---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Ресурсні елементні кошторисні норми

на реставраційно-відновлювальні роботи

РЕСТАВРАЦІЯ І ВІДТВОРЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ

І ДЕКОРУ З ПРИРОДНОГО КАМЕНЮ

(Збірник 4)

(ДБН Д.2.5-4-2001, МOD)

ДСТУ Б Д.2.5-4:2012

Видання офіційне

Київ

МІНРЕГІОН УКРАЇНИ

2012

ПЕРЕДМОВА

1 Внесено: Департамент розвитку будівельної діяльності,

ціноутворення та економіки будівництва,

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інпроект»,

Технічний комітет ТК 311 «Ціноутворення та

кошторисне нормування у будівництві»

2 ПРИЙНЯТО ТА наказ Міністерства регіонального розвитку,

НАДАНО ЧИННОСТІ: будівництва та житлово-комунального

господарства України від 28.12.2012 № 667,

чинний з 2014-01-01

3 Національний стандарт відповідає ДБН Д.2.5-4-2001 «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Збірник 4. Реставрація і відтворення конструкцій і декору з природного каменю».

4 На заміну: ДБН Д.2.5-4-2001

5 Цей стандарт згідно з ДБН А.1.1-1:2009 належить до комплексу «Д.2.5» – «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи»

_____________________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить державі Україна.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і

розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Мінрегіон України, 2012

ВСТУП

Цей національний стандарт розроблено на заміну ДБН Д.2.5-4-2001 «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Збірник 4. Реставрація і відтворення конструкцій і декору з природного каменю» методом перевидання (передруку) з актуалізацією нормативних посилань згідно з додатком до цього вступу.

Підставою для розроблення цього національного стандарту є Закони України «Про стандартизацію», «Про будівельні норми» постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 471 «Про затвердження Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року».

До цього стандарту внесено Додаток А «Зміни та доповнення до ДБН Д.2.5-4-2001 «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Збірник 4. Реставрація і відтворення конструкцій і декору з природного каменю».

Цей стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

ДБН Д.2.5-4-2001

Збірник 4. Реставрація і відтворення

конструкцій і декору з природного каменю.

1.Технічна частина

1.1 Загальні вказівки

1.1.1 Даний збірник передбачає ресурсні елементні кошторисні норми на роботи по відновленню втрачених чи таких, що прийшли в непридатність, кам'яних облицювань, цоколів, колон, сходів, підлог і елементів архітектурного декору.

1.1.2 Нормами даного збірника враховано:

- підготовка і прибирання робочого місця, а також підтримка у порядку пристосувань;

- одержання матеріалів зі складу і комор на місці роботи і здачу їх після закінчення роботи;

- всі операції, що є невід'ємною частиною технологічного процесу: креслення, виготовлення шаблонів, лекал і таке інше;

- заправка, присадка і заточування інструментів;

- підготовка інертних матеріалів, готування розчину і бетону;

- одержання і піднесення матеріалів до робочого місця на відстань до 50 м по горизонталі і 7м підйому;

- перестановка переставних сходів і драбин, а також збирання, розбирання і пересувка риштовання.

1.1.3 Якщо ділянка руйнування захоплює кілька каменів, з яких деякі заміняються цілком, а інші частково, ресурси на виконання цих робіт визначаються роздільно по відповідним групам.

1.1.4 Даним збірником передбачене видалення старих, таких що прийшли в непридатність каменів, і виготовлення нових замість старих. У випадку, коли камінь використовується від розбирання з перетесуванням, до норм витрат праці робітників на заготівлю, застосовується коефіцієнт від 0,8 до 0,4 у залежності від трудомісткості.

1.1.5 У випадку встановлення каменів без перетесування, норми витрат праці робітників на заготівлю виключити.

1.1.6 У тому випадку, коли старий камінь цілком відсутній, норми даної групи застосовуються лише в частині, що відноситься до виготовлення й установки нових каменів.

1.1.7 Даним збірником прийняті норми витрат праці робітників по роботах з піщаниками (гранітами), що відносяться по трудомісткості обробки до II групи гранітів(за винятком буравлення, для якого прийнята III група). Об'ємна вага каменю в щільному тілі при підрахунку трудомісткості переміщення прийнята рівною для граніту 2,8 т/м3.

1.1.8 Норми витрат праці робітників для виконання робіт з вапняками прийняті для V групи. Об'ємна вага каменю в щільному тілі для вапняку прийнята 2,5 т/м3.

1.1.9 При виконанні реставраційних робіт з піщаників і гранітів інших груп, не передбачених даним збірником, варто застосовувати поправочні коефіцієнти, зазначені в таблиці 1.

Усереднені коефіцієнти для визначення трудомісткості реставраційних робіт з порід

каменю

Таблиця 1.

1.1.10 Приведені в таблиці 1 коефіцієнти поширюються на норми, в які входять операції по видаленню каменів, виготовленню каменів замість ушкоджених і втрачених, установці каменів на місце, готуванню розчинів і переміщенню матеріалів, оправленню інструментів.

1.1.11 Нормами груп 2 ,4 передбачене виконання рустів на профільованій поверхні. При виконанні рустів на не профільованій поверхні, до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3.(п.1)

1.1.12 Нормами групи 5 передбачені реставрація і відтворення конічних поверхонь з не профільованими рустами. При реставрації і відтворенні конічних поверхонь із профільованими рустами, до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.2).

1.1.13 Нормами групи 5 передбачений влаштування рустів (фасок) більш 20 мм (ширина зламу по більшій проекції). При пристрої рустів (фасок) при ширині зламу по більшій проекції до 20 мм до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиць 3 (п.3).

1.1.14 Нормами груп 7, 9,10,11,12,13,16, передбачена обробка лиця каменю піщанику і каменю вапняку шляхом чистого обтесування. При реставрації лиця піщанику з полірованою поверхнею, а вапняку зі шліфованою поверхнею до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п. 4-9).

1.1.15 Нормами групи 18 передбачена кількість зламів на 1 м видимої частини периметра поперечного розрізу до 5. При кількості зламів більш 5 на 1 м видимої частини поперечного розрізу до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиць 3 (п.10).

1.1.16 Нормами груп 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 28 передбачена обробка поверхонь вапняків і гранітів чистим обтесуванням. При реставрації гранітів з полірованою поверхнею і вапняків зі шліфованою поверхнею до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.11-29).

1.1.17 Нормами групи 29 передбачені реставрація і відтворення сходів простого профілю. При наявності прямокутного лобика чи валика з поличкою і викружкою на торцях сходів до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.30,31,32 33).

1.1.18 Нормами групи 33 передбачені реставрація і відтворення поручнів при кількості зламів у 1 м видимої частини поперечного розрізу до 5. При кількості зламів у 1 м видимої частини поперечного розрізу більш 5 до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.34-37).

1.1.19 Нормами груп 35(11-26), 40(9-24) передбачена обробка поверхонь прямолінійних фасок і стрічок. При реставрації криволінійних фасок і стрічок до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиць 3 (п.38).

1.1.20 Нормами груп 35 (41, 42, 45, 46, 49, 50), 40 (25, 26, 29, 30, 33, 34), 37 (1, 2, 5, 6, 9, 10) передбачена обробка архітектурних прямолінійних деталей. При обробці архітектурних деталей із заворотком під внутрішнім чи під зовнішнім кутом до норм витрат праці робітників застосовувати коефіцієнти таблиці 3 (п.п.39,40,41).

1.1.21 Норми групи 41 передбачають відтворення різьблення з тесаною фактурою. При відтворенні різьблення зі шліфованою поверхнею до витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.42).

1.1.22 Норми групи 43 передбачають виколювання гнізд на глибину до 5 см. При виколюванні гнізд на глибину більш 5 см до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.43,44).

1.1.23 Нормами групи 45 передбачена реставрація каменів з тесаною фактурою. При реставрації каменів зі шліфованою чи полірованою поверхнею до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.п.45-50).

1.1.24 Норми групи 55 передбачають виконання робіт на стінах. При виконанні робіт на склепіннях і арках до норм витрат праці робітників застосовуються коефіцієнти таблиці 3 (п.51).

1.1.25 При роботі з приставних драбин до норм витрат праці робітників застосовується коефіцієнт по таблиці 3 (п.52).

1.1.26 Додаткове транспортування матеріалів і винесення сміття на відстань понад 50 м нормується додатково по Збірнику № 21 "Різні роботи".

1.1.27 При застосуванні піронів витрати необхідно додавати по проектним даним.

1.1.28 Нормами групи 14(1-4) влаштування опалубки не враховано.

1.1.29 Нормами дійсного збірника не враховані ресурси на влаштування піронів. При необхідності їхнього застосування витрата сталі визначається по проектним даним, а витрати праці робітників по ДБН Д.2.2-1999 чи ДБН Д.2.4-2000.

1.2.Правила обчислення обсягів робіт

1.2.1 Обсяг робіт з реставрації лицьової частини плоских і криволінійних стін і фундаментів вимірюється по лицьовій поверхні кладки в осях швів між каменями, а при зламах у плані - по осі зламу (ребра внутрішнього і зовнішнього кута).

1.2.2 Обсяг робіт з реставрації лицьової частини кладки пілястр, хрещатих і прямокутних стовпів вимірюються по розгорнутій лицьовій поверхні (фасадним і бічним площинам) у границях заміни каменів.

1.2.3 Обсяг робіт з реставрації гладких циліндричних, конічних і параболічних колон вимірюється по розгорнутій лицьовій поверхні каменів шляхом множення висоти вставок на напівсуму нижньої і верхньої окружності.

1.2.4 Для кручених і канелюрованих колон замір робиться по окружностях, описаних навколо нижнього і верхнього кінців вставок і обчислюється по площі циліндричної поверхні, що їх огортає.

1.2.5 Відреставрована поверхня по склепіннях заміряється по нижній поверхні ділянок в осях швів між старими і знову встановленими каменями, криві лінії заміряться по обгину.

1.2.6 Поверхня покриття з плит вимірюється по лицьовій видимій поверхні ділянки, що підлягає реставрації, в осях швів. При покриттях в напустку замір провадиться по обгину видимої частини плити.

1.2.7 Обсяг робіт по базам колон і пілястр вимірюється в одиницях площі умовної поверхні, що огортає, (бази цілком і вставки), що визначається множенням напівсуми верхнього і нижнього периметрів по обгину лиця каменю (чи бази) на висоту каменю (чи бази) по вертикалі.

1.2.8 Обсяг робіт по капітелям вимірюється в одиницях площі умовної поверхні, що огортає:

1.2.8.1 Для капітелей прямокутних стовпів і пілястр - шляхом множення напівсуми верхнього і нижнього периметрів на висоту вставки (капітелі). Верхній периметр вимірюється по верхньому зламу капітелі, нижній - по верхньому перетині стовпа чи пілястри;

1.2.8.2 Для круглих у плані (чи таких, що становлять з себе частину кола) капітелей вимір береться аналогічно, але нижній периметр вимірюється не по обгину стовбура, а по описаному довкола нього прямокутнику. Висота капітелі зверху обмежується нижньою площиною архітрава, знизу - площиною, що проходить:

1.2.8.3 Для капітелей типу тосканського, доричного, коринфського і складного (композитного) ордерів -по нижній границі викружки астрагала;

для капітелей іонічного ордера - по нижніх крапках волют.

1.2.9 Обсяг робіт з реставрації профільованих архітектурних стінних деталей (карнизів) визначається:

1.2.9.1 Прямолінійні в плані - по проекції каменів на вертикальну площу стіни;

1.2.9.2 Які мають злам при розкрікріпленні, по розгорнутій у плані середньої лінії профільованого декору (карниза) і т.п. помноженої на вертикальну проекцію його висоти. Середня лінія приймається на рівні середини висоти профільованого карниза.

Нормами дійсного збірника передбачені три градації виносів карнизів до 20 см, від 20 до 40 см, від 40 до 60 см.

Кількість зламів усереднена для кожного виносу, беручи до уваги, чим більше винос, тим складніше карниз.

1.2.10 Обсяг робіт з реставрації сходів визначається по площі видимої поверхні сходинки, тобто суми площ сходинки і присхідці.

За ширину присхідці з валиком приймається горизонтальна лінія обмежена прямвисними лініями, проведеними через краї валиків.

За висоту присхідці приймається відстань по вертикалі між рівнями присхідців сусідніх сходинок.

1.2.11 Обсяг робіт з реставрації куль береться по чистотесаній поверхні кулі. Площа поверхні кулі діаметром менш 100 мм приймається рівною поверхні кулі діаметром 100 мм.