---

Конструкція вентиля(-ів) має унеможливити повну викрутку шпинделя вентиля під час нор­мальної роботи.

Вентиль(-і) має бути спроектований або розміщений так, щоб унеможливити випадкове повне перекривання.

Випробовують згідно з 6.3.

За наявності в апараті редуктора тиску будь-який відрегульований стан середнього тиску має бути надійно захищений від можливої випадкової зміни і опечатаний з метою виявлення будь- яких недозволених регулювань.

Якщо розташовані після редуктора тиску складові частини апарата не здатні витримувати тиск наповненого балона, апарат оснащують запобіжним клапаном для зниження тиску.

Випробовують згідно з 6.3.

Конструкція запобіжного клапана для зниження тиску має забезпечувати проходження по­току 400 дм³/хв з середнім тиском, який не перевищує ЗО бар.

При діючому запобіжному клапані для зниження тиску, опір диханню на вдиху і видиху не має перевищувати 25 мбар.

Випробовують згідно з 6.5.1 І 6.5.2.

Апарат, в конструкції якого не передбачено запобіжного клапана для зниження тиску, має задовольняти вимоги до опору диханню, які визначені в 5.16.2.

Випробовують згідно з 6.5.1 і 6.5.3.

Дані, отримані з покажчика тиску і попереджувального пристрою (див. 5.18.1), за будь-якого випадку доповнюють один одного. Яка б не була використовувана технологія, конструкція при­строїв має запобігати груповій відмові, доки не ліквідовано несправність.

Апарат комплектують надійним індикатором для зчитування показників тиску в балоні(-ах) під час відкривання вентиля(-Ів), щоб упевнитися, що тиск в окремому балоні або урівноважений тиск вимірюють належним чином.

Манометр розміщують так, щоб користувач міг легко зчитувати показники тиску.

Трубка манометра має бути досить міцною, щоб витримувати грубе поводження, яке очіку­ють під час експлуатування відповідно до класифікації апарата. У випадку, якщо трубка захище­на кожухом, закритий простір має сполучатися з довкіллям.

Манометр має бути водозахисним і витримувати занурення у воду на глибину 1 м протягом 24 год. Після випробовування у пристрої не має бути виявлено води.

Випробовують згідно з 6.3.

Манометр градуюють від нуля до позначки тиску, що не менший ніж на 50 бар вище тиску максимального наповнення балона (див. таблицю 1).

Манометр має бути класу точності 1.6 згідно з розділом 6 EN 837-1:1996.

Треба забезпечувати можливість зчитування показників манометра (зазначених у таблиці 1) за слабкого освітлення.

Конструкція манометра має дозволяти зчитування користувачем показників манометра з кроком не менше ніж 10 бар.

У разі вилучення з апарата манометра і з’єднувального шланга потік не має перевищувати 25 дм³/хв за 200 бар.

Випробовують згідно з 6.1 і 6.3.

Манометр забезпечують механізмом розмикання для захисту користувача від пошкоджень.

Вікно манометра має бути виготовлено з матеріалу, що не розбивається.

Випробовують згідно з 6.3.

Манометр захищають від випадкового від'єднання.

Випробовують згідно з 6.3.

Якщо покажчик тиску укомплектовано джерелом електричної енергії, воно має відповідати кла­су ЕЕх іа ПС Т4 або ЕЕх іа І — для вугільної промисловості згідно з EN 50014 або EN 50020.

Випробовують згідно з 6.3, EN 50014 І EN 50020.

Додатково випробовують за температур мінус ЗО °С та 60 °С згідно з 6.3, EN 50014 і EN 50020.

Точність вимірювання має зберігатися під час проведення випробовувань на електромагніт­ну сумісність.

Випробовують згідно з EN 61000-6-2.

Дані, отримані з покажчика тиску і попереджувального пристрою (див. 5.17.1), мають за будь-якого випадку доповнювати один одного.

Примітка. Якою б не була використовувана технологія, конструкція пристроїв має запобігати груповій відмові, доки не ліквідовано несправність.

Апарат має бути укомплектований відповідним попереджувальним пристроєм, який спрацьовує, коли тиск у балоні знижується до попередньо визначеного рівня для попередження користувача.

Попереджувальний пристрій активують автоматично під час відкривання вентиля(-Ів) бало- на(-ів) або вручну. Якщо попереджувальний пристрій вмикають вручну, має бути передбачена неможливість використання апарата без попереднього вмикання попереджувального пристрою.

Попереджувальний пристрій має спрацьовувати за тиску (55 ± 5) бар або більшому тиску за залишку не менше ніж 200 дм³ повітря в балоні.

Рівень звукового тиску для звукового попереджувального пристрою, виміряний в найближ­чому до пристрою вусі, має бути не меншим ніж 90 дБ (А).

Сигнал може бути постійним або уривчастим. За попередньо визначеного тиску спрацюван­ня попереджувального пристрою з відхилами 10 бар, тривалість безперервного сигналу на рівні 90 дБ (А) має бути не меншою ніж 15 с І уривчастого сигналу — не менше ніж 60 с.

Сигнал має продовжуватися до зниження тиску до 10 бар.

Частота сигналу має бути в діапазоні від 2000 Гц до 4000 Гц.

Після спрацювання попереджувального пристрою користувач має здійснювати дихання без труднощів.

Випробовують згідно з 6.3 і 6.6.

Спричинена попереджувальним сигналом втрата повітря не має перевищувати 5 дм³/хв від початку сигналу до зниження тиску до 10 бар.

Попереджувальний пристрій має продовжувати працювати в діапазоні температур від 0 °С до 10 °С за відносної вологості 90 %.

Випробовують згідно з 6.6.

Пристрій з електричним живленням має відповідати класу ЕЕх іа ПС Т4 або ЕЕх іа І — для вугільної промисловості згідно з EN 50014 або EN 50020 відповідно.

Випробовують згідно з 6.3, EN 50014 і EN 50020.

Додатково випробовують за температур мінус ЗО °С і плюс 60 °С згідно з 6.3, EN 50014 і EN 50020.

У разі проведення випробовувань на електромагнітну сумісність згідно з EN 61000-6-2 пристрій має задовольняти вимоги 5.18.1.

Випробовують згідно з 6.6 і EN 61000-6-2.

Дихальні шланги мають бути гнучкими і стійкими до скручування. Дихальні шланги мають дозволяти вільний рух головою і не обмежувати або перекривати подавання повітря через тиск підборіддя або передпліччя протягом експлуатаційних випробовувань.

Випробовують згідно з 6.3 і 6.11.

Зниження повітряного потоку не має перевищувати 10 % від визначеного випробовувального повітряного потоку. Недопустимі будь-які видимі деформації протягом 5 хв після закінчення вип­робовування.

Випробовують згідно з 6.10.

Спрямовані до легеневого автомата трубки (включно їхні з'єднання) мають протягом 15хв витримувати тиск, що удвічі перевищує тиск спрацювання запобіжного клапана для зниження тиску, або тиск не менший ніж ЗО бар від того, який тиск вище.

Випробовують згідно з 6.1 і 6.3.

Подавання дихального повітря має забезпечувати синусоїдальний потік 40 х 2,5 дм³/хв для усіх тисків у балоні, які перевищують 20 бар, і 25 х 2,0 дм³/хв для тиску в балоні нижче ніж 10 бар.

Випробовують згідно з 6.12.

Зміна тиску не має перевищувати 20 бар за 1 хв.

Випробовують згідно з 6.7.2.

Апарат розроблюють так, щоб у порожнині півмаски, що прилягає до обличчя, підтримувався надлишковий тиск. Тиск має бути нормальним, але не перевищувати 5 мбар.

Ця вимога має задовольнятися за синусоїдального потоку 40 х 2,5 дм³/хв за будь-якого зна­чення тиску у балоні вище ніж 20 бар І за синусоїдального потоку 25 х 2,0 дм³/хв за будь-якого значення тиску у балоні нижче ніж 10 бар.

Випробовують згідно з 6.12.1.

Опір видиху не має перевищувати 6 мбар за постійного потоку 10 дм³/хв, 7 мбар — за синусоїдаль­ного потоку 25 х 2,0 дм³/хв І 10 мбар — за синусоїдального потоку 40 х 2,5 дм³/хв.

Випробовують згідно з 6.12.2.

Статичний тиск в порожнині півмаски в умовах рівноваги не має перевищувати 5 мбар.

Випробовують згідно з 6.1 і 6.3.

6. ВИПРОБУВАННЯ

   1. Загальні положення

Якщо засоби вимірювань і методи вимірювань спеціально не визначені, застосовують загальні методи і засоби.

Перед випробуваннями із залученням випробовувачів беруть до уваги національні правила щодо медичного посвідчення, медичного огляду або перевірення випробовувачів.

Апарат з надлишковим тиском випробовують разом з півмаскою, наданою заявником.

Подані у цьому стандарті значення є номінальними, якщо не визначено інше. За винятком температурних границь значення, які не зазначені як максимум чи мінімум, мають граничні відхи­ли ± 5 %. Якщо не визначено інше, температура навколишнього середовища під час випробовува­ння має бути в діапазоні від 16 °С до 32 °С, температурні границі визначають з точністю ± 1 °С.

Візуально перевіряє випробовувальна лабораторія перед лабораторними або експлуатацій­ними випробовуваннями. Перевірення може вимагати простого розкладання відповідно до інструкцій виробника щодо технічного обслуговування. Огляд охоплює перевіряння, маркування та перегляд інформації, яку надає виробник.

Апарат, включно і балон(и) зі стисненим повітрям і півмаску, охолоджують за температури навколишнього повітря (мінус ЗО ± 3) °С протягом (4 ± 1) год.

Якщо балони вкриті композитним матеріалом, час охолодження має бути не менше ніж 12 год.

Безпосередньо після закінчення періоду охолодження апарат приєднують до дихальної ма­шини, розміщеної ззовні охолоджувальної системи, і випробовують згідно з методом 2, регулю­ванням Е згідно з EN13274-3. Робота дихальної машини продовжується до вичерпання подавання стисненого повітря (до зниження тиску до рівня 20 бар).

Випробування повторюють з тим самим охолодженим апаратом після заміни порожнього балона(-ів) повним балоном(-ами), який попередньо зберігався за кімнатної температури.

Апарат, включно балон(и) зі стисненим повітрям (тиск наповнення: 100 бар) і півмаску, ви­тримують у камері за температури (60 ± 3) °С і відносної вологості повітря не більше ніж 50 % протягом (4 ± 1) год.

Якщо балони вкриті композитним матеріалом, час витримування має бути не менше ніж 12 год.

Апарат без надлишкового тиску випробовують згідно з методом 2, регулюванням Е згідно з EN 13274-3 до вичерпання подавання стисненого повітря (20 бар).

Апарат з нормальним тиском випробовують згідно з методом 2, регулюванням Н згідно з EN 13274-3 до вичерпання подавання стисненого повітря (20 бар).

Один апарат підлягає впливу такого температурного циклу згідно з EN13274-5:

1. (70 ± 3) °С/суха атмосфера/(72 ± 3) год;

2. (70 ± 3) °С/волога атмосфера/(72 ± 3) год;

3. (мінус ЗО ± 3) °С/суха атмосфера/(24 ± 1) год.

ЗАСТОРОГА! Під час температурного впливу тиск балонів має становити не більше ніж 50 % від тиску наповненого балона.

Матеріали стрічок і пряжок випробовують відповідно до методу 2 згідно з EN 13274-4.

Дихальні шланг(и), трубка(-и) середнього тиску та легеневий автомат випробовують відповід­но до методу 1 EN 13274-4.

Два готових до використання комплекти апаратів охолоджують за температури (мінус ЗО ± 3) °С протягом (4 ± 1) год.

Два тепло одягнені випробовувані носять охолоджені апарати в холодильній камері і вико­нують роботу за температури навколишнього повітря (мінус 15 ± 3) °С. Випробування має бути безперервним, без знімання апаратів, протягом ЗО хв або до початку спрацювання попереджу­вального пристрою.

Випробовують відповідно до вправи 17 в EN 13274-2 за винятком того, що апарат одягають у холодильній камері за температури навколишнього повітря (мінус 15 ± 3)°С.

У кінці випробовувань вимірюють опір диханню для визначення наявності будь-яких пере­шкод диханню або відмов, спричинених низькою температурою.