---

Якщо застосовують безперервний рух мікрофона по траєкторії довжиною /, визначають ха­рактеристики лише на частотах, нижчих за або f₂, залежно від того, яка з них нижча:

_ ⁶⁰⁰⁰ _ ⁵⁰⁰⁰

де / — довжина траєкторії переміщення мікрофона, м;

V — об’єм випробовувальної камери, м³.

A.8 Збільшення кількості точок розміщення джерела шуму

Якщо джерело шуму має розміщуватися не в одній точці, а в кількох, проводять альтерна­тивне перевіряння звукового поля, за якого гучномовець розміщують у кількох точках камери. Рівні звукового тиску усереднюють відповідно до 8.3 для кожної частоти, після цього за форму­лою А.1 обчислюють стандартний відхил.

Якщо перевіряють звукове поле для кількох точок розміщення гучномовця, джерело шуму під час випробовування повинно розміщуватись у тих самих точках.

Рівні звукового тиску, визначені в різних точках розміщення мікрофона для різних точок розміщення джерела шуму, повинні бути усереднені.

ДОДАТОК В
(довідковий)

НАСТАНОВА З КОНСТРУЮВАННЯ ОБЕРТОВИХ РОЗСІЮВАЧІВ

Використовування обертових розсіювачів у ревербераційних камерах доцільне з таких двох причин:

1. розсіювач сприяє зниженню просторової мінливості середньоквадратичного значення звукового тиску в камері і цим підвищує точність визначання усередненого в просторі рівня зву­кового тиску;

2. розсіювач розподіляє потужність звукового випромінювання джерела шуму по всій камері, що зменшує залежність виміряного значення звукової потужності джерела від розмірів камери і місця розміщення джерела у камері.

Ефективність дії обертових розсіювачів залежить у першу чергу від їхніх розмірів. На практиці розміри розсіювачів обмежуються лише розмірами ревербераційної камери. Панелі розсіювана повинні бути досить щільними. Рекомендована поверхнева щільність панелей складає 5 кг/м². Швидкість обертання розсіювана повинна бути досить великою для того, щоб забезпечити усе­реднення звукового тиску протягом хоча б одного повного оберту.

Практичних ускладнень, пов’язаних із конструюванням великих і важких панелей (лопатей), що обертаються з великою швидкістю, можна уникнути наданням розсіювану форми диска, конуса або циліндра, збалансувавши площу поверхні так, щоб центр ваги всієї конструкції був на осі обертання розсіювана.

Подвоєний розсіювач у формі конуса з діаметром 5 м успішно експлуатувався за швидкості 2,6 рад/с. Найкращі результати можуть бути досягнуті, якщо поверхні дифузора непаралельні жодній з поверхонь камери.

Примітка. Приклади застосовування обертових розсіювачів, які доцільно використовувати під час перевіряння звуко­вого поля камери, наведено у [27—28].ДОДАТОК С (довідковий)

РОЗШИРЕННЯ ДІАПАЗОНУ ВИМІРЮВАНЬ
У БІК ЧАСТОТ, НИЖЧИХ ЗА 100 ГЦ

С.1 Додатковий діапазон частот

Для проведення вимірювань на частотах, нижчих за 100 Гц, доцільно користуватися порівняль­ною методикою, викладеною в 8.4.2. Еталонне джерело звуку не повинно мати у спектрі тонів із визначеними частотами (деякі вентилятори випромінюють значні низькочастотні тони, що суттєво знижує відтворність результатів, якщо таке устатковання застосовують як джерело звуку на цих частотах). Інформацію, наведену нижче, можна використовувати лише у разі користування зазна­ченою методикою.

Не можна проводити вимірювання, якщо звукове випромінювання містить слабкі тональні компоненти.

С.2 Доповнення до таблиці 2

Таблиця С.1 — Розрахункові максимальні значення стандартних відхилів відтворності рівня звукового тиску на частотах, нижчих за 100 Гц

Для камер, об’єм яких більше ніж 200 м³, треба очікувати менших стандартних відхилів відтворності.

С.З Доповнення до таблиці 3 (Мінімальний об’єм випробовувальної камери залежно від найнижчої частоти розглядуваного діапазону частот)

Перевагу треба надавати камерам з об’ємом щонайменше 600 м³, проте об’єм 200 м³ та­кож прийнятний. Збільшення об’єму камери забезпечує підвищення точності і достовірності ви­значання рівня на низьких частотах.

С.4 Доповнення до таблиць 5 і 6 (Мінімальна кількість точок розміщення мікрофона Л/_мі джерела шуму N_sдля вимірювань рівня звукового тиску).

Прийнятними є значення, наведені в таблиці для частоти 125 Гц.

ДОДАТОК D (довідковий)

НАСТАНОВА З КОНСТРУЮВАННЯ РЕВЕРБЕРАЦІЙНИХ КАМЕР

D.1 Загальні положення

Для точного визначання рівня звукової потужності пристрою, машини, складальної одиниці або її частини ревербераційна камера повинна мати:

1. відповідний об’єм;

2. належну форму і (або) розсіювальні елементи;

3. досить низьке звукопоглинання у частотному діапазоні вимірювань;

4. досить низькі рівні фонових шумів.

5. 2 Об’єм випробовувальної камери

Вимоги до випробовувальної камери наведено в 5.2.

Примітка 1. Як видно з таблиці 3, об’єм 200 м³ є достатнім для звичайних вимірювань, за яких найнижчою в діапазоні вимірювань є октавна смуга з центральною частотою 125 Гц (або третинооктавна смуга з час^_отою 100 Гц).

Примітка 2. У великих камерах (тобто таких, об’єм яких перевищує 200 м³) звукопоглинання у повітрі може призвести до небажаного зниження рівномірності ревербераційного поля на частотах вище ніж 3000 Гц.

D.3 Форма випробовувальної камери і розсіювальних елементів

Якщо камера не є прямокутною, жодна з її поверхонь не повинна бути паралельною іншим. Якщо камера є прямокутною, її пропорції треба підібрати так, щоб відношення будь-яких двох її розмірів дорівнювало цілому числу або було дуже близьким до нього.

Часто використовують пропорції 1:2^1/3 : 4^1/3 . Інші співвідношення розмірів камери, що є прий­нятними для камер з об’ємом, близьким до 200 м³, наведено у таблиці D.1.

Таблиця D.1 — Рекомендовані відношення розмірів прямокутних камер

D.4 Звукопоглинання випробовувальної камери

Коефіцієнт звукопоглинання поверхонь ревербераційної камери повинен бути досить низь­ким для того, щоб можна було забезпечити належне ревербераційне поле.

Коефіцієнт звукопоглинання повинен бути досить високим для того, щоб знизити до мінімуму вплив параметрів на потужність звуку, випромінюваного джерелом шуму на частотах нижче ча­стоти f, визначеної за формулою:

, 2000
~~v^' ^Гц’

де V — об’єм камери в кубічних метрах (м³).

Середній коефіцієнт звукопоглинання а для всіх поверхонь ревербераційної камери не по­винен перевищувати 0,16. На частотах вище f середній коефіцієнт звукопоглинання не повинен бути більше ніж 0,06.

ДОДАТОК Е
(обов’язковий)

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРЯННЯ ЗВУКОВОГО ПОЛЯ
ВИПРОБОВУВАЛЬНИХ КАМЕР ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ
ШИРОКОСМУГОВОГО ЗВУКУ

Якщо об’єм камери менше зазначеного в 5.2, або якщо звукопоглинання камери більше за­значеного в 5.3, необхідно користуватись викладеною в цьому додатку методикою визначання можливості вимірювання широкосмугового звуку з точністю, зазначеною в таблиці 2. Ця методика дозволяє визначити похибку, обумовлену взаємодією джерела звуку і ревербераційного поля, а також похибку, викликану методикою усереднення результатів у часі і просторі (див. [18]). Точність вимірювань широкосмугового звуку в кожній октавній і третинооктавній смузі характеризують стандартним відхилом вимірювань.

Вимірювальні прилади, траєкторії мікрофонів або сітка їх розміщення повинні бути такими самими, як і під час випробовування джерела шуму. Викладена в цьому додатку методика вимі­рювань потребує використовування еталонного джерела звуку, характеристики якого повинні відповідати вимогам ISO 6926.

Вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам, викладеним у розділі 6.

Траєкторія руху мікрофона або сітка розміщення мікрофонів повинні відповідати вимогам, викладеним у 8.1.2.

Проводять не менше шести вимірювань рівня звукового тиску ревербераційного поля в тре- тинооктавних або октавних смугах, під час кожного вимірювання еталонне джерело звуку має знаходитися в іншому місці випробовувальної камери з дотриманням таких умов:

1. джерело повинно розміщуватися на підлозі камери не ближче Х/2 від стінки і не ближче до мікрофона, ніж це передбачено у 8.1.2. Відстань між будь-якими двома точками розміщення джерела шуму має бути більше Х/4, де X — довжина хвилі центральної частоти найнижчої час­тотної смуги, на якій перевіряли звукове поле камери.

Джерело звуку не повинно розміщуватись у жодній точці центральної лінії камери. Точки розміщення еталонного джерела звуку мають бути у безпосередній близькості від місця, у якому має бути встановлене джерело шуму, що підлягає випробовуванню;

2. результати вимірювання звукового тиску в октавних і третинооктавних смугах під час застосовування еталонного джерела в кожному з визначених місць треба записувати з заокруг­ленням до найближчих 0,5 дБ;

3. траєкторія руху мікрофона або сітка розміщення мікрофонів, розсіювані звуку (якщо за­стосовуються), вимірювальні прилади і тривалість спостережень повинні бути такими самими, як під час випробовування устатковання з розміщенням джерела в тих самих точках.

Для кожної частотної смуги, у якій перевіряють звукове поле, розраховують стандартний відхил s за такою формулою:

^SS=^^Lpi-^Lpm) /(N_S-1), (Є.1)

V /=1

де s_s — стандартний відхил рівня звукового тиску у частотній смузі, дБ;

L_pi— рівень тиску в смузі, визначений за методикою усереднення в часі і в просторі, викла­деною в 8.3, дБ;

І__рт— середньоарифметичне значення рівня тиску в смузі, дБ;

N_s— кількість точок розміщення джерела.

Е.5 Перевіряння

У кожній частотній смузі перевіряють звукове поле камери для визначання її придатності для вимірювань широкосмугового шуму. Для цього розрахунковий стандартний відхил не пови­нен перевищувати граничних значень, наведених у таблиці Е.1.

Таблиця Е.1 — Максимально допустимий стандартний відхил L_pi

ДОДАТОК F
(обов’язковий)

МЕТОДИКА РОЗРАХОВУВАННЯ РІВНІВ ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ
В ОКТАВНИХ СМУГАХ ЧАСТОТ І Д-ЗВАЖЕНОГО РІВНЯ
ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ ЗА РІВНЯМИ ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ
У ТРЕТИНООКТАВНИХ СМУГАХ ЧАСТОТ

F.1 Розраховують рівні звукової потужності в октавних смугах частот за формулою:

L_w = 10lg X 1O^O’’H дБ (F.1)

/=3/-2

де L_Wi— рівень у /-тій октавній смузі, дБ;

Lwj — рівень у у-тій третинооктавній смузі, дБ;

i,j — величини, взяті з таблиці F.1 у розділі F.3.

F.2 Розраховують Д-зважений рівень звукової потужності за формулою:

Ду_Л=10Ід Ю⁰'¹^'), дБ (F.2)

/=/мін де L_Wj — рівень у у-тій третинооктавній смузі, дБ;

у і Cj — величини, взяті з розділу F.3 для показників третинооктавних смуг відповідно;

Умін і /макс— значення з таблиці F.1, відповідно для найнижчої і найвищої частот смуги вимі­рювань.

F.3 Значення С_;-для розрахунків за результатами, одержаними для третинооктавних смуг частот, наведено в таблиці F.1

Таблиця F.1 — Значення у та Сўза результатами вимірювань у третинооктавних смугах частот