Страница 5: ДСТУ 4467-1:2005. Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги (61037)

• основної системи забезпечування, передавання та розподілу електричної енергії, якщо її використовують як передавальну телекомунікаційну мережу;

• СИСТЕМИ КАБЕЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ;

• КІЛ БННН, які з’єднують окремі зразки апаратури обробки даних.

Примітка 1. Термін ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА МЕРЕЖА визначено стосовно функцій, які вона виконує, але не електричних характеристик. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА МЕРЕЖА не може бути віднесена до КІЛ БННН або НТМ. Так покласифіковані можуть бути тільки кола апаратури.

Примітка 2. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ можуть бути:

• загального використання або приватні;

• об’єктом високовольтних завад, зумовлених атмосферними розрядами та пошкодженнями в системах енергорозподілу;

• об'єктом поздовжніх (загально модульованих) напруг, наведених під близько розташованих силових мереж.

Примітка 3. Приклади ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ:

• суспільні комутаторні телефонні мережі;

• суспільні інформаційні мережі;

• Цифрова Мережа з комплексними послугами (ISDN):

• Приватні мережі, які мають електричні характеристики, подібні до вищенаведених.

Примітка. У деяких країнах замість терміна «провід захисного уземлювання» застосовують термін «земляний провід».

Примітка. СТРУМ ДОТИКУ раніше входив у термін «струм витоку».

Примітка. СТРУМ ПРОВОДУ ЗАХИСТУ раніше був долучений до терміна «струм витоку».

• основної системи забезпечення, передавання та розподілу електричної енергії, якщо її використовують як передавальну телекомунікаційну мережу;

• ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ;

• КІЛ БННН, які з’єднують окремі зразки апаратури обробки даних.

Примітка 1. Приклади СИСТЕМ КАБЕЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ:

• місцеві кабельні мережіі, суспільні та професійні сисіеми телевізійних антен, що забезпечують розподіл відео- та аудіо сигналів;

• зовнішні антени, зокрема супутникові, приймальні антени та інші подібні пристрої.

Примітка 2. СИСТЕМИ КАБЕЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ можуть бути піддані більгим перехідним завадам, ніж ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ (див. 7.3.1).

Вимоги, встановлені цим стандартом, потрібно застосовувати тільки для розгляду питань безпеки.

Для унеможливлення помилок, пов'язаних з невраховуванням вимог щодо безпеки, кола та конструкція апаратури мають бути ретельно вивчені.

Апаратура має бути розроблена і сконструйована так, щоб за нормальних умов експлуатування, а також у разі ймовірних порушень або поодиноких несправностей (див. 1.4.14) було забезпечено захист персоналу від ураження електричним струмом та інших небезпек і було забезпечено нерозповсюдження вогню, який може виникнути в апаратурі.

Відповіднімть перевіряють оглядом та відповідними випробовуваннями.

Апаратура має бути сконструйована таким чином, щоб вона витримувала будь-яку напругу живлення, до під’єднання якої вона призначена.

Відповідність перевіряють оглядом та проведенням відповідних випробовувань за цим стандартом за умов, наведених у 1.4.5.

Якщо в апаратурі застосовані технології, матеріали або методи конструювання, не охоплені цим стандартом, вони мають забезпечувати принципи та рівень безпеки апаратури не нижче встановлених цим стандартом.

Примітка. Необхідність введення додаткових вимог до ситуацій, що виникають, повинна бути негайно подана на розгляд відповідному комітету.

Якщо стандарт встановлює конкретний тип ізоляції, може бути застосовано ізоляцію вищого класу. Наприклад, якщо стандарт вимагає застосування матеріалу конкретного КЛАСУ ВОГНЕТРИВКОСТІ, може бути застосовано матеріал вищого класу.

Якщо положення апаратури під час застосування має суттєве значення для визначання вимог і отримання результатів випробовувань, повинні бути прийняті до уваги усі положення, які припускають інструкції зі встановлення або використання апаратури. Для ПЕРЕСУВНОЇ АПАРАТУРИ треба брати до уваги також усі допустимі положення апаратури під час її транспортування.

Примітка. вищенаведене стосується також 4.1, 4.5, 4.6 та 5.3

Якщо під час визначання відповідності стандарт допускає вибір між різними критеріями оцінювання, між різними методами або умовами випробовувань, то треба застосовувати ті критерії, методи або умови, які зазначені виробником.

Наведені у стандарті приклади апаратури, частин, методів конструювання та несправностей позначені словами «наприклад» або «такі як», не забороняють застосування інших прикладів, ситуацій та рішень.

З точки зору електричних вимог цього стандарту провідні рідини потрібно розглядати як провідні частини.

Випробовування, описані у цьому стандарті, потрібно застосовувати лише для перевірки відповідності вимогам щодо безпеки.

Якщо конструкція або виконання апаратури не дають змоги провести окреме часткове випробовування, то його не проводять.

Після закінчення випробовувань, якщо не обумовлено інше, не вимагається, щоб апаратура залишалась працездатною.

Випробовування, які встановлені цим стандартом, якщо не обумовлено інше, є ВИПРОБОВУВАННЯМИ ТИПУ.

Зразок або зразки для випробовувань, якщо окремо не обумовлено інше, потрібно відбирати з апаратури, яку отримав КОРИСТУВАЧ, або з апаратури, яка готова до відвантажування КОРИСТУВАЧУ.

Під час випробовування комплексу апаратури допустимо, як альтернатива, випробовувати кола, компоненти або вузли окремо, за умови, що аналіз конструкції апаратури дає змогу розглядати такі випробовування як випробовування комплексу. Якщо результати певного випробовування показують на можливість невідповідності для комплексу апаратури, випробовування потрібно провести повторно для комплексу.

Якщо випробовування, встановлене цим стандартом, є руйнівним, допустимо випробовувати макет апаратури, який відповідає умовам оцінювання.

Примітка 1. Випробовування потрібно проводити у такій послідовності;

• попереднє відбирання компонентів або матеріалі;

• стендові випробовування компонентів aбo вузлі;

• випробовування апаратури у знеструмленому стані;

• випробовування у робочому стані:

• за нормальних експлуатації;

• за порушенням умов експлуатації;

• за умов можливих несправностей.

Примітка 2. Для зведення до мінімуму витрат, пов’язаних з випробовуваннями, рекомендовано, щоб у розробці програми, підбиранні зразків та проведенні випробувань брали участь усі зацікавлені сторони.

За винятком випадків, коли у стандарті зазначені особливі умови випробовувань, або якщо ясно, що вирішальний вплив на результат випробовувань здійснюють інші чинники, випробовування потрібно проводити за найбільш несприятливих сполучень таких параметрів, встановлених у документації виробника:

• напруги живлення (див. 1.4.5):

• частоти напруги живлення (див. 1.4.6):

• робочої температури (див 1.4.12);

• фізичного положення апаратури та положення рухомих частин;

• режиму роботи;

• встановлених режимів термостатів, пристроїв регулювання та інших засобів керування, які розташовані у ЗОНІ, ДОСТУПНІЙ ДЛЯ ОПЕРАТОРА і для яких:

• встановлення можливе без застосування ІСНТРУМНТА, або

• встановлення можливе із застосуванням ІНСТРУМЕНТА або ключа, які спеціально надані

ОПЕРАТОРУ.

Щоб визначити найбільш несприятливе значення напруги живлення апаратури, для випробовувань потрібно розглянути:

• усі значення НОМІНАЛЬНИХ НАПРУГ;

• допустимі відхили НОМІНАЛЬНОЇ НАПРУГИ, наведені нижче:

• граничні значення діапазонів НОМІНАЛЬНОЇ НАПРУГИ.

Якщо апаратура призначена для прямого під’єднання до ОСНОВНОГО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ЗМІННОГО СТРУМУ, допустимі відхили номінальної напруги мають бути на рівні +6 % і мінус 10 %, за винятками:

• якщо НОМІНАЛЬНА НАПРУГА дорівнює 230 В для однофазного або 400 В для трифазного живлення, допустимі відхили, прийняті на рівні + 10 % та мінус 10 %;

Національний відхил. В Україні апаратура повинна бути розрахована на НОМІНАЛЬНУ НАПРУГУ 220 В для однофазного чи 380 В для трифазного живлення з допустимими відхилами -+10 % та мінус 10%.

• якщо виробником установлено більш широкий допуск, приймають допуск виробника

Якщо апаратура призначена для під’єднання тільки до еквівалентних джерел живлення змінного струму, таких як мотор-генератор або джерело безперебійного живлення (див. 1.2.8.1), або іншого джерела, яке не є основним ДЖЕРЕЛОМ ЖИВЛЕННЯ ЗМІННОГО або ПОСТІЙНОГО СТРУМУ, приймають допуски виробника.

Якщо апаратура призначена для під’єднання до ОСНОВНОГО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ, допуски мають бути +20 % та -15 %, якщо інше не визначено виробником.

У разі випробовування апаратури, призначеної для живлення тільки від джерела постійного струму, має бути врахована можливість зміни полярності.

Щоб визначити найбільш несприятливу частоту джерела живлення під час випробовувань, треба розглянути різні значення у ДІАПАЗОНІ НОМІНАЛЬНОЇ ЧАСТОТИ (наприклад: 50 Гц або 60 Гц), але враховувати допустимі відхили НОМІНАЛЬНОЇ ЧАСТОТИ (наприклад, (5 ± 0,5) Гц, звичайно, не має потреби.

Смуга частот приладів для електричних вимірювань мас бути достатньою для забезпечення потрібної точності вимірювання параметрів з урахуванням їх складових частин (постійна складова, частота живлення, основна частота та гармоніки). Під час вимірювання середньоквадратичного значення необхідно, щоб прилади забезпечували потрібну точність у разі вимірювання як синусоїдного, так і несинусоїдного сигналів.

Для того щоб:

• визначити РОБОЧІ НАПРУГИ (див. 1.2.9.6);

• класифікувати кола апаратури як КОЛА ННН, БННН, НТМ-1, НТМ-2, НТМ-3 або кола з НЕБЕЗПЕЧНОЮ НАПРУГОЮ;

треба розглянути такі напруги:

• нормальні робочі напруги, які виробляються в апаратурі, зокрема повторювані пікові напруги, такі, що пов’язані з перемиканнями енергоживлення:

• нормальні робочі напруги, які виробляються за межами апаратури, зокрема сигнали виклику ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕІЖ.

У цьому разі небажані, неповторювані перехідні напруги, що генеруються зовні (наприклад, НАПРУГИ ЗБУРЕНЬ МЕРЕЖІ ЖИВЛЕННЯ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ) і збуджуються перемиканнями у системі розподілу енергоживлення та викидами освітлення, розглядати не потрібно:

• під час визначання РОБОЧИХ НАПРУГ, тому що такі збурення треба враховувати для визначання мінімальних зазорів, див. 2.10.3 та додаток G;

• для класифікації апаратури, за винятком розрізняння КІЛ БННН і кіл НТМ-1 та кіл НТМ-2 і кіл НТМ-3, див 1.2.8.10, таблиці 1А.

Примітка. Дії небажаних зовнішніх статичних напруг (наприклад, зміни потенціалу «землі» іа напруги наведені у телкомункаційнй мережі від електротранспортних систем) регулюють за встановленої практики або відповідним ізоляцією у апаратурі. Такі заходи застосовують незалежно і у цьому стандарті не розглянуті.

У тих випадках, коли стандарт визначає напругу між провідною частиною та «землею», як «землю» розглядають усі такі частини: