---

5.2.2 Зазори між планками або фанерою лицьового покриття щитів і рейками щитів типу ЩП5П не повинні бути більше 0,3 мм.

5.2.3 Щити повинні з'єднуватися між собою вставними шпонками, які входять у пази, вибрані по периметру крайок щитів. Допускається виготовлення щитів з нескрізним пазом, який не доходить до кінця крайки щита на довжину не менше 50 і не більше 100 мм,

5.2.4 Допускається виготовлення щитів типу ЩП5П із гребенями і пазами на протилеж­них крайках. Відколи гребеня не повинні перевищувати 20 % його довжини.

5.3 Вимоги до сировини, матеріалів

5,3.1 Лицьове покриття щитів повинне виготовлятись з відходів деревини дуба, бука, ясена, клена, берести, в'яза, ільма, граба, білої акації, гледичії, берези, тропічних порід, а також модрини, вільхи та модифікованої деревини, яка за фізико-механічними властивостя­ми не поступається деревині твердих листяних порід і фанери.

ДСТУ 3841-99 C.16

5.3.2 Рейки основи щита виготовляють з відходів низькосортних пиломатеріалів хвой­них порід, берези, осики і вільхи.

5.3.3 Шпонки для з'єднання щитів виготовляють з деревини хвойних, твердих листяних порід, берези або фанери за ГОСТ 3916.1. Напрямок волокон у шпонках з масивної дере­вини повинен бути перпендикулярним поздовжній осі.

5.3.4 Рейки щитів типів ЩП1РО, ЩП5П повинні виготовлятись з відходів або пиломате­ріалів нижчих сортів з деревини сосни, модрини, берези, вільхи й осики.

5.3.5 Рейки основи щитів типів ЩП2П, ЩП2Ф, ЩПЗП виготовляють з деревини хвой­них, м'яких листяних порід і берези. :

5.3.6 Личкування основи щитів типу ЩПЗП виконується відходами лущеного шпону тов­щиною 1,5; 1,15 і 0,95 мм.

5.4 Комплектність

Щити поставляють у комплекті з рейками для шпонок. Довжина рейки повинна бути мм, для щитів розміром, мм:

1600 х 300 .................................... 1900

800 х 800 ............;....................... 1600

800 х 300 .................................... 1100

400 х 200 ......................................600

5.5 Маркування

5.5.1 До кожної пачки (пакета) повинна бути прикріплена етикетка чи ярлик з маркуванням, що містить:

— назву або товарний знак підприємства-виробника;

— умовне позначення щитів;

— кількість щитів у штуках і квадратних метрах;

— породу деревини лицьового покриття;

— дату виготовлення;

— штамп ВТК;

— зображення знака відповідності за ДСТУ 2296 для виробів, на які виробник отримав сертифікат, Маркування може наноситись безпосередньо на паковання водостійкою фарбою у вигляді штампу.

5.6 Пакування

5.6.1 Щити повинні бути упаковані в пачки попарно лицьовими боками один до одного. Між лаковими поверхнями щитів повинна бути прокладка з паперу за ГОСТ 8273, розміри якої повинні бути не менше розмірів щитів. Маса пачки не повинна перевищувати 40 кг.

5.6.2 Кожна пачка повинна містити щити одного типу, одного виду лицьового покриття, одного варіанту розташування планок і розміру,

5.6.3 Пачки загортають у папір за ГОСТ 515 або ГОСТ 8273, обв'язують у поздовжньо- поперечному напрямку сталевою стрічкою за ГОСТ 3560, дротом за ГОСТ 3282 або шпагатом за ГОСТ 17308, Під сталеву стрічку або дріт на ребрах пачки необхідно підкладати прокладку з дерев'яних рейок, картону або інших пакувальних матеріалів для захисту крайок щитів від механічних пошкоджень під час обв'язування і транспортування. Допускається укладати щити у транспортні пакети для перевезення електро- й автонавантажувачами. Пакети складають з двох пачок, в кожній з яких повинно бути не більше ЗО попарно укладених щитів одного типу і розміру. Кожний пакет повинен бути обв'язаний у поздовжньо-поперечному напрямку сталевою стрічкою за ГОСТ 3560.

ДСТУ 3841-99 С.17

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1 Технологічний процес виготовлення щитів повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.042 і “Санитарным правилам организации технологических процессов и гигие­нических требований к производственному оборудованию” № 1042, затвердженим Міністер­ством охорони здоров'я [1].

6.2 Технологічне устатковання щодо загальної безпеки повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 та ГОСТ 12,2.049.

6.3 Вимоги до повітря у виробничих приміщеннях робочої зони повинні відповідати СН 4088 [2] та ГОСТ 12.1.005.

6.4 Перевірку мікроклімату, вміст шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень потрібно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 та СН 4088 [2].

6.5 Виробничі приміщення, де виготовляються щити, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05 [З].

6.6 Для виконання технологічних операцій та обслуговування устатковання під час вироб­ництва щитів допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли навчання й атестовані з техніки безпеки.

6.7 Особи, які мають безпосередній контакт з клеями, забезпечуються захисними дерма­тологічними засобами за ГОСТ 12.4.068, засобами захисту органів дихання за ГОСТ 12.4,034, гумовими рукавичками за ГОСТ 20010, спецодягом для захисту від загальних виробничих забруднень.

6.8 У разі попадання клею на шкіру її необхідно ретельно промити теплою водою з ми­лом.

6.9 Залишки невикористаного клею за неможливості його повторного використання підлягають утилізації в місцях, погоджених з місцевими органами державного санітарного на­гляду,

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

7.1 Щити приймають партіями.

Партією вважається кількість щитів одного типу, одних розмірів і оформлених одним документом якості, у якому зазначають:

— назву підприємства-виробника та його адресу;

— умовне позначення щитів;

— кількість щитів у штуках і квадратних метрах;

— номер партії;

— дату виготовлення;

— штамп ВТК.

7.2 Для перевірки відповідності щитів вимогам цього стандарту підприємство-виробник повинне проводити приймально-здавальні, періодичні, сертифікаційні випробування.

Для перевірки відповідності щитів вимогам 4.3; 4.4; 5.1.2—5.1.13; 5.2.1—5.2.3; 5.3.1—5.3.6;

5.5 і 5.6 застосовують вибірковий одноступеневий контроль за альтернативною ознакою згідно з ГОСТ 23616.

Плани контролю за приймального рівня дефектності 4 % наведено в таблиці 9.

7.3 Контроль якості щитів виконується в такому порядку:

від партії методом випадкового відбору за ГОСТ 18321 відбирають кількість щитів від обсягу вибірки для даного обсягу партії;

Таблиця 9

У штуках

ДСТУ 3841-99 С.18

перевіряють кожний щит вибірки на відповідність вимогам цього стандарту і визначають кількість щитів з дефектами;

порівнюють кількість щитів, які мають дефекти, з приймальним і бракувальним числа­ми, встановленими для цього обсягу вибірки;

партію приймають, якщо кількість щитів з дефектами у вибірці менша або дорівнює прий­мальному числу;

партію не приймають, якщо кількість щитів з дефектами у вибірці дорівнює або більша бракувального числа.

7.4 Для періодичних випробувань щитів на відповідність вимогам 5.1.16—5.1.18,5.1.20 з обсягу вибірки за 7.2 (таблиця 9) довільно відбирають не менше п'яти щитів, що пройшли приймально-здавальні випробування, з яких вирізають по три зразки для кожного виду ви­пробувань. За результат випробувань кожного щита приймають середнє арифметичне зна­чення результатів випробувань трьох вирізаних з нього зразків. Результати періодичних випробувань оформлюються протоколом і затверджуються керівником підприємства-вироб­ника.

7.5 Споживач має право проводити контрольну перевірку щитів за 7.2—7.3.

7.6 Вироби, що підлягають сертифікації, повинні піддаватись випробуванням за ДСТУ 3413.

7.7 Облік щитів проводиться у квадратних метрах з похибкою до 0,01 м², а також у шту­ках. Граничні відхилення не враховуються.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

8.1 Довжину і ширину щитів (4.3) перевіряють по лицьовому боку металевою рулеткою за ГОСТ 7502, калібрами за ГОСТ 15876; товщину посередині і на відстані від 10 до 15 мм від крайок щита індикаторним товщиноміром за ГОСТ 11358 або штангенциркулем за ГОСТ 166.

8.2 Породу деревини, вид перерізу, наявність вад, рисунок щита оцінюють візуально. Розміри вад деревини вимірюють за ГОСТ 2140.

8.3 Відхилення від перпендикулярності суміжних крайок щита (5.2.1) визначають пере­вірним косинцем за ГОСТ 3749 і щупом за ГОСТ 8925 вимірюванням максимального зазору між однією із суміжних крайок щита і прикладеним до неї косинцем по довжині щита.

8.4 Відхилення від площинності (пожолобленість) (5.2.1) визначають по лицьовому боку щита вимірюванням максимального зазору між поверхнею щита і ребром прикладеної до неї перевірної лінійки за ГОСТ 8026; зазор вимірюють щупом за ГОСТ 8925.

8.5 Кут нахилу річних шарів на торці планки або елемента лицьового покриття (5.1.3) ви­значають у градусах транспортиром за ГОСТ 13494 між дотичною до річних шарів і пластю планки.

8.6 Вологість деревини (5.1.17) визначають за ГОСТ 16588.

8.7 Зазори між планками лицьового покриття, а також отвори від шарів шпону, що ви­пали, перевіряють щупом за ГОСТ 8925.

8.8 Параметр шорсткості поверхні щитів (5.1.18) визначають за ГОСТ 15612.

8.9 Міцність на відрив клейового з'єднання планок лицьового покриття з основою (5.1.16) перевіряють за ГОСТ 862.3. Випробування на відрив повинно проводитись не рідше одного разу на квартал.

Контроль на відколювання клейового з'єднання проводять за ГОСТ 15613.1.

Зовнішній вигляд лакового покриття на лицьовому боці щита оцінюють відповідно до вимог ГОСТ 24404.

8.11 Адгезію лакового покриття до деревини (5.1.20) визначають за ГОСТ 15140 мето­дом ґратчастих надрізів.

8.12 Вимоги 4.3, 4.4, 5.1.3—5.1.13, 5.2.3, 5.5, 5.6 в частині конструкції і якості поверхні перевіряють візуально.

9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1 Щити транспортують усіма видами транспорту у критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажу, чинними на відповідному виді транспорту.

ДСТУ 3841-99 С.19

9.2 Під час транспортування повинне бути забезпечене зберігання паковання і дотримані умови, які виключають можливість механічних пошкоджень, зволоження і забруднення щитів.

Навантаження щитів навалом і вивантаження скиданням не допускається.

9.3 Допускається за домовленістю виробника зі споживачем транспортування щитів без паковання у закритих контейнерах.

9.4 Щити слід зберігати упакованими, укладеними у правильні ряди в приміщеннях за відносної вологості повітря не більше 60 % в умовах, які не допускають зволоження, ураження грибами і комахами.

10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

10.1 Виробник гарантує відповідність щитів вимогам цього стандарту у разі дотриман­ня споживачем вимог транспортування та зберігання.

10.2 Гарантійний термін зберігання щитів— 12 місяців від дня виготовлення.

ДСТУ 3841-99 С.20

ДОДАТОК А (інформаційний)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 СП 1042—73 “Санитарные правила организации технологических процессов и гигие­нические требования к производственному оборудованию”, затверджені Міністерством охо­рони здоров'я

2 СН 4088—86 Санитарные нормы микроклимата производственных помещений

3 СНиП 2.04.05—85 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

ДСТУ 3841-99 С.21

УДК 69.025.351.3:006.354 91.080.20 Ж16

79.080

Ключові слова: щити паркетні, рейка основи, лицьове покриття, шпонка, рейка, план­ка, вади деревини, квадрат, основа з рамковою обв'язкою,

ДСТУ 3841-99

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

===============================================================

ЩИТЫ ДЕРЕВЯННЫЕ ДЛЯ ПОЛОВ

Технические условия

Издание официальное

Киев

ГОССТАНДАРТ УКРАИНЫ

1999

ДСТУ 3841-99

ПРЕДИСЛОВИЕ

1 РАЗРАБОТАН Украинским научно-исследовательским институтом механической обработки древесины (УкрНИИМОД)

ВНЕСЕН Управлением стандартизации, метрологии и сертификации Министерства промыш ленной политики Украины

2 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ приказом Госстандарта Украины от 22 февраля 1999 № 82

3 ВЗАМЕН ДСТУ 1401-92

4 РАЗРАБОТЧИКИ: И. Г. Деревянно (руководитель разработки), канд. техн. наук; Т. И. Петрова, канд. техн. наук; Ю. Ф. Котельников

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен, тиражирован и распространен в качестве официального издания без разрешения Госстандарта Украины

ДСТУ 3841-99

СОДЕРЖАНИЕ

С.

1 Область применения ........................................................................................................................................... 1

2 Нормативные ссылки ........................................................................................................................................... 1

3 Определения ........................................................................................................................................................ 2

4 Классификация, основные параметры и размеры............................................................................................. 3

5 Общие технические требования ....................................................................................................................... 13

5.1 Характеристики........................................................................................................................................... 13

5.2 Конструктивные требования ..................................................................................................................... 15