ЗМІНА № 1 ДСТУ Б В.2.1-16:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ






Основи та підвалини будинків і споруд


ҐРУНТИ

Методи лабораторного визначення вмісту органічних речовин


ДСТУ Б В.2.1-16:2009

Зміна № 1

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 7)









Київ

Мінрегіонбуд України

2011

Код УКНД 13.080.20; 93.020

Основи та підвалини будинків і споруд

ҐРУНТИ

Методи лабораторного визначення вмісту органічних речовин

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Український державний головнийнауково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань УкрНДІІНТВ"

2 ПРИЙНЯТО ТА наказ Міністерства регіонального розвитку та

НАДАНО ЧИННОСТІ: будівництва України від 16.12.2010 р. № 512, чинна з 2011-09-01

ТЕКСТ ЗМІНИ

Зміст, стор. III. Додати до переліку розділів: "Вступ" та "Додаток Ж Визначення втрат при прожарюванні".

Додати до стандарту "ВСТУП" такого змісту:

"ВСТУП

Для створення сучасної нормативної бази у будівельній галузі з урахуванням реальної потреби максимальної уніфікації національних нормативних документів до європейських стандартів в Україні прийнято національні стандарти, які ідентичні до Єврокоду 7: ДСТУ-Н Б EN 1997-1:2010 "Єврокод 7. Геотехнічне проектування. Частина 1. Загальні правила (EN 1997-1:2004, ЮТ) та ДСТУ-Н Б EN 1997-2:2010 "Єврокод 7. Геотехнічне проектування. Частина 2. Дослідження і випробування ґрунту (EN 1997-2:2007, IDT), в яких є посилання на методи лабораторних та польових випробувань ґрунтів, що виконуються в різних країнах світу.

Для адаптації національних стандартів на методи випробування ґрунтів у будівництві до європейських стандартів у додатку Ж цього стандарту як довідковий матеріал викладено тотожній переклад німецького стандарту DIN 18128:2002: Baugrund; Versuche und Versuchsgerate. Bestimmung des Gliihverlusts (Ґрунти будівельні. Випробування та прилади для випробування. Визначення втрат при прожарюванні), який встановлює метод визначення вмісту органічних речовин у ґрунті на основі втрат при прожарюванні".

Додати до стандарту додаток Ж такого змісту.

"ДОДАТОК Ж

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ ПРИ ПРОЖАРЮВАННІ

Ж.1 Суть методу

Цей стандарт призначений для застосування при земляних роботах та будівництві фундаментів. Стандарт встановлює метод визначення вмісту органічних речовин у ґрунті на основі втрат при прожарюванні, що необхідно для оцінки та класифікації ґрунтів у цивільному будівництві. Цей стандарт є тотожнім перекладом DIN 18128:2002: Baugrund; Versuche und Versuchsgerate. Bestimmung des Gluhverlusts. Цей стандарт розроблено технічним комітетом Baugrund; Versuche und Versuchsgerate, Normennausschuss Bauwesen (Комітет із стандартизації в галузі цивільного будівництва).

Ж.2 Загальні положення

Втрати при прожарюванні ґрунту Vgl визначають у відсотках від маси ґрунту, які являють собою відношення маси, що втрачена при прожарюванні Δmgl у грамах, до його вихідної сухої маси md у грамах і розраховують за формулою:

Примітка. В основу цього методу покладено припущення, що на відміну від мінеральних складових, органічні речовини, наявні у ґрунті, можна вижарити. Визначення втрати маси зв'язного ґрунту при прожарюванні залежить не тільки від утворення вуглецю, але й від складної системи фізичних та хімічних процесів, наприклад, при прожарюванні вивільняється не тільки зв'язана вода, а й кристалізаційна вода з мінеральних часток. Більше того, гідроксид кальцію може поглинати двоокис вуглецю утворюючи карбонат кальцію, наявні в ґрунтах сполуки заліза можуть окислюватися збільшуючи, при цьому, масу.

Ж.3 Позначення методу

Позначення методу для визначення втрат при прожарюванні GL ґрунту:

Метод DIN 18128-GL

Ж.4 Засоби випробування та матеріали

Для визначення втрат при прожарюванні застосовують наступне обладнання:

  • шпатель;

  • чашки Петрі згідно з DIN 12339;

  • ступку та товкачик, або кульковий млин;

  • порцеляновий тигель згідно з DIN 12904;

  • ваги з ціною поділки до 0,01 г;

  • піч згідно з DIN 12880-1;

  • електричну муфельну піч, що забезпечує температуру 550 °С із допустимим граничним значенням похибки 30 К;

  • вакуумний ексикатор згідно з DIN 12491, що вміщує осушувач (наприклад, хлорид кальцію або безводний силікагель).

Ж.5 Підготовка зразка

Ж.5.1 Маса зразка

Відбирають із ґрунту представницький зразок, щоб дослідити та висушити до отримання необхідної мінімальної маси (таблиця Ж.5.1).

Ж.5.2 Сушіння

Зразок висушують до постійної маси за температури 105 °С у печі та охолоджують до кімнатної температури у контейнері, в який не проникає повітря, або в ексикаторі.

Таблиця Ж.5.1 - Мінімальна маса зразка

Вид ґрунту

Мінімальна маса зразка, г

Органічний або дрібнозернистий ґрунт

15

Пісок

30

Гравійний пісок

200

Гравій

1000

Ж.5.3 Подрібнення зразка

Після охолодження до кімнатної температури зразок дрібнозернистого ґрунту подрібнюють за допомогою товкачика та ступки або кулькового млина.

Шматочки, що позлипалися, під час сушіння часток піщаного чи гравійного ґрунту подрібнюють так, щоб уникнути порушення окремих часток.

Ж.6 Метод випробування

Порцеляновий тигель, що використовується вперше, нагрівають у муфельній печі за температури 550 °С протягом 20 хв, дають охолонути до кімнатної температури в ексикаторі та потім зважують із точністю до 0,01 г (маса mB).

Кількість висушеного та подрібненого матеріалу зразка не повинна перевищувати більше ніж 2/3 об'єму тигля, матеріал зважують із точністю до 0,01 г (суха маса зразка md) та переносять у тигель.

Примітка 1. Випробування показує, що ґрунт у тиглі може згоряти миттєво.

Тигель із матеріалом нагрівають у муфельній печі за температури 550 °С до постійної маси, дають охолонути до кімнатної температури в ексикаторі та знову зважують (маса тgl+ mB).

Примітка 2. Для зразків невеликого розміру час прожарювання дорівнює 2 год, що зазвичай вважається достатнім.

Ж.7 Оцінювання

Втрати при прожарюванні ґрунту Vgl розраховують як відсоток від маси ґрунту, втраченої при прожарюванні Δmgl виміряної у грамах, за наступними формулами:

Ж.8 Протокол випробування

Протокол випробування повинен посилатися на цей стандарт і містити наступну інформацію:

а) втрати при прожарюванні Vglу відсотках;

б) позначення методу;

в) вид ґрунту згідно з DIN 4022-1;

г) група ґрунту згідно з DIN 18196;

д) наявність мінеральних речовин, які можуть впливати на втрати при прожарюванні (наприклад, гіпс, Са(ОН)2);

е) вологість згідно з DIN 18121-1 у відсотках;

ж) час прожарювання в год.

Ж.9 Приклади застосування

Приклад 1 (таблиця Ж.9.1)

Таблиця Ж.9.1 – Втрати при прожарюванні гумусового піску

Тигель номер

1

2

3

Вихідна суха маса зразка плюс маса тигля тd+ mB, г

134,09

134,55

133,06

Маса зразка й тигля після прожарювання mgl + mB, г

131,49

132,16

130,43

Маса тигля mB, г

72,18

73,04

71,97

Маса втрат ґрунту Δmgl = (md + mB) – (mgl + mB), г

2,60

2,39

2,63

Вихідна суха маса зразка md= (md+ mB) – mB, г

61,91

61,51

61,09

Втрати при прожарюванні

4,20

3,90

4,30

Середнє значення втрат при прожарюванні Vgl, %

4,10

Результати (протокол випробування):

а) втрати при прожарюванні Vgl = 4,1 %;

б) метод DIN 18128-GL;

в) вид ґрунту згідно з DIN 4022-1: fS, ms, h, темно-сірий;

г) група ґрунту згідно з DIN 18196: SE;

д) не містить вапна;

е) вологість дорівнює 7,2 %;

ж) час прожарювання 2 год.

Приклад 2 (таблиця Ж.9.2)

Таблиця Ж.9.2 – Визначення втрат при прожарюванні піщаного сапропелю

Тигель номер

1

2

3

Вихідна суха маса зразка плюс маса тигля тd+ тB, г

19,66

19,49

19,17

Маса зразка й тигля після прожарювання mgl+ тB, г

18,99

18,79

18,48

Маса тигля тB, г

14,50

14,66

14,05

Маса втрат ґрунту Δmgl = (md + mB) – (mgl + тB), г

0,67

0,70

0,69

Вихідна суха маса зразка md = (md + тB) – тB, г

5,16

4,83

5,12

Втрати при прожарюванні

13,00

14,50

13,50

Середнє значення втрат при прожарюванні Vgl, %

13,70

Результати (протокол випробування):

а) втрати при прожарюванні Vgl = 13,7 %;

б) метод DIN 18128-GL;

в) вид ґрунту згідно з DIN 4022-1: fS, темний сіро-коричневий;

г) група ґрунту згідно з DIN 18196: F;

д) не мзіосдтчиитйь вапна;

е) вологість дорівнює 8,9 %;

ж) час прожарювання 2 год."

"БІБЛІОГРАФІЯ

1 DIN 4022 Teil 1 Baugrund und Grundwasser; Benennen und Beschreiben von Boden und Fels; Schichtenverzeichnis fur Bohrungen ohne durchgehende Gewinnung von gekernten Proben im Boden und im Fels (Ґрунти будівельні та ґрунтові води. Найменування й описання ґрунтів та скельних порід, складання показника шарів при бурінні без суцільної виїмки керна)

  1. DIN 12339 Laborgerate aus Glas; Petrischalen

  2. DIN 12880-1 Elektrische Laborgerate- Warme- und Brutschranke (Термостати лабораторні електричні. Загальні технічні вимоги, вимоги щодо техніки безпеки та випробування)

  3. DIN 12904 Laborgerate aus Hartporzellan; Tiegel und Tiegeldeckel (Тиглі та кришки до них лабораторні з твердої порцеляни)

  4. DIN 18121 Teil 1 Baugrund, Versuche und Versuchsgerate; Wassergehalt; Bestimmung durch Ofentrocknung (Ґрунти будівельні. Дослідження та випробування. Визначення вмісту води методом висушування в печі)

  5. DIN 18196 Erd- und Grundbau; Bodenklassifikation fur bautechnische Zwecke (Земляні роботи та фундаментобудування. Класифікація за придатністю щодо будівельних робіт)"

9