15.4 Проведення випробування

Кожну наважку засипають у мішечок, що забезпечує збереження зерен, занурюють у посудину з водою для насичення протягом 48 год. Мішечок з наважкою виймають із води та укладають у морозильну камеру, що забезпечує поступове зниження температури до мінус (20±5) °С.

Проби витримують у камері протягом не менше 4 год за температури мінус (20±5) °С, після чого мішечки з наважками виймають із камери та занурюють у посудину з водою температура якої становить 20 °С, де витримують не менше 2 год.

Після проведення потрібного числа циклів заморожування та відтавання наважку з мішечка висипають на контрольне сито з сіткою 1,25 мм або 0,16 мм. При цьому ретельно змивають зі стінок мішечка зерна, що залишилися. Наважку, що знаходиться на контрольному ситі, промивають, а залишок висушують до постійної маси.

15.5 Обробка результатів

Втрату маси наважки піску П_мрз, % за масою, обчислюють згідно з формулою:

16 ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ГЛИНИСТИХ ЧАСТОК У ПІСКУ ДЛЯ ДОРОЖНЬОГО БУДІВНИЦТВА МЕТОДОМ НАБУХАННЯ

16.1 Суть методу

Суть методу полягає у визначенні величини приросту об'єму глинистих часток протягом не менше 24 год відстоювання та розрахунку вмісту глинистих часток за середньою величиною приросту об'єму.

Метод поширюється на природні піски і піски з відсівів подрібнення гірських порід, із шлаків чорної та кольорової металургії та фосфорних шлаків, що використовуються для дорожнього будівництва.

16.2 Апаратура:

• шафа сушильна;

• ваги лабораторні загального призначення 4 класу точності згідно з ГОСТ 24104;

• сито з отворами діаметром 5 мм, сита з сітками № 063 і 016 згідно з ГОСТ 6613;

• циліндри скляні мірні місткістю 50 або 100 мл згідно з ГОСТ 1770 (2 шт.);

• лійка згідно з ГОСТ 1770 - 2 шт.;

• паличка скляна з гумовим наконечником (2 шт.);

• кальцій хлористий технічний, 5 % розчин згідно з ГОСТ 450.

16.3 Порядок проведення випробування

З середньої проби піску масою 1 кг, висушеного до постійної маси та просіяного крізь сито з отворами діаметром 5 мм, відбирають наважку масою 200 г. Природний пісок і пісок з відсівів подрібнення гірських порід просіюють крізь сито з сіткою № 016, пісок зі шлаків чорної та кольорової металургії та фосфорних шлаків - крізь сито з сіткою № 063. Визначають вміст зерен розміром менше 0,16 мм і менше 0,63 мм відповідно. Пісок, що пройшов крізь сито, однаковими порціями засипають через лійку у два скляних мірних циліндри, при цьому постукують по циліндрах до тих пір, поки об'єм піску в ущільненому стані не досягне відмітки 10 мл. Потім пісок у кожному циліндрі розрихлюють, вливають по (30-50) мл дистильованої води, ретельно перемішують скляною паличкою з гумовим наконечником до повного зникнення мазків глини на стінках циліндра. Після цього в кожний циліндр як коагулянт вливають по 5 мл 5 % розчину хлористого кальцію, ретельно перемішують і доливають по скляній паличці (щоб змити з неї глину) дистильовану воду до відмітки 50 мл або 100 мл. Після відстоювання протягом не менше 24 год, але не більше 30 год вимірюють об'єм, що займає пісок.

16.4 Обробка результатів

Приріст об'єму при набуханні глинистих часток на кожний 1 мл початкового об'єму К розраховують з точністю до другого десяткового знака згідно з формулою:

Приріст об'єму при набуханні визначають як середньоарифметичне значення двох результатів.

За значеннями К (таблиця 6) визначають вміст глинистих часток у зернах піску розміром менше 0,16 мм (Г_0,16) для природного піску і піску з відсівів подрібнення гірських порід і менше 0,63 мм (Г_0,63) для піску зі шлаків чорної та кольорової металургії і фосфорних шлаків.

Таблиця 6

ДОДАТОК А

(довідковий)

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАНЬ

Сферу застосування методів випробувань та періодичність контролювання (якщо інше не зазначено в нормативному документі на конкретний вид піску) наведено в таблиці А.1.

Таблиця А.1

Код УКНД 91.100.15

Ключові слова: пісок, методи випробування, зерновий склад, пиловидні та глинисті частки, органічні домішки, мінералого-петрографічний склад, дійсна густина, насипна густина, порожнистість, вологість, реакційна здатність, сульфатні та сульфідні сполуки, морозостійкість.

3