5.18 Під час виготовлення виробів необхідно:
- дотримуватись встановлених технологічних процесів;
виконувати інструкції з безпеки праці на кожному робочому місці;
дотримуватись правил особистої гігієни;
використовувати засоби індивідуального захисту.
Вимоги безпеки під час експлуатації вікон і балконних дверей протягом економічно обґрунтованого строку служби визначаються цим стандартом як основні вимоги щодо забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, безпеки експлуатації (у т.ч. завдяки механічному опору та стійкості елементів), захисту від шуму й економії енергії, які встановлені до будівельних споруд. Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд (далі - Технічний регламент) і конкретизовані згідно з ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11.
Зазначені основні вимоги стосуються запобігання під час експлуатації й обслуговування споруд таким небезпекам:
- наявність вологи у частинах споруд або на поверхнях усередині споруд;
неприпустимі ризики нещасних випадків механічного походження (через падіння, в т.ч. осколків скління, зіткнення, в т.ч. з крихкими елементами, ущемлення тощо);
шум, який сприйматимуть мешканці або працівники усередині споруд і який би загрожував їхньому здоров'ю, сну, відпочинку та роботі в задовільних умовах, тобто за рівнем, що перевищуватиме встановлені норми;
неефективне використання енергії, необхідної для опалення, кондиціювання тощо, з урахуванням кліматичних умов.
Виконання зазначених основних вимог забезпечують:
здатність конструкцій рам і заповнень вікон і балконних дверей витримувати унормовані вітрові та температурні впливи, а також статичні навантаження, зберігаючи стійкість, жорсткість і щільність;
урахування довговічності протикорозійного захисту на профілях з алюмінієвих сплавів, лакофарбових покриттів по деревині, клейових з'єднань дерев'яних деталей, склопакетів та ущільнювальних прокладок згідно з призначеннями;
конструктивні та розрахункові вимоги до компонування дерев'яних та алюмінієвих елементів, до приладів відчинення-зачинення тощо;
тепло- та звукоізоляційні властивості коробок і рамних елементів із дерева в комбінації з алюмінієвими профілями та склопакетів чи скління в цілому;
ізоляційні властивості щодо повітро- та водопроникності герметизуючих матеріалів та конструкції ущільнень, включаючи регулювання в притулах.
6.1 На нелицьовій стороні виробу в місці, доступному для огляду, чітко, незмивною фарбою наносять штамп СТК, який містить:
найменування підприємства-виробника або його товарний знак;
марку виробу;
дату виготовлення;
номер приймальника СТК.
6.2 Кожен виріб або група виробів повинні бути обгорнуті одним шаром пакувального водонепроникного паперу згідно з ГОСТ 8828 або парафінованого паперу згідно з ГОСТ 9569 і обв'язані шпагатом № 3 відповідно до ГОСТ 17308 із кроком обв'язки 300-350 мм.
Допускається застосовувати як пакувальний матеріал поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 10354.
У разі поставки виробів у зворотній тарі або спеціальних закритих контейнерах, що забезпечують цілісність захисно-декоративних покриттів і захищають вироби від деформацій і механічних ушкоджень, допускається не упаковувати вироби в папір або поліетиленову плівку.
Підприємство-виробник повинне супроводжувати кожну партію виробів документом про якість згідно з 9.11.
7.1 Завантаження і розвантаження виробів повинне проводитися за допомогою спеціальних траверс, стропів або захватів із м'якими обкладками, що забезпечують цілісність захисно-декоративних покриттів і захищають вироби від деформації та механічних ушкоджень.
7.2 Вироби повинні транспортуватися у вертикальному положенні, при цьому скління повинно бути розміщене в напрямку руху транспорту.
7.3 Стулки, фрамуги, кватирки, жалюзі і клапани перед транспортуванням виробів повинні бути надійно закріплені замикаючими приладами, а в разі, коли прилади не установлені, - планками, стяжками або пристосуваннями, що не викликають ушкодження виробів.
Забивання цвяхів або інших кріпильних деталей допускається тільки в нелицьові сторони коробок.
7.4 Вироби повинні зберігатися в упакуванні виробника в сухих вентильованих приміщеннях у вертикальному положенні в спеціальних касетах або на дерев'яних прокладках з гніздами для розміщення нижніх торців блоків розсортованими за типами і розмірами.
8.1 Контроль дерев'яних елементів виробів слід виконувати згідно з ДСТУ Б В.2.6-23, а алюмінієвих - згідно з ДСТУ Б В.2.6-45.
9.1 Вироби приймає СТК підприємства-виробника, перевіряючи їх на відповідність вимогам даного стандарту та конструкторської документації.
9.2 Вироби приймають партіями, розміри яких визначають за згодою сторін. За партію приймають кількість виробів одного типу (однієї конструкції), що виготовлена за однією технологією (за технологічними картами, затвердженими в установленому порядку) на одному обладнанні з матеріалів однакової якості і супроводжується одним документом про якість (паспортом), але не більше 200 шт.
9.3 При виготовленні виробів проводять:
вхідний контроль матеріалів і комплектуючих;
операційний контроль;
приймальне-здавальні випробування;
періодичні випробування.
9.4 Перевірку якості матеріалів, які застосовують при виготовленні виробів, проводять при вхідному контролі у відповідності з вимогами ГОСТ 24297.
9.5 Порядок проведення операційного контролю викладають у технологічному регламенті на виготовлення виробів, який розробляється і затверджується підприємством-виробником у встановленому порядку.
9.6 Приймально-здавальні випробування
9.6.1 Приймально-здавальні випробування виробів кожної партії проводять за показниками:
зовнішнього вигляду, наявності захисного покриття;
геометричних розмірів, форми;
рухомості приладів і механізмів для відчинення-зачинення;
маркування;
пакування;
комплектності поставки.
9.6.2 Для перевірки відповідності виробів вимогам стандарту або технічних умов слід застосовувати вибірковий метод контролю за альтернативною ознакою.
Приймання виробів повинне здійснюватися за планом вибіркового одноступінчастого контролю, складеного згідно з ГОСТ 23616 і наведеного в таблиці. Приймально-здавальним випробуванням піддають не менше 10 % від загальної кількості виробів в партії, але не менше 5 шт.
Таблиця
|
Партія, шт. |
Вибірка, шт. |
Приймальний рівень дефектності, % |
Приймальне число С1 |
Бракувальне число С2 |
|
До 25 |
5 |
10 |
1 |
2 |
|
Від 25 до 90 |
8 |
10 |
2 |
3 |
|
Від 91 до 200 |
13 |
10 |
3 |
4 |
9.6.3 Партію виробів приймають, якщо число дефектних виробів менше або дорівнює приймальному числу С1, і не приймають, якщо їх число більше або дорівнює бракувальному числу С2.
Позитивні результати приймально-здавальних випробувань є підставою для відвантаження виробів споживачам. При отриманні незадовільних результатів хоча б за одним із перелічених вище показників усувають причини дефектів, а потім проводять повторні випробування на подвійній кількості виробів.
9.6.4 Якщо при повторній перевірці відібрані вироби не будуть задовольняти вимогам даного
стандарту, то проводять поштучне приймання виробів.
9.7 Періодичні випробування
9.7.1 Періодичним випробуванням не рідше одного разу на рік піддають вироби, які пройшли приймально-здавальні випробування. Обсяг вибірки - не менше 10 виробів.
Крім того, періодичні випробування можуть проводитись на вимогу споживача або контролюючого органу.
9.7.2 При проведенні періодичних випробувань виробів перевіряється твердість лакофарбових покриттів та міцність плівки цих покриттів при ударі, маса виробів.
9.7.3 При отриманні незадовільних результатів проводять повторні випробування на подвійній кількості виробів.
Якщо при повторній перевірці вироби мають відхилення від вимог цього стандарту, зупиняють виробництво, коригують технологічний процес, потім починають випуск.
9.8 Споживач має право проводити випробування виробів на відповідність вимогам даного стандарту, дотримуючись при цьому порядку відбору виробів для випробувань та застосовуючи методи контролювання, які зазначені в розділі 8.
Споживачеві надається також право розкривати закладення крайок скління, ділянок глухого заповнення та інших елементів і вузлів будь-якого контрольованого виробу.
9.9 У разі відсутності у виробника випробувального обладнання споживачеві повинні пред'являтися результати виконаних іншими організаціями випробувань міцності клейових з'єднань.
9.10 Споживач має право проводити контрольну перевірку відповідності виробів вимогам даного стандарту, дотримуючись при цьому наведеного порядку відбору зразків і застосовуючи визначені стандартом методи контролювання.
9.11 Документ про якість встановленої форми (паспорт), який супроводжує кожну партію виробів або частину партії, що поставляється одному споживачу, повинен містити такі дані:
найменування і/або товарний знак підприємства-виробника, його адресу, а також реквізити одержувача;
найменування і марку (умовну познаку) виробів з обов'язковим позначенням класів згідно з 4.18;
номер партії і дату виготовлення;
познаки робочих креслень;
кількість, площу та масу виробів;
результати випробувань;
ступінь заводської готовності;
познаку цього стандарту;
штамп СТК.
9.12 Площу готових виробів визначають за номінальними габаритними розмірами блоків і обчислюють із похибкою до 0,01 м2.
9.13 Перевірка виконання вимог безпеки до процесу виготовлення виробів проводиться під час підготовки і освоєння виробництва і в терміни, що встановлені органами державного нагляду.
10.1 Оцінювання відповідності вікон і балконних дверей деревоалюмінієвих вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі - орган оцінки) за вимогами безпеки та охорони довкілля, визначеними цим стандартом у 5.19, 5.20 і конкретизованими у робочих характеристиках, вимогах щодо проектування, виготовлення, контролювання та маркування згідно 4.1, 4.5-4.9, 4.11, 4.13, 4.14, 4.17, 4.18 а)-д), 4.19 а) і б), 6.4, 9.9 цього стандарту.
10.2 Сертифікація вікон і балконних дверей здійснюється відповідно до положень, запроваджених Технічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-83 і розділом 10 цього стандарту. Застосовані процедури оцінки відповідності визначає орган оцінки на підставі пунктів 14, 18-20 Технічного регламенту з урахуванням вимог європейського законодавства та технічних регламентів і з урахуванням ідентичних вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності".
10.3 Можуть застосовуватися такі процедури оцінки відповідності:
здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
випробування зразків, відібраних на підприємстві виробником відповідно до програми випробувань;
випробування виробу певного типу;
проведення перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом на підприємстві;
проведення постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом на підприємстві;
у разі потреби, випробування зразків, взятих на підприємстві, ринку або на будівельному майданчику за програмою аудиту.
Процедури оцінки відповідності 1 і 2 реалізуються виробником, а 3-6 - органом оцінки.
Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).
На стадії проектування вікон і балконних дверей чи постановки продукції на виробництво рекомендується використання модуля В із застосуванням таких процедур:
виробник надає технічну документацію та зразок (зразки) виробу певного типу;
орган оцінки експертує надану документацію та перевіряє відповідність її та зразка основним вимогам Технічного регламенту, виконуючи випробування зразків виробу певного типу, якщо необхідно.
10.6 На стадії виготовлення вікон і балконних дверей рекомендується використання модуля F із застосуванням таких процедур:
виробник здійснює контроль за виробництвом на підприємстві, проводить подальше випробування зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань, та декларує відповідність продукції перевіреному за модулем В типу виробу;
орган оцінки проводить випробування зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань, з метою підтвердження відповідності продукції перевіреному за модулем В типу виробу.
Для кожного окремого виробництва вікон і балконних дверей орган оцінки на підставі аналізу чинників, наведених у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності та модулів, зазначених у 10.3 і 10.4. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.
Відсутність на підприємстві системи контролю за виробництвом згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-83 унеможливлює позитивний висновок щодо видачі сертифіката відповідності.
Наявність системи якості виробництва вікон і балконних дверей не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції за наведеними у 10.3 і 10.4 процедурами та модулями. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньою підставою для позитивної оцінки цієї системи.
