Таблиця 12
|
Параметр |
Значення показника для труб із РЕ-Х |
Метод контролювання |
|
1 Густина, кг/м3 |
0,90-0,94 |
Згідно з ГОСТ 15139 |
|
2 Відносне подовження труб при розриві при 23 °С, %, не менше |
250 |
Згідно з ГОСТ 11262 та 8.5 |
|
3 Міцність при розтягуванні при 23 °С, МПа, не менше |
19 |
Те саме |
|
4 Міцність при розтягуванні після прогрівання при 100 °С, МПа, не менше |
9 |
-"- |
|
5 Зміна довжини труб після прогрівання, %, не більше |
3 |
Згідно з ГОСТ 27078 та 8.4.6 |
7.4 Труби із РЕ-Х повинні відповідати характеристикам, наведеним у таблиці 13, за стійкістю до дії постійного внутрішнього тиску згідно з ГОСТ 24157 і 10.7 цього стандарту.
Таблиця 13
|
Температура випробувань t, °С |
Початкове напруження в стінці труби σ, МПа |
Мінімальний час до руйнування, год |
|
20 |
12 |
1 |
|
95 |
4,8 |
1 |
|
95 |
4,7 |
22 |
|
95 |
4,6 |
165 |
|
95 |
4,4 |
1000 |
При проведенні випробувань труби не повинні розриватися або протікати протягом часу, наведеного в таблиці 13.
7.6 Маркування
7.6.1 Маркування слід наносити на поверхню принтером або іншим способом, який не погіршує якість труби, з інтервалом не більше 1,0 м.
Маркування повинне містити товарний знак, зареєстрований за встановленим порядком, і (або) найменування підприємства-виготовлювача, умовне позначення труби без слова "труба", номер партії, дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року). В маркування допускається включати іншу інформацію (наприклад, номер технологічної лінії).
Для труб з dn від 10 мм до 32 мм включно висота шрифту маркування повинна бути не менше 2 мм, а для труб з dn більше 32 мм – не менше 4 мм.
7.6.2 Бухти, котушки, пакети або блок-пакети забезпечують ярликом з нанесенням транспортного маркування згідно з ГОСТ 14192.
При транспортуванні труб у відкритих транспортних засобах, змішаним залізнично-водним сполученням або водним транспортом ярлики з картону не допускаються.
При транспортуванні труб змішаним залізнично-водним транспортом прикріплюють два ярлики до двох крайніх ув'язок.
Підприємство-виготовлювач повинне закріпити ярлик способом, що виключає його втрату або пошкодження при транспортуванні та зберіганні.
7.7 Пакування
7.7.1 Труби випускають у бухтах та на котушках згідно з таблицею 8 і в прямих відрізках за узгодженістю з замовником.
Таблиця 14
|
dn, мм |
Вид пакування |
||
|
Прямі відрізки |
Бухти |
Котушки |
|
|
10 |
+ |
+ |
– |
|
12 |
+ |
+ |
– |
|
14 |
+ |
+ |
– |
|
14,7 |
+ |
+ |
– |
|
15 |
+ |
+ |
– |
|
16 |
+ |
+ |
– |
|
17 |
+ |
+ |
– |
|
18 |
+ |
+ |
– |
|
20 |
+ |
+ |
– |
|
21 |
+ |
+ |
– |
Закінчення таблиці 14
|
dn, мм |
Вид пакування |
||
|
Прямі відрізки |
Бухти |
Котушки |
|
|
25 |
+ |
+ |
– |
|
27,4 |
+ |
+ |
– |
|
28 |
+ |
+ |
– |
|
32 |
+ |
+ |
– |
|
34 |
+ |
+ |
– |
|
40 |
+ |
+ |
+ |
|
50 |
+ |
+ |
+ |
|
63 |
+ |
+ |
+ |
|
75 |
+ |
+ |
+ |
|
90 |
+ |
+ |
+ |
|
110 |
+ |
– |
+ |
|
125 |
+ |
– |
+ |
|
140 |
+ |
– |
+ |
|
160 |
+ |
– |
+ |
Довжина труб у бухтах і на котушках може мати граничне відхилення ± 3 % для труб завдовжки менше 500 м і 1,5 % – для труб завдовжки 500 м і більше. При пакуванні труб використовують засоби згідно з ГОСТ 21650. Розміри бухт і котушок – згідно з ДСТУ Б В.2.7.
Труби, що випускаються у відрізках, зв'язують у пакети вагою до 3 т. За згодою з замовником із пакетів допускається формувати блок-пакети вагою до 5 т.
Пакети скріплюють не менше ніж у двох місцях на відстані 2 – 2,5 м. Бухти скріплюють не менше ніж в шести місцях.
При пакуванні труб у бухти кінці труб повинні бути жорстко закріплені.
Труби належать до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Труби не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляють при безпосередньому контакті шкідливої дії на організм людини вибухобезпечні.
Труби належать до групи "горючі" згідно з ГОСТ 12.1.044. Температура займання, визначена згідно з ГОСТ 4333, не менше 365 °С.
8.3 Безпека технологічного процесу виробництва труб повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.030, ГОСТ 12.1.004.
8.4 Приміщення для виготовлення труб повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05. Робочі місця повинні бути організовані на вимогу ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.061, СНиП 2.04.01. Відносна вологість у робочих приміщеннях повинна бути не нижче 50 %. Водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01, освітлення – СНиП ІІ-4.
8.5 Виробничі процеси необхідно виконувати з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1005, СН 3223, СН 4088, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.042 та інших норм і правил, які визначають параметри виробничого середовища.
Переміщення, транспортування, завантаження готової продукції проводять згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002 і ГОСТ 12.3.009.
Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і СН 3223.
Рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.1.012.
Інструктаж з охорони праці працюючих проводять згідно з типовими галузевими матеріалами з охорони та безпеки праці, затвердженими за встановленим порядком.
Для охорони навколишнього середовища від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу згідно з ДСП 201, ГОСТ 17.2.3.02 і СанПиН № 4946.
Стічні води повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01.
Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019, НПАОП 0.00-1.29, НПАОП А.01.001, "Правилами устройства электроустановок", та "Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів".
При виробництві труб можливе виділення в повітря летких продуктів термоокислювальної деструкції, каталізаторів процесу зшивання, які містять органічні кислоти, карбонільні сполуки, в тому числі формальдегід і ацетальдегід, окис вуглецю, ксилол, стирол, толуол.
При концентрації згаданих речовин у повітрі робочої зони вище дозволеної можливі гострі та хронічні отруєння.
Формальдегід – подразнюючий газ, що має також загальнотоксичну дію, справляє сильну дію на центральну нервову систему.
Пари ацетальдегіду викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ядуху, різкий кашель, бронхіти, запалення легенів.
Окис вуглецю викликає ядуху внаслідок витіснення кисню з оксигемоглобіну крові, вражає центральну і периферичну нервову систему.
Ксилол – подразнюючий газ, справляє дію на центральну нервову систему, викликає ядуху і запаморочення.
Стирол – подразнюючий газ, що має загальнотоксичну дію, справляє сильну дію на центральну нервову систему, подразнює шкіру та слизові оболонки верхніх дихальних шляхів.
Толуол викликає подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ядуху, різкий кашель, бронхіти, запалення легенів.
8.15 Гранично-допустимі концентрації речовин в повітрі робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005 наведені в таблиці 15.
Таблиця 15
|
Найменування речовини |
Гранично-допустима концентрація, мг/м3 |
Клас небезпеки |
|
Формальдегід |
0,5 |
2 |
|
Ацетальдегід |
5,0 |
3 |
|
Окис вуглецю |
20,0 |
4 |
|
Ксилол |
20,0 |
4 |
|
Стирол |
20,0 |
4 |
|
Толуол |
20,0 |
4 |
|
Аерозоль поліетилену і сополімерів етилену |
10,0 |
3 |
|
Пил |
2 |
4 |
8.16 Концентрації речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень визначають такими методами:
формальдегіду – фотоколориметричним методом з гідрохлоридом фенілгідразину в лужному середовищі в присутності феррицианіду калію (МУ № 1986-79);
ацетальдегіду – фотоколориметричним методом з парадиметил-амінобензальдегідом у лужному середовищі (МУ № 2563);
оцтової кислоти – фотоколориметричним методом за реакцією метилового ефіру оцтової кислоти з гідроксиламіном і хлоридом заліза (МУ № 2563);
стиролу, ксилолу, толуолу – методом газоадсорбційної хроматографії з детектором з теплопровідності і попереднім концентруванням на молекулярних ситах 5А (МУ № 1993);
окису вуглецю – методом газоадсорбціонної хроматографії з детектором з теплопровідності і попереднім концентруванням на молекулярних ситах 5А (МУ № 1993 і ГОСТ 12.1.014);
аерозолю поліетилену, сополімерів етилену і пилу – гравіметричним методом за масою полімеру, вловленого з виміряного об’єму повітря з періодичністю не рідше одного разу на квартал (МУ № 4436, ГОСТ 12.1.005).
Згідно з правилами захисту від статичної електрики обладнання повинне бути заземлене, відносна вологість у робочих приміщеннях повинна відповідати ГОСТ 12.1.005. Робочі місця повинні бути споряджені гумовими килимками.
Працюючі при виготовленні труб із РЕ-Х повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами, захисними окулярами згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011; ГОСТ 12.4.028; ГОСТ 12.4.029; ГОСТ 12.4.072; ГОСТ 20010; ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575.
Гасіння труб проводять вогнегасними сполуками (засобами), двоокисом вуглецю, піною, вогнегасними порошками, розпиленою водою зі змочувачами. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах згідно з ГОСТ 12.4.121 та захисних костюмах за нормативною документацією, затвердженою за встановленим порядком.
Труби стійкі до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб після проведення зшивання знешкоджують згідно з затвердженими за встановленим порядком санітарними правилами, які передбачають порядок накопичення, транспортування, знешкодження та поховання промислових відходів.
При проведенні випробувань труб за 5.1 з використанням ксилолу, пероксиду, силану і антиоксиданту дотримуються вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007 та ГОСТ 9410.
При проведенні зшивання труб спрямованим потоком електронів за 3.1.22 дотримуються вимог безпеки, аналогічних вимогам безпеки при проведенні електронно-променевого зварювання та за ГОСТ 12.3.030, бо трубам не властива наведена радіоактивність.
9.1 Труби приймають партіями за встановленим на підприємстві-виготовлювачі порядком. Партією вважають кількість труб одного номінального зовнішнього діаметра й однієї номінальної товщини стінки, виготовлених з однієї марки і партії вихідної сировини при безперервній роботі на одній технологічній лінії і супроводжених одним документом щодо якості.
