Страница 3: ДСТУ IEC 60840:2009. Кабелі з екструдованою ізоляцією силові та арматура до них на номінальну напругу понад 30 кВ (Um = 36 кВ) і до 150 кВ (Um = 170 кВ) включно. Вимоги та методи випробування (61148)

f_n — номінальна товщина, мм.

Окрім того, для оболонок, накладених на практично гладку поверхню, середнє значення з ви­міряних значень, округлене до 0,1 мм згідно з додатком В, не повинно бути менше ніж номінальна товщина.

Останню вимогу не застосовують до оболонок, накладених на нерівну поверхню, наприклад, утворену металевими екранами дротів та проводів або на металеві гофровані оболонки.

Якщо кабель має металеву оболонку зі свинцю, свинцевого сплаву або алюмінію, то виконують наведені нижче випробування.

Мінімальна товщина оболонки не повинна зменшуватися більше ніж на 0,1 мм від 95 % від номінальної товщини:

t_min > 0,95 f_n-0,1.

Вимірювання товщини оболонки на вибір виробника виконують одним із наведених нижче методів.

Вимірювання виконують із застосуванням мікрометра з пласкими щічками, діаметром щупів від 4 мм до 8 мм і похибкою вимірів ± 0,01 мм.

Вимірювання виконують на випробному зразку оболонки завдовжки приблизно 50 мм, відіб­раному від готового кабелю. Зразок розрізають поздовжньо до осі, потім ретельно випрямляють. Після очищення випробного зразка товщину зразка вимірюють уздовж кола оболонки не менше ніж у 10 мм від краю випрямленого зразка в достатньо великій кількості точок, щоб упевнитися, що визначено мінімальну товщину.

Вимірювання виконують із застосуванням мікрометра, що має або одну пласку, а іншу сфе­ричну щічку, або одну пласку, а іншу прямокутну щічку завширшки 0,8 мм та завдовжки 2,4 мм. Сферичну або прямокутну щічку має бути прикладено до внутрішньої поверхні кільця. Похибка мікрометра має становити ± 0,01 мм.

Вимірювання виконують на кільці оболонки, ретельно відрізаному від зразка. Товщину вимірю­ють у достатній кількості точок по колу кільця, щоб упевнитися, що визначено мінімальну товщину.

Мінімальна товщина оболонки не повинна зменшуватися більше ніж на 0,1 мм від 90 % від номінальної товщини для гладкої алюмінієвої оболонки:

fmin - 0,9 t_n - 0,1

та зменшуватися більше ніж на 0,1 мм від 85 % від номінальної товщини для гофрованої алюмініє­вої оболонки:

tain - 0,85 t_n — 0,1.

Вимірювання виконують із застосуванням мікрометра, що має сферичні щічки радіусом при­близно 3 мм. Похибка має становити ± 0,01 мм.

Вимірювання виконують на кільці оболонки завширшки приблизно 50 мм, ретельно відрізаних від готового кабелю. Товщину вимірюють у достатній кількості точок по колу кільця, щоб упевнитися, що визначено мінімальну товщину.

Якщо покупець вимагає, щоб було виміряно діаметр жили та/або зовнішній діаметр кабелю, то вимірювання виконують відповідно до 8.3 ІЕС 60811-1-1.

Відбирання зразків і метод випробування мають відповідати розділу 9 ІЕС 60811-2-1, а умови випробування наведено в таблиці 8.

Випробні зразки відбирають у тій частині ізоляції, де ступінь зшивання розглядають як най- слабкіший для використовуваного процесу зшивання.

Результати випробування мають відповідати вимогам, наведеним у таблиці 8.

Ємність зразка вимірюють між жилою та металевим екраном/оболонкою.

Виміряне значення не повинно перевищувати більше ніж на 8 % номінальне значення, оголо­шене виробником.

Густину ізоляції з поліетилену високої густини (HDPE) має бути виміряно відповідно до розді­лу 8 ІЕС 60811-1-3, де встановлено вимоги до відбирання зразків і методу випробування.

Результати випробування мають відповідати вимогам, наведеним у таблиці 8.

10. ВИПРОБУВАННЯ ЗРАЗКІВ АРМАТУРИ

    1. Випробування елементів конструкції арматури

Характеристики кожного елемента конструкції арматури перевіряють відповідно до технічних умов виробника арматури або за протоколами випробування від постачальника цього елемента арматури, або внутрішніми випробуваннями.

Виробник цієї арматури має подати перелік випробувань, які виконують на кожному елементі конструкції арматури з настановою про періодичність кожного випробування. Елементи перевіряють на відповідність кресленикам. Не має бути відхилів за межі заявлених допусків.

Примітка. Оскільки елементи конструкції арматури різних постачальників відрізняються один від одного, то неможливо встановити загальні випробування на зразках елементів у цьому стандарті.

Якщо на основній ізоляції арматури не можна виконати випробування типу (див. 9.1), то наведені нижче електричні випробування виконує виробник на повністю зібраній арматурі:

1. випробування на часткові розряди (див. 9.2);

2. випробування напругою (див. 9.3).

Послідовність, у якій виконують ці випробування, установлює виробник.

Примітка. Прикладами основної ізоляції, на якій не виконують випробування типу, є: термозсідальна ізоляція й ізоляційна стрічка та/чи лита ізоляція.

Ці випробування виконують на одній арматурі кожного типу за контрактом, якщо кількість цього типу арматури в контракті більше ніж 50.

Якщо зразок не витримав одного з двох наведених вище випробувань, тоді відбирають два нові зразки того самого типу арматури, що постачають за контрактом, і виконують ті самі випро­бування. Якщо обидва додаткові зразки витримали випробування, то решту арматури того самого типу за контрактом розглядають як відповідну вимогам цього стандарту. Якщо один із них не ви­тримав, цей тип арматури розглядають як такий, що не відповідає вимогам.

10. ВИПРОБУВАННЯ ТИПУ КАБЕЛЬНИХ СИСТЕМ

Випробування, установлені в цьому розділі, призначено для підтвердження задовільних екс­плуатаційних характеристик кабельних систем.

Перелік випробувань типу кабельних систем наведено в додатку С.

Примітка. Випробування з'єднувачів стосовно зовнішніх кліматичних умов в цьому стандарті не розглядають.

Якщо випробування типу пройшли успішно на одній або кількох кабельних системах установ­леної площі поперечного перерізу, номінальної напруги й конструкції, то процедуру затвердження типу зразка треба розглядати як застосовну і для кабельних систем, наведених у цьому стандарті, з іншими площами поперечних перерізів, номінальною напругою та конструкціями, якщо виконано всі наведені нижче умови:

1. група напруги не вище ніж для випробної кабельної системи(-м).

Примітка. У цьому контексті кабельні системи однієї групи номінальної напруги є системами, які мають номінальну напругу загального значення ІУ_т, найвищу напругу для устатковання і ті самі рівні випробної напруги (див. таблицю 4, колонки 1 та 2). Наприклад, випробування кабельних систем на номінальну напругу U = 66 кВ також буде поширюватися на кабельні системи на номінальну напругу U = 60 кВ та U = 69 кВ;

2. площа поперечного перерізу жили не більше ніж площа поперечного перерізу випробува­ного кабелю;

3. кабель й арматура мають конструкцію таку саму або подібну до конструкції випробуваної кабельної системи.

Примітка. Кабелі й арматуру розглядають як такі, що мають подібну конструкцію, якщо тип і процес накладання ізоляції і напівпровідник екранів такі самі. Немає потреби повторювати електричні випробування типу через відмінності в типі або матеріалі жили або з'єднувачів, або захисних покривів, накладених на екрановані жили, або по основній ізоляції арматури, якщо ці відмінності не можуть спричинити значних впливів на результати випробування. У деяких випадках, наприклад прокладання трижильних кабелів, може бути потреба повторити одне або кілька випробувань типу (наприклад, випробування на вигинання, випробування циклічним нагріванням та/чи випробування на сумісність);

4. розрахункове значення номінальної напруженості електричного поля в матеріалі екрана по жилі кабелю не перевищує значення напруженості електричного поля в матеріалі екрана по жилі випробної кабельної системи(-м) більше ніж на 10 %;

5. розрахункове значення номінальної електричної напруженості екрана по ізоляції кабелю не перевищує значення електричної напруженості екрана по ізоляції випробної кабельної системи(-м);

6. розрахункове значення номінальної електричної напруженості на частинах основної ізоляції арматури і на кабелі, і на поверхні арматури не перевищує встановлених для випробної кабельної системи(-м).

Випробування типу елементів конструкції кабелю (див. 12.4) необхідно виконувати тільки на зразках кабелю з різною номінальною напругою та/або площею поперечного перерізу жили, якщо для їхнього виготовлення використано різні матеріали та/або різні способи виготовлення. Однак може бути потреба повторити випробування на старіння зразків готового кабелю для визначення сумісності матеріалів (див. 12.4.4), якщо поєднання матеріалів, накладених на екранованій жилі, відрізняється від поєднання матеріалів кабелю, на якому випробування типу виконано раніше.

Прийнятними доказами випробування типу є свідоцтво про випробування типу, підписа­не представником компетентного контролівного органу, або протокол, складений виробником, у якому надано результати випробування, та підписаний відповідною особою, або свідоцтво про випробування типу, видане незалежною випробувальною лабораторією.

Випробування типу охоплює електричні випробування, які виконують на готовій кабельній системі, наведеній у 12.3, і відповідні неелектричні випробування на елементах конструкції кабелю та готовому кабелі, наведених у 12.4.

Неелектричні випробування на елементах конструкції кабелю та готовому кабелі наведено в таблиці 5, де зазначено випробування, застосовні до кожного типу матеріалу ізоляції та зовніш­ньої оболонки. Випробування кабелів в умовах загоряння потрібно тільки в тому разі, якщо вироб­ник бажає підтвердити відповідність цьому випробуванню як особливу характеристику типу кабелю.

Випробування, наведені у 12.3.2, виконують на одному або кількох зразках готового кабелю, залежно від кількості арматури, завдовжки не менше ніж 10 м без урахування арматури.

Вільна довжина кабелю між арматурами має бути не менше ніж 5 м.

Арматуру має бути встановлено після випробування кабелю на вигинання. Випробовують зразок кожного типу арматури.

Кабелі й арматуру має бути змонтовано відповідно до інструкцій виробника, якості й кількості матеріалів, що входять у постачання, разом зі змащувальними матеріалами, якщо є.

Зовнішня поверхня арматури має бути сухою та чистою, але ні кабелі, ні арматуру не має бути надано в іншій формі, не встановленій в інструкціях виробника, що могло б змінити електричні, термічні або механічні характеристики.

Протягом випробування відповідно до 12.3.2 с)—д) випробний з'єднувач має бути з’єднано із захисним покривом. Якщо можна довести, що цей захисний покрив не впливає на характеристики ізоляції з'єднувача, наприклад немає термомеханічного впливу або ефекту сумісності, то захисний покрив може бути відсутнім.

Вимірювання питомого опору напівпровідник екранів, наведене у 12.3.9, має бути виконано на окремому зразку.

Перед електричними випробуваннями типу вимірють товщину ізоляції кабелю відповідно до методу, установленому у 8.1 ІЕС 60811-1-1, на відрізку випробного кабелю відповідної довжини, щоб перевірити, що середнє значення товщини не перевищує номінального значення.

Якщо середня товщина ізоляції не перевищує номінального значення більше ніж на 5 %, то випробна напруга повинна мати значення, установлене в таблиці 4 для номінальної напруги до кабелю.

Якщо середня товщина ізоляції перевищує номінальне значення більше ніж на 5 %, але менше ніж на 15 %, то випробну напругу має бути скориговано так, щоб напруженість електричного поля на екрані по жилі дорівнювала напруженості електричного поля, яку одержали б, якби середня товщина ізоляції дорівнювала номінальному значенню та випробна напруга мала нормоване зна­чення, визначене для номінальної напруги кабелю.

Середня товщина ізоляції відрізка кабелю, який використовують для електричних випробувань типу, не повинна перевищувати номінального значення більше ніж на 15 %.

Випробування а)—h) виконують у такій послідовності:

1. випробування кабелю на вигин (див. 12.3.3) із подальшим монтуванням арматури та випро­бування на часткові розряди за температури навколишнього середовища (див. 12.3.4);

2. вимірювання тангенса кута діелектричних втрат tg б (див. 12.3.5).