Страница 2: ДСТУ IEC 60968-2001. Лампи з вмонтованим пускорегулювальним пристроєм для загального освітлення. Вимоги безпеки (61332)

4. МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ

Стійкість до крутного моменту

Цоколі має бути міцно прикріплено до колби чи тієї частини лампи, яку використовують для вгвинчування чи вигвинчування із неї пампи в разі прикладання нижчезазначених крутних мо­ментів:

B22d З Н-м

В15d 1,15 Н-м

Е26 і Е27 З Н-м

Е14 1,15 Н ■ м

Випробування слід провадити за допомогою випробувальних патронів, наведених на рисун­ках 2, 3.

Крутний момент слід прикладати плавно та поступово підвищувати від нуля до наведеного значення.

У випадку застосування цоколів без мастики допускається відносне зміщення цоколя від колби не більше ніж 10°.

Після випробування на механічну міцність зразок повинен відповідати вимогам від уражен­ня струмом (розділ 6).

4. ПЕРЕВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ЦОКОЛЯ

Перевищення температури цоколя At_s готової лампи під час розгоряння, стабілізації та після неї не повинне бути більше нижченаведених значень, виміряних відповідно до ІЕС 60360:

B22d 125 К

B15d 120 К

Е27 120 К

Е14 120 К

Е26 перебуває в стадії розгляду

Вимірювання слід провадити за номінальної напруги. Якщо лампу промарковано діапазо­ном напруг, то вимірювання провадять за середнього значення промаркованих напруг за умови, що граничні значення діапазону напруг не відрізняються від середнього значення більше, ніж на 2,5 %. Для ламп з ширшим діапазоном напруг вимірювання провадять за найбільшого зна­чення діапазону напруг.

4. ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ

Лампи з вмонтованим пускорегулювальним пристроєм повинні бути достатньо теплостійкими.

Зовнішні частини із ізоляційного матеріалу забезпечують захист від ураження електричним струмом, деталі із ізоляційного матеріалу, що підтримують струмовідні частини, мають бути до­статньо теплостійкими.

Відповідність перевіряють вдавлюванням у ці деталі кульки за допомогою пристрою, наве­деного на рисунку 4.

Випробування провадять у камері за температури (25 ± 5) °С з перевищенням робочої тем­ператури відповідної частини відповідно до розділу 9, з найменшим значенням 125 °С для дета­лей, що підтримують струмовідні частини, і 80 °С* — для інших деталей. Поверхню випробову­ваної деталі, установлюють в горизонтальне положення і на неї вдавлюють сталеву кульку діа­метром 5 мм з силою 20 Н.

До початку випробування випробувальний прилад і опору поміщають до теплової камери на такий час, щоб було досягнуто стабільної випробувальної температури.

До прикладання випробувального навантаження випробувальну деталь поміщають на 10 хв до теплової камери.

Якщо поверхня під час випробування прогинається, то вона у місці вдавлювання повинна мати опору. Якщо не можна провести випробування на цілому зразку, то від нього відділяють відповідну частину.

Зразок повинен бути завтовшки не менше ніж 2,5 мм, але якщо така товщина не досягається, то складають разом два чи декілька зразків.

Через 1 год кульку прибирають Із зразка, який потім занурюють на 10 с у холодну воду для охолодження приблизно до кімнатної температури. Вимірюють діаметр вм’ятини, який не пови­нен перевищувати 2 мм.

У випадку викривленої поверхні виміряють найкоротшу вісь, якщо вм’ятина еліптичної форми.

У випадку сумнівів виміряють глибину вм’ятини, а діаметр обчислюють за формулою:

0 = 2jp(5-p), де р — глибина вм’ятини.

Випробування не проводять на частинах із керамічного матеріалу.

11. ВОГНЕСТІЙКІСТЬ ТА ІСКРОСТІЙКІСТЬ

Частини з ізоляційного матеріалу, що підтримують струмовідні частини, і зовнішні частини з ізоляційного матеріалу, що забезпечують захист від ураження електричним струмом, піддають випробуванню розпеченим дротом відповідно до ІЕС 60695-2-1:

• за випробовувальний зразок вважають готову лампу. Можливо буде потрібно вилучити деякі частини лампи для проведення випробування, але необхідно забезпечити, щоб умови випробування значно не відрізнялися від умов за нормальної експлуатації;

• випробовуваний зразок установлюють на стенді та піддають вдавлюванню кінцем дроту із зусиллям 1 Н, бажано на відстані 1 мм, або більше від верхнього краю в центрі випробовуваної поверхні. Проникнення розпеченого дроту в зразок механічно обмежується до 7 мм.

‘перебуває у стадії розгляду.

Якщо таке випробування неможливо провести на зразку через його малі розміри, то випро­бування провадять на окремому зразку з такого ж матеріалу площею ЗО мм х ЗО мм і товщиною, що дорівнює найменшій товщині зразка;

• температура кінця розпеченого дроту 650 °С. Через ЗО с зразок відсувають від кінця роз­печеного дроту.

Температуру розпеченого дроту й силу струму підігрівання установлюють протягом 1 хв без­посередньо перед випробуванням. Необхідно забезпечити, щоб в цей період теплове випробу­вання не впливало на зразок. Температуру кінця розпеченого дроту вимірюють термоперетво­рювачем, сконструйованим відповідно до |ЕС 60695-2-1;

• усяке займання та тління повинно гаснути через ЗО с після вилучення розпеченого дроту, а іскри не повинні запалювати кусок цигаркового паперу, розстеленого горизонтально під зразком на відстані (200 ± 5) мм.

Випробування не провадять на частинах із керамічного матеріалу.

11. АВАРІЙНІ УМОВИ

Лампи повинні запишатися безпечними під час роботи в аварійних умовах, можливих під час експлуатації.

Кожну із зазначених нижче умов застосовують по черзі, також як і будь-які інші спільні ава­рійні умови, які можуть потім виникнути внаслідок цього. Тільки один компонент за один раз підля­гає аварійній умові:

1. у схемі з баластом та стартером, стартер замкнуто накоротко;

2. коротке замикання через конденсатор;

3. лампа не запалюється внаслідок руйнування одного із катодів;

4. лампа не запалюється, хоча катод і не зруйновано (деактивована лампа);

5. лампа працює, але один із катодів деактивовано чи зруйновано (ефект випрямлення);

6. розмикання чи з’єднання інших точок у схемі, діаграма якої вказує на те, що за таких ава­рійних умов може бути порушено безпеку.

Дослідженням лампи та Ті схеми, в основному, виявляються аварійні умови, які слід засто­совувати. їх застосовують послідовно за таким порядком, який найприйнятніший.

Виробник або відповідальний постачальник повинен надати спеціально підготовлену лам­пу, по можливості, таким чином, щоб за допомогою вимикача поза лампою можна було створи­ти аварійні умови.

Складники чи прилади, в яких не виникає короткого замикання, не слід з’єднувати. Аналогіч­ним чином, складники чи прилади, в яких не може статися розмикання схеми, не слід вимикати.

Виробники або відповідальні постачальники повинні довести, що складники не порушують безпечності, наприклад показом відповідності технічним умовам.

У випадку аварійних умов: а), Ь) або f) відповідність перевіряють роботою зразка, що світить за кімнатної температури за напруги від 90 % до 110 % від номінальної напруги або, у випадку діапазону напруги, за напруги, що становить від 90 % до 110 % від середнього значення цього діапазону, до досягнення стабільних умов, після чого введено аварійну умову.

У випадку критичних умов: с), d) або е) застосовують такі ж робочі умови, але аварійна умова введена напочатку випробувань.

Потім зразок випробують впродовж подальших 8 год. Під час цього випробування не повинно бути появи вогню, виникнення займистих газів і струмовідні частини не повинні ставати доступ­ними.

Для перевірки того, чи є гази, що виділені із складників, займистими чи ні, провадять випро­бування з високочастотним іскровим генератором.

Для перевірки того, чи стають доступні частини струмовідними, провадять випробування відповідно до розділу 6. Опір ізоляції (7.1) перевіряють напругою постійного струму значенням близько 1000 В.

Вид ззаду

Частина З

Частина 2

0

-10'

0 •0,05

± 0,2.

Частина 1

Допустимі відхилення на розміри, наведені без допуску:

на кути:

на лінійні розміри:

до 25 мм:

понад 25 мм:

Матеріал щупа — загартована сталь ₀

Обидва з'єднання щупа може бути зігнуто під кутом 90__1а», але тільки за одним напрямком. Використання штифта та виїмки — один із можливих варіантів обмеження кута вигину до 90°. З цієї причини розміри та допуски цих деталей на рисунку не наводять. Реальна конструкція повинна забезпечувати кут згинання 90° з допустимим відхиленням від 0“ до +10^с.

Рисунок 1 — Стандартний випробувальний щуп

Рисунок наводиться тільки для зазначення основних розмірів патрона.

Різьба повинна відповідати різьбі патрона згідно з ІЕС 60061.

х-х

Примітка, Рисунок зазначає основні розміри патрона, які необхідно перевірити в разі сумніву а результатах випро­бування.

(а) — ці пази повинні бути симетричні відносно центральної лінії.

Рисунок 3 — Патрон для випробування на крутний момент памп

із штифтовими цоколями

Рисунок 4 — Пристрій для випробування кулькою29.140.30

Ключові слова: вимоги безпеки, методи випробування, опір ізоляції, електрична міцність ізоляції, струмовідні частини, теплостійкість, вогнестійкість, механічна міцність, маркування, пе­ревищення температури цоколя.