Таблиця А.19 – Експлуатаційні стани фундаментів на висячих палях (стовпах, оболонках)

Таблиця А.20 – Експлуатаційні стани фундаментів на палях (стовпах, оболонках), що обпираються на скельні та крупноуламкові ґрунти з піщаним заповненням, і глинисті ґрунти твердої консистенції

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ МОСТІВ ВІДНОСНО ВАГИ АВТОМОБІЛЯ МАКСИМАЛЬНОЇ МАСИ В КОЛОНІ

Б.1 У цьому додатку викладені правила обчислення вантажопідйомності елементів мостів, що визначається вагою, т, автомобіля максимальної маси в колоні рухомого навантаження.

Б,2 Вантажопідйомність елементів визначається шляхом розрахунків визначальних перерізів на сумісну дію постійного, тротуарного та рухомого тимчасового навантаження нормативних колон за схемами Н-30 або Н-40 за формулою

де S_sp – гранично-допустиме зусилля в розрахунковому перерізі;

S_пост – розрахункове зусилля від постійного навантаження;

S_mp – розрахункове зусилля від тимчасового навантаження на тротуарах;

S_тим – розрахункове зусилля від рухомого навантаження Н-30 або Н-40;

Н – вага, т, одного автомобіля в колоні рухомого навантаження Н-30 або Н-40 відповідно 30 т або 40 т.

У формулі (Б.1) зусиллям, яке перевіряється, може бути: поперечна сила, згинальний момент, напруження та інші загальноприйняті характеристики напруженого стану конструкції. Обов'язковою умовою є визначення зусиль в однакових розмірних одиницях, Розрахункові зусилля визначаються шляхом розрахунку просторової конструкції методами будівельної механіки.

Б.3 Розрахункові зусилля від тимчасового навантаження на тротуарах Smp та тимчасового навантаження Н-30 або Н-40 S_pH дозволяється визначати за спрощеною методикою розрахунків із використанням коефіцієнтів поперечного розподілу, які вираховуються за результатами натурних випробувань.

Б.4 За вантажопідйомність моста приймається найменше із значень, отриманих для визначальних елементів його несних конструкцій.

Б.5 Навантаження Н-30 представляє собою колону трьохвісних вантажівок загальною масою 30 т з інтервалом між ними 10 м (рис. Б.1а). Навантаження Н-40 представляє собою колону п'ятивісних вантажівок загальною масою 40 т з інтервалом між ними 10 м (рис. Б.1б).

Б.6 Процедура визначення вантажопідйомності елемента складається з таких кроків.

А. За формулою (Б.1) обчислюється вантажопідйомність Р, тс, відносно нормативного рухомого навантаження Н-30. Якщо визначена вантажопідйомність Р ≤ 25 тс (83 % від Н = 30 т), це значення і приймається як вантажопідйомність елемента.

Б. Якщо ж визначена вантажопідйомність перевищує 25 тс, за формулою (Б.1) повторно обчислюється вантажопідйомність Р, тс, на цей раз уже відносно нормативного рухомого навантаження Н-40 і саме це останнє значення має прийматись за шукану вантажопідйомність елемента.

Рисунок Б.1 – Схеми тимчасових рухомих навантажень Н-30 та Н-40

Б.7 Гранично-допустиме зусилля в розрахунковому перерізі (S_гр у формулі Б.1) визначається згідно зі вказівками чинних норм проектування мостів (ДБН В.2.3-14). При цьому слід враховувати результати натурного обстеження/випробування, а саме: фактичні розміри конструктивних елементів, фактичні характеристики матеріалів, наявність корозійних чи інших пошкоджень, стан об'єднання елементів, які складають переріз (сталезалізобетон, міцність болтових та заклепкових з'єднань тощо).

Б.8 Розрахункове зусилля від постійного навантаження Snocm визначається з урахуванням всіх можливих діючих постійних навантажень, а саме: власна вага конструкцій, тиск фунту або води, температурне навантаження, зусилля від нерівномірної осадки опор тощо. До розрахунків нормативні значення постійних навантажень вводяться з урахуванням коефіцієнтів надійності відповідно до вказівок чинних норм на проектування мостів.

Б.9 Нормативне постійне навантаження від ваги конструкцій приймається за результатами їх натурних обмірів шляхом визначення ваги конструктивних елементів за їх об'ємом та питомою вагою. Якщо обмірювання конструкцій виконується з точністю, що забезпечує достовірність ±2,5 %, а визначення ваги (маси) конструкцій підтверджено результатами динамічних випробувань, то коефіцієнт надійності γ_f для всіх елементів дозволяється приймати 1,05 або 0,95 для випадків, які збільшують або зменшують загальне зусилля відповідно.

Б.10 При визначенні навантаження від дії тиску ґрунту або води, температури або нерівномірного осідання опор слід враховувати їх максимальну дію, яку визначають за результатами натурних інструментальних вимірювань, геологічних вишукувань та тривалих спостережень з екстраполяцією імовірного їх збільшення в найближчі 5 років.

Б.11 Розрахункове зусилля в конструкціях від тимчасового навантаження на тротуарах S_mp визначається відповідно до вказівок чинних норм на проектування мостів із введенням знижувального коефіцієнта: 0,75 – для споруд на дорогах в населених пунктах; 0,5 – для споруд на заміських дорогах.

Б.12 Розрахункове зусилля в конструкціях від тимчасового навантаження Н-30 або Н-40 S_тим визначається відповідно до вказівок чинних норм на проектування мостів щодо порядку завантаження проїзної частини. Динамічний коефіцієнт (1+μ), коефіцієнт надійності γ_f та коефіцієнт s кількості смуг застосовуються у вигляді множників до зусилля від нормативного навантаження. Значення вказаних коефіцієнтів приймаються за таблицею Б.2. При завантаженні декількох смуг руху за розрахункове слід брати максимальне значення з усіх можливих варіантів, які визначені з відповідними коефіцієнтами кількості смуг.

Таблиця Б.2 – Розрахункові коефіцієнти

ДОДАТОК В

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕЗПЕКИ

8.1 Характеристика безпеки визначається, виходячи із математичного очікування реального коефіцієнта запасу:

де – математичне очікування узагальненого опору елемента;

– математичне очікування узагальненого навантаження елемента.

Залежність між характеристикою безпеки та коефіцієнтом / має вигляд:

де V_Q – коефіцієнт варіації узагальненого навантаження;

V_R – коефіцієнт узагальненої опорності моста.

8.2 Значення математичних очікувань та отримуються через відповідні нормативні значення. У чинних нормативних документах застосовуються значення Q_n і R_n зсунуті відносно математичних очікувань:

де R_n, Q_n – нормативні значення;

ν_R, ν_Q – кількість стандартів, що відділяють нормативну величину відповідної випадкової змінної від її математичного очікування; у чинних нормативних документах ν_R= ν_Q =1,64 , що відповідає забезпеченості нормативних характеристик матеріалів U_R= 0,95 та нормативних навантажень U_Q = 0,05.

В.3 Для зручності обчислень вводяться коефіцієнти переходу від нормативних величин до математичних очікувань. Ці коефіцієнти позначаються літерою В з відповідними індексами:

Необхідні для обчислень коефіцієнти варіації рухомих та постійних навантажень наведено в таблицях В.1 і В.2.

Таблиця В.1 – Коефіцієнти варіації V_Q тимчасових рухомих навантажень

Таблиця В.2 – Коефіцієнти варіації V_Q постійних навантажень і впливів

У таблицях В.3, В.4, В.5 наведено коефіцієнти варіації складових узагальненого опору елемента.

Таблиця В.3 – Коефіцієнти варіації V_R геометричних характеристик поперечного перерізу елемента

Таблиця В.4 – Коефіцієнти варіації V_R арматури залізобетонних елементів

Продовження таблиці В.4

Таблиця В.5 – Коефіцієнти варіації V_R міцності бетону