загального часу експозиції.
Плівкові системи та екрани
Для радіографічного методу контролю повинні бути застосовані класи плівкових систем за EN 584-1.
Для різних джерел випромінювання мінімальні класи плівкових систем зазначені в таблицях 2 і 3.
Під час використовування посилювальних екранів має бути хороший контакт між плівкою та екранами. Цього можна досягти застосовуванням плівки у вакуумній упаковці або її щільним притискуванням.
У таблицях 2 і 3 наведені рекомендовані матеріали екранів і їх товщини для різних джерел випромінювання.
Інші товщини екранів можуть також бути обговорені договірними сторонами за умови, що досягається необхідна якість зображення.
Таблиця 2 — Класи плівкових систем та металеві посилювальні екрани для радіографічного методу контролю сталі, Си- і Ni-сплавів
|
Джерело випромінювання |
Просвічувана товщина IV, мм |
Клас плівкової системи1' |
Тип і товщина посилювальних екранів |
|
|
Клас A |
Клас В |
Клас А І Клас В |
||
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці £ 100 кВ |
|
С5 |
СЗ |
Без екранів або передній і задній екрани зі свинцю до 0,03 мм |
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці від ЮОкВдо 150 кВ |
Передній і задній екрани зі свинцю до 0,15 мм (макс.) |
|||
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці від 150 кВ до 250 кВ |
С4 |
Передній і задній екрани зі свинцю від 0,02 мм до 0,15 мм |
||
|
Yb 169 Tm 170 |
w< 5 |
С5 |
СЗ |
Без екранів або передній і задній екрани зі свинцю до 0,03 мм (макс.) |
|
w> 5 |
С4 |
Передній і задній екрани зі свинцю від 0,02 мм до 0,15 мм |
||
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці від 250 кВ до 500 кВ |
w<, 50 |
С5 |
С4 |
Передній і задній екрани зі свинцю від 0,02 мм до 0,2 мм |
|
w> 50 |
С5 |
Передній екран зі свинцю від 0,1 мм до 0,2 мм2) Задній екран зі свинцю від 0,02 мм до 0,2 мм |
||
|
Іг 192 |
|
С5 |
С4 |
Передній екран зі Передній екран зі свин- свинцю цю від 0,02 мм до 0,2 мм від 0,1 мм до 0,2 мм2> Задній екран зі свинцю від 0,02 мм до 0,2 мм |
|
Co 60 |
w< 100 |
С5 |
С4 |
Передній і задній екрани зі сталі або міді від 0,25 мм до 0,7 мм3> |
|
w > 100 |
С5 |
|||
|
Прискорювач електронів з енергією від 1 МеВ до 4 МеВ |
wi 100 |
С5 |
СЗ |
Передній і задній екрани зі сталі або міді від 0,25 мм до 0,7 мм3) |
|
w> 100 |
С5 |
|||
Кінець таблиці 2
|
Джерело випромінювання |
Просвічувана товщина W, мм |
Клас плівкової системи1’ |
Тип і товщина посилювальних екранів |
||
|
Клас А |
Клас В |
Клас А [ Клас В |
|||
|
Прискорювач електронів з енергією від 4 МеВ до 12 МеВ |
IV < 100 |
С4 |
С4 |
Передній екран з міді, сталі або танталу до 1 мм 4) (макс.) Задній екран з міді або сталі до 1 мм І танталу до 0,5 мм4> |
|
|
100< WS300 |
С5 |
С4 |
|||
|
tv > 300 |
С5 |
||||
|
Прискорювач електронів з енергією >12 МеВ |
w 5 100 |
С4 |
— |
Передній екран з танталу до 1 мм5> (макс.) Немає заднього екрана |
|
|
100 < w <300 |
С5 |
04 |
|||
|
w> 300 |
05 |
Передній екран з танталу до 1 мм5) (макс.) Задній екран з танталу до 0,5 мм |
|||
41 У класі А можуть бути застосовані також свинцеві екрани товщиною від 0,5 мм до 1 мм за узгодженням між договірними сторонами. 5) За домовленістю можуть бути застосовані вольфрамові екрани. |
|||||
Таблиця 3 — Класи плівкових систем і металеві посилювавьні екрани для алюмінію й титану
|
Джерело випромінювання |
Клас плівкової системи1’ |
Типі товщина посилювальних екранів |
|
|
Клас А |
Клас В |
||
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці £ 150 кВ |
С5 |
С 3 |
Без екранів або передній екран зі свинцю до 0,03 мм і задній екран до 0,15 мм (макс.) |
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці від 150 кВ до 250 кВ |
Передній і задній екрани зі свинцю від 0,02 мм до 0,15 мм |
||
|
Рентгенівське випромінення з напругою на трубці від 250 кВ до 500 кВ |
Передній І задній екрани зі свинцю від 0,1 мм до 0,2 мм |
||
|
Yb 169 |
Передній і задній екрани зі свинцю від 0,02 мм до 0,15 мм |
||
Можуть бути застосовані також більш високі класи плівкових систем.
Напрямок променя
Промінь має бути спрямований у центр контрольованої зони і бути перпендикулярним до поверхні об'єкта контролю, за винятком тих випадків, коли встановлено, що певні види контролю краще проводити за іншого напрямку променя. У цьому випадку можна застосовувати відповідний напрямок променя.
Між договірними сторонами можна узгоджувати також інші види просвічування.
Зниження розсіяного випромінювання
Фільтри та коліматори
Для зниження дії розсіяного випромінювання пряме випромінювання має бути максимально обмежене зоною контрольованої ділянки.
Під час використовування джерел у-випромінення Іг 192 і Co 60 або за краевого розсіювання можна використати лист свинцю як фільтр низькоенергетичного розсіяного випромінювання, встановлений між об'єктом контролю та касетою. Товщина цього листа становить від 0,5 мм до 2 мм залежно від просвічуваної товщини.
Зниження зворотного розсіяного випромінювання
За необхідності плівка повинна бути захищена від зворотного розсіяного випромінювання додатковим екраном, що відповідає товщині свинцю не менше ніж 1 мм або олова не менше ніж 1,5 мм, установлюванням його за системою плівка — екран.
Присутність зворотного розсіяного випромінювання треба перевіряти за кожної нової схеми просвічування за допомогою свинцевого маркувального знака «В» (висотою не менше ніж 10 мм і товщиною не менше ніж 1,5 мм), розміщеного безпосередньо під кожною касетою. Якщо 30- враження цього знака на радіографічному знімку світле, то знімок непридатний. Якщо ж зображення знака невидиме, такий знімок допускається й підтверджує хороший захист від розсіяного випромінювання.
Відстань джерело випромінювання — об'єкт контролю
Мінімальна відстань джерело випромінювання — об’єкт контролю, fmin, залежить від величини d джерела випромінювання та відстані об’єкт контролю — плівка Ь.
Відстань f, якщо можливо, повинна бути обрана таким чином, щоб відношення цієї відстані до розміру d джерела випромінювання, f/d, не було нижче величин, розрахованих згідно з наступними рівняннями:
/ ь 2/3
I D І
для класу A: f/d > 7,5 — 1 (1)
ММ J
(
(2)
b f/3для класу В: f/d > 15 —
V мм J
b задається в міліметрах (мм).
Якщо відстань b < 1,2 t, то величина b у рівняннях (1) і (2) і на рисунку 2 повинна замінятися номінальною товщиною t.
Для визначання відстані джерело випромінювання — об'єкт контролю fmin можна використовувати номограму на рисунку 2.
Номограма побудована за рівняннями (1) і (2).
У випадку класу А, якщо потрібно контролювати плоскі дефекти, мінімальна відстань fmin повинна бути такою, як і для класу В, щоб зменшити геометричну нерізкість.
У критичних випадках технічних застосовувань чутливих до тріщин матеріалів повинні бути застосовані більш чутливі методи просвічування, ніж за класом В.
S 2
С0
о co
5
о с ф о. ф
co & 4 m
co
CO s
0,5 —
5000 —
—2 2000
3000 — =—
2000 1000
1000
500 —
200
100
50
ЗО
20
500
300.
200
100
50
ЗО
20
10
co 5
к c 4
c
£ <I> Ю о
ф о. ф
co
З m co
<0 S
— 500
r- 400
300
— 200
100
Lso
=—60 5—40
E—40
=—30
10 —5
Рисунок 2 — Номограма для визначання мінімальної відстані джерело випромінювання — об’єкт fmln залежно від відстані об’єкт — плівка та розміру джерела випромінювання
Максимальна зона контролю для окремої експозиції
Відношення просвічуваної товщини на краю контрольованої зони за рівномірної товщини до товщини по центру пучка не повинно перевищувати 1,1 для класу В і 1,2 для класу А.
Величини оптичної густини, одержувані внаслідок будь-якої зміни просвічуваної товщини, не повинні бути нижче величин, зазначених у 6.8, і не повинні бути вище величин оптичної густини, які піддаються розшифруванню на негатоскопі, що його використовують, з відповідним розміром вікна.
Оптична густина радіографічних знімків
