У випадках b) та с) допустимо забезпечувати цю вимогу вмиканням в один провід термостата, а в іншій - термовимикача.
Одночасне від’єднання проводів не обов’язкове.
Відповідність перевіряють оглядом.
Батареї
Примітка 1. Вимоги до маркування та інструкцій наведені у 1.7.15
Апаратуру, яка містить батареї, треба конструювати з урахуванням зменшення ризику запалювання. вибуху та витікання хімічних речовин, як за нормальних умов, так і у випадку поодинокої несправності (див. 1.4.14), зокрема через пошкодження у колі батарейного відсіку. У випадку, коли замінює батареї користувач, конструкція повинна зменшувати імовірність неправильного встановлення батарей, якщо це створює небезпеку.
Батарейні кола треба конструювати так, щоб:
характеристики кіл заряду відповідали характеристикам батарей, які перезаряджаються;
для батарей, які не перезаряджаються, не був можливим розряд нижче рівня, який рекомендований виробником батарей, та, також ненавмисний заряд;
для батарей, які перезаряджаються, не був можливим розряд та перезаряд, які виходять за межі, рекомендовані виробником батарей, та, також, реверсивний заряд.
Примітка 2. Реверсивний заряд батарей, які перезаряджаються, зумовлений реверсивністю кіл заряду, посилює розряд батарей.
Відповідність перевіряють оглядом та порівнянням характеристик заряду та розряду визначених виробником апаратури та виробником батарей.
За відсутності характеристик відповідність перевіряють випробовуваннями. Однак батареї, які за конкретних умов природно безпечні, за цих умов не випробовують. Так, з точки зору користувача, вугільно-цинкові або лужні батареї, які не перезаряджають, розглядають як безпечні для умов короткого замикання і тому іх в умовах розряду не випробовують; не випробовують їх і на витікання в умовах зберігання
Для всіх випробовувань, наведених нижче, треба використовувати нові батареї, які не перезаряджаються, або повністю заряджені батареї, які перезаряджаються.
щоб оцінити надмірний заряд батарей, які перезаряджаються, їх заряджають по черзі протягом 7 год у кожному з таких режимів:
налаштування кіл заряду (якщо таке налаштування є) на максимальний рівень;
поодинокого пробою будь-якого компонента, який може виникнути у колі заряду та спричинити надмірний заряд батарей;
щоб оцінити ненавмисний заряд, батареї, які не перезаряджаються, заряджають протягом 7 год у разі поодинокого короткого замикання будь-якого компонента, яке може виникнути та зумовити ненавмисне заряджання батарей;
щоб оцінити реверсивний заряд, батареї, які перезаряджаються, заряджають протягом 7 год у разі поодинокого короткого замикання будь- якого компонента, яке може виникнути та зумовити реверсивний заряд батарей;
щоб оцінити надмірний розряд, будь-які батареї піддають швидкому розряджанню замиканням або розмиканням якого-небудь компонента, який обмежує струм або напругу у колі навантаження батарей.
Примітка 3. Деякі випробовування можуть становити небезпеку для осіб, які їх виконують; необхідно вжити усіх відповідних засторог щодо хімічної небезпеки та небезпеки вибулу.
За результатами випробовувань не повинно бути:
витікання хімічних речовин з оболонок батарей, які тріснули, лопнули або вибухнули, якщо це може пошкодити необхідну ізоляцію;
вибуху батарей, якщо це може заподіяти шкоду користувачу;
викидів полум’я або розбризкування розплавленого металу за межі кожуха апаратури.
Після випробовувань апаратуру треба випробовувати на електричну міцність за 5.3.8.2.
Олива та мастила
Якщо внутрішня проводка, котушки, перемикачі, струмознімачі тощо, а також ізоляція в цілому підпадають під дію оливи, мастила та подібних речовин, у ізоляції повинні бути відповідні характеристики, щоб протистояти руйнуванню за таких умов.
Відповідність перевіряють оглядом та оцінюванням характеристик ізолювальних матеріалів.
Пил, порошки, рідини та гази
Апаратура, під час роботи якої створюється пил (наприклад, паперовий) або для роботи якої застосовують порошки, рідини або гази, повинна бути сконструйована так, щоб не виникала небезпечна концентрація цих речовин та, у розумінні цього стандарту, не створювалась небезпека через конденсацію, випаровування, витікання, розбризкування або корозію за нормальних умов експлуатації, зберігання, заправляння або спорожнювання. Зокрема, зазори та шляхи витоку не повинні зменшуватись нижче вимог, зазначених у 2.10.
Відповідність перевіряють оглядом, вимірюванням та, якщо під час заповнення надлишок рідини може потрапити на ізоляцію, випробовуванням, яке наведено далі, а для горючих рідин - випробовуваннями згідно з 4.3.12.
Апаратуру готують до роботи відповідно до інструкцій зі встановлення, але не вмикають.
Контейнер апаратури повністю наповнюють рідиною, як зазначено виробником, а потім поступово, протягом 1 хв, наливають додатково ще рідину, об’ємом 15 % від місткості контейнера. Для контейнерів з місткістю, яка не перевищує 250 см3, контейнерів без зливу та контейнерів без можливості зовнішнього контролювання за рівнем, об’єм рідини, яку доливають, повинен дорівнювати місткості контейнера.
Безпосередньо після доливання будь-яка ізоляція, на яку могла потрапити рідина, повинна витримувати випробовування на електричну міцність згідно з 5.2.2, а огляд повинен показати, що доливання не створило можливості виникнення небезпеки у розумінні цього стандарту.
Допустимо перед проведенням наступних електричних випробовувань витримувати апаратуру у нормальних умовах протягом 24 год.
Контейнери для рідин та газів
В апаратурі, яка за нормальних умов експлуатації містить рідини або гази, треба встановлювати відповідні пристрої, щоб запобігти виникненню надмірного тиску.
Відповідність перевіряють оглядом та., за необхідності, проведенням відповідного випробовування.
Горючі рідини
Якщо в апаратурі застосовують горючу рідину, вона, за винятком тієї кількості, яка погрібна для безпосереднього функціонування апаратури, повинна перебувати у зачиненому резервуарі. Максимальна кількість горючої рідини, яка може перебувати у апаратурі, загалом не повинна перевищувати 5 дм3. Але, якщо витрата рідини за 8 год роботи перевищує 5 дм3, допустиме збільшення рідини до кількості, потрібної для 8 год роботи.
Температура спалаху парів оливи або аналогічних рідин, які застосовують для змащування або у гідравлічних системах, має бути не нижча за 149 оС, а резервуар, де вони перебувають, має бути герметичним. Має бути врахована можливість розширення рідини та передбачені засоби для пониження тиску. Ці вимоги не поширюються на мастила, які застосовують для змащування місць тертя у кількості, якою можна нехтувати з точки зору небезпеки загоряння.
За винятком умов, наведених далі, температура займистості у витратних рідин, таких як друкарська фарба, має бути не нижча за 60 °С і рідини не повинні перебувати під тиском, який спричиняє розпилення.
Допустиме застосування горючих рідин із температурою займистості парів нижче 60 оС або перебування їх під тиском, який спричиняє розпилення, якщо проведений огляд показує, що немає імовірності розпилення рідини або виникнення вибухонебезпечної повітряної суміші, які можуть спричинити небезпеку вибуху або загоряння. За нормальних умов експлуатації в апаратурі, де застосовують горючі рідини, не повинні створюватись суміші з концентрацією, яка перевищує четверту частину рівня небезпеки вибуху, якщо суміш виникає біля джерела загоряння, та половину рівня небезпеки вибуху, якщо суміш виникає у віддаленні від джерела загоряння.
Під час обстеження необхідно також розглянути усю систему подавання рідини. Система подавання рідини має бути сконструйована та побудована так, щоб унеможливити ризик загоряння або вибуху, навіть за умов випробовування відповідно до 4.2.5.
Відповідність перевіряють оглядом та, де це потрібно, таким випробуванням.
Апаратуру вводять у режим роботи відповідно до 4.5.1 доти, доки її температура не досягне сталого значення. Після цього апаратуру переводять у нормальний режим роботи, зазначений в інструкціях з експлуатації, і беруть проби повітря поблизу електричних компонентів та навколо апаратури для визначення концентрації можливих горючих випаровувань.
Проби повітря беруть із чотирихвилинними інтервалами; 4 проби за умови, що апаратура працює, та, потім, 7 проб після її зупинення.
Якщо після зупинки апаратури концентрація горючих речовин продовжує збільшуватись, проби з чотирихвилинними інтервалами потрібно брати доти, доки концентрація горючих випаровувань не почне зменшуватись.
Якщо робота апаратури можлива у разі зупинки вентилятора, такі умови під час проведення цього випробовування повинні бути промодельовані.
Випромінення
Загальні вимоги
Апаратура повинна бути сконструйована так, щоб ризик небезпечної дії випромінення на осіб та пошкодження матеріалів, яке впливає на убезпечення, був мінімальним.
Відповідність перевіряють оглядом та як визначено у 4.3.13.2, 4.3.13.3, 4.3.13.4. 4.3.13.5 14.3.13.6.
Іонізуюче випромінення
В апаратурі, яка генерує іонізуюче випромінення, відповідність перевіряють зпдно з додатком Н.
Дія ультрафіолетового випромінення на матеріали
Вимоги, викладені далі, застосовують тільки до апаратури, яка містить лампи ультрафіолетового випромінення переважно у спектрі від 180 нм до 400 нм, за визначенням виробника ламп.
Примітка. Лампи розжарювання та люмінісценції загального призначення із звичайним скляним корупсом не вважають за такі, що випромінюють суттєво ультрафіолетове опромінення.
Неметалеві частини (наприклад, неметалеві кожухи та внутрішні матеріали, зокрема ізоляція проводів і кабелів), які піддаються в апаратурі від ламп ультрафіолетовому випромінюванню, повинні бути достатньо тривкі, не погіршуючи безпеку.
Таблиця 4А - Мінімальні межі зберігання властивостей після ультрафіолетового опромінення
|
Частини, які випробовують |
Властивості |
Стандарт на методи випробовувань |
Мнімальне збереження після випробувань |
|
Частини, що забезпечують механічну |
Міцність на розрив 1) |
ISO 527 |
70% |
|
міцність |
або міцність на вигин 1)’ 2) |
ISO 178 |
70% |
|
Частини, що забезпечують тривкість до |
Дія удару за Шарлі 3) |
ISO 179 |
70% |
|
дії |
або |
ISO 180 |
70% |
|
|
дія з надрізом за Ізотом 3) |
ISO 8206 |
70% |
|
|
або |
|
|
|
|
дія на розтяг3) |
|
|
|
Усі частини |
Класифікація за вогнетривкістю |
Див. 1.2.12 та додаток А |
Див.4) |
|
|||
|
трьох точках. 3) Випробовування виконують на зразках товщиною 3.0 мм для випробовувань з надрізом за Ізодом та випробовувань на розтяг, та 4,0 мм |
|||
|
для випробовувань на удар за Шарлі, розглядають як чинні для інших товщин до 0,8 мм. 4) Класифікація за вогнетривкістю може змінюватись доти, доки не впаде нижче зазначеної у розділі 4. |
|
||
Відповідність перевіряють вивченням конструкції та наявних даних щодо характеристик тривкості до ультрафіолетового опроміення частин, що піддаються такому опроміненню в апаратурі. Якщо таких даних немає, виконують випробовування таких частин за таблицею 4 А.
Зразки беруть від цих частин або з ідентичного матеріалу, готують відповідно до стандарту на випробовування. Потім їх витримують згідно з додатком Y. Після витримування, зразки не повинні мати ознак пошкоджень таких як тріщини або щілини. Потім їх витримують за кімнатних умов не менше 16 год і не більше 96 год, після чого випробовують на задоволення вимог відповідного стандарту.
Для того, щоб оцінити у відсотках зберігання властивостей після випробовувань, одночасно випробовують зразки, які не були витримані відповідно до додатка Y як зразки, що були витримані.
Збереження властивостей повинно відповідати таблиці 4А.
Ультрафіолетове опромінення людини
Вимоги, викладені нижче, застосовують тільки до апаратури, яка містить лампи ультрафіолетового випромінення переважно у спектрі від 180 нм до 400 нм, за визначенням виробника ламп.
Примітка. Лампи розжарювання та люмінісцентні загального призначення, із звичайним скляним корпусом не вважають за такі, що випромінюють суттєво ультрафіолетове світло.
Апаратура не повинна випромінювати надмірного ультрафіолетового світла.
Випромінювач ультрафіолетового світла повинен:
бути у достатній мірі екранованим за допомогою кожуха ультрафіолетової лампи або кожуха для всієї апаратури;
не перевищувати суттєвих границь, зазначених в ІЕС 60825-9.
