---

для мановакуумметрів — значення, указане у таблиці 1.Таблиця 1

Розрахункові нульові значення вихідного сигналу в мегапаскалях (кілограмах-сили на квад­ратний сантиметр) у таблиці 1 визначають за формулами:

S

(1)

_o =0,02 + 0,08 —,

Р* + Р_в

S_o =0,2 + 0,8 —

^ир +Р

^ГН ^гІ

де Р_н— верхні границі вимірювань надлишкового тиску;

Р_в— верхні границі вимірювань тиску розрідженого газу.

У показувальних приладах, за умови виконання зазначених вище вимог, стрілка має бути роз­ташована в центрі нульової поділки шкали.

Встановлення нульового вихідного сигналу мановакуумметрів і тягонапоромірів має проводи­тися лише після подавання до них і скидання надлишкового тиску, який складає не менше ніж 50 % верхньої границі вимірювання.

Контроль герметичності в системі мановакуумметрів і тягонапоромірів проводять лише за надлишкового тиску.

Припустимо контролювати герметичність приладів для вимірювання тиску розрідженого газу тиском, що дорівнює від 0,90 до 0,95 значення атмосферного тиску.

Герметичність приладів для вимірювання різниці тисків контролюють тиском, що дорівнює робочому надлишковому тиску, який подається одночасно в обидві камери вимірювального блока.

Прилад вважають герметичним, якщо впродовж наступних 15 хв зміна тиску за умов зміни температури оточуючого середовища не перевищує значень, указаних у таблиці 2.

Після контролю герметичності знижують тиск у системі до нуля і витримують прилад про­тягом 5 хв за атмосферного тиску, після чого корегують, за потреби, положення стрілки в нульовій поділці шкали.

Припустимо контролювати герметичність приладів одночасно з контролем працездатності чи під час контролю їх метрологічних характеристик.

Таблиця 2

Примітка 1. У разі зменшення температури, вказаної в таблиці 2, допустима зміна тиску має бути зменшена у тому самому відношенні.

Примітка 2. Значення змін температури і тиску повинні мати однаковий знак.

• під час повірки приладів відповідно до 6 9 2а) і 6 9 26) за робочим еталоном із верхніми границями вимірювань 0,1 МПа,

• під час повірки приладів відповідно до 6 9 2в) за шкалою або записами на діаграмі робо­чого еталона

1. робочим еталоном 1 установлюють номінальне значення тиску, яке вимірюють, робочим еталоном 2 вимірюють вихідний сигнал (рисунок 1),

2. робочим еталоном 2 встановлюють розрахункове значення вихідного сигналу, що відпо­відає заданому номінальному значенню тиску, яке вимірюють, робочим еталоном 1 вимірюють дійсне значення тиску, яке вимірюють (рисунок 1),

1 — робочий еталон для завдання (вимірювання) вхідного тиску

2 — прилад для контролю тиску повітря живлення

3 — робочий еталон для вимірювання (завдання) вихідного сигналу

4 — прилад який повіряють

Рисунок 1

3. порівнюють коефіцієнт перетворення приладу, ЯКИЙ повіряють, ІЗ коефіцієнтом ПереТВО' рення, що відтворює робочий еталон 3 (рисунок 2)

1 — робочий еталон для завдання (вимірювання) вхідного тиску;

2 — прилад для контролю тиску повітря живлення;

З — робочий еталон (перетворювач тиску);

4 — прилад, який повіряють.

Рисунок 2

• дійсне значення тиску (тиск, що відтворюється) встановлюють за допомогою робочого еталона, а покази відлічують за приладом, який повіряють;

• тиск, що відтворюється, встановлюють за допомогою приладу, який повіряють, а дійсне значення тиску відлічують за показами робочого еталона.

• для манометрів і напоромірів:

S_p =0,02 + 0,08—; ₍₃₎

'и

• для мановакуумметрів і тягонапоромірів:

під час вимірювання надлишкового тиску

S_p =0,02 + 0,08.^., ₍₄₎

під час вимірювання тиску розрідженого газу

S_D =0,02 + 0,08-^Р~^Рн;

^р Р_и + Р

• для вакуумметрів і тягомірів:

за нульового значення вихідного сигналу, що дорівнює 0,02 МПа

S_p =0,02 + 0,08₍₆₎‘В

за нульового значення вихідного сигналу, що дорівнює 0,10 МПа

Sp =0,02 + 0,08₍₇₎

'в

де Р_н— задане номінальне значення тиску, який вимірюють, МПа;

Рц — верхня границя вимірювань надлишкового тиску, МПа;

Р_й— верхня границя вимірювань тиску розрідженого газу, МПа.

Під час повірки приладів відповідно до 6.9.26), основну похибку визначають порівнянням дійсних значень вхідного тиску, який вимірюють, із заданим номінальним значенням.

Під час повірки приладів відповідно до 6.9.2в), основну похибку визначають безпосередньо за шкалою чи за записами робочого еталона.

Під час повірки приладів відповідно до 6.9.3, основну похибку визначають порівнянням показів робочого еталона з показами приладу, який повіряють.

Метрологічні характеристики контролюють за результатами двох серій вимірювань, причому перерва між серіями має бути не менше ніж 10 хв.

1. під час повірки відповідно до 6.9.2а):

S — S

_{ї =} -^.Ю0; (8)

2. під час повірки відповідно до 6.9.26) і 6.9.3:

для манометрів і напоромірів:

_{ї =} ^_£.Ю0; (9)

для мановакуумметрів і тягонапоромірів:

ї = ^£-Ю0; ₍₁₀)

для вакуумметрів і тягомірів

4. ₌^^.₁₀₀_ ₍₁₁₎

“в

де S — дійсне значення вихідного сигналу, що відповідає значенню тиску, який вимірюють;

Р_а— дійсне значення тиску, який вимірюють;

Р_н — задане номінальне значення тиску, який вимірюють;

Р_и — верхня границя вимірювань надлишкового тиску;

Р_в— верхня границя вимірювань тиску розрідженого газу.

Основна похибка приладів не повинна перевищувати:

• під час первинної повірки — 0,8 К

• під час періодичної повірки — К.

Варіацію показів чи величин вихідних сигналів визначають як найбільшу різницю між значен­нями показів чи вихідних сигналів, які відповідають одному й тому самому значенню тиску і які були отримані за наближення до нього від менших значень до більших й від більших до менших, крім граничних значень діапазону.

У разі неповернення стрілки приладу до нуля, а вихідного сигналу до нульового значення більше вказаного вище, дозволено коригувати нуль, якщо ці величини не перевищують вказаних у стандарті на цей прилад.

Прилад вважають придатним, якщо після коригування нуля та повторної повірки він задовольняє вимоги 6.9.8 і 6.9.9 цього стандарту.

У разі невідповідності приладу, який повіряють, хоча б одному пункту розділу 6, прилад бракують і його подальшу повірку не проводять.