Випробування ПКО класу СВ треба проводити на вільному повітрі.
Якщо ПКО класу СВ можна використовувати у визначених спеціальних оболонках та було випробувано у вільному повітрі, то воно має бути додатково випробувано в найменшій із таких оболонок, визначених виробником, із застосуванням нового зразка за максимальної напруги Ue max.
Деталі цих випробувань, зокрема розміри кожуха, має бути зазначено у протоколі випробування.
Примітка. Спеціальна оболонка являє собою оболонку, конструкція та розміри якої призначено для розміщення тільки одного ПКО класу СВ.
Однак, якщо ПКО класу СВ можна використовувати у визначених спеціальних оболонках та було випробувано в найменшій із таких оболонок, визначених виробником, то випробування на вільному повітрі не потрібно, за умови що подібна оболонка є повністю металевою без ізоляції. Деталі, зокрема розміри оболонки, має бути зазначено в протоколі випробування.
Технічного обслуговування або заміни деталей не допустимо.
Якщо для зручності випробування може бути корисним підвищити жорсткість випробування (наприклад прийняти вищу частоту роботи для зменшення тривалості випробування), подібний крок не допустимо здійснювати без згоди виробника.
Випробування ПКО класу СВ треба проводити так, як зазначено у 9.3.4.2.2, за винятком того, що в разі замкнутого ПКО струм треба подавати через окремий комутаційний апарат^доки ПКО не розімкне коло.
Після цього випробування ПКО має задовольняти вимоги с) 9.3.4.3.
Перевіряння здатності пропускати номінальний короткочасно витримуваний струм
Це випробування треба проводити лише для ПКО класу PC.
Модифіковане ПКО, отримане на основі ІЕС 60947-3, що має значення номінальної сили короткочасно витримуваного струму вище або таке, що дорівнює очікуваному значенню сили струму, визначеному у 8.2.5.2, не потребує цього випробування.
Обладнання класу PC треба випробовувати за номінальної робочої напруги у відповідній схемі, каліброваній для створення очікуваної сили струму, наведеної в таблиці 4, та якщо визначено більше значення напруги, то треба випробовувати за більшого значення сили струму, ніж короткочасно витримуваного струму, і протягом відповідного часу, визначеного виробником.
У разі ПКО, де керування головними контактами виконується за допомогою електромагнітів, ці контакти мають утримуватися в замкненому стані живленням котушки від окремого джерела за її номінальної напруги.
Якщо ПКО перебуває в замкненому стані, то струм треба подавати за допомогою окремого комутаційного апарата, у разі чого треба підтримувати силу струму, зазначену в 5.3.6.1, а його відім- кнення треба виконувати зазначеним окремим комутаційним апаратом.
Після проходження цього випробування мають виконуватися такі умови:
Контакти ПКО мають замикатися та розмикатися нормальними засобами та мають бути здатними пропускати номінальний робочий струм.
Випробування на підвищення температури треба проводити на тому самому ПКО без технічного обслуговування та поточного ремонту згідно з 9.3.3.3, і підвищення температури не повинно перевищувати збільшених на 10 К значень, наведених у таблицях 2 і З ІЕС 60947-1.
Запобіжник, підімкнений до кожуха чи дротової сітки, не повинен перегоріти.ПКО не повинно зазнавати пошкоджень такого ступеня, які спричиняють загрозу цілісності монтажу деталей, що перебувають під напругою.
У разі ПКО з оболонкою дверцята має бути захищено від відкривання під дією вітру за допомогою власних засобів фіксування без додаткових засобів блокування, але деформацію самих дверцят не вважають відмовою, за умови виконання вимог ступеня захисту ІР2Х (див. додаток С ІЕС 60947-1).
ПКО має бути здатним витримувати діелектричні випробування згідно з переліком 4) 8.3.3.4.1 ІЕС 60947-1.
Перевіряння номінальної сили умовного струму короткого замикання
Це випробування треба проводити тільки для ПКО класу РС/СС.
У разі класу PC модифіковане ПКО, отримане на основі ІЕС 60947-4-1, що пройшло без зварювання випробування умовним струмом короткого замикання силою /q, більшою, ніж очікувана сила струму, визначена у 8.2.5.2, не повинно проходити це випробування.
У разі класу СС модифіковане ПКО, отримане на основі ІЕС 60947-4-1, що пройшло без зварювання випробування умовним струмом короткого замикання силою /q, більшою, ніж очікувана сила струму, визначена у 8.2.5.2, не повинно проходити це випробування.
Модифіковане ПКО, отримане на основі ІЕС 60947-3, що має силу умовного струму короткого замикання більшу, ніж очікувану силу струму, визначену у 8.2.5.2, не повинно проходити це випробування.
ПКО треба випробувати за умов послідовного з’єднання із пристроєм захисту від короткого замикання (ПЗКЗ), зазначеним виробником (див. 5.3.6.4).
ПЗКЗ, що його використовують для випробування, треба вибирати так, щоб забезпечити максимальні значення /р та l2t для визначеного типу, номінальних значення та характеристик визначеного ПЗКЗ. Щоб отримати ці максимальні значення, може бути необхідним використати ПЗКЗ більшого номіналу, ніж визначено. Якщо запобіжники однакового взаємозамінного розміру та номіналу мають кілька характеристик із різними максимальними значеннями /рта l2t, треба використовувати запобіжники, що мають найбільші значення /р та l2t.
Якщо фізично неможливо встановити більший ПЗКЗ у просторі, який зазвичай займає зазначений ПЗКЗ, цей більший ПЗКЗ має бути підімкнено в тому самому положенні в схемі, де лінія з’єднання має незначний імпеданс, завдяки шунтуванню зазначеного ПЗКЗ.
Очікувана сила випробувального струму має бути такою, як наведено у 8.2.5.2. За наявності кількох значень сили струму короткого замикання для кожного значення сили струму можна використовувати новий зразок ПКО.
Послідовність випробувань треба здійснювати за допомогою зовнішніх органів керування незалежно від відхилів характеристик контрольованого джерела живлення.
Умови випробування ПКО викладено у 9.3.2.1.
Коли ПКО та ПЗКЗ у замкненому стані, струм треба подавати за допомогою окремого комутаційного апарата і цей струм треба підтримувати до моменту розмикання кола ПЗКЗ. Робочий апарат може отримувати живлення від окремого джерела.
Після цього випробування треба провести ще одне випробування на тому самому зразку, де струм вмикається замиканням ПКО та підтримується до розмикання кола ПЗКЗ.
д) Після цього випробування мають задовольнятися вимоги с) 9.3.4.3.
Приймально-здавальні випробування
Приймально-здавальні випробування треба проводити на новому та чистому ПКО, і вони мають охоплювати таке:
Перевіряння робочого механізму так, як визначено у 9.3.3.1.
Перевіряння регулювань (органів керування), послідовності та меж, як визначено у 9.3.3.2.4, 9.3.3.2.5 та 9.3.3.2.6.
Перевіряння електричної міцності ізоляції відповідно до 8.3.3.4.2 ІЕС 60947-1.
Примітка. Дозволено комбіноване випробування згідно з 8.3.3.4.2 ІЕС 60947-1.
Випробування щодо EMC
Загальні положення
Застосовують вимоги 8.3.2.1, 8.3.2.3 та 8.3.2.4 ІЕС 60947-1 з наведеними нижче доповненнями.
За згодою виробника кілька випробувань щодо EMC або всі випробування щодо EMC можна проводити на одному зразку ПКО, який початково може бути новим або таким, що вже пройшов послідовності випробувань згідно з 9.3.1. Послідовність випробувань щодо EMC може бути вибрано з міркувань зручності.
У протоколі випробування має бути зазначено будь-які спеціальні заходи, що їх було вжито для забезпечення відповідності вимогам, наприклад використання екранованого або спеціальних кабелів. Якщо разом із комутаційним апаратом застосовують додаткове обладнання для забезпечення відповідності вимогам щодо несприйнятливості до завад або рівнів випромінення, це має бути зазначено в протоколі.
Випробувальний зразок ПКО має бути у відкритому або закритому положенні, залежно від того, яке з них є гіршим, і керування ним треба виконувати від номінального джерела електроживлення кіл керування.
Згідно з 8.3.1 частини модифікованих ПКО, що їх вже було випробувано на відповідність іншим стандартам на конкретні види виробів, не потрібно перевіряти знову. Інші частини, що охоплюють електронні схеми, мають проходити випробування.
Несприйнятливість до завад
Загальні положення
Необхідними є випробування, надані в таблиці 23 ІЕС 60947-1. Спеціальні вимоги визначено у 9.5.2.2—9.5.2.8. Якщо в процесі випробувань щодо EMC провідники мають приєднуватися до випробуваного зразка, то поперечний переріз та тип провідників можна вибирати, але вони мають відповідати рекомендаціям документації виробника.
Електростатичні розряди
Випробування треба проводити із застосуванням методів з ІЕС 61000-4-2.
За винятком металевих частин, для яких здійснюється контактний розряд, необхідним є тільки повітряний розряд. Випробувальні рівні становлять 8 кВ — для повітряного розряду та 4 кВ — для контактного розряду. Треба подати на кожну вибрану точку десять додатних та десять від’ємних імпульсів, у разі чого проміжок часу між кожним послідовним одиночним розрядом має становити 1 с.
Випробування проводять лише на частинах обладнання, які зазвичай доступні для оператора за нормального експлуатування.
За винятком необхідних виводів (наприклад виводи контрольованого джерела електроживлення), підімкнення до інших виводів не потрібно.
Випробування не можливо, якщо даний апарат міститься у відкритому каркасі або в такому, що має ступінь захисту ІР00. У цьому разі виробник повинен прикріпити бирку до апарата з інформуванням про можливість пошкодження внаслідок електростатичних розрядів.
Обладнання має відповідати вимогам першого критерію ефективності.
Радіочастотні електромагнітні поля
Випробування поділяють за частотними діапазонами, відповідно 0,15 МГц — 80 МГц та 80 МГц — 1000 МГц.
Для діапазону 0,15 МГц — 80 МГц випробування та процедури наведено в ІЕС 61000-4-6. Випробувальний рівень має становити 140 дБ (мкВ) (рівень 3).
Для діапазону 80 МГц — 1000 МГц випробування та процедури наведено в ІЕС 61000-4-3. Випробувальний рівень має становити 10 В/м зі скануванням у всьому частотному діапазоні від 80 МГц до 1000 МГц.
Ця апаратура має відповідати вимогам першого критерію ефективності.
Випробування не потрібно, якщо це обладнання повністю закрито спеціальною металевою оболонкою EMC, установленою так, як визначено виробником.
Пакети імпульсів швидких перехідних процесів
Ці випробування треба проводити методом, наведеним в ІЕС 61000-4-4.
Випробувальний рівень для ліній живлення має становити 2 кВ/5 кГц із застосуванням випробувальної установки, наведеної на рисунку 10 ІЕС 61000-4-4 разом із колом зв’язку/розв’язки.
Для портів входу-виходу, сигналів, даних та керування випробувальний рівень має становити 1 кВ/5 кГц із застосуванням затискача ємнісного зв’язку, як у випробувальній установці на рисунку 12 ІЕС 61000-4-4.
Тривалість підімкнення випробувальної напруги має становити 1 хв.
Ця апаратура має відповідати вимогам першого критерію ефективності.
Сплески
Це випробування треба проводити методом, наведеним в ІЕС 61000-4-5.
Треба віддавати перевагу ємнісному зв’язку. Сплески треба подавати на всі головні, керувальні або допоміжні виводи, що охоплюють електронні або звичайні контакти, за винятком виводів кіл керування та допоміжних кіл, розташованих у добре захищеній установці (як у разі монтажного класу 0 ІЕС 61000-4-5), коли жодних випробувань не потрібно.
Частота повторення має становити один сплеск за хвилину, у разі чого кількість імпульсів становить п’ять додатних та п’ять від’ємних.
Цей апарат має відповідати вимогам першого критерію ефективності.
Гармоніки
Відсутні будь-які вимоги до випробування.
Примітка. Майбутні випробування перебувають на етапі дослідження.
Перебуває на стадії розгляду.
Провали напруги та короткочасні переривання напруги
Це обладнання по своїй суті реагує на провали та короткочасні переривання напруги оперативного електроживлення; воно має реагувати в межах 8.2.1.2 і це перевіряють за допомогою випробувальних меж роботи, наведених у 9.3.3.2.
Ефективність випробного зразка під час та після випробування
Для кожного випробування треба виконувати відповідні критерії ефективності. Якщо не визначено іншого у відповідному підпункті, то після випробування має бути перевірено межі роботи згідно з 9.3.3.2.
9.5.3 Емісія
Загальні положення
Для обладнання, призначеного для середовища А, має бути зроблено відповідну засторогу користувачу (наприклад в інструкції з експлуатування) з умовою про те, що застосування цього обладнання в середовищі В може спричинити появу радіозавад і в цьому разі користувач може бути зобов’язаним застосовувати додаткові методи для зниження емісії.
Випробування на дію радіочастотної кондуктивної емісії
Опис випробування, метод випробовування та випробувальну установку наведено в CISPR 11.
Щоб успішно пройти це випробування, для обладнання не повинно бути перевищено рівнів, наведених у CISPR 11 для обладнання класу В, група 1, або обладнання класу А, група 1, залежно від конкретного випадку.
