для мановакуумметрів — значення, указане у таблиці 1.Таблиця 1

Тиск розрідженого газу, МПа (кгс/см2)

Надлишковий тиск, МПа (кгс/см2)

Розрахункове значення вихідного сигналу за нульового значення тиску, яке вимірюють, МПа (кгс/см2)

0,1 (1)

0,06 (0,6)

0,070 (0,700)

0,1(1)

0,15 (1,5)

0,052 (0,520)

0,1 (1)

0,30 (3,0)

0,040 (0,400)

0,1 (1)

0,50 (5,0)

0,033 (0,333)

0,1 (1)

0,90 (9,0)

0,028 (0,280)

0,1 (1)

1,50(15,0)

0,025 (0,250)

0,1 (1)

2,40 (24,0)

0,023 (0,232)



Розрахункові нульові значення вихідного сигналу в мегапаскалях (кілограмах-сили на квад­ратний сантиметр) у таблиці 1 визначають за формулами:

S

(1)

o =0,02 + 0,08 —,

Р* + Рв

So =0,2 + 0,8 —

ир +Р

ГН гІ

де Рн— верхні границі вимірювань надлишкового тиску;

Рв верхні границі вимірювань тиску розрідженого газу.

  1. Нульове значення вихідного сигналу встановлюють за робочим еталоном за допомогою коректора нуля відповідно до 6.5.1. Похибка встановлення нульового значення вихідного сигналу за робочим еталоном не повинна перевищувати різниці між % абсолютної величини границі допус­тимої основної похибки приладу, який повіряють і абсолютної величини похибки робочого етало­на за тиску, що дорівнює розрахунковому нульовому значенню вихідного сигналу.

У показувальних приладах, за умови виконання зазначених вище вимог, стрілка має бути роз­ташована в центрі нульової поділки шкали.

Встановлення нульового вихідного сигналу мановакуумметрів і тягонапоромірів має проводи­тися лише після подавання до них і скидання надлишкового тиску, який складає не менше ніж 50 % верхньої границі вимірювання.

  1. Герметичність

    1. Герметичність приладу контролюють тиском, що дорівнює верхній границі вимірю­вання. При цьому прилад має бути відключений від пристрою для створення тиску.

Контроль герметичності в системі мановакуумметрів і тягонапоромірів проводять лише за надлишкового тиску.

Припустимо контролювати герметичність приладів для вимірювання тиску розрідженого газу тиском, що дорівнює від 0,90 до 0,95 значення атмосферного тиску.

Герметичність приладів для вимірювання різниці тисків контролюють тиском, що дорівнює робочому надлишковому тиску, який подається одночасно в обидві камери вимірювального блока.

Прилад вважають герметичним, якщо впродовж наступних 15 хв зміна тиску за умов зміни температури оточуючого середовища не перевищує значень, указаних у таблиці 2.

Після контролю герметичності знижують тиск у системі до нуля і витримують прилад про­тягом 5 хв за атмосферного тиску, після чого корегують, за потреби, положення стрілки в нульовій поділці шкали.

Припустимо контролювати герметичність приладів одночасно з контролем працездатності чи під час контролю їх метрологічних характеристик.



Таблиця 2

Верхні границі вимірювань

Допустимі зміни температури під час випробовувань, ±“С

Допустимі зміни тиску встановленого значення під час повірки, ± %

Па (кгс/м2)

МПа (кгс/см2)

тиск газу

тиск рідини

200 (20)

315 (31,5)

0,3

45

400 (40)

500 (50)

25

630 (63) 800 (80) 1000 (100) 1250(125) 1600 (160) 2000 (200)

І І І І І І

15


2500 (250)

3150 (315)

4000 (400)

5000 (500)

7


6300 (630) 8000 (800) 10000 (1000)

3

12500 (1250)

16000 (1600)

20000 (2000)

1,5

25000 (2500)

40000 (4000)

0,025 (0,25) 0,04 (0,4)

1,0

0,06 (0,6) 0,1 (1,0) 0,16 (1,6) 0,25 (2,5) 0,4 (4,0) 0,5 (5,0)

0,5


І І І І І І І І І

0,6 (6,0) 0,9 (9,0) 1,0(10,0) 1,5 (15,0) 1,6(16,0) 2,4 (24,0) 2,5 (25,0) 4,0 (40,0) 6,0 (60,0)

1,0


10,0

10,0 (100,0) і більше

1,0

5,0

Примітка 1. У разі зменшення температури, вказаної в таблиці 2, допустима зміна тиску має бути зменшена у тому самому відношенні.

Примітка 2. Значення змін температури і тиску повинні мати однаковий знак.

  1. Вплив зміни тиску повітря живлення на величину вихідного сигналу

    1. Зміна величини вихідного сигналу що спричинена зміною тиску повітря живлення від номінального значення 0 14 МПа на ± 0,014 МПа, не повинна перевищувати допустимого значення встановленого в експлуатаційних документах на прилад, який повіряють

    2. Визначати вплив зміни тиску повітря живлення потрібно за значення вихідного сигна­лу, що дорівнює 0,02 МПа чи 0,10 МПа або близько до них, і тиску повітря живлення, що дорівнює 0,126 МПа, 0,14 МПа і 0,154 МПа

  2. Амплітуда пульсації вихідного сигналу

    1. Амплітуда пульсації вихідного сигналу не повинна перевищувати допустимих значень, установлених в експлуатаційних документах на прилад, який повіряють

    2. Амплітуду пульсації вихідного сигналу треба визначати за значень вихідного сигналу 0,02 МПа чи 0,10 МПа або близько до них

    3. Амплітуду пульсації вихідного сигналу визначають

  • під час повірки приладів відповідно до 6 9 2а) і 6 9 26) за робочим еталоном із верхніми границями вимірювань 0,1 МПа,

  • під час повірки приладів відповідно до 6 9 2в) за шкалою або записами на діаграмі робо­чого еталона

  1. Контроль метрологічних характеристик

    1. Метрологічні характеристики приладів — основну похибку вихідного сигналу, основну похибку показів за шкалою й варіації показів контролюють безпосереднім порівнянням показів приладу з дійсним значенням тиску, що відтворюється і визначається за допомогою робочого еталона

    2. Контроль основної похибки вихідного сигналу проводять одним із таких способів

  1. робочим еталоном 1 установлюють номінальне значення тиску, яке вимірюють, робочим еталоном 2 вимірюють вихідний сигнал (рисунок 1),

  2. робочим еталоном 2 встановлюють розрахункове значення вихідного сигналу, що відпо­відає заданому номінальному значенню тиску, яке вимірюють, робочим еталоном 1 вимірюють дійсне значення тиску, яке вимірюють (рисунок 1),

1 — робочий еталон для завдання (вимірювання) вхідного тиску

2 — прилад для контролю тиску повітря живлення

3 — робочий еталон для вимірювання (завдання) вихідного сигналу

4 — прилад який повіряють



Рисунок 1

  1. порівнюють коефіцієнт перетворення приладу, ЯКИЙ повіряють, ІЗ коефіцієнтом ПереТВО' рення, що відтворює робочий еталон 3 (рисунок 2)

1 — робочий еталон для завдання (вимірювання) вхідного тиску;

2 — прилад для контролю тиску повітря живлення;

З — робочий еталон (перетворювач тиску);

4 — прилад, який повіряють.

Рисунок 2



  1. Контроль основної похибки показів за шкалою проводять одним із таких способів:

  • дійсне значення тиску (тиск, що відтворюється) встановлюють за допомогою робочого еталона, а покази відлічують за приладом, який повіряють;

  • тиск, що відтворюється, встановлюють за допомогою приладу, який повіряють, а дійсне значення тиску відлічують за показами робочого еталона.

  1. Розрахункові значення вихідних сигналів Sp у мегапаскалях, для заданого номіналь­ного значення тиску визначають за формулами:

  • для манометрів і напоромірів:

Sp =0,02 + 0,08—; (3)

  • для мановакуумметрів і тягонапоромірів:

під час вимірювання надлишкового тиску

Sp =0,02 + 0,08.^., (4)

під час вимірювання тиску розрідженого газу

SD =0,02 + 0,08-Р~Рн;

р Ри + Р

  • для вакуумметрів і тягомірів:

за нульового значення вихідного сигналу, що дорівнює 0,02 МПа

Sp =0,02 + 0,08(6)‘В

за нульового значення вихідного сигналу, що дорівнює 0,10 МПа

Sp =0,02 + 0,08(7)

де Рн задане номінальне значення тиску, який вимірюють, МПа;

Рц — верхня границя вимірювань надлишкового тиску, МПа;

Рй верхня границя вимірювань тиску розрідженого газу, МПа.

  1. Під час повірки приладів відповідно до 6.9.2а), основну похибку визначають порівнян­ням дійсних значень вихідного сигналу з розрахунковим.

Під час повірки приладів відповідно до 6.9.26), основну похибку визначають порівнянням дійсних значень вхідного тиску, який вимірюють, із заданим номінальним значенням.

Під час повірки приладів відповідно до 6.9.2в), основну похибку визначають безпосередньо за шкалою чи за записами робочого еталона.

Під час повірки приладів відповідно до 6.9.3, основну похибку визначають порівнянням показів робочого еталона з показами приладу, який повіряють.

  1. Контроль метрологічних характеристик приладів проводять не менше ніж за п’яти значень тиску, який вимірюють, достатньо рівномірно розподілених за діапазоном вимірювання, включаючи нульове значення і значення, що дорівнює верхній границі вимірювання. Щодо вакуумметрів дозволено встановлювати в якості верхньої границі вимірювання значення тиску, що дорівнює від 0,9 до 0,95 значення атмосферного тиску. Під час повірки мановакуумметрів у частині шкали вимірювань тиску розрідженого газу метрологічні характеристики не контролюють, а лише пере­віряють працездатність приладу за будь-якого значення тиску, що не перевищує 50 кПа.

  2. Під час контролю метрологічних характеристик приладу підвищують тиск у системі, послідовно встановлюють тиск відповідно до 6.9.6 і проводять відлік показів. За тиску, що дорів­нює верхній границі вимірювання, прилад витримують не менше ніж 5 хв, при цьому він має бути відключений від пристрою для створення тиску, потім тиск знижують і проводять відлік показів за тих самих значень, що й за підвищення тиску. Швидкість зміни тиску, який вимірюють, не пе­ревищує 10 % діапазону вимірювання за одну секунду.

Метрологічні характеристики контролюють за результатами двох серій вимірювань, причому перерва між серіями має бути не менше ніж 10 хв.

  1. Похибку приладу, який повіряють (у), у відсотках від нормованого значення чи діапазону зміни вихідного сигналу, розраховують за формулами:

  1. під час повірки відповідно до 6.9.2а):

S — S

ї = -^.Ю0; (8)

  1. під час повірки відповідно до 6.9.26) і 6.9.3:

для манометрів і напоромірів:

ї = ^_£.Ю0; (9)

для мановакуумметрів і тягонапоромірів:

ї = ^£-Ю0; (10)

для вакуумметрів і тягомірів

  1. =^^.100_ (11)

в

де S — дійсне значення вихідного сигналу, що відповідає значенню тиску, який вимірюють;

Ра дійсне значення тиску, який вимірюють;

Рн — задане номінальне значення тиску, який вимірюють;

Ри — верхня границя вимірювань надлишкового тиску;

Рв верхня границя вимірювань тиску розрідженого газу.

  1. Границі допустимої основної похибки приладу, що виражені у відсотках від нормуваль­ного значення, приймають як ± К, де К клас точності приладу.

Основна похибка приладів не повинна перевищувати:

  • під час первинної повірки — 0,8 К

  • під час періодичної повірки — К.

  1. Варіація показів чи величин вихідних сигналів, яку визначають за кожного значення тиску, крім значень, які дорівнюють атмосферному тиску і верхній границі вимірювання, не по­винна перевищувати абсолютних величин основної допустимої похибки, встановленої відповід­но до 6.9.8.

Варіацію показів чи величин вихідних сигналів визначають як найбільшу різницю між значен­нями показів чи вихідних сигналів, які відповідають одному й тому самому значенню тиску і які були отримані за наближення до нього від менших значень до більших й від більших до менших, крім граничних значень діапазону.

  1. Неповернення після повірки стрілки приладу до нуля, а вихідного сигналу до нульового значення, не повинно перевищувати допустимих значень, установлених у стандарті на прилад, який повіряють.

У разі неповернення стрілки приладу до нуля, а вихідного сигналу до нульового значення більше вказаного вище, дозволено коригувати нуль, якщо ці величини не перевищують вказаних у стандарті на цей прилад.

Прилад вважають придатним, якщо після коригування нуля та повторної повірки він задовольняє вимоги 6.9.8 і 6.9.9 цього стандарту.

У разі невідповідності приладу, який повіряють, хоча б одному пункту розділу 6, прилад бракують і його подальшу повірку не проводять.