Страница 2: ДСТУ EN 942:2003. Лісоматеріали у столярній справі. Загальна класифікація за якістю (61157)

Наскрізні тріщини не допускають у жодному класі.

Усі лісоматеріали не повинні містити ушкодження, викликані гнилизною й комахами, за ви­нятком ушкоджень, викликаних жуками-короїдами.

Обзел допускають тільки в тому разі, якщо його закривають обробленою деталлю.

Заболонь допускають (див. примітку 3 до 4.4).

4. ЗАПРАВЛЯННЯ

   1. Пробки і наповнювачі

Виробник, згідно з таблицею 1, повинен заправляти за допомогою чопа або наповнювача такі вади:

• сучки, які випадають і мають гнилизну;

• тріщини шириною більше ніж 0,5 мм;

• засмолок;

• прорість;

• оголену серцевину;

• ураження жуками-короїдами.

Примітка. На практиці тріщини шириною менше ніж 0,5 мм не заправляють.

1. Пробки повинні бути виконані з породи лісоматеріалу, що відповідає породі лісоматеріалу деталі.

2. Пробки повинні бути міцно закріплені відповідним клеєм.

3. Пробки повинні заповнювати отвір по можливості на всю глибину.

4. Напрямок волокон деревини у пробках повинен бути таким самим, як і в деталі, в яку вони вставлені.

5. Ширина пробок (тобто менший розмір) не повинна перевищувати більше ніж на 6 мм ус­тановлене для відповідного класу верхнє граничне значення розміру сучка.

За наявності великих сучків і вад можна використовувати не більше ніж дві пробки.

Примітка 1. Перекриття пробок допускають.

Примітка 2. Пробка не обов'язково повинна бути циліндричною.

Наповнювачі повинні повністю заповнювати отвір або тріщину і відповідати призначеності лісоматеріалів.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ВИЗНАЧАННЯ РОЗМІРІВ ГОТОВИХ ДЕТАЛЕЙ

Щоб визначити розмір сучка щодо поверхні, на якій цей сучок міститься, вимірюють розміри готових деталей згідно з рисунками А.1 і А.2.

Розмір готової деталі

Розмір готової деталі

Розмір готової клеєної деталі

Розмір ГОТОВОЇ деталі

Рисунок А.1 — Розміри готової прямокутної дерев’яної деталі

Розмір готової
деталі

Розмір готової клеєної деталі

Розмір готової деталі

Розмір готової . деталі

Розмір готової клеєної деталі

Розмір готової деталі

Розмір готової деталі

Рисунок А.2 — Розміри готової профільованої дерев’яної деталі

ДОДАТОК В
(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВМІСТУ ВОЛОГИ У ЛІСОМАТЕРІАЛАХ
ДЛЯ СТОЛЯРНИХ РОБІТ

У разі відсутності відповідного стандарту на виріб варто керуватися таблицею В.1 як реко­мендаціями щодо середньої вологості (у відсотках) деталей із суцільної деревини. Окреме зна­чення не може перевищувати максимальне значення середньої вологості деревини більше ніж на 3 %.

Таблиця В.1 — Вологість суцільної деревини залежно від умов застосовування

ДОДАТОК С
(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИЗНАЧАННЯ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ
ДЛЯ СТОЛЯРНИХ РОБІТ

С.1 Дані для замовлення

У разі замовлення повинні бути погоджені такі дані:

1. загальноприйнята й наукова назва потрібних порід деревини;

2. потрібний клас(и) лісоматеріалу згідно із зазначеною в 4.1 класифікацєю;

3. потрібна вологість за відповідним стандартом на виріб або згідно з додатком В;

4. призначеність дерев'яної деталі згідно з її конструкцією;

5. прозорі або непрозорі покриття деталі.

С.2 Визначання характеристик лісоматеріалу, технічних прийомів або заправлянь і дозвіл на їх застосовування на відкритих поверхнях

Якщо столярні деталі, що їх виготовляють спеціально, згідно з їхньою призначеністю, мають відкриті поверхні, треба перевірити необхідність вилучення одного з таких пунктів:

Примітка 1. Замовник повинен мати чітке уявлення про те, що заборона на застосовування одного з таких пунктів призво­дить до підвищених витрат. Якщо податки занадто високі, то, можливо, економічно вигідніше вибрати вищий клас деревини.

1. Застосовування технологій:

1. склеювання по товщині без зубчасто-кутового шипового з’єднання пластин у шарах;

2. склеювання по товщині із зубчасто-кутовим шиповим з’єднанням пластин у шарах;

3. зубчасто-кутове шипове з’єднання по всьому поперечному перерізу;

4. склеювання по ширині.

2. Заправляння таких природних параметрів:

1. сучків, що випадають і загнили;

2. тріщин;

3. засмолків або проростей;

4. оголеної серцевини;

5. уражень жуками-короїдами.

Примітка 2. Під час виконання спеціальних остаточних столярних робіт, якщо не допустимо заповнення тріщин, треба вимагати клас деревини вище класу J40.

2. Зміна забарвленості заболоні.

2. Застосовування лісоматеріалу з високою пористістю.

Якщо які-небудь породи деревини треба фарбувати або лакувати з декоративною метою, то відповідні поверхні не повинні мати зон з високою пористістю.

Примітка 3. Зони з високою пористістю можуть з’являтися, якщо круглий лісоматеріал зберігали у воді або за теплої погоди кілька тижнів ішов дощ.

ДОДАТОК D
(довідковий)

ВИБИРАННЯ ПОРІД ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ДЛЯ СТОЛЯРНИХ РОБІТ

Під час вибирання порід лісоматеріалів для визначеної столярної деталі треба враховувати естетичні, економічні й механічні властивості, а також такі властивості, як стійкість, оброблю­ваність і придатність.

Перелік можливих чинників наведено нижче. Однак не всі чинники дійсні для кожного ви­падку застосовування, а також головні чинники мають різний за значенням вплив.

Естетичні властивості:

• колір;

• текстура;

• придатність до обробляння поверхонь.

Текстура: тонка, середня або груба.

Економічні чинники:

• можливість використовування: нормальна, змінна або обмежена;

• використовування як шпону;

• витрати: незначні, середні або високі;

• звичайно використовувані розміри.

Властивості стійкості:

• природна стійкість: див. EN 350-2;

• просочуваність захисними засобами: див. EN 350-2.

Механічні властивості:

• щільність;

• твердість (стійкість до поверхневого стирання);

• ширина річних кілець;

• напрямок волокон;

• міцність.

Властивості експлуатаційної надійності:

• зміна розмірів: незначна, середня або велика;

• усихання: середнє всихання свіжозрубаної деревини складає до 12 %.

Властивості оброблюваності:

• здатність до згину: від дуже доброї до недостатньої;

• здатність до склеювання: добра або змінна;

• здатність до сушіння: від легкої до важкої і (або) від швидкої до повільної;

• оброблюваність: добра, середня, важка.

Докладні дані за характеристиками певних порід лісоматеріалів треба брати з чисельних джерел. Ці дані можна відносити також до відмітних властивостей певних порід лісоматеріалів, наприклад, смоловиділення, наявність мінеральних відкладень або запаху й імовірність фарбу­вання за контакту з кольоровими металами у вологих умовах.

Рекомендації щодо відносного значення вказаних вище механічних властивостей наведено у відповідних стандартах на вироби.

79.040

Ключові слова: лісоматеріали, якість, вимога, властивість, вид, вада, сучок, вимірювання, заправляння, класифікація.

Редактор М. Клименко

Технічний редактор О. Касіч

Коректор О. Тарасун
Верстальник І. Барков

Підписано до друку 04.04.2005. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 1,39. Зам. {ОТІ Ціна договірна.

Науково-редакційний відділ ДП «УкрНДНЦ»
03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2