Страница 19: ДСТУ 4467-1:2005. Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги (61037)

Якщо ґвинти з ізоляційних матеріалів застосовані для забезпечення інших аспектів безпеки, вони повинні бути загвинчені, як мінімум, на два повних витки нарізі.

Примітка. Див. також 2.6.5.7 про ґвинти, які застосовують для забезпечення постійного захисного уземлення.

Відповідність перевіряють оглядом.

Електричні з'єднання повинні бути спроектовані так, щоб за відсутності достатньої пружності металевих частин, яка компенсує будь-яку можливу усадку або деформацію ізоляційних матеріалів, контактний тиск через ізоляційний матеріал не передавався.

Відповідність перевіряють оглядом.

Ґвинти із широким кроком нарізі (для листового металу) не допустимо застосовувати для з'єднання струмоносівних частин, якщо вони безпосередньо не скріплюють ці частини одна з одною та не мають пристосувань від саморозкручування.

Самонарізні ґвинти (виконані методом штампування або нарізання) не допустимо застосовувати для електричного з'єднання струмоносівних частин, якщо вони не відповідають повністю вимогам до стандартної нарізі машинного нарізання. Більш того, такі ґвинти, якщо нарізь не виконана методом штампування, не допустимо застосовувати, якщо вони можуть бути відкручені користувачем або установником.

Примітка. Див. також 2.6.5.7 про ґвинти, які застосовують для постійного захисного ущемлення.

Відповідність перевіряють оглядом.

Проводи повинні бути забезпечені пристроями (наприклад, замикальними або фіксувальними) або повинні бути так приєднані, щоб ні вони, ні їхні кінці (наприклад, кільцеві клеми, плоскі клеми для швидкого поєднування тощо) за нормального використання не були в змозі так зміститись, щоб розміри зазорів та шляхів витоку виявились меншими за значення, наведені у 2.10.

Це можна забезпечити за допомогою паяння, зварювання, закручування, пригвинчування (проводу, який вставлений) та інших подібних закріплювань. Для паяних з'єднань проводи треба так розташовувати та фіксувати, щоб під час розпаювання вони не мали змоги змінювати своє положення.

У багатоконтактних рознімах і там, де є небезпека короткого замикання, повинні бути передбачені заходи щодо запобігання контакту між частинами кіл БННН або кіл НТМ та частинами з небезпечною напругою через послаблення кріплення та від'єднання проводу.

Відповідність перевіряють оглядом, вимірюваннями та. за необхідності, таким випробовуванням.

До проводу, біля точки його закріплення, прикладають зусилля у 10 Н. Не повинно бути від'єднання або такого зміщення проводу, щоб розміри зазору або шляху витоку зменшились нижче значень, встановлених у 2.10.

Під час оцінювання відповідності виходять з того, що:

• два незалежних з'єднання не можуть роз'єднатися одночасно,

• частини, які зафіксовані гвинтами або гайками із пружними шайбами або із застосуванням інших засобів, що запобігають розкручуванню, не можуть роз'єднатись.

Примітка. Пружні шайби та аналогічні пристрої можуть забезпечувати задовільне утримування.

Прикладами відповідних конструкцій є:

• трубка, щільно одягнута на провід та місце його приєднання (наприклад, одягнута у гарячому стані або виконана із синтетичної резини);

• проводи, приєднані за допомогою паяння та закріплені біля закінчення, незалежно від спаяного з'єднання:

• проводи, приєднані за допомогою паяння та кпротягнутіи біля місця паяння за умови, що отвори, через які «протягнуті» проводи не занадто великі;

• проводи, приєднані до ґвинтових клем та які мають додаткову фіксацію біля клем; у разі багатожильних проводів фіксувати треба не тільки проводи, але й ізоляцію проводу;

• проводи, приєднані до ґвинтових клем та які мають таку обробку кінців, яка унеможливлює від'єднання (наприклад, кільцеві клеми). Для таких клем мас бути врахована можливість обертання;

• короткі жорсткі проводи, які під час відкручування ґвинта клеми залишаються у попередньому стані.

Якщо обплетення внутрішньої проводки використовують як додаткову ізоляцію, вона повинна бути надійно зафіксована.

Відповідність перевіряють оглядом.

Приклади конструктивних рішень, які відповідають цій вимозі, охоплюють:

• обплетення, яке може бути зняте тільки у випадку розриву або розрізу проводки або обплетення;

• обплетення, обидва кінці якого закріплені;

• обплетення, одягнуте у гарячому стані, яке обтискує ізоляцію проводів;

• обплетення, що має довжину, яка не дає змогу йому зміститись.

Для безпечного та надійного під'єднання до основного джерела живлення змінного струму в апаратурі повинні бути:

• клеми для постійного під'єднання до джерела живлення;

• незнімний шнур живлення для постійного під'єднання до джерела живлення або за допомогою розніму.

Примітка. У Великій Британії для шнурів живлення визначеної апаратури розніми повинні відповідати BS 1363;

• пристрій вводу для під'єднання знімного шнура живлення;

• вилка мережі, як частина апаратури безпосереднього під’єднання.

Відповідність перевіряють оглядом.

Для безпечного та надійного під'єднання до основного джерела живлення постійного струму в апаратурі повинні бути:

• клеми для постійного під’єднання до джерела живлення;

• незнімний шнур живлення для постійного під'єднання до джерела живлення або за допомогою розніму;

• пристрій вводу для під'єднання знімного шнура живлення.

Розніми та пристрої вводу не повинні бути такого самого типу, які застосовують для основного джерела живлення змінного струму, якщо їх застосування може призвести до небезпеки. Розніми та пристрої вводу повинні бути такої конструкції, щоб можна було запобігти реверсу полярності під'єднання, якщо це може призвести до небезпеки.

Допустимо для однополюсного основного джерела живлення постійного струму приєднання до вхідної клеми та до основної клеми захисного уземлення апаратури, якщо у інструкціях по встановленню апаратури деталізовано уземлення всієї системи.

Відповідність перевіряють оглядом.

Якщо апаратура мас більше одного під'єднання живлення (наприклад, на різну напругу або різну частоту, або для передавання живлення на іншу апаратуру), конструкція апаратури повинна забезпечувати виконання таких умов:

• для різних кіл повинні бути свої засоби під'єднання;

• гнізда на різні напруги не повинні бути взаємозамінні, якщо неправильне під’єднання може створити небезпеку;

• у разі роз'єднання рознімів незаізольовані частини кіл ННН або частини з небезпечною напругою, такі як штепсельні контакти, мають бути недоступні оператору.

Відповідність перевіряють оглядом та, за необхідності, випробовуванням на доступність із застосуванням випробовувального пальця, рисунок 2А (див. 2.1.1.1).

В апаратурі постійного під’єднання повинен бути:

• набір клем, як зазначено у 3.3;

• незнімний шнур живлення.

Апаратура постійного під’єднання з набором клем повинна:

• забезпечувати можливість під’єднання проводів живлення після встановлення апаратури на робоче місце;

• бути устаткована вводами для кабелів та кабелепроводів, ізольованих вставками або перегородками, які вилучають або виламують під час під'єднання відповідних кабелів або кабелепроводів.

Для апаратури, номінальний струм, якої не перевищує 16 А, кабельні вводи повинні відповідати кабелям та кабелепроводам із зовнішніми діаметрами, зазначеними у таблиці 3А.

Примітка 1. У Канаді та Сполучених Штатах Америки розміри, зазначені у круглих дужках, є розмірами отворів кабелепроводів, які потрібні для кінцевих значень S дюйми та s дюйми професійних кабелепроводів.

Національна примітка

1 дюйм = 2,5 см.

Примітка 2. В Австралії застосовують додаткові вимоги.

Кабельні оводи та перегородки, які вилучають у разі під’єднання живлення, треба так конструювати або розташовувати, щоб введення кабелю або кабелепроводу не порушувало захисту від ураження електричним струмом і не призводило до зменшення зазорів та шляхів витоку нижче значень, наведених у 2.10.

Відповідність перевіряють оглядом, випробовуванням ізоляції, яка є, та вимірюванням.

Таблиця ЗА - Розміри кабелів та кабелепроводів для апаратури з номінальним струмом, який не перевищує 16 А

3.2.4 Пристрої вводу

Пристрої вводу повинні бути:

• так розташовані або огороджені, щоб під час введення або виведення з’єднувача не були доступні частини з небезпечною напругою (пристрої вводу, виконані відповідно до ІЕС 603039 або ІЕС 6032, розглядають як такі, що задовольняють цю вимогу);

• так розташовані, щоб з’єднувач можливо було ввести без великих зусиль;

• так розташовані, щоб після введення з'єднувача апаратура не спиралась на нього на плоскій поверхні у будь-якому можливому положенні за нормального використання.

Відповідність перевіряють оглядом та перевірянням доступності із застосуванням випробовувального пальця, рисунок 2А (див. 2.1.1.1).

Шнур електроживлення для під’єднання до основного джерела живлення змінного струму повинен відповідати таким вимогам

• якщо ізоляція шнура виконана з гуми, то гума повинна бути штучною та не бути м’якша за звичайну міцну гумову оболонку гнучкого шнура, який відповідає ІЕС 60245 (позначення 60245 ІЕС 53);

• якщо ізоляція поліхлорвінілова:

• для апаратури з незнімним шнуром живлення та з масою, яка не перевищує 3 кг. ізоляція не повинна бути м’якша. ніж м’яка поліхлорвінілова ізоляція міцного гнучкого шнура, який відповідає ІЕС 60227 (позначення 60227 ІЕС 52);

• для апаратури з незнімним шнуром живлення та з масою, яка перевищує 3 кг, ізоляція не повинна бути м’якша, ніж звичайна поліхлорвінілова ізоляція міцного гнучкого шнура, який відповідає ІЕС 60227 (позначення 60227 ІЕС 53);

• для апаратури зі знімним шнуром живлення ізоляція не повинна бути м’якша, ніж м’яка поліхлорвінілова ізоляція міцного гнучкого шнура, який відповідає ІЕС 60227 (позначення 60227 ІЕС 52);

Примітка 1. Якщо апаратура призначена для роботи зі знімним шнуром живлення, обмежень по масі апаратури немає.

• для апаратури, яка потребує захисного уземлення, шнур повинен містити провід захисного уземлення з ізоляцією жовто-зеленого кольору:

• поперечний переріз проводів у шнурі повинен бути не менший від наведеного у таблиці 3В.

Примітка 2. В Австралії застосовують додаткові вимоги.

Відповідність перевіряють оглядом та вимірюванням. Для екранованих шнурів додатково проводять випробовування згідно з ІЕС 60227 (усі частини). Однак випробовування на гнучкість екранованих шнурів потрібно проводити тільки для пересувної апаратури.

Примітка 3. Випробовування екранових шнурів проводять згідно з ІЕС 60227 (усі частини), не зважаючи на те, що вони до сфери дії ІЕС 60227 (усі частини) не належать.

Пошкодження екрану допустимі за умови, що:

• під час випробовування на гнучкість екран не контактує з яким-небудь провідником;

• після випробовування на гнучкість зразок витримує випробовування на електричну міцність між екраном та іншими проводами.

Шнури електроживлення для поєднування до основного джерела живлення постійного струму повинні бути придатні за напругою, струмом та фізичними впливами, які можуть трапитись.

Відповідність перевіряють оглядом.

Для апаратури з незнімним шнуром живлення кріплення шнура повинно:

• забезпечувати відсутність натягу проводів шнура у місцях їх приєднування:

• забезпечувати захист зовнішньої поверхні шнура від тертя.

Не повинно бути можливості проштовхування шнура в апаратуру на таку глибину, щоб було можливим пошкодження шнура або його проводів, або і те і інше, або могли бути зміщені внутрішні частини апаратури.

Для незнімних шнурів живлення, які містять провід захисного ущемлення, конструкція повинна бути така, щоб у разі випадкового звільнення шнура від кріплення та створення через це натягу проводів шнура, провід захисного уземлення піддавався натягу в останню чергу.

Кріплення шнура треба виконувати з ізоляційного матеріалу, або він повинен мати оболонку з ізоляційного матеріалу, який відповідає вимогам до додаткової ізоляції. Однак цю вимогу не застосовують, якщо втулка кріплення повинна забезпечувати електричний контакт з екраном екранованого шнура Конструкція кріплення повинна бути така, щоб: